Технологія вирощування озимої пшениці на зрошені в умовах Південного Степу України

3.6. Збирання врожаю  і первинна обробка

     Збирають озиму пшеницю у фазі воскової стиглості зерна, застосовуючи однофазний (пряме комбайнування) і двофазний (роздільний) способи збирання. Двофазним способом збирають забур'янені посіви, густу високорослу пшеницю, сорти, схильні до обсипання. Починають збирати при досягненні зерном вологості 30-32 %. Скошують пшеницю жатками ЖВП-6А, ЖВН-6А у валки товщиною 12 - 18 см, шириною до 1,8 м при висоті зрізу середньо- і низькорослих сортів 15-20 см, високорослих та густих 25 - ЗО см. За такої висоти стерні валки швидше просушуються. При двофазному збиранні полеглої забур'яненої пшениці використовують бобові жатки (ЖБА-3,5), бо під час роботи різальних агрегатів зернових жаток втрачається багато зерна. Через 2-4 дні підсохлі валки підбирають комбайнами СК-5М «Нива», Дон 1200, Дон 1500 з приставками ПУН-5, ПУН-6 і обладнані підбирачами ППТ-2, ППТ-ЗА.

     Роздільне збирання на півдні проводять протягом 2 — 4 днів, після чого переходять на пряме комбайнування, яке починають при вологості зерна 18 — 20 %. Для прямого комбайнування залишають чисті, стійкі проти обсипання, не полеглі та зріджені низькорослі посіви пшениці, які досягли повної стиглості. Застосовують його також у дощові жнива.

     Швидкість агрегату ари прямому комбайнуванні становить 6 - 7 км/год, на обмолоті валків 4,5-5 км/год.

     Важливо стежити за режимом роботи комбайна на збиранні. Наприклад, при обмолоті вологої хлібної маси, коли зерно вимолочується важко і менше травмується, що буває на початку збирання, обмолот проводять при підвищених обертах барабана і меншому зазорі деки; при сухій хлібній масі зерно легко вимолочується і більше травмується, тому обмолот слід проводити при менших обертах і більшому зазорі між декою і барабаном. Збільшують оберти барабана при обмолоті остистих сортів, остюки яких більшою мірою розбиваються і менше забивають деку, що поліпшує обмолот зерна. Уранці і увечері обмолочують пшеницю при підвищених обертах, удень — при менших. Втрати зерна при збиранні не повинні бути більше 0,5

%, а травмованого  зерна може бути не більше 2 %.

     Після збирання зерно старанно очищають, при потребі пропускають через сушильні агрегати, доводять вологість його до 14 — 15 % і використовують за призначенням.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

4. Технологічна карта вирощування культури

Висновки

     Важливою технологічною особливістю вирощування озимої пшениці є науково обґрунтоване застосування добрив і засобів захисту рослин. Так, при використанні мінеральних добрив необхідно враховувати дані агрохімічного аналізу про наявність поживних речовин у ґрунті в засвоюваній рослинами форми і раціональне їх співвідношення. Високі врожаї неможливі без мікроелементів, потреба в яких не задовольняється у повному обсязі. Засоби захисту рослин слід застосовувати виходячи з економічного порога шкідливості хвороб, бур'янів та шкідників, а також із міркування безпеки для здоров'я людей і навколишнього середовища. Враховуючи те, що з 1992 року в сільському господарстві у 4,5раза відбулося зменшення мінеральних добрив і в1,5-2рази засоби захисту рослин, головною умовою подальшого розвитку вирощування озимої пшениці є формування інтенсивних технологій, які постійно вдосконалюються й доповняються новими елементами. При цьому велике значення мають обґрунтування машин, створення їх комплексів для без - і маловідхідних технологій, які повинні забезпечувати економію енергії і матеріальних ресурсів.

     Для високоефективної організації вирощування озимої пшениці необхідна добре розвинена матеріально-технічна база. У тих господарствах, де було досягнуто високого рівня розвитку матеріально-технічнічної бази і інтенсивності зернового господарства, врожайність зернових культур на 10-25% перевищувала середні показники інших держав .  
 
 
 
 
 
 

Література

1. Бурденюк Л.А. Озима пшениця / / Селекція і насінництво. - 1984. № 6. - С. 28-29.
2. Куліш М.Ю., Іванов Ф.А. Розвиток виробництва зерна на півдні України.// Економіка АПК. - № 1 1997. – С. 24-29.
3. Луканьов І. Невикористані резерви збільшення виробництва зерна і шляхи його вдосконалення // Економіка України. - 1998. - №10 – С. 22-23.
4. Лукащук Л.Я. Ефективність основного та передпосівного обробітку ґрунту під озиму пшеницю після // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. Спецвипуск. – Київ, 2004. – С.70-74.
5. Польовий В.М., Лукащук Л.Я. Роль озимої пшениці в підвищенні ефективності сільськогосподарського виробництва // Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів. – Київ, 1999. – С.224-225.
6. Польовий В.М., Лукащук Л.Я. Роль мінеральних добрив за вирощування озимої пшениці // Міжвідомчий тематичний науковий збірник „Землеробство". – Київ, 2004. – вип.76. – С.41-47.
7. Худолій Л. М. Розвиток ринку зерна в Україні // Економіка АПК. - 1997. - № 4 – С. 30-32.