Автор: Пользователь скрыл имя, 21 Ноября 2012 в 20:19, курсовая работа
Наукові принципи побудови сівозмін спрямовані на оптимізацію позитивних факторів взаємодії рослин із ґрунтом і між собою. Поза сівозміною в умовах беззмінної культури розвивається і посилюється у системі ґрунт - рослина вплив негативних біологічних (токсичні виділення рослин, накопичення фітопатогенних бактерій, грибів та інших шкідливих мікроорганізмів), хімічних і фізичних факторів, що спричиняє явище ґрунтовтоми і, як наслідок, зниження продуктивності рослин.
Науково обґрунтоване чергування культур у сівозміні передбачає, з одного боку, правильний відбір сприятливих для вирощування культур попередників, а з другого — оптимальне насичення сівозмін одновидовими культурами, яке враховує допустиму періодичність вирощування їх у полях сівозмін (додатки А, Б). При такій побудові сівозміна максимально виконує основну біологічну функцію — фітосанітарну і позбавляє посіви сільськогосподарських культур від зайвого застосування хімічних засобів захисту врожаю. У ній порівняно з беззмінними посівами культур ураженість рослин хворобами і шкідниками зменшується у 2—4 рази. Правильний підбір культур у сівозміні є ефективним способом боротьби з кореневими гнилями зернових, фітофторою картоплі, фузаріозом та іншими хворобами. Зменшується ураження посівів одновидовими шкідниками (додаток Д).
Принципи вдосконалення структури посівних площ.
Структура посівних площ та орієнтовні схеми сівозмін для господарств різної спеціалізації
Орієнтовна структура посівних площ для різних виробничих типів господарств
Список використаної літератури.
Додатки