Розробка системи землеробства для господарства зони Півдня України

Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Февраля 2013 в 10:29, курсовая работа

Описание работы

Сільське господарство поєднує в собі дві основні галузі виробництва – рослинництво і тваринництво. Завдання рослинництва – вирощування сільськогосподарських рослин, які перетворюють енергію сонячного проміння в енергію органічної речовини.

Содержание

Вступ……………………………………………………………...........3
Загальні відомості про господарство та грунтово-кліматичні умови…………………………………………………..…………4
Теоретичні основи розміщення сільськогосподарських культур при складанні сівозмін……………………………..…5
Складання плану освоєння сівозмін і ротаційних таблиць…..8
Бур’яни і хімічні заходи боротьби з ними в сівозміні……..…10
Розробка систем обробітку ґрунту в сівозміні…………..……15
Висновки
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

Земледелие курсоваямоя .doc

— 277.00 Кб (Скачать)

6. Травопільна сівозміна — більше половини площі від< водиться під багаторічні трави.

7. Просапна сівозміна —половина і більш за площу відводиться під просапні культури.

8. Травянопросапна сівозміна —вирощування просапних культур уривається багаторічними травами, що займають два і більш за поля.

9. Сидеральна сівозміна —на одному або двох полях вирощуються сидеральні культури для заорювання зеленої маси на добриво в грунт.

 Ефективним прийомом підвищення родючості ґрунту є плодозміна – чергування різних за біологічними особливостями та хімічним складом польових культур. При чергуванні культур краще використовуються елементи живлення, досягається вища віддача від внесення добрив, поліпшуються водно-фізичні властивості ґрунту та його захист від різних видів ерозії (водної чи вітрової) тощо. Науково обґрунтована сівозміна забезпечує краще накопичення та раціональне використання вологи з ґрунту, знижує негативний вплив посухи, підвищує стійкість виробництва продукції землеробства.

Запровадження правильної сівозміни має велике значення в  боротьбі з бур’янами, шкідниками і  різними хворобами сільськогосподарських  культур.

  • Різні рослини поглинають різні поживні речовини не в однаковому співвідношенні
  • Різні рослини характеризуються неоднаковою здатністю засвоювати поживні речовини з малорозчинних сполук ґрунту
  • У сівозміну вводять бобові культури, які збагачують ґрунт на азот, причому не тільки орний, але й глибші його шари.
  • У сівозміні рослини ліпше використовують поживні речовини з добрив.
  • Різні рослини неоднаково впливають на запаси вологи в ґрунті.
  • Різні рослини вбирають поживні речовини і вологу не з однакових шарів ґрунту, що пов’язано з глибиною розміщення у ґрунті кореневих систем.
  • У різних бур’янів неоднакова пристосованість до умов життя культур.
  • У сівозміні створюються несприятливі умови для розвитку токсичних форм мікроорганізмів.

 

 

 

Таблиця 3

Схема запроектованих сівозмін

Польова сівозміна (зерно-паро- просапна)

Назва культури

Площа, га

Сівозмінні групи

Ланки сівозміни

Схема сівозміни

назва

%

га

Кількість полів

№   п. п

Культура

га

Озима пшениця

156

Зернова

25

 

3

1. зерно-парова

1

Пар + вико – вівсяна  суміш

52

Ярий ячмінь з підсівом люцерни

104

Зерно-трав’яна

16.6

 

2

 

2

Озима пшениця

52

Люцерна

52

Трав’яна

8.31

 

1

 

3

Цукровий буряк

52

Кукурудза на зерно

52

Зернова

8.31

 

1

2. зернова

4

Гречка

52

Кукурудза на силос

52

Зерно - трав’яна

8.31

 

1

 

5

Озима пшениця

52

Цукровий буряк

52

Просапна

8.31

 

1

 

6

Ярий ячмінь з підсівом люцерни

52

Соняшник

52

Зернова

8.31

 

1

3. зерно-трав’яна

7

Люцерна

52

Вико – вівсяна  суміш 

24

Трав’яна

4.155

 

0.5

 

8

Озима пшениця

52

Пар чорний

28

Парова

4.155

 

0.5

 

9

Кукурудза на зерно 

52

Гречка

52

Зернова

8.31

 

1

4. просапна

10

Кукурудза на силос

52

Всього

624

 

100

 

12

 

11

Ярий ячмінь з підсівом люцерни

52

             

12

Соняшник

52


 

Таблиця 4

3. Складання плану освоєння сівозмін і ротаційної таблиці

Перехідна таблиця (план освоєння)

 

№ поля

Розміщення культур

Попередники

В перехідний період

2006

2007

2008

2009

2010

культура

га

культура

га

культура

га

культура

га

культура

га

1

Ц. буряк 

52

Кук. на силос

52

Ярий ячмінь

52

Соняшник

52

Пар + в. – в. суміш

52

2

Кук. на силос

52

Ярий ячмінь

52

Соняшник

52

Пар чорний

52

Оз. пшениця

52

3

Ярий ячмінь

52

Соняшник

52

Пар чорний

52

Оз. пшениця

52

Ц. буряк

52

4

Люцерна

52

Пар чорний

52

Оз. пшениця

52

Горох

52

Гречка

52

5

Пар чорний

52

Горох

52

Просо

52

Гречка

52

Оз. пшениця

52

6

Горох

52

Просо

52

Гречка

52

Оз. пшениця

52

Яр. ячм. +люцерна

52

7

Просо

52

Гречка

52

Оз. пшениця

52

Яр. ячм. + люцерна

52

Люцерна

52

8

Гречка

52

Оз. пшениця

52

Яр. ячм. + люцерна

52

Люцерна

52

Оз. пшениця

52

9

Оз. пшениця

52

Яр. ячм. + люцерна

52

Люцерна

52

Оз. пшениця

52

Кук. на зерно 

52

10

Яр. ячм.

52

Люцерна

52

Оз. пшениця

52

Кук. на зерно

52

Кук. на силос

52

11

Люцерна

52

Оз. пшениця

52

Кук. на зерно

52

Кук. на силос

52

Яр. ячм. +люцерна

52

12

Оз. жито

52

Ц. буряк

52

Кук. на силос

52

Ярий ячмінь

52

Соняшник

52


 

 

 

Таблиця 5

Ротаційна таблиця  освоєної таблиці.

№ поля

Рік освоєння сівозмін

Роки ротації

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

1

Пар + в. – в. суміш

Оз. пшениця

Ц. буряк

Гречка

Оз. пшениця

Яр. ячм. +люцерна

Люцерна

Оз. пшениця

Кук. на зерно

Кук. на силос

Яр. ячм. +люцерна

Соняшник

2

Оз. пшениця

Ц. буряк

Гречка

Оз. пшениця

Яр. ячм. +люцерна

Люцерна

Оз. пшениця

Кук. на зерно 

Кук. на силос

Яр. ячм. +люцерна

Соняшник

Пар + в. – в. суміш

3

Ц. буряк

Гречка

Оз. пшениця

Яр. ячм. +люцерна

Люцерна

Оз. пшениця

Кук. на зерно 

Кук. на силос

Яр. ячм. +люцерна

Соняшник

Пар + в. – в. суміш

Оз. пшениця

4

Гречка

Оз. пшениця

Яр. ячм. +люцерна

Люцерна

Оз. пшениця

Кук. на зерно 

Кук. на силос

Яр. ячм. +люцерна

Соняшник

Пар + в. – в. суміш

Оз. пшениця

Ц. буряк

5

Оз. пшениця

Яр. ячм. +люцерна

Люцерна

Оз. пшениця

Кук. на зерно 

Кук. на силос

Яр. ячм. +люцерна

Соняшник

Пар + в. – в. суміш

Оз. пшениця

Ц. буряк

Гречка

6

Яр. ячм. +люцерна

Люцерна

Оз. пшениця

Кук. на зерно 

Кук. на силос

Яр. ячм. +люцерна

Соняшник

Пар + в. – в. суміш

Оз. пшениця

Ц. буряк

Гречка

Оз. пшениця

7

Люцерна

Оз. пшениця

Кук. на зерно 

Кук. на силос

Яр. ячм. +люцерна

Соняшник

Пар + в. – в. суміш

Оз. пшениця

Ц. буряк

Гречка

Оз. пшениця

Яр. ячм. +люцерна

8

Оз. пшениця

Кук. на зерно 

Кук. на силос

Яр. ячм. +люцерна

Соняшник

Пар + в. – в. суміш

Оз. пшениця

Ц. буряк

Гречка

Оз. пшениця

Яр. ячм. +люцерна

Люцерна

9

Кук. на зерно 

Кук. на силос

Яр. ячм. +люцерна

Соняшник

Пар + в. – в. суміш

Оз. пшениця

Ц. буряк

Гречка

Оз. пшениця

Яр. ячм. +люцерна

Люцерна

Оз. пшениця

10

Кук. на силос

Яр. ячм. +люцерна

Соняшник

Пар + в. – в. суміш

Оз. пшениця

Ц. буряк

Гречка

Оз. пшениця

Яр. ячм. +люцерна

Люцерна

Оз. пшениця

Кук. на зерно

11

Яр. ячм. +люцерна

Соняшник

Пар + в. – в. суміш

Оз. пшениця

Ц. буряк

Гречка

Оз. пшениця

Яр. ячм. +люцерна

Люцерна

Оз. пшениця

Кук. на зерно

Кук. на силос

12

Соняшник

Пар + в. – в. суміш

Оз. пшениця

Ц. буряк

Гречка

Оз. пшениця

Яр. ячм. +люцерна

Люцерна

Оз. пшениця

Кук. на зерно

Кук. на силос

Яр. ячм. +люцерна


 

 

 

4 Бур’яни і хімічні заходи боротьби з ними в сівозміні

Хімічні заходи боротьби з бур’янами.

Таблиця 6

 

№ поля

Розміщення культур  згідно зі схемою сівозміни

Вид, родина, біологічні група, клас бур’янів і їх кількість, шт./м2

Найбільш ефективні  гербіциди на даній культурі

Норма кг/га або л/га

Фаза розвитку с. г. культур

За д. р. кг/га

За препаратом

1

Пар + в. в. суміш

Малорічні двосім’ядольні: Зимуючі (волошка синя, грицики звичайні)

Базагран М 

   

Фаза одного-двох справжніх  листків 

2

Оз. пшениця

1.Горошок волохатий. Озимі, дводольні

2.Осот польовий

Багаторічні коренепаросткові, двосім’ядольні

1. 2,4-Д-амінна сіль,

2.Лонтрел-300

1. 0,66 – 0,99

2. 0,04 – 0,19

1. 0,8 – 1,2

2. 0,16 - 0,66

Фаза кущіння до виходу в трубку

3

Ц. буряк

1. Мишій сизий

Ярі пізні, однодольні

2. Пирій повзучий багаторічні  кореневищні, однодольні

Шогун

0,06 – 0,12

0,6 – 1,2

Обприскування починаючи  з фази 2 – 3 листків до фази кущіння  однорічних бурянів, при висоті пирію 10 – 15 см.

4

Гречка

1.Лобода біла. Пізні  ярі, дводольні.

2. Ромашка непахуча. Зимуючі, дводольні.

2,4-Д-амінна сіль,

0,6 – 0,8

1,5 – 2,6

Обприскування за 2 – 3 дні  до сходів культури.

5

Оз. пшениця

1.Горошок волохатий. Озимі, дводольні

2.Осот польовий

Багаторічні коренепаросткові, двосім’ядольні

1. 2,4-Д-амінна сіль,

2.Лонтрел-300

1. 0,66 – 0,99

2. 0,04 – 0,19

1. 0,8 – 1,2

2. 0,16 – 0,66

Фаза кущіння до виходу в трубку

6

Яр. ячмінь + люцерна

Малорічні двосім’ядольні: Зимуючі (волошка синя, грицики звичайні)

Базагран М 

   

Фаза кущіння у ячменя і фаза одного-двох справжніх листків  у люцерни

7

Люцерна

Малорічні двосім’ядольні: Зимуючі (волошка синя, грицики звичайні)

Базагран М 

   

Фаза одного-двох справжніх  листків у люцерни

8

Оз. пшениця

1.Горошок волохатий. Озимі, дводольні

2.Осот польовий

Багаторічні коренепаросткові, двосім’ядольні

1. 2,4-Д-амінна сіль,

2.Лонтрел-300

1. 0,66 – 0,99

2. 0,04 – 0,19

1. 0,8 – 1,2

2. 0,16 – 0,66

Фаза кущіння до виходу в трубку

9

Яр. ячмінь + люцерна

Малорічні двосім’ядольні: Зимуючі (волошка синя, грицики звичайні),

Базагран М 

   

Фаза кущіння у ячменя і фаза одного-двох справжніх листків  у люцерни

10

Кукурудза на силос

Осот городній. Ярі  пізні, дводольні.

Дикопур Ф

0,57 – 0,86

0,8 – 1,2

Фаза 3 – 5 листків

11

Кукурудза на зерно

1. Ромашка непахуча. Зимуючі,  дводольні. 

2.Осот польовий

Багаторічні коренепаросткові Двосім’ядольні

3. Спориш звичайний.  Ярі пізні, дводольні. 

Лонтрел-300

0,3

1.0

Обприскування посівів  у фазі 3 – 5 листків

12

Соняшник

1. 1.Грицики звичайні 

Зимуючі

Двосім’ядольні 2. Кореневищні (пирій повзучий)

1. Гвардіан

2. Селект 

   

1. Перед сівбою, під  час сівби або до сходів  з негайним загортанням в грунт  2. Незалежно від фази розвитку


 

Характеристика  переважаючих видів бур’янів на полях  запроектованої сівозміни.

Характеристика  бур’янів в сівозміні

    Бур’яни – це рослини дикі або напівкультурні, які всупереч бажанню хлібороба ростуть на полях, пристосувалися до умов поля і зростанням разом з культурними рослинами.

     Бур’яни  завдають величезних збитків  сільському господарству, знижуючи  врожай і погіршуючи якість продукції. Вони позбавляють культурні рослини значної кількості поживних речовин, вологи і світла, у зв’язку з чим рослини недостатньо забезпечуються факторами життя. Внесені мінеральні і органічні добрива на забур’янених посівах використовуються нераціонально, тобто бур’яни споживають поживні речовини не тільки з ґрунту, а й з внесених добрив.

                              Негативний вплив бур’янів:

  • бур’яни набагато ліпше використовують вологу з ґрунту, ніж культурні рослини;
  • бур’яни мають значно вищій, ніж у культурних рослин, транспіраційний коефіцієнт;
  • бур’яни буйно розвивають вегетативні органи, випереджаючи за ростом і розвитком культурні рослини, затіняють їх, викликають зниження інтенсивності процесу фотосинтезу;
  • бур’яни є місцем проживання і тимчасовим джерелом живлення багатьох шкідників, вогнищем збудників хвороб культурних рослин;
  • кореневі виділення бур’янів згубні для великої кількості культурних рослин;
  • деякі бур’яни різко знижують якість продукції;
  • бур’яни різко збільшують собівартість продукції.

 

В умовах інтенсивного землеробства, коли широко впроваджується меліорація, підвищені норми добрив, особливо важливо запобігти засміченості посівів та скорочувати втрати врожаю від бур’янів. Щоб боротьба з  ними була продуктивною суттєво важливо  знати та враховувати біологічні особливості як бур’янів так і культурних рослин.

Для повноцінного та прогнозованого використання культури як попередника  треба проводити заходи з контролю засміченості її посівів. Приклад з  кукурудзою, як попередником ячменю, яке  може бути незадовільною. Так як її сіють пізніше, передпосівним обробітком знищуються рані ярі бур’яни і формується пізньоярий тип забур’яненості.

А це означає, що у полі будуть домінувати куряче просо та мишії, які сформували для ячменю злакові попередники. Ці бур’яни є резерваторами хвороб, які передаються наступній культурі. Тому вплив сівозмінного фактору зменшується, а заходи контролю засміченості підвищуються.

Ярі пізні бур’яни. Сходять пізно навесні, влітку або восени і сильно розвиваються на стерні після збирання зернових.

Информация о работе Розробка системи землеробства для господарства зони Півдня України