Автор: Пользователь скрыл имя, 01 Февраля 2011 в 16:47, курсовая работа
Зрошення одне з головних напрямків інтенсифікації сільськогосподарського виробництва на Півдні України. В наслідок тісної взаємодії вологозабезпеченості з іншими умовами життя рослин при зрошенні з великим ефектом вирішується завдання підвищеного засвоєння рослинами світла, енергія якого сконцентровується в продукції рослинництва.
Вступ.
1. Характеристика господарства
1. Географічне положення, загальні відомості про господарство.
2. Кліматичні умови.
3. Ґрунти зрошуваної сівозміни, їх агро меліоративна оцінка.
2. Проектування сівозміни.
1. Складання сівозміни. Визначення індексу використання зрошувальної землі і коефіцієнту використання довжини вегетаційного періоду.
2. Оцінка сівозміни по виходу продукції.
3. Агротехнічне і економічне обумовлення чергування культур в сівозміні.
3. Режим зрошення культур в сівозміні.
1. Характеристика і обумовлення планує мого режиму зрошення.
2. Подекадний графік поливу культур і його оцінка.
4. Система обробітку ґрунту, і методи боротьби з бур’янами.
5. Заходи з охорони праці, виробничої санітарії і захисту навколишнього середовища від забруднення при використанні зрошувальних земель.
6. Список використаної літератури.
2. Проектування сівозмін.
Сівозміна – один з основних елементів інтенсивної системи землеробства. Агротехнічне значення його заключається в в раціональному і правильному розміщенні культур, збереження і покращення родючості ґрунтів, повному використанню внесених добрив і засобів виробництва.
Оскільки зрошуване землеробство відрізняється високою інтенсивністю, можливістю вирощувати два, і три врожаї в один рік, важливість правильної сівозміни сильно підвищується в порівнянні з богарним землеробстві, в цьому і заключається головна особливість побудови сівозмін на поливних землях.
2.1 Складання сівозміни.
В курсовій роботі сівозміна буде складатись по структурі посівних площ, яка приведена в завданні. З завдання видно, що сума всіх посівних площ складає 160%, а це означає, Що 60% площі повинно бути використано в пожнивних, поукосних, або проміжних посівах. Середній розмір поля складає 20%. Виходячи з середнього розміру поля можна визначити кількість полів, в даній сівозміні їх 5.
Загальна площа сівозміни 780 га., а це означає, що площа одного поля складає 156 гектар.
В
нижче приведеній таблиці вказується
порядок чергування і посівна площа культур
основного врожаю і проміжних посівів.
2.2 Оцінка сівозміни по виходу продукції.
Оцінку сівозміни по виходу продукції проводять по кількості отриманих на 100 га сівозмінної площі зерна, кормових одиниць і протеїну, а також в грошовому виразі вартості продукції. Оцінка по даній сівозміні приведена в таблиці 4.
З таблиці 4 видно, що найбільший вихід зеленої маси з одного гектару сівозмінної площі дає люцерна другого року на зелений корм ( 500 ) ц/га і при цьому відповідно дає 105 ц кормових одиниць, 17ц перетравного протеїну з одного гектару. В той же час сукупність врожаїв багатокомпонентної сумішки і кукурудзи на зелений корм випереджає люцерну на 4,2 ц/га кормових одиниць, що доводить ефективність зрошення.
Обоснування чергування культур в сівозміні.
Значення правильних сівозмін заключається в забезпеченні підвищення родючості ґрунту, а також збільшення урожайності вирощуваних культур. В зрошуваному землеробстві важливим завданням сівозміни є найбільш ефективне використання поливних земель.
Необхідність
чергування культур в сівозміні
розглядається з позиції
Причини хімічного порядку заключаються в тому, що різні групи сільськогосподарських культур відрізняються неоднаковим виносом поживних речовин і різною спроможністю їх засвоєння з ґрунту. Велике значення в підвищенні родючості має вирощування в сівозміні бобових культур, які збагачують ґрунт азотом і органічною речовиною. Крім того, різні рослини, завдяки особливостям їхньої кореневої системи поглинають поживні речовини з різної глибини. Чергування культур на полях сівозміни сприяє більш рівномірному використанню родючості ґрунту.
Причини фізичного порядку заключаються в різних вимогах культур до пухкості орного шару, і стану його повітряного режиму. Багаторічні трави позитивно впливають на структуру ґрунту. Вирощування пропасних культур пов’язане з регулярним рихленням ґрунту, що може викликати його розпилення. В порівнянні з пропасними культурами, культури суцільного способу посіву сильно висушують ґрунт. Таким чином в сівозміні не обхідно чергувати багаторічні трави з однорічними рослинами. Культури суцільного посіву з пропасними. Це позитивно вплине на фізичні властивості ґрунту і раціональне використання вологи.
Під причиною біологічного порядку розуміється неоднакове відношення рослин до засмітченності ґрунту і посівів різними групами бур’янів, хворобам і шкідникам. Відомо, що бур’яни володіють даною спеціалізацією. Озимі культури засмічуються в основному озимими і зимуючими бур’янами, ярові – яровими бур’янами. Недотримання сівозміни викликає накопичення в ґрунті насіння бур’янів і рослин паразитів.
Причини економічного порядку обумовлені різними затратами часу і засобів на вирощування сільськогосподарських культур. Включення в сівозміни культур різних строків посіву і збирання дозволяє більш рівномірно використати поливну воду, техніку і трудові ресурси господарства.
Дуже важливо розмістити основні культури по попередникам, забезпечити їх високою агротехнікою, щоб чергування в сівозміні створювало умови для безперервного підвищення урожайності вирощуваних культур.
Дана
сівозміна являється
3 Режим зрошення культур в сівозміні.
3.1 Характеристика і обоснування запланованого
режиму зрошення
Біологічною основою режиму зрошення являється сумарне водоспоживання, під яким розуміють кількість ґрунтової вологи, яку витрачають культури на транспірацію і фізичне випаровування з поверхні ґрунту. Сумарне водоспоживання культур коливається в значних межах і обумовлюється їх біологічними особливостями, погодними умовами в період вегетації, водозабезпеченістю рослин, рівнем агротехніки і іншими факторами.
Найбільш
сильними регулюючими фактори
В наших степових районах баланс між надходженням і витрачанням води, необхідної для формування високого врожаю сільськогосподарських культур від’ємний, тому в сумарному водоспоживанні значна доля належить поливам.
Кількість води, яку необхідно подать на поле по засобам зрошення для створення оптимального водного режиму ґрунту, і оптимальних умов життєдіяльності рослин, називається зрошувальною нормою. Для її розрахунку використовується формула:
М – зрошувальна норма, м /га.
У – урожай т/га.
К – коефіцієнт водоспоживання м /т.
Оп – сума корисних опадів за вегетаційний період м /га.
В – запас вологи в коренеобітаємому шарі гранту по часу сівби м /га
в – запас вологи в тому ж шарі гранту в момент збирання м /га.
Г – запас вологи, який використовують рослини з ґрунтових вод м /га.
N – не виробничі втрати води пов’язані з технічним постачанням її на поле, 10% від зрошувальної норми.
Кількість води, постачаємої на поле при черговому поливі, називають поливною нормою. Її розраховують по формулі:
Нп = 100*h*Dc*(НВ – ВТ), де
Dc – об’ємна маса того ж шару ґрунту г/см
НВ – значення найменшої вологоємкості %.
ВТ
– вологість заторможення росту
%.
Поле № 1: Кукурудза на зелений корм.
М
= 42*60-900*0,6-(2430-1890)*1,1=
В = 100*1*1,35*18=2430 м /га.
в = 100*1*1,35*14=1890 м /га
Нп = 100*0,6*1,39*(19,5-13,8)=475,4 500 м /га.
Люцерна під покров:
М
= 6*400-1250*0,65-(2430-1890)*1,
В = 100*1*1,35*18=2430 м /га.
в = 100*1*1,35*14=1890 м /га
Нп = 100*0,65*1,42*(19,4-13,7)=558,
Поле № 2 люцерна першого року на сіно:
М
= 10*600-2030*0,65-(2430-1890)*
В = 100*1*1,35*18=2430 м /га.
в = 100*1*1,35*14=1890 м /га
Нп
= 100*0,65*1,42*(19,4-13,7)=558,
В полі № 2 зрошувальна норма люцерни першого року життя становить 4086 м /га, а поливна норма становить 550 м /га планується вісім поливів.
Поле № 3 люцерна другого року на зелений корм:
М
= 50*85-2030*0,65-(2430-1890)*1,
В = 100*1*1,35*18=2430 м /га.
в = 100*1*1,35*14=1890 м /га
Нп
= 100*0,65*1,39*(19,5-13,8)=475,
В
полі № 3 зрошувальна норма люцерни
другого року життя становить 2336
м
/га, а поливна норма становить 500 м
/га, планується п’ять поливів.
Поле № 4 озимі на зелений корм:
М
= 20*2160*0,65-(2295-2160)*1,1=
В = 100*1*1,35*17=2295 м /га.
в = 100*1*1,35*16=2160 м /га
Кукурудза на зелений корм:
М
= 42*60-840*0,6-(2295-1755)*1,1=
В = 100*1*1,35*17=2295 м /га.
в = 100*1*1,35*13=1755 м /га
В полі № 4 зрошувальна норма озимих на зелений корм становить 507 м /га, а поливна норма становить 500 м /га, планується один полив. Зрошувальна норма кукурудзи на зелений корм становить 1422 м /га, а поливна норма становить 500 м /га, планується три поливи.
Поле № 5 Багатокомпонентні сумішки на зелений корм.
В = 100*1*1,35*18=2430 м /га.
в = 100*1*1,35*14=1890 м /га
Кукурудза на зелений корм:
В = 100*1*1,35*16=2160 м /га.
в = 100*1*1,35*13=1755 м /га
4. Система обробітку ґрунту і методи боротьби з бур’янами.
Вода при поливах діє на ґрунт, змінює його фізичний стан і інтенсивність протікання хімічних і біологічних процесів, умови розпаду і накопичення органічної речовини. Великий розвиток на зрошуваних землях можуть отримати бур’яни, які перехоплюють значну кількість вологи і поживних речовин, призначених для культурних рослин. Тому і потрібен обробіток.