Аналіз зовнішньої торгівлі України зерновими культурами

                            Міністерство освіти та науки України

Запорізький національний технічний  університет

 

Кафедра МЕВ

 

 

 

 

САМОСТІЙНА РОБОТА

На тему:  Аналіз зовнішньої торгівлі України зерновими культурами

 

 

 

 

Підготувала:                                                                         студентка гр. ГФ-228

       Черепаха М.А.

 

Керівник:                                                         старший викладач  кафедри   МЕВ

   Нечай Є.О.

 

                                                   2011

 АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЇ  ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ ЗЕРНОВИМИ КУЛЬТУРАМИ

         Для того щоб охарактеризувати  країну з точки зору її зовнішньо-торгівельної діяльності, необхідно провести аналіз показників, які зможуть дати чітку оцінку економіки країни на міжнародній арені. Основною метою даної роботи є проведення аналізу і визначення перспектив та недоліків зовнішньоекономічної діяльності України щодо товарів II групи, позицій 1001 – 1008, згідно УКТ ЗЕД , а саме зернових культур.

Спочатку охарактеризуємо абсолютні показники, такі як обсяг експорту, імпорту, зовнішньо-торгівельного обороту, та зовнішньоекономічне сальдо.

Згідно з даними Держкомстату України, маємо наступну інформацію:

          Табл. 1 «Товарна структура зовнішньої  торгівлі за 2009 рік»

	Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД	Експорт			Імпорт
		тис.дол. США	у % до 2008р.	у % до загального обсягу	тис.дол. США	у % до 2008р.	у % до загального обсягу
	10 зернові культури	3556198	96	9	98538,6	67,3	0,2

 

Табл. 2 «Товарна структура  зовнішньої торгівлі за 2010 рік»

Код і назва товарів згідно з УКТЗЕД	Експорт			Імпорт
	тис.дол. США	у % до 2009р.	у % до загального обсягу	тис.дол. США	у % до 2009р.	у % до загального обсягу
10 зерновi культури	2467061	69,4	4,8	145554,8	147,7	0,2

 

На підставі цих даних  можна зробити наступний аналіз:

1. Обсяг ЗТО = обсяг експорту + обсяг імпорту

Обсяг ЗТО ₂₀₀₉ = 3556198 + 98538,6  = 3654736,6 тис. дол. США

Обсяг ЗТО₂₀₁₀ = 2467061 + 145554,8 = 26126154,8 тис. дол. США

Отже, з одного боку просліджується позитивна тенденція щодо збільшення обсягів зовнішньо-торгівельного обороту зернових культур у 2010 році, порівняно з 2009. Але не можливо напевно стверджувати, що це саме позитивна тенденція, адже якщо порівняти показники експорту та імпорту, то можна побачити що обсяг ЗТО зріс саме за рахунок зростання обсягів імпорту (2009р - 98538,6 тис. дол. США; 2010р - 145554,8 тис. дол. США ), тобто така тенденція зростання обсягів ЗТО на справді є негативною, адже обсяги експорту зменшуються. Також не можна не враховувати такі важливі  фактор, як інфляція, та коливання курсів валют.

Імпорт 2010 р по відношенню до 2009 = (І₂₀₁₀ – І₂₀₀₉)/І₂₀₀₉  * 100% = (145554,8 - 98538,6) / 98538,6 * 100% = 47 % , отже обсяги імпорту збільшилися на 47% у порівнянні з 2009р.

2. Сальдо = обсяг експорту – обсяг імпорту

Сальдо₂₀₀₉ = 3556198 - 98538,6 = 3457659,4 тис. дол. США

Сальдо₂₀₁₀ = 2467061 - 145554,8 = 2321506,2 тис. дол. США

Такі показники свідчать про позитивне сальдо у динаміці, тобто ця сфера торгівлі є експортно-орієнтованою.

Далі проаналізуємо показники структури, а саме географічну структуру, детальну товарну структуру експорту – імпорту зернових культур і товарну структуру виробництва.

1. По-перше треба відмітити, що така сфера сільського господарства, як зернові культури складають не найбільшу частину усього сектору, проте досить вагому.  У 2009 році зернові культури склали 19% від усього обсягу сільського господарства, а у 2010 – 16,3%. Також необхідно зауважити,що відмічається тенденція спаду виробництва. Можливо цей процес пояснюється тим, що кількість суб’єктів ЄДРПОУ  сільськогосподарського господарювання зменшилися з 1401 у 2009 році, до 1355 у 2010 році.
2. Щодо реалізації зернових культур, можна виділити наступні дані:

Виробництво зернових культур  у розрахунку на одну особу у рік  складає у 2009 році – 999кг, а у 2010 – 856кг. Це також можна пов’язати  із зменшенням обсягу підприємств-виробників та із збільшенням обсягу імпорту. Цікавим  буде той факт, що виробництво продукції  сільського господарства на одну особу  за рік склало 2217 грн. у 2009 році і  2192 грн. у 2010 році.

Говорячи про структуру  виробництва зернових сільськогосподарських культур можна навести наступну таблицю:

Табл. 3 «Виробництво основних сільськогосподарських культур  (тис. т)»

Зернові культури	2009р. (тис. т)	2010р.( тис. т)
Всього	46028	39271
Жито	954	465
Ячмінь	11833	8485
Овес	8731	459
Кукурудза	10486	11953
Просо	139	117
Гречка	189	134
Рис	143	148
Зернобобові	622	592
Пшениця	20886	16851

 

Дивлячись на таблицю можні  підвести підсумки, що виробництво  усіх зернових культур разом і  кожної окремо, зменшилося, у порівнянні із 2010 роком.

Взагалі весь баланс зернових культур можна сформулювати у  наступну таблицю:

 

                  Рис. 1 «Баланс зернових культур  (тис. т)»

 

     Рис. 2 «Динаміка експорту зернових культур 2000р; 2005-2010р (тис.т)»

 

Рис. 3 «Динаміка імпорту зернових культур 2000р; 2005-2010р (тис.т)»

Виходячи з вищенаведених  графіків можна зробити висновок, що порівнюючи із 2000 і 2005 роками обсяги експорту зернових дуже виросли, а свого  екстремума набули у 2009 році. Можна стверджувати, що це досить позитивна тенденція, адже міра виміру саме фізичні одиниці, а не валюта. Така сама ситуація відбувається із імпортом. Порівняно із 2000 роком обсяги імпорту дуже зменшилися, що говорить про позитивне сальдо. Також дає смогу зробити висновок, що на протязі десяти років Україна змогла підняти таку сільськогосподарську галузь як зернові культури, до рівня самозабезпечення. Тобто зараз ми можемо задовольняти свої потреби у зернових культурах більше за допомогою власних сил, аніж імпортного продукту, порівняно із десятиліттям назад.

Наступний крок аналізу: аналіз географічної структури експорту –  імпорту зернових культур. Детальні данні щодо географічно-товарної структури і обсягів у фізичному об’ємі наведені у Додатку 1 і Додатку 2. Але необхідно виділити декілька країн.

 У 2009 році серед усіх країн-експортерів найчастіше у ролі партнера виступали: Саудівська Аравія (397159,8 тис. дол. США), Бангладеш (289236,3 тис. дол. США) та Іспанія (237918,3 тис. дол. США). До Саудівської Аравії імпортується ячмінь, а у наступні дві країни – пшениця. Отже можна зробити декілька висновків. По-перше найбільше експортно-орієнтованими продуктами є пшениця та суміші із пшениці і ячмінь. По-друге, закономірно, що експорт зернових культур досягає найбільших обсягів у напрямку країн, у яких не має змогу задовольнити свої потреби у товарі за допомогою власних ресурсів. Просто кажучи країни, де такі зернові культури не ростуть (країни сходу та ін.). Серед імпортерів у 2009 року лідерами були: США (27044,5 тис. дол. США), Франція (12314,1 тис. дол. США), В’єтнам (15473,8 тис. дол. США). Перші дві країни буди імпортерами кукурудзи, а В’єтнам – імпортер рису. Такі показники досить закономірні.

У 2010 році маємо таку картину. Саудівська Аравія (507918,7 тис. дол. США) експортує ячмінь, Єгипет (238677,6 тис. дол. США) експортує кукурудзу і  пшеницю (155465,7 тис. дол. США) – це три  найбільших показники експорту. Порівняно із 2009 Саудівська Аравія займає перше місце, але тепер до неї приєднується Єгипет. Скоріш за все це спричинено економічною ситуацією в середині країни, але основними експортерами залишаються країни, які не виробляють даного виду товару на своїх територіях.  Щодо імпорту, то порівняно із 2009 роком товарна структура не змінилася, Україна імпортує кукурудзу, а до США приєдналися Угорщина і Франція.

Необхідно відмітити роль іноземних інвестицій у сільське господарство.

Прямі іноземні інвестиції  в Україну у галузь сільського господарства, мисливство і лісового господарства у 2010 склали 833,7 млн. дол. США (1,9% із загального обсягу), а у 2009 році 6,8 млн. дол. США (0,1%). Спостерігається дуже різкий спад інвестування у сільське господарство. Однією з причин цього є нестабільна політична ситуація в Україні.

Наступною категорією показників є показники структури.

Маємо наступні показники: реалізація продукції зернових культур сільськогосподарськими підприємствами у 2009 році склала 31686 тис. т, у 2010 році – 23662 тис. т.

Середні ціни реалізації продукції  зернових культур у 2009 році - 799 грн. за 1 т, у 2010 – 1120,9 грн. за 1 т.

1. Індекс стану балансу = обсяг експорту / обсяг імпорту

І₂₀₀₉ = 3556198 / 98538,6 = 36,1

І₂₀₁₀ = 2467061 / 145554,8 = 16,9

Показники індексу більше 1 тобто зовнішньо-торгівельні відносини  у галузі зернових культур є ефективними.

2. Індекс концентрації експорту = обсяг виробництва товару / обсяг експорту товару * 100%

І₂₀₀₉ = 46028 / 26160 * 100% = 56,8 %

  І₂₀₁₀ = 39271 / 14239 * 100% = 36,2 %

У 2009 році 56,8 % вироблених зернових культур припадали на експорт, тобто  ця галузь була експортно-орієнтованою, а у 2010 році – склали лише 36,2%, тобто  ця галузь вже не була експортно-орієнтовною.

3. Індекс імпортної залежності = обсяг імпорту товару / обсяг споживання товару * 100%

І₂₀₀₉ = 136 / 6860 * 100% = 1,9%

І₂₀₁₀ = 175 / 6808 * 100% = 2,6 %

Тобто потреби населення  у зернових культурах задовольнялися за рахунок імпорту у 2009 на 1,9%, а  у 2010 році на 2,6%. Це свідчить те що, обсяги повільно імпорту зростають, а це є негативна тенденція у цій галузі.

 

                                            ВИСНОВКИ

 

Отже на підставі виконаної  роботи можна зробити наступні висновки:

- У 2010 році обсяг ЗТО зріс саме за рахунок зростання обсягів імпорту (2009р - 98538,6 тис. дол. США; 2010р - 145554,8 тис. дол. США ), тобто така тенденція зростання обсягів ЗТО на справді є негативною, адже обсяги експорту зменшуються.

- Сальдо галузі зернових культур є позитивним, тобто ця сфера діяльності є експортно-орієнтованою.

- У 2010 році, на перший  погляд, є значні поліпшення у  всіх напрямках розвитку сільськогосподарської  сфери зернових культур. Але  якщо добре пригледітись, то можна  побачити, що один з найголовніших  показників зростання та процвітання  економіки – експорт, неухильно  зменшується. Виробництво зернових  культур значно збільшило обсяги. Так само, як і імпорт набирає  обертів. Але усі ці процеси  пов’язані, скоріше за все,  із ситуаціями на світовій  арені, аніж із змінами в безпосередньо Українській економіці стосовно цього сектора. Також треба відзначити, що будучи експортно-орієнтованою галуззю, обсяги імпорту все ж досить високі, і нажаль, саме серед тих зернових культур, яких є достатньо на Українських землях.

- Простежується ще одна  негативна тенденція – значні  зменшення іноземних інвестицій  у галузь зернових культур.  Цей фактор потребує детальнішого  вивчення, але напевно можна сказати,  важливо роль відіграє нестабільність  в національній економіці України,  що я тим самим фактором, який  відлякує іноземних інвесторів.

 

 

                                      ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

 

1. Державна статистична служба України,« Баланси та споживання основних продуктів харчування населенням України». Статистичний збірник – Київ, 2011. – 54с.

 

2. Державний комітет статистики України, «Україна у цифрах 2010». Статистичний збірник – Київ, 2011. – 252с.