Агрометеорологічні прогнози в сільському господорстві

Завбачення урожайності кукурудзи  розраховують за формулою Ю.І.Чиркова:

,

 

де У_s — урожай кукурудзи, т/га;

W_дост — запас доступної для рослин вологи в півметровому шарі ґрунту в період утворення волоті, мм;

t₁ — температура повітря в період формування елементів качана (IV—V етап органогенезу), яку беруть за даними спостережень;

t₂ — температура повітря протягом місяця після формування волоті (встановлюють за прогнозом температури).

Коефіцієнти а, b, с залежать від площі листкової поверхні:

при S = 10 тис. м²/га а = − 0,0029, b = 0,53, с = 1,5;

при S = 20 тис. м²/га a = − 0,006, b = 1,1, с − 4,2;

при S = 30 тис. м²/га а − 0,0071, b = 1,41, c = − 3,2.

Значення коефіцієнта Kt₂ при різній температурі; повітря наведені у таблиці.

Коефіцієнт  розраховують при температурі повітря вище 20 °С і запасах вологи у шарі ґрунту 0 — 50 см нижче 50 мм за рівнянням

,

де t₁ — середня температура повітря в період IV—VI фаз органогенезу качана;

W₁ — середні запаси доступної вологи за цей же період. При t < 20 °C і W > 50 мм < 1.

10.9. Прогноз урожайності насіння соняшнику

Формування врожаю соняшнику залежить здебільшого від запасів вологи у ґрунті під час сівби та забезпеченості вологою протягом усього весняно-літнього періоду.

Метод прогнозу врожайності соняшнику складений Ю.С.Мельником, враховує два основних фактори − температуру повітря та атмосферні опади, які є основним джерелом поповнення запасів вологи в ґрунті. Прогноз урожайності соняшнику розраховують за формулою

де К — коефіцієнт зволоження;

 — кількість опадів за осінньо-зимовий період (від дати переходу середньодобової температури повітря через 5 °С восени до дати стійкого переходу її через 10 °С навесні), мм;

 — сума опадів від дати переходу середньодобової температури повітря через 10 °С до дати дозрівання соняшнику, мм;

 — сума середньодобових температур за період від дати переходу її через 10 °С до дозрівання соняшнику.

Коли сума ефективних температур становить 2300 − 2400 °С і більше, а рівень агротехніки досить високий, то прогноз урожайності насіння соняшнику математично виражається рівнянням

Таке завбачення можна робити після стійкого переходу середньої добової температури повітря через 10 °С. Крім того, потрібні дані про очікувану тривалість вегетаційного періоду соняшнику, середню багаторічну суму температур вище 10 °С за цей період, про кількість атмосферних опадів за попередній осінньо-зимовий період і середню багаторічну суму температур за період від дати переходу добової температури через 10 °С навесні до дати дозрівання культури.

На початку травня складають перший прогноз. У червні і липні, коли нагромаджуються результати метеоспостережень поточного року і дані довгострокового завбачення погоди, прогноз уточнюють.

10.10. Завбачення врожайності  цукрових буряків

Завбачення врожайності  коренеплодів цукрових буряків проводять 20 липня за рівнянням

,

де У — очікувана урожайність, т/га;

 — сума температур вище 10 °С за період від посіву до 1 серпня;

р — маса коренеплода на 20 липня;

п — густота посіву на 20 серпня;

W_дост — запаси доступної для рослин вологи у метровому шарі ґрунту від посіву до 1 серпня.

Густоту посіву на 20 серпня визначають за формулою

де — густота посіву на 20 липня.

Температуру повітря за третю декаду липня беруть середню багаторічну.

Справджується прогноз на 75—95 %.

10.11. Прогноз якості врожаю

При прогнозуванні враховують кліматично-грунтові умови господарства, технологічні та сортові особливості культур. Наприклад, В.М.Страшной розробив метод завбачення якості врожаю зерна для чорноземних ґрунтів з урахуванням вологості повітря та ґрунту, температури повітря, стеблистості рослин. За цим методом після настання фази масового колосіння озимої пшениці розраховують вміст білка в зерні:

,

де  — середня амплітуда коливань температури повітря за період від відновлення вегетації до дати переходу середньодобової температури через 10 °С;

W_дост — запаси доступної для рослин вологи у метровому шарі ґрунту на початок активної вегетації культури, мм;

d — середній дефіцит насичення водяної пари від початку активної вегетації до колосіння, Па;

N — кількість колосоносних стебел;

t — середня температура повітря за період від колосіння до воскової стиглості.

Вміст клітковини у зерні озимої пшениці завбачають за рівнянням В.М.Страшного:

.

Вміст клітковини і білка в зерні  озимої пшенице зростає із збільшенням дефіциту вологості водяної пари і температури повітря, а при збільшенні густоти посіву і вологості ґрунту — знижується.

Цукристість цукрових буряків прогнозується за методом О.М..Конторщикової. Процент цукристості залежить від надходження сонячної радіації (пряма залежність) та вологозабезпеченості (зворотна залежність) у період інтенсивного нагромадження цукру. За очікуваною цукристістю буряків складені рівняння для прогнозу.

Метод прогнозування якості насіння соняшнику, розроблений Ю.С.Мельником, ґрунтується на встановленні прямого зв’язку між підвищенням температури повітря і олійністю насіння. При підвищенні вологості повітря і ґрунту жирність насіння соняшнику знижується.