Управління митною справою

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І  УПРАВЛІННЯ 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Дослідницька  робота з адміністративного  права України

На  тему: «Управління митною справою» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Виконала: студент 2-го курсу

ЗП – 072    групи  

Перевірила:               викладач

к.ю.н., доцент

Шпомер  А. І.

   
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Чернігів 2008 р.

План

      Вступ

1. Зміст управління митною справою України.
2. Система органів управління Держмитною  службою, їх повноваження і компетенція.

2.1. Держслужба України як центральний орган управління митною справою.

2.2. Регіональні митниці, їх структура  і повноваження.

2.3. Територіальне митне управління ДМК України.

3. Митниці та митні переходи.

3.1. Основні завдання Митниці.

3.2. Функції митниці.

3.3. Завдання начальника митниці. 

      Висновок

      Список  використаної літератури

      Додаток.

 

Вступ

     У сучасних умовах економічного розвитку України, розширення зовнішньоекономічних зв’язків особливого значення набуває  митна справа, основу якої складає  митне законодавство. Останнє визначає принципи організації митної справи України з метою, з одного боку, створення сприятливих умов для розвитку економіки, зовнішньоекономічних зв’язків, а з іншого – зачисту та забезпечення конституційних прав і свобод громадян, держави, суб’єктів підприємницької діяльності всіх форм власності і додержання ними правил, встановлених в цій галузі.

     Порядок переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, митне регулювання, пов’язане з  встановленням мит та митних зборів, процедури митного контролю та інші засоби проведення вжиття митної політики становлять митну справу.

     Митна справа в Україні розвивається у  напрямі гармонізації та уніфікації з загально прийнятими в міжнародній  практиці нормами та стандартами.

     Україна самостійно визначає митну політику, створює власну 
митну систему та здійснює митне регулювання на своїй території.

     Митне регулювання здійснюється відповідно до Кодексу, законів 
України та міжнародних договорів України. Україна може вступати 
в митні союзи з іншими державами, брати участь у діяльності 
міжнародних організацій з питань митної справи. 
Територія України, в тому числі території штучних островів, 
установок та споруд, що створюються в економічній (морській) зоні 
України, над якими Україна має   виключну   юрисдикцію   щодо 
митної справи, становить єдину митну територію. 
Межі митної території України є митним кордоном України. 
Митний кордон України співпадає з державним кордоном України, 
за винятком    меж    спеціальних    митних зон. Межі території 
спеціальних митних зон є складовою частиною митного кордону 
України.

 

     

     1.Зміст управління митною справою України.

     Правові, економічні та організаційні основи митної справи виз- 
начаються у Конституції, законах України (серед них особливе місце 
належить Митному Кодексу — комплексному закону в сфері митної справи), нормативних актах Президента України і Кабінету Міністрів України, 
актах Державної митної служби України та інших центральних органів виконавчої влади. Виключно законами України визначаються засади митної справи.

     МК  становить основу митного законодавства України. За своїм 
характером він є комплексним законом, що регулює різноманітні 
відносини, які зачіпають різні галузі права — адміністративне, ци- 
вільне, фінансове, кримінальне та, в означеній частині, міжнародне. 
У МК визначені: функції митних органів; принципи переміщення 
товарів і транспортних засобів (право на ввезення та вивезення, за- 
борона на ввезення та вивезення, обмеження на ввезення та вивезен- 
ня); митні платежі; митне оформлення; митний контроль; відпові- 
дальність за порушення митних правил, а також правила проваджен- 
ня в справах про такі порушення та їх виконання.

     Джерелами митного права є також закони, основним змістом яких 
є саме митні питання, та інші закони, в яких містяться норми митно- 
го права. До першої групи належать Закон України від 5 лютого 1992 р. 
«Про Єдиний митний тариф», Декрет Кабінету Міністрів України від 
11 січня 1993 р. «Про Єдиний митний тариф»; до другої — Декрет 
Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 р. «Про порядок обкла- 
дання митом предметів, що ввозяться (пересилаються) громадянами 
в Україну», закони України від 5 травня 1996 р. «Про звільнення від 
обкладання митом предметів, що вивозяться (пересилаються) грома- 
дянами за митний кордон України», від 3 квітня 1997 р. «Про вне- 
сення змін у деякі законодавчі акти з питань обкладання ввізним ми- 
том товарів та інших предметів, що ввозяться на митну територію 
України», від 15 серпня 1995 р. «Про операції з давальницькою си- 
ровиною у зовнішньо-економічних відносинах».

     Оперативне  регулювання митних відносин забезпечують укази 
Президента і постанови Кабінету Міністрів України, наприклад, Ука- 
зом Президента України від 10 лютого 1996 р. було затверджено По- 
ложення про індикативні ціни у сфері зовнішньо-економічної діяльності. Також, правовими основами управління митною справою є Укази Президента України «Про гуманітарну допомогу, що надходить з України», «Про митну службу України» та інші.

     Здійснюючи  регулювання митної справи, Кабінет  Міністрів Украї- 
ни видає різні нормативні акти: постанови, розпорядження, затверджує 
різні правила, наприклад, постанови від 12 серпня 1996 р. «Про подальше посилення контролю за ввезенням, вивезенням та переміщенням 
транзитом через територію України алкогольних напоїв та тютюнових 
виробів, на які встановлено акцизний збір»1, від 27 серпня 1996 р. «Про 
вдосконалення порядку ввезення (пересилання) громадянами предметів 
(товарів) в Україну»2 та ін. Постановами Кабінету Міністрів України 
затверджені Правила ввозу транспортних засобів на територію Украї- 
ни (21 травня 1994 р.), переліків шляхів і напрямків транзиту підакциз- 
них товарів через територію України і пунктів на митному кордоні, че- 
рез які здійснюється ввезення та вивезення цих товарів, а також граничні 
терміни транзиту підакцизних товарів автомобільним і залізничним 
транспортом через територію України (6 травня 1996 р.).

     Значне  місце у регулюванні питань митної справи посідають накази 
Держмитслужби України, положення, правила, інструкції, у деяких 
випадках — методичні рекомендації, вказівки, розпорядження, інфор- 
маційні листи, які вона видає. Такими актами регулюються: правовий 
статус зони митного контролю; діяльність митних ліцензійних складів; 
порядок ведення обліку суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в 
митних органах; порядок транзиту зовнішньоторговельних вантажів за- 
лізничним транспортом; порядок декларування іноземної валюти та ін.

     У разі, коли необхідно встановити норми  і правила, що мають 
значення не тільки для митного регулювання, а й для інших галузей, 
приймаються спільні акти митної служби з зацікавленими міністер- 
ствами та відомствами. Такі акти є обов'язковими до виконання як 
у митній системі, так і в інших структурах виконавчої влади. Так, 
наказом Держмитслужби, Мінфіну, Нацбанку України від 12 верес- 
ня 1995 р. була затверджена «Інструкція про порядок здійснення роз- 
рахунків по митних платежах з Державним бюджетом України».

     Отже, зважаючи на вище сказане, слід зауважити, що регулювання митною справою здійснюють найвищі органи державної влади та управління України.

     Головні напрями митної політики України; структура системи 
органів державного регулювання митної справи; розміри мит та 
умов митного обкладення; спеціальні митні зони та митні режими 
на території України; перелік товарів, експорт, імпорт та транзит 
яких   через   територію  України   забороняється,   визначаються 
Верховною Радою України.

     Забезпечення  здійснення митної політики України  відповідно до 
законів України; встановлення розмірів митних зборів і плати за 
митні процедури; координація діяльності міністерств, державних 
комітетів та відомств України з питань митної справи; проведення 
переговорів та укладання міжнародних договорів    України    з 
митних питань у   випадках,   передбачених   законами   України; 
подання  на розгляд Верховної Ради  України  пропозицій  щодо 
системи митних органів України здійснюється Кабінетом Міністрів 
України.

     Спеціально  уповноваженим органом в галузі митної справи є 
Державна митна служба України, яка є центральним органом 
виконавчої влади зі спеціальним статусом.

     Державна  митна служба України приймає нормативні акти 
тільки відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

     Забороняється регулювання   митної   справи   прямо   не 
передбаченими у законодавстві України актами і діями державних 
та недержавних органів. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     2. Система органів управління Держмитною службою, їх повноваження і компетенція.

     Безпосереднє  здійснення митної справи покладається на митні 
органи України. Система митних органів України складається з 
Державної митної служби України,     регіональних     митниць, 
митниць, спеціалізованих    митних    управлінь   та   організацій, 
установ і навчальних закладів.

     Митні органи України при проведенні в  життя митної політики 
розв'язують такі головні завдання:

     а) захист економічних інтересів України;

     б) контроль за додержанням законодавства України про митну 
справу;

     в) забезпечення виконання зобов'язань, які випливають з 
міжнародних договорів України стосовно митної справи;

     г) використання засобів митно-тарифного  та позатарифного 
регулювання при переміщенні через митний кордон України товарів 
та інших предметів;

     д) вдосконалення митного контролю і оформлення товарів та 
інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

     е) комплексний контроль разом з  Національним банком України 
за валютними операціями;

     є) здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів 
товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків 
державних інтересів на зовнішньому ринку за участю Міністерства 
зовнішньоекономічних зв'язків України;

     ж) створення сприятливих умов для  прискорення товарообігу та 
пасажиропотоку через митний кордон країни;

     з) боротьба з контрабандою та порушеннями  митних правил;

     и) співробітництво з митними та іншими органами зарубіжних 
країн, а також з міжнародними організаціями з питань митної 
справи;

     і) ведення митної статистики.

     Державна  митна служба України створюється  Президентом 
України.     Голова     Державної     митної     служби     України 
призначається відповідно до чинного законодавства України.

     Регіональні митниці відповідно до закону створюються 
Кабінетом Міністрів України. Створення, реорганізація і ліквідація 
митниць спеціалізованих митних управлінь та організацій, установ і 
навчальних     закладів     здійснюється     Державною     митною 
службою  України  за  погодженням  з  Міністерством  фінансів 
України.