Тест по "Административному праву"

Б) Надання представниками митних органів інформації громадянам щодо змін у митному законодавстві.

В) Укладання органом  влади адміністративного договору.

 

35. Нормативні акти  управління:

А) містять  загальнообов’язкові правила поведінки  та розраховані на неодноразове використання необмеженим колом осіб;

Б) розв’язують конкретну  управлінську справу;

В) визначають поведінку  конкретного адресата.

 

36. Індивідуальні акти  управління:

А) містять загальнообов’язкові  правила поведінки;

Б) поряд із загальнообов’язковими  правилами поведінки визначають поведінку конкретного адресата;

В) розв’язують  конкретну управлінську справу і  стосуються конкретних осіб, їх прав та обов’язків.

 

37. Обсяг адміністративної  дієздатності громадян не може  залежати від:

А) віку особи;

Б) стану здоров’я особи;

В) бажання своїми діями  набувати і здійснювати права  і виконувати обов’язки адміністративно-правового характеру.

 

38. Яке із  наведених обмежень встановлено  в Україні щодо іноземних громадян та осіб без громадянства?

А) Іноземці та особи без  громадянства не мають права доступу до посад державних службовців, діяльність яких пов’язана із державною таємницею.

Б) Іноземці та особи без громадянства не можуть оскаржувати дії посадових осіб органів державної влади.

В) Іноземці та особи без громадянства не можуть постійно проживати в Україні.

 

39. В реалізації якого  із наведених прав обмежені  державні службовці?

А) Безперешкодно  знайомитися з матеріалами, які  стосуються проходження державної  служби.

Б) Займатися  підприємницькою діяльністю.

В) Захищати свої права, звертаючись до суду.

 

40. Законом України  «Про державну службу» передбачено,  що:

А) особи під час  перебування на державній службі не можуть балотуватися на будь-які  виборні посади;

Б) державні службовці  не вправі вступати до політичних партій;

В) державним службовцям заборонено брати участь у страйках, а також інших заходах, що перешкоджають нормальному функціонуванню державних органів.

 

 

 

Питання, включені до тестових завдань

по третьому змістовному модулю

“Адміністративний примус.

Відповідальність  за адміністративним правом”

 

1. Адміністративно-правові  методи - це:

А) напрями діяльності суб’єктів управління;

Б) зовнішній вияв конкретних дій суб’єктів управління;

В) способи та прийоми, використання яких призводить до досягнення цілей, вирішення завдань, поставлених перед суб’єктами управління.

 

2. Яке з тверджень  буде правильним?

А) Для виконання  завдань, поставлених перед суб’єктами державного управління, останні обирають прийоми та способи управлінського впливу, враховуючи лише особливості адресата – об’єкта управління.

Б) Суб’єкти державного управління використовують для виконання  поставлених перед ними завдань  прийоми та способи залежно від  свого правового статусу й  особливостей адресата – об’єкта  управління.

В) Суб’єкти державного управління використовують для виконання своїх завдань прийоми та способи, які обираються ними на власний розсуд.

 

3. Яке з тверджень  буде правильним?

А) Форма державного управління дає життя методам, а через  них – і функціям управління.

Б) Функції, форми і методи державного управління не взаємопов’язані одне з одним.

В) Форма державного управління дає життя функціям управління.

 

4. Переконання  як адміністративно-правовий метод  виявляється у:

А) застосуванні щодо об’єктів управління заходів, спрямованих  на примушення до виконання ними загальнообов’язкових правил;

Б) застосуванні щодо об’єктів управління виховних, заохочувальних та роз’яснювальних заходів, спрямованих  на формування у них розуміння  необхідності виконання загальнообов’язкових правил;

В) притягненні до відповідальності осіб, які порушили загальнообов’язкові правила.

 

5. Адміністративний  примус є:

А) однією з форм державного примусу;

Б) формою громадського примусу;

В) єдиною формою державного примусу.

 

6. Заходи адміністративного  примусу застосовуються:

А) тільки щодо фізичних осіб, які вчинили протиправні  діяння;

Б) тільки щодо юридичних осіб, внаслідок діяльності яких порушуються права та інтереси інших суб’єктів права;

В) щодо фізичних та юридичних  осіб у випадках, передбачених чинним законодавством.

 

7. Серед заходів адміністративного  примусу вирізняють:

А) адміністративно-попереджувальні  заходи, заходи припинення правопорушень  та адміністративні стягнення;

Б) заходи громадського примусу та заходи державного примусу;

В) покарання  та заходи, застосування яких призводить до поновлення порушених прав, свобод та інтересів громадян.

 

8. Який із наведених  заходів є заходом адміністративного  примусу?

А) Притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.

Б) Відсторонення від  управління транспортним засобом водія, який перебуває у стані сп’яніння.

В) Опротестування прокурором постанови по справі про адміністративне  правопорушення.

 

9. Який із наведених  заходів є заходом адміністративного  примусу?

А) Звільнення державного службовця у зв’язку із ліквідацією органа, в якому він перебував на службі.

Б) Медичний огляд осіб, які працюють у дитячих закладах.

В) Громадська догана.

 

10. Адміністративно-попереджувальні  заходи вважаються заходами адміністративного примусу, оскільки:

А) підставою  для їх застосування є вчинення протиправного  діяння;

Б) вони застосовуються без  згоди на те об’єктів управління, а  в деяких випадках - проти їх волі;

В) їх застосування супроводжується накладенням на об’єктів управління адміністративних стягнень.

 

11. Який із наведених  заходів є адміністративного-попереджувальними  заходом?

А) Адміністративне затримання.

Б) Здійснення адміністративного  нагляду за особами, щодо яких він  встановлений, а також контролю за засудженими до кримінальних покарань, не пов’язаних із позбавленням волі.

В) Позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання).

 

12. Який із наведених  заходів є адміністративно-попереджувальним  заходом?

А) Особистий огляд особи представниками митних органів під час здійснення митного контролю.

Б) Застосування щодо юридичної  особи фінансових санкцій у зв’язку  із порушення податкового законодавства.

В) Застосування працівником  органів внутрішніх справ фізичної сили щодо осіб, які беруть участь у несанкціонованій демонстрації.

 

13. Який із наведених  заходів є заходом адміністративного  припинення?

А) Вилучення речей  і документів, які є знаряддям  або безпосереднім об’єктом правопорушення.

Б) Тимчасове обмеження  доступу громадян на певну територію.

В) Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або  безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення.

 

14. Який із наведених  заходів є заходом адміністративного  припинення?

А) Закриття ділянок державного кордону.

Б) Відставка державного службовця.

В) Заборона реалізовувати  товари, якість яких не підтверджена відповідними документами.

 

15. Хто із перелічених  осіб може застосовувати заходи  адміністративного припинення?

А) Суддя.

Б) Державний санітарний лікар міста.

В) Народний депутат України.

 

16. Підставою  адміністративної відповідальності  є:

А) адміністративне  правопорушення;

Б) дисциплінарний проступок, вчинений державним службовцем;

В) цивільно-правовий делікт.

 

17. Адміністративне  правопорушення є:

А) суспільно  небезпечним діянням;

Б) суспільно  шкідливим діянням;

В) діянням, яке  не завдає будь-якої шкоди суспільним відносинам, що регламентуються нормами права.

 

18. Яка із наведених  дефініцій є самою вдалою для  визначення поняття складу адміністративного правопорушення?

А) Склад адміністративного  правопорушення - це сукупність встановлених законом об’єктивних та суб’єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення.

Б) Склад адміністративного  правопорушення - сукупність ознак, які  характеризують конкретне діяння як адміністративне правопорушення.

В) Склад адміністративного  правопорушення - сукупність встановлених законом ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення.

 

19. Яке з тверджень  буде найповнішим?

А) Правопорушення, за вчинення яких встановлено адміністративну відповідальність, визначаються Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Б) Правопорушення, за вчинення яких встановлено адміністративну  відповідальність, визначаються Кодексом України про адміністративні правопорушення і Митним кодексом України.

В) Правопорушення, за вчинення яких встановлено адміністративну  відповідальність, визначаються Кодексом України про адміністративні  правопорушення й іншими законами.

 

20. Яка із наведених  обставин виключає адміністративну відповідальність?

А) Необхідна  оборона.

Б) Вчинення правопорушення під впливом сильного душевного  хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин.

В) Малозначність правопорушення.

 

21. Суб’єктами  адміністративних правопорушень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, можуть бути:

А) фізичні  особи;

Б) юридичні особи;

В) фізичні та юридичні особи.

 

22. Адміністративній відповідальності  підлягають особи, які досягли  на момент вчинення адміністративного правопорушення:

А) 14-річного віку;

Б) 16-річного  віку;

В) 18-річного віку.

 

23. За вчинення  адміністративних правопорушень  до неповнолітніх у віці від  16 до 18 років:

А) заходи адміністративного  примусу не застосовуються;

Б) застосовуються тільки заходи впливу, перелічені у ст. 24-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

В) застосовуються заходи впливу, перелічені у ст. 24-1 Кодексу  України про адміністративні правопорушення, а у випадках, визначених у законі, - адміністративні стягнення.

 

24. До військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень застосовуються:

А) тільки примусові  заходи, передбачені дисциплінарними  статутами;

Б) тільки адміністративні  стягнення, передбачені санкціями статей, якими встановлено відповідальність;

В) примусові  заходи, передбачені дисциплінарними  статутами, а у випадках, визначених в законі, - адміністративні стягнення, зафіксовані у санкціях статей, якими встановлено відповідальність.

 

25. Який із наведених заходів не є адміністративними стягненням?

А) Штраф.

Б) Адміністративне затримання.

В) Оплатне вилучення  предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення.

 

26. Який із наведених  заходів не є адміністративними стягненням?

А) Позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання).

Б) Виправні роботи.

В) Вилучення речей  і документів, які є знаряддям  або безпосереднім об’єктом правопорушення.

 

27. Яке із наведених  адміністративних стягнень може  бути застосовано як додаткове?

А) Штраф.

Б) Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення чи безпосереднім  об’єктом адміністративного правопорушення.

В) Позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання).

 

28. Яке із наведених  адміністративних стягнень може  бути застосовано як додаткове?

А) Попередження.

Б) Оплатне вилучення  предмета, який став знаряддям вчинення чи безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення.

В) Штраф.