Принципи адміністративних процедур:класифікація і оновлення в світлі реформування публічного управління

Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Октября 2011 в 11:15, реферат

Описание работы

Прийняття Конституції, проведення адміністративної реформи, вступ України до Ради Європи зумовили необхідність реформування всього законодавства України, складовою частиною якого є адміністративне законодавство.

Содержание

Вступ………………………………………………………………………...3
1. Поняття та ознаки адміністративних процедур………………………5
2. Поняття та класифікація принципів адміністративних процедур, їх оновлення у світлі реформування публічного управління…………………..8
Висновки…………………………………………………………………..17
Список використаної літератури………………………………………...20

Работа содержит 1 файл

принципи адмін процедур класифікація і оновлення у світлі реформування публічного управління.doc

— 100.50 Кб (Скачать)

       Основним недоліком визначення  принципів адміністративної процедури  у проекті Адміністративно –  процедурного кодексу України є недостатнє врахування позитивного значення дискреційних повноважень в аспекті дотримання принципу законності для виконавчої діяльності в цілому, а також для реалізації у відповідній сфері інших принципів. Адже цей принцип створює певний фундамент, базис для правильного впровадження у практичну діяльність інших принципів, тому поєднання адміністративного розсуду із застосуванням принципів оперативності, ефективності, забезпечить отримання максимального результату у задоволені учасників адміністративної процедури.

       Необхідно зазначити також позитивні  зрушення щодо наближення органів  виконавчої влади до звичайного  громадянина. Підтвердженням цього  є визначення принципу рівності  учасників адміністративної процедури.  Це досить важливо для подальшого реформування управлінської системи та переорієнтація її у фахово-коректний та професійно - ефективний апарат, який здійснює надання послуг особі, іншими словами, держава повинна служити громадянам, а не громадяни їй.

       У контексті останнього твердження щодо служіння держави громадянам пропонується внести до проекту Адміністративно-процедурного кодексу зміни у вигляді додаткового принципу координації процедур. Він полягає у тому, що результатом процедурної діяльності має стати вираження своєї позиції декількома державними установами до видачі громадянину дозволу, тобто не громадянин, а саме одна з установ, що здійснює керівництво процедурою, самостійно збирає в інших структурах всі необхідні для прийняття рішення документи та погодження.

       Важливим елементом забезпечення права на належне управління є створення дієвих процедур та інституцій для оскарження рішень, дій та бездіяльності адміністративних органів.

       Завжди має гарантуватися право  на оскарження в адміністративному  порядку рішень, дій та бездіяльності адміністративних органів. Згадані вище принципи адміністративної процедури (втручальної та заявної) мають поширюватися і на процедуру адмiнiстративного оскарження.

       Щоб задовольнити вимоги щодо  неупередженості розгляду скарги  в адміністративному порядку та реалізувати принцип ефективності діяльності публічної адміністрації, доцільно створити спеціальні апеляційні органи для розгляду скарг. Такі органи можуть діяти і на дорадчих засадах.

       Принципи та правила, викладені  у загальному законі про адмiнiстративну процедуру (Адміністративно-процедурний кодекс), повинні пронизувати будь-які інші законодавчі акти, які стосуються відносин між людиною та адміністрацією.

       Таким чином, відносини публічної  адміністрації та приватних осіб  мають будуватися на таких принципах:

       верховенства права як пріоритету  прав та свобод людини і  громадянина;

       законності як діяльності публічної  адміністрації відповідно до  повноважень та у порядку, визначеному  законом;

       відкритості й доступності для  громадян інформації про діяльність та рішення адміністрації;

       ефективності та пропорційності  як вимоги щодо обмеження адміністративних  дій метою, якої необхідно досягти,  а також обов’язку адміністрації  зважати на наслідки своїх  рішень, дій та бездіяльності;

       оперативності як встановлення та дотримання часових меж для вирішення адміністративних справ;

       підконтрольності як обов’язкового  внутрішнього та зовнішнього,  в тому числі судового контролю  за діяльністю адміністрації;

       Особлива увага має бути приділена  процедурним гарантіям захисту прав приватних осіб, до яких належать:

       забезпечення права приватної  особи бути вислуханою перед  ухваленням адміністративного акта;

       доступ адресата адміністративного  акта або зацікавленої особи  до матеріалів справи, тобто до  інформації;

       допомога і представництво особи у процедурних питаннях (в адміністративній справі);

       обов’язкове мотивування адміністративного  акта, а також зазначення засобів  правового захисту. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  використаної літератури

  1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // ВВР України.-1996.-№ 30.
  2. Указ Президента України „Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні від 22 липня 1998.” // Концепція адміністративної реформи в Україні.-1998.-С.5.
  3. Проект Концепції реформування публічної адміністрації в Україні // Розроблений Центром політико-правових реформ (текст станом на 10.06. 2005 р.)
  4. Авер’янов В. Б. Реформування українського адміністративного права: ґрунтовний підхід для теоретичної дискусії // Право України. – 2003.- №5.-С.117.
  5. Авер’янов В. Б. Значення адміністративних процедур у реформуванні адміністративного права / В. Б. Авер’янов // Часопис Київського університету права. – 2009. – № 3. – С. 8–14.
  6. Авер’янов В. Б. Принцип верховенства права і реформа українського адміністративного права / В. Б. Авер’янов // Адвокат. – 2000. – № 2. – С. 5–8.
  7. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Автор-упорядник В. П. Тимощук. – К. : Факт, 2003. – 496 с.
  8. Адміністративна юстиція : європейський досвід і пропозиції для України / [автори-упорядн. І. Б. Коліушко, Р. О. Куйбіда]. – К. : Факт, 2003. – 536 с.
  9. Адміністративне право України : підручник / [Т. О. Коломoєць, Ю. В. Пиріжкова, Н. О. Армаш та ін.] ; за заг. ред.
  10. Алімов Р. С. Процедури в адміністративному праві України: теорія і практика: дис. …кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Алімов Роман Святославович. – Донецьк, 2002. – 171 с.
  11. Гуржій Т. О. Адміністративно%процесуальне право України : [підруч.] / Т. О. Гуржій, О. В. Кузьменко ; за ред. О. В. Кузьменко. – К. : Атіка, 2007. – 416 с.
  12. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи: Моног. - К.: Факт, 2002.- 260 с.
  13. Лагода О. С. Адміністративна процедура: теорія і практика застосування: дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Лагода Олександр Сергійович. – Ірпінь, 2007. – 187 с.
  14. Люхтергандт О. Проект Адміністративного процедурного кодексу України та сучасне адміністративне процедурне право // Юридичний журнал. 2002. № 5. — С 25.
  15. Писаренко Г. М. Принцип законності в адміністративній процедурі / Г.М. Писаренко// Правове життя сучасної України : Тези доповідей Міжнар. наук. конф. проф.-викл. і аспірант. складу ( 21-22 травня 2010 р.) . 2010 . 810 с. ─ С. 303-304.

Информация о работе Принципи адміністративних процедур:класифікація і оновлення в світлі реформування публічного управління