Основні повноваження Президента України

 

ПЛАН

Вступ……………………………………………………………………….3

1. Інститут президентства в України………………….……..…………..4

2. Повноваження Президента України……………………………….….6

3. Рада національної безпеки і оборони та Секретаріат Президента України.…………………………………………………………………………... 9

Висновки…………………………………………………………………..13

Список використаних джерел……………….……...................................14

 

ВСТУП

Даний реферат  присвячений дослідженню конституційних засад, які визначають повноваження Президента України. Значне поширення інституту президентства обумовлене низкою чинників, які визначають його значення і роль у державному та суспільному житті тієї або іншої країни. Насамперед, Президент уособлює державу, представляє її у міжнародних відносинах.

Актуальність теми зумовлена  тим, що у структурній організації  Української держави Президенту належить особливе місце, оскільки він  уособлює державу, виступає від її імені  і забезпечує узгоджене функціонування всього державного механізму.

У нашій державі пост Президента було запроваджено Законом України "Про заснування поста Президента України і внесення змін та доповнень  до Конституції (Основного Закону) України  від 5 липня 1991 р. У Конституції України  Президенту присвячено розділ V, який складається  з 11 статей, що встановлюють порядок  обрання Президента та основи його взаємовідносин з державними органами.

Основна мета даної курсової роботи полягає у вивченні основних повноважень Президента України.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:

· дослідити особливості  становлення інституту президентства  в Україні;

· визначити повноваження Президента України, які закріплені в Конституції України;

· розглянути взаємовідносини  Президента з державними інституціями.

 

1. Інститут президентства в Україні

Інститут президентства  в Україні був введений після  проголошення Декларації про державний  суверенітет шляхом прийняття Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки "Про заснування поста  Президента Української РСР і  внесення змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР" від 5 липня 1991 р. Відповідно до цього  Закону в Конституцію УРСР було внесено  норму, згідно з якою Президент є  найвищою посадовою особою Української  держави і главою виконавчої влади. Того ж 5 липня 1991 р. Верховна Рада ухвалила Закон "Про Президента України", яким конкретизувала статус Президента в Україні, а також Закон "Про  вибори Президента України". Першого  Президента сучасної України було обрано 1 грудня 1991 р.

Конституційний договір 1995 р. визначав Президента як главу  держави та главу виконавчої влади. Нова Конституція (розділ V) деталізувала роль Президента у державі. Згідно з  Конституцією (ст. 102) Президент є  главою держави і виступає від  її імені (за Конституцією вищим органом  виконавчої влади тепер є Кабінет  Міністрів України). Президент України  є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, дотримання Конституції, прав і свобод людини.

Конституційні засади порядку  обрання Президента України встановлюються ст. 103 Конституції. Президент України  обирається громадянами на основі загального, рівного і прямого виборчого  права шляхом таємного голосування  строком на 5 років. Президентом може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має  право голосу, проживає в Україні  протягом останніх десяти років перед  днем виборів та володіє державною  мовою. Одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два терміни підряд. Президент  України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах  державної влади або в об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.

Чергові вибори Президента України проводяться в останню  неділю жовтня п'ятого року повноважень  Президента. У разі дострокового припинення повноважень Президента вибори проводяться  в період дев'яноста днів з дня  припинення повноважень.

Новообраний Президент України  вступає на пост не пізніше ніж  через тридцять днів після офіційного оголошення результатів виборів, з  моменту складання присяги народові на урочистому засіданні Верховної  Ради України.

Приведення Президента України  до присяги здійснює Голова Конституційного  Суду України.

Президент України складає  таку присягу:

"Я, (ім'я та прізвище), волею народу обраний Президентом  України, заступаючи на цей  високий пост, урочисто присягаю  на вірність Україні. Зобов'язуюсь  усіма своїми справами боронити  суверенітет і незалежність України,  дбати про благо Вітчизни і  добробут Українського народу, обстоювати  права і свободи громадян, додержуватися  Конституції України і законів  України, виконувати свої обов'язки  в інтересах усіх співвітчизників,  підносити авторитет України  у світі".

Президент України, обраний  на позачергових виборах, складає присягу  у п'ятиденний строк після офіційного оголошення результатів виборів.

Президент України користується правом недоторканності на час виконання повноважень. За посягання на честь і гідність Президента України винні особи притягаються до відповідальності на підставі закону.

Звання Президента України  охороняється законом і зберігається за ним довічно, якщо тільки Президент  України не був усунений з поста  в порядку імпічменту.

2. Повноваження Президента України

Президент України:

· забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво  держави;

· звертається з посланнями до народу та із щорічними і позачерговими  посланнями до Верховної Ради України  про внутрішнє і зовнішнє становище  України;

· представляє державу  в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною  діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України;

· приймає рішення про  визнання іноземних держав;

· призначає та звільняє глав дипломатичних представництв  України в інших державах і  при міжнародних організаціях; приймає  вірчі і відкличні грамоти  дипломатичних представників іноземних  держав;

· призначає всеукраїнський референдум щодо змін Конституції України  відповідно до ст. 156 Конституції, проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою;

· призначає позачергові  вибори до Верховної Ради України  у строки, встановлені Конституцією;

· припиняє повноваження Верховної  Ради України, якщо протягом тридцяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;

· призначає за згодою Верховної  Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє повноваження Прем'єр-міністра України та приймає рішення про  його відставку;

· призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших  центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їхні повноваження на цих посадах;

· призначає за згодою Верховної  Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади;

· призначає половину складу Ради Національного банку України;

· призначає половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

· призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної  Ради Україні і Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення  України;

· утворює, реорганізовує  та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в  межах коштів, передбачених на утримання  органів виконавчої влади;

· скасовує акти Кабінету Міністрів  України та акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

· є Верховним Головнокомандувачем  Збройних Сил України; призначає  на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;

· очолює Раду національної безпеки і оборони України;

· вносить до Верховної  Ради України подання про оголошення стану війни та приймає рішення  про використання Збройних Сил України  у разі збройної агресії проти  України;

· приймає відповідно до закону рішення про загальну або  часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих  її місцевостях у разі загрози  нападу, небезпеки державній незалежності України;

· приймає у разі необхідності рішення про введення в Україні  або в окремих її місцевостях  надзвичайного стану, а також  оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації—з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою;

· призначає третину складу Конституційного Суду України;

· утворює суди у визначеному  законом порядку;

· присвоює вищі військові  звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини;

· нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними;

· приймає рішення про  прийняття до громадянства України  та припинення громадянства України, про  надання притулку в Україні;

· здійснює помилування;

· створює у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті  України, для здійснення своїх повноважень  консультативні, дорадчі та інші допоміжні  органи і служби;

· підписує закони, прийняті Верховною Радою України;

· має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України  законів із наступним поверненням  їх на повторний розгляд Верховної  Ради України;

· здійснює інші повноваження, визначені Конституцією України.

Президент України не може передавати свої повноваження іншим  особам або органам.

Діяльність Президента України  забезпечує низка консультативних, дорадчих та допоміжних інституцій, серед  найважливіших—Рада національної безпеки і оборони України та Адміністрація Президента.

 

3. Рада національної безпеки і оборони та Секретаріат Президента України

Згідно зі ст. 107 Конституції  України Рада національної безпеки  і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки  і оборони при Президентові України. Президент є головою Ради і  формує її персональний склад. Рішення  Ради вводяться в дію указами  Президента України.

Рада координує і контролює  діяльність органів виконавчої влади  у сфері національної безпеки  і оборони. До складу Ради національної безпеки і оборони України  входять за посадою Прем'єр-міністр  України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр  внутрішніх справ України, Міністр  закордонних справ України.

Діяльність Ради регулює  Закон України "Про Раду національної безпеки і оборони України" від 5 березня 1998 р. Згідно зі ст. 3 Закону функціями Ради національної безпеки  і оборони України є:

· внесення пропозицій Президентові України щодо реалізації засад внутрішньої  і зовнішньої політики у сфері  національної безпеки і оборони;

· координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки  і оборони у мирний час;

· координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади у сфері національної безпеки  і оборони в умовах воєнного або  надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України.

Забезпечення організації  роботи і виконання рішень Ради здійснює Секретар. Секретар Ради національної безпеки і оборони України  призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України  і безпосередньо йому підпорядковується.

Від 13 грудня 1991 р. Адміністрація Президента існувала відповідно до Розпорядження Президента України "Питання Адміністрації Президента України". Дана інституція не передбачена Конституцією як окремий суб'єкт влади, вона підпадає під дію ст. 106 п. 28 Конституції про право Президента формувати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті. Згідно з Указом Президента України від 19 лютого 1997 р. затверджено "Положення про Адміністрацію Президента України". За Положенням Адміністрація Президента України є постійно діючим органом, що утворюється Президентом України для забезпечення виконання ним своїх повноважень як глави держави.

Після „помаранчевої” революції Адміністрацію Президента України було перейменовано у Секретаріат Президента України.