Акти органів виконавчої влади

Виконання акта гарантується, а за необхідності забезпечується примусовою силою держави.

завжди видаються  в односторонньому порядку. Вони виходять від компетентного органу (посадової особи) — суб'єкта застосування норм адміністративного права.

спричиняє виникнення, зміну, припинення адміністративних правовідносин, тобто є юридичним фактом. Водночас він не тільки юридичний факт. Такі акти виконують і регулятивні  функції.

За межами дії (дії актів у просторі й часі) акти поділяються на такі:

- що діють  на всій території без обмежень у часі.

- що діють  на всій території протягом певного терміну.

- що діють  на частині території без обмежень  у часі.

- що діють  на частині території протягом  певного тер міну.

За характером компетенції органів, які видають акти, останні діляться на акти загального, галузевого і функціонального управління.

Перші регулюють  управлінські відносини в усіх сферах і галузях;

другі — відносини, пов'язані з якоюсь однією галуззю державного управління; треті — регулюють одну чи кілька державних функцій.

До першої групи  актів державного управління належать: акти Президента України, Кабінету Міністрів України, місцевих державних адміністрацій. До другої — акти управління галузевих міністерств, комітетів, відомств, а також керівників галузей і служб місцевих державних адміністрацій; до третьої — акти функціональних органів управління (податкова адміністрація).

За положенням органів, які приймають акти, за ієрархією, останні класифікуються залежно від того, які органи їх видають. При цьому для різних органів управління встановлені різні назви актів.

Висновки

На сьогодні як у правовій науковій літературі, так і на законодавчому рівні  відсутній єдиний підхід до визначення «правового акта управління», хоча питання  інституту правових актів управління було й залишається предметом  наукових дискусій фахівців з теорії права, з конституційного та адміністративного  права.

Серед усіх підходів до сутності та змісту поняття «правовий  акт управління» найпоширенішими  є наступні варіанти тлумачення цього  поняття.

• Правовий акт  управління – це важлива форма  управлінської діяльності (форма  управління).

• Правовий акт  управління – це управлінське рішення (при цьому термін «рішення» має універсальний характер і встановлює необхідність виконання конкретних дій особами та органами, яким адресоване певне рішення).

• Правові акти управління – це правові акти, і  в такому разі до них можна віднести й акти, які приймаються органами законодавчої влади, місцевого самоврядування, судом, прокуратурою.

• Правові акти управління – це дії (або волевиявлення), оскільки вони можуть розглядатись як виконання певних дій правоустановлюючого  або правозастосовчого характеру  у сфері державного управління.

• Правові акти управління – це приписи, оскільки реальним змістом правових актів  управління є правоустановлюючі  та правозастосовні приписи.

• Правові акти управління – це різновид документів (юридичних, службових), оскільки ті приписи, які в них містяться, мають своє документальне оформлення

Правовий акт  управління призначений упорядковувати певні суспільні відносини. Це досягається за допомогою різних способів – шляхом встановлення правових норм, виникнення, зміни та припинення правовідносин, шляхом забезпечення реалізації правових норм, правового захисту законних інтересів. Правові акти управління можуть бути основою для прийняття інших актів.

Правовий акт  — акт-волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушення

Відомчий акт  — підзаконний нормативний акт (указ, інструкція, нормативний наказ та ін.), що видається в межах компетенції того чи іншого органу виконавчої влади (міністерства, комітету, відомства), який містить вторинні (похідні) норми, що розкривають і конкретизують первинні норми, приймаються на їх підставі, спрямовані на їх виконання.

Підзаконний нормативний  акт органів місцевого самоврядування — акт-документ (постанова, рішення), що видається в межах компетенції  органу місцевого самоврядування (Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських, районних у містах, обласних і районних рад), який містить норми права, обов'язкові для населення самоврядованих територій, а також для установ і організацій, які здійснюють діяльність у межах цих територій. Це правовий акт громадянського суспільства. 
 
 

Література

1. Конституція України від 26 червня 1996 року.
2. Указ Президента України "Про систему центральних органів виконавчої влади" від 15.12.1999.
3. Указ Президента України "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" від 15.12.1999
4. Авер'янов В. Адміністративна реформа і правова наука//Право України.-2002.-№3.-с.20-27.
5. Авер'янов В. Б., Крупчан О. Д. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування. — Харків, 2001. — 40 с.
6. Адміністративне право України. За ред. Ю.П. Битяка. – Харків:  
   Право, 2000.
7. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник для вузов. – М.: Изд-во БЕК, 1997. – 368 с.
8. Васильєв А.С. Административное право Украинн (общая часть) –X., 2001. - С. 146.
9. Глазунова Н.И. Государственное (административное) управление: учебник – М.: ТК Велби; изд-во «Проспект», 2006. – 359 с
10. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. Авер’янова В. Б. - К.: Юрінком Інтер, 1998.
11. Державне управління в Україні (навчальний посібник) / За заг. ред. д. ю. н., проф. В.Б. Авер'янова. — К.: Вид-во ТОВ «СОМИ», 1999 — 265 с.
12. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики. — К.: Факт, 2003. — 384с.
13. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій: - К.: Вентурі, 1996
14. Колодій А. М., Олійник А. Ю. Державне будівництво і місцеве самоврядування в Україні. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — 460 с
15. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999.
16. Мельник И.В. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні. — К.: Вентурі, 2005. — 437с.
17. Общая теория государства и права: Акаем. Курс: В 2-х томах. – Т. 2: Теория права. – Под. ред. М.Н. Марченко.– М.: Зерцало, 1998. – 528 с.
18. Проценко Т. Критерії оцінки управлінської діяльності органів виконавчої влади в регіоні // Упр. сучасним містом. – 2001. – № 7-9 (3). – С. 18-22.
19. Старилов Ю.Н. Курс общего административного права. В 2-х т Т 2 –М., 2002. - С. 247.
20. Ярмиш О.Н., Серьогін В.О. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: Підручник. — Харків: Вид-во Національного ун-ту внутр. справ, 2002. — 653 c.