Звіт про переддипломну практику

2007 року також відбулись певні зміни кореспондентської мережі Банку, основна мета яких оптимізувати схеми проведення платежів клієнтів в євро таким чином, щоб пришвидшити й зменшити вартість останніх. У результаті цього було відкрито нові кореспондентські рахунки у першокласних європейських банках, зокрема в Dresdner Bank AG (Німеччина), з яким укладено додатковий договір про співпрацю, що має значно покращити рівень взаємної співпраці у проведенні розрахунків, а також і документарних операцій.

Також невід’ємним поняттям при міжнародних розрахунках є валютний ризик - можливість грошових втрат в результаті коливань валютних курсів. Розрізняють "конверсійний" (готівковий) ризик валютних збитків по конкретним операціям в іноземній валюті і "трансляційний" (бухгалтерський) ризик збитків при переоцінці активів і пасивів, прибутку закордонних філій в національну валюту. В широкому плані валютний ризик складається в незбалансованості активів і пасивів в кожній валюті по термінам і сумам. Необхідно також враховувати, що зміна курсових співвідношень може призвести до довгострокових негативних наслідків через падіння конкурентоспроможності. Управління валютним ризиком передбачає визначення його степені, оцінку можливих наслідків та вибір методів страхування. Першочерговий етап у визначенні степені валютного ризику заключається в його ретельному аналізі і оцінці можливих збитків та інших наслідків, так як від цього залежить вибір конкретного методу захисту. Значна кількість ТНК і ТНБ сьогодні мають свої системи оцінки валютних ризиків і вибору методів захисту, які залежать від характеру діяльності і економічної стратегії, організаційної структури, складу активів і пасивів інституту. Для ТНК оцінка ризиків необхідна при включенні результатів діяльності закордонних компаній в баланс всієї групи. Взаємний залік ризиків по пасиву і активу - "метчінг" - один з самих ефективних методів обліку і оцінки валютного ризику (шляхом вирахування, наприклад, надходжень валюти з суми її відтоку можна виявити реальний розмір ризику). Більшість корпорацій і банків віддають перевагу проведенню селективного управління валютним ризиком, тобто страхувати тільки "неприйнятний" ризик (ризик, вірогідність якого досить велика). Частина валютного ризику може бути прийнята корпорацією в сподіванні на благополучний розвиток конюнктури - питання полягає лише в визначенні його рівня і оцінці вартості страхування. Якщо є реальна можливість отримати прибуток від зміни валютних курсів, то банк або корпорація від цього, як правило, не відказуються. При здійсненні валютних операцій важлива роль відводиться валютним ризикам. Не варто недооцінювати вплив цього фактора. Неврахування валютних ризиків може звести нанівець всі сподівання очікуваного прибутку, або ж зовсім призвести до значних втрат і збитків. Але все ж можна запобігти втратам, або хоча б зменшити їх розмір. Уміле маніпулювання валютними ризиками значно знижує рівень ризикованості валютних операцій. Одного найбільш ефективного методу не існує, в різних випадках використовуються різні способи, а також використовують їх у сукупності. Страхування валютних ризиків повністю не усуває ризик, але значно зменшує його вплив і є ефективним способом захиститу від непередбачувальних та неконтрольованих ринкових змін.Отже, правильне управління, основане на достовірній інформації та ретельному аналізі, є частковою, а іноді й повною гарантією захисту від валютних ризиків збитку.

5. Маркетинг у банку

Відповідно до програми переддипломної практики здійснено  проходження практики у відділі  маркетингу ВАТ "Кредобанк". Завдання відділу маркетингу визначені у Положенні про організацію Головного Банку ВАТ "Кредобанк".

Департамент Маркетингу є структурним підрозділом  Головного Банку ВАТ "Кредобанк".

Організаційне положення Департаменту визначає організаційну  структуру Департаменту, завдання його внутрішніх структурних підрозділів, функціональні посадові обов'язки, організацію системи внутрішнього контролю, межі компетенції у прийнятті  рішень, принципи підпису документів та обігу кореспонденції, компетенції  в межах нагляду за внутрішніми  структурними одиницями Департаменту.

Організаційна структура Департаменту має такий вигляд (рис. 5.1):

Рис.5.1. Схема організаційної структури Департаменту маркетингу

До завдань  Департаменту маркетингу належать:

1. Координація і забезпечення розробки маркетингової політики Банку, яка включає клієнтську, продуктову та цінову політику, а також політику продажу банківських продуктів.
2. Створення та управління системою маркетингової інформації.
3. Розробка системних рішень в частині сегментації клієнтів роздрібного ринку та забезпечення їх впровадження і функціонування (спільно з Департаментом корпоративного бізнесу, Департаментом роздрібного бізнесу та Департаментом карткового бізнесу).
4. Дослідження потреб окремих сегментів клієнтів в банківських продуктах і послугах.
5. Здійснення досліджень ринку і конкуренції та циклу життя продуктів, пропонованих клієнтам Банку, а також аналіз результатів таких досліджень.
6. Дослідження рівня задоволення клієнтів продуктами і послугами Банку, формування пропозицій з метою покращення якості обслуговування клієнтів.
7. Розробка системи управління відносинами з корпоративними та роздрібними клієнтами, її впровадження та управління її функціонуванням.
8. Участь у розробці і впровадженні загальних стандартів якості обслуговування клієнтів (спільно з Департаментом роздрібного бізнесу, Департаментом корпоративного бізнесу та Департаментом карткового бізнесу).
9. Участь у розробці квартальних та річних Фінансових планів Банку.
10. Планування маркетингових та рекламних заходів у системі Банку, розробка річних та квартальних бюджетів на маркетингову діяльність та заходи рекламного забезпечення продажу банківських продуктів (на підставі пропозицій структурних підрозділів, відповідальних за продаж).
11. Адміністрування бюджетом, призначеним на маркетингову діяльність (крім витрат на іміджеву підтримку, зв’язки з громадськістю, представницьких витрат, спонсорства і благодійності).
12. Розподіл та контроль використання бюджету на маркетинг та рекламу між Головним Банком та філіями за погодженням з підрозділами Банку, відповідальними за продаж (крім витрат, віднесених до компетенції Управління PR та іміджевої підтримки).
13. Нагляд та контроль за витратами у межах виділених у річному фінансовому плані бюджетних статей в частині:

• витрат на маркетинг, рекламу банківських продуктів і послуг, маркетингові дослідження;

• витрат на ремонт і технічне обслуговування рекламного обладнання, пов’язаного із рекламою банківських продуктів і послуг;
• витрат на оренду рекламних щитів, що вміщують рекламу банківських продуктів і послуг.

14. Аналіз ефективності рекламних кампаній, що проводяться в системі Банку.

15. Моніторинг реалізації планів продажу банківських продуктів і послуг корпоративним і роздрібним клієнтам та підготовка пропозицій щодо активізації продажу на окремих напрямках і ринках.
16. Визначення ефективності функціонування філійної мережі та інших каналів продажу (спільно з Департаментом планування і контролінгу).
17. Здійснення аналізу в частині конкурентоспроможності продуктової пропозиції Банку для клієнтів.
18. Ініціювання змін в процентних ставках та тарифах Банку на підставі результатів аналізу конкурентного оточення та очікувань клієнтів.
19. Підтримка філій в частині реалізації ними маркетингових завдань, в тому числі проведення навчань та інструктажів з цих питань.
20. Розробка практичних методик в частині здійснення досліджень і маркетингового аналізу місцевих та регіональних ринків.
21. Розробка пропозицій для Департаменту методології і якості щодо норм навантаження для працівників філій і відділень Банку на підставі аналізу підходів основних конкурентів.
22. Розробка принципів і процедур розгляду скарг і пропозицій клієнтів Банку.
23. Ведення реєстру скарг і пропозицій, що надходять до Банку та здійснення їх розгляду і аналізу.
24. Здійснення маркетингових акцій за рекомендаціями структурних підрозділів Головного Банку, що реалізують завдання в частині роздрібного та корпоративного бізнесу.
25. Забезпечення виготовлення і координації розповсюдження засобів реклами (буклетів, рекламних листівок та рекламно-сувернірної продукції та ін.), що мають на меті стимулювання продажу, на підставі затвердженого плану і пропозицій підрозділів, що відповідають за продаж банківських продуктів.
26. Участь у визначенні стандартів візуального стилю реклами в пресі, рекламних листівках і буклетах для всіх банківських продуктів і послуг, а також річного звіту Банку (спільно з Управлінням PR та іміджевої підтримки).
27. Організація тендерів по відбору сторонніх організацій для розробки, виготовлення та розміщення реклами банківських продуктів і послуг, координація співпраці Банку з ними.
28. Подання пропозицій щодо актуалізації змісту веб-сторінки, поновлення даних, розміщених в системі голосової інформаційної лінії Банку, а також інших інформаційно-довідкових сервісах (як зовнішніх, так і внутрішніх).

До завдань  сектору реклами роздрібних продуктів (СРРП) належать:

1. Розробка системи управління відносинами з роздрібними клієнтами, її впровадження та управління її функціонуванням.
2. Участь у розробці і впровадженні загальних стандартів якості обслуговування роздрібних клієнтів (спільно з Департаментом роздрібного бізнесу, Департаментом карткового бізнесу, Управлінням PR та іміджевої підтримки, Департаменту методології і якості).
3. Планування маркетингових та рекламних заходів у системі Банку, розробка річних та квартальних бюджетів на маркетингову діяльність та заходи рекламного забезпечена продажу банківських продуктів для роздрібних клієнтів (на підставі пропозицій Департаменту роздрібного бізнесу, Департаменту карткового бізнесу, Управління іпотеки і фінансування нерухомості – підрозділів, відповідальних за продаж продуктів роздрібним клієнтам).
4. Адміністрування бюджетом, призначеним на маркетингову діяльність в частині рекламного забезпечення продажу банківських продуктів для фізичних осіб.
5. Розподіл та контроль використання бюджету на маркетинг та рекламу продуктів для фізичних осіб між Головним Банком та філіями за погодженням з підрозділами Банку, відповідальними за продаж продуктів для роздрібних клієнтів.
6. Нагляд та контроль за витратами у межах виділених у річному фінансовому плані бюджетних статей в частині:
• витрат на маркетинг, рекламу банківських продуктів і послуг для фізичних осіб;
• витрат на придбання, ремонт та технічне обслуговування рекламного обладнання, пов'язаного із рекламою банківських продуктів і послуг для фізичних осіб.
7. Розробка планів та бюджетів рекламної підтримки продажу банківських продуктів для фізичних осіб, організація виготовлення рекламної продукції, та подальший аналіз ефективності рекламних кампаній , що проводяться в системі Банку.
8. Моніторинг реалізації планів продажу банківських продуктів і послуг роздрібним клієнтам та підготовка пропозицій щодо активізації продажу на окремих напрямках і ринках.
9. Підтримка філій в частині реалізації ними маркетингових завдань, в тому числі проведення навчань та інструктажів з цих питань.
10. Здійснення маркетингових акцій за рекомендаціями структурних підрозділів Головного Банку, що реалізують завдання в частині роздрібного бізнесу.
11. Забезпечення виготовлення і координації розповсюдження засобів реклами в місцях продажі, що мають на меті стимулювання продажу продуктів для фізичних осіб, на підставі затвердженого плану і пропозицій підрозділів, що відповідають за продаж банківських продуктів для роздрібних клієнтів.
12. Участь спільно з Управлінням PR та іміджевої підтримкиу визначенні стандартів візуального стилю реклами в пресі, рекламних листівках і буклетах для всіх банківських продуктів і послуг для роздрібних клієнтів.
13. Організація тендерів по відбору сторонніх організацій для розробки, виготовлення та розміщення реклами банківських продуктів і послуг для роздрібних клієнтів, координація співпраці Банку з ними.
14. Подання пропозицій щодо актуалізації змісту веб-сторінки, поновлення даних про продукти для роздрібних клієнтів, розміщених в системі голосової інформаційної лінії Банку, а також інших інформаційно-довідкових сервісах (як зовнішніх, так і внутрішніх).

Надання пропозиції в частині реалізації co-brand –проектів та аналіз їх ефективності.

До завдань  сектору реклами корпоративних продуктів (СРКП) належать:

1. Моніторинг функціонування систем управління відносинами з корпоративними клієнтами.
2. Розробка пропозицій з питань електронних продаж корпоративних продуктів та послуг до Плану маркетингу на плановий рік, підготовка, пов’язаних з цим змін та доповнень до Плану.
3. Розробка пропозицій до оперативних планів рекламних заходів з підтримки продаж продуктів та послуг для корпоративних клієнтів і підприємців, що реалізуються Головним банком в межах річних та квартальних бюджетів на ці цілі.
4. Контроль відповідності змісту та суми витрат на реалізацію маркетингового плану Головного банку в частині електронних продаж корпоративних продуктів та послуг, реалізації co-brand проектів.
5. Аналіз ефективності електронних продаж та co-brand проектів на підставі інформації про продаж та доходи від таких банківських продуктів та послуг, наданої Департаментом корпоративного бізнесу, Департаментом цінних паперів, Управлінням документарних операцій, іншими підрозділами Банку, відповідальними за продаж продуктів та послуг для корпоративних клієнтів.
6. Надання роз’яснень філіям Банку в частині реалізації ними co-brand проектів.
7. Забезпечення виготовлення і розповсюдження засобів реклами (інтернет банерів, банерів-заставок на екрани банкоматів, електронних листів та повідомлень, тощо), що мають на меті стимулювання продаж, на підставі затвердженого маркетингового плану.
8. Здійснення заходів з підготовки тендерів по відбору сторонніх організацій для розробки, виготовлення та розміщення реклами банківських продуктів і послуг.
9. Актуалізація змісту веб-сторінки, системи голосової інформаційної лінії Банку, а також інших інформаційно-довідкових сервісах в частині корпоративних продуктів на підставі подань підрозділів Банку, відповідальних за організацію продаж таких продуктів.
10. Виконання інших доручень і завдань начальника сектору.

Особлива  увага буде приділена створенню  пропозицій комплексного пакету банківських  продуктів, запровадження принципів  відповідності життєвих циклів продуктів  та методик їх продажу. Маркетингові комунікації здійснюються виходячи з наступних принципів: конкурентна  перевага продукту, цільові групи  споживачів, якісні зміни, яких повинен  набути продукт.