Застосування МСФЗ в банках

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

1. Реформування бухгалтерського обліку і звітності в банківській системі – вирішення першочергових завдань з метою створення сучасної системи звітності………………………………………………………...…4
2. Основні проблеми адаптації міжнародних стандартів бухгалтерського обліку до вітчизняних економічних і правових умов………………..…..7
3. Перспективи застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності………………………………………………………….………….9

ВИСНОВОК…………………………………………………………….………..11

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………….…..12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Важливим практичним завданням  у процесі розвитку ринкової економіки  України та її інтеграції до світового  співтовариства є модернізація та гармонізація вітчизняного бухгалтерського обліку відповідно до міжнародних стандартів. Формальним показником змін у цій  сфері для зарубіжних представників  є об’єктивна, достовірна та порівнювана  фінансова звітність. Банківська система  найгостріше потребувала відповідних  перетворень у сфері бухгалтерського  обліку, тому саме в даній сфері  міжнародні стандарти фінансової звітності  були застосовані вперше і прийняті за основу при розробці правил ведення  бухгалтерського обліку в банківських  установах.

Однак, трансформація бухгалтерського  обліку на сьогодні не є завершеним етапом, а потребує постійного оновлення  і подальшої гармонізації. Через  це питання застосування міжнародних  стандартів фінансової звітності не втрачає своєї актуальності і  активно обговорюється у наукових колах.

Порядок ведення бухгалтерського  обліку і складання фінансової звітності  в банках встановлює Національний банк України. Згідно з Законом України „Про банки і банківську діяльність” банки мають організовувати бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на основі правил, установлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та положень (стандартів) України.

Впровадження МСФЗ потребує тривалого часу й значних зусиль. Важливим кроком на шляху до реалізації поставлених завдань щодо реформування бухгалтерського обліку було ухвалення розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. № 911-р Стратегії застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності в Україні, метою якої є удосконалення системи бухгалтерського обліку в Україні з урахуванням вимог міжнародних стандартів та законодавства Європейського Союзу. [4]

 

1. Реформування  бухгалтерського обліку і звітності  в банківській системі – вирішення  першочергових завдань з метою  створення сучасної системи звітності.

Банківська система України  розпочала перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і фінансової звітності з 1 січня 1998 року, започаткувавши реформування бухгалтерського обліку та системи  звітності в банківському секторі.

 Тому реформування  бухгалтерського обліку і звітності у банківському секторі було викликано такими факторами як:

- необхідність входження  банківського сектора України  як провідного фінансового інституту  у світову економічну спільноту; 

- збільшення уваги потенційних  інвесторів до фінансового ринку  України; 

- потреба користувачів  в одержанні достовірної, чіткої  інформації (насамперед установами, які працюють із залученими  коштами);

- необхідність збільшення  ефективності управління банком;

- установлення нагляду  за банками і розробкою регулятивних  інструментів;

- створення передумов  для організації внутрішнього  і зовнішнього аудиту за міжнародними  стандартами;

З переходом банківського сектору на міжнародні стандарти  бухгалтерського обліку виникала необхідність запровадження принципово нових  економічних категорій, формування фінансової звітності на основі реальних даних про стан банків, застосування нових форм збору інформації. Тому, одним із важливих кроків у трансформації  бухгалтерського обліку фінансових установ стала розробка та реалізація технічного інструментарію – відповідних  інструкцій, методик, процедур.

У рамках виконання цієї програми в першу чергу були розроблені окремі плани рахунків бухгалтерського  обліку для комерційних банків і  для Національного банку, інструкції з їх застосування, а також цілий  пакет концептуально нових методологічних інструкцій з обліку основних фінансових інструментів, які базувалися саме на принципах міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Основним у цьому процесі  було впровадження в практику методів  нарахування та переоцінки активів, а також побудова прозорої системи  резервів для покриття ризиків і  можливих втрат.

 Суть реформування  бухгалтерського обліку в банківській  системі України полягає у  забезпеченні достовірної економічної  інформації про реальну вартість  активів банку, їхню ризикованість  і прибутковість і, відповідно, реальну вартість капіталу банку.

  Першочергові завдання  щодо реформування бухгалтерського  обліку і звітності в банківській  системі України охоплювали блоки  питань, кожний з яких був окремим  великим проектом, а саме:

- зміна ідеології бухгалтерського  обліку фінансових інструментів, що забезпечило підходи до  їхнього обліку за ринковою  вартістю;

- зміна Плану рахунків  бухгалтерського обліку і підходів  до його побудови;

- принципово нова організація  аналітичного обліку банку, що  забезпечує можливість одержання  будь-якої необхідної інформації;

- поділ в окремі підсистеми  управлінського і податкового  обліку з метою формування  управлінської і податкової звітності; 

- перехід на прогресивну  форму організації збору економічної  інформації від банків за економічними  показниками; 

- зміна руху потоків  інформації в електронному вигляді  від банків;

- технічне забезпечення  названих проектів при одночасній  зміні всіх підсистем з обслуговування  бухгалтерського обліку, звітності,  платежів і засобів захисту, а також адаптації цих підсистем до експлуатації в реальних умовах при великих обсягах інформації.

 Реалізація реформи відбувалася шляхом розробки концептуально нових методологічних нормативно-правових документів, що регламентують порядок бухгалтерського обліку фінансових інструментів за міжнародними принципами, а також розроблено порядок складання і структуру фінансових звітів. [2]

Результати реалізації даної  реформи можна висвітлити у 3 аспектах:

1. Економічний
2. Технічний
3. Соціальний

У розрізі економічного аспекту було забезпечено передумови для:

• створення інформаційної інфраструктури, необхідної для ефективного

управління банком;

• формування фінансової звітності, зрозумілої та доступної для зовнішнього користувача;
• сприяння залученню іноземних інвестицій (завдяки відкритості та зрозумілості звітності, що розкриває фінансовий стан та результати діяльності банківських установ);
• становлення та активізації фінансових ринків, упровадження нових фінансових інструментів в Україні;
• створення регуляторного інструментарію для нагляду за банками;
• формування системи обліку, яка органічно поєднує в собі три облікові підсистеми: бухгалтерську, управлінську та податкову;
• розвитку внутрішнього банківського контролю та створення системи управління ризиками

У технологічному аспекті  реформування бухгалтерського обліку та звітності сприяло:

• активному, конкурентному розвитку інформаційних технологій;
• упровадженню програмних продуктів, орієнтованих на забезпечення обліку широкого спектру фінансових інструментів та обчислення складних економічних категорій;
• створенню як облікових, так і складних аналітичних підсистем;
• формуванню єдиної інформаційної бази для розрахунку різноманітних економічних показників та нормативів.

Соціальними наслідками реформування бухгалтерського обліку було:

• глибоке розуміння суті операцій для прийняття виважених економічних рішень;
• зростання професійного рівня працівників сфери бухгалтерського обліку та звітності;
• становлення і розвиток ризик-менеджменту в банках, внутрішнього аудиту тощо [1]

 

2. Основні проблеми  адаптації міжнародних стандартів  бухгалтерського обліку до вітчизняних  економічних і правових умов.

Процес адаптації міжнародних  стандартів бухгалтерського обліку до вітчизняних економічних і  правових умов сповільнюється у зв'язку з неузгодженістю або відсутністю  законодавчої і нормативно-правової бази, а також відсутністю активного  ринку багатьох фінансових інструментів.

 Проблеми впровадження норм  МСФЗ є:

1. Відсутність в Україні відповідної ринкової інфраструктури.

Це в свою чергу Значно ускладнює процес запровадження в обліку методу оцінки за справедливою вартістю фінансових інструментів (кредитів, депозитів, цінних паперів, деривативів)

2. Неузгодженість та часті зміни окремих законодавчих норм

Вимагають постійного моніторингу  вимог законодавства, неоднозначного їх тлумачення контролюючими органами та банками, що призводить до виникнення помилок.

Це має такі негативні  наслідки як:

• зростання юридичного ризику,
• додаткові втрати (штрафи, необхідність грошового відшкодування збитків),
• погіршення репутації,
• погіршення позицій банку на ринку,
• звуження можливостей для розвитку бізнесу
• зменшення можливостей правового забезпечення виконання угод.

3. Відсутність статистичних даних для використання їх у процесі оцінки, що значно ускладнює або унеможливлює процес оцінки реальної вартості активів, зобов’язань, капіталу та фінансових результатів, що впливає на рівень фінансових ризиків (кредитного та ринкового)

4. Розбіжності між вимогами щодо визнання активів, їх оцінок з метою бухгалтерського обліку та оподаткування.

Це призводить до необхідності ведення окремих інформаційних баз для складання фінансової і податкової звітності та створення складних методик контролю і звірки даних Новий Податковий кодекс України посилює вимоги щодо подання додаткової інформації.

5. Обмеженість доступу до інформації щодо вимог МСФЗ, тлумачень та останніх змін до них. Це значно ускладнює правильне розуміння вимог МСФЗ, уповільнює процес їх впровадження. Постійні зміни у вимогах МСФЗ потребують їх безперервного моніторингу, вивчення для адаптації та впровадження
6. Повільне реформування системи освіти та підвищення рівня кваліфікації практикуючих бухгалтерів, представників інших професій, які працюють з економічною інформацією (юристів, аналітиків, ризик-менеджерів, розробників програмних продуктів тощо).

Відсутність фахівців, які  б забезпечували підготовку достатньої кількості спеціалістів бухгалтерського  обліку та аудиту необхідного рівня, спроможних до сприйняття і запровадження  МСФЗ, формування ґрунтовного професійного судження, що впливає на якість фінансової  звітності, здійснення її аналізу для прийняття виважених управлінських рішень. [1,2]

 

3. Перспективи  застосування Міжнародних стандартів  фінансової звітності.

 Перебудова системи  бухгалтерського обліку і звітності  банків – не одноразова акція,  а постійний, інтегрований процес, що вимагає подальшого удосконалення.

Подальшими кроками щодо впровадження МСФЗ в Україні є:

• Удосконалення державного регулювання у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності, створення законодавчих умов для поетапного впровадження МСФЗ.
• Розроблення концепції методологічного регулювання впровадження МСФЗ
• Здійснення своєчасного офіційного перекладу змін та доповнень до МСФЗ та їх оприлюднення на веб-сайті Мінфіну.
• Забезпечення інформаційною підтримкою впровадження МСФЗ.
• Розроблення методичних рекомендацій, роз’яснень щодо застосування окремих вимог та тлумачень МСФЗ
• Підвищення кваліфікації бухгалтерів та аудиторів, забезпечення організації професійної підготовки викладачів вузів для підготовки спеціалістів високого рівня
• Проведення науково-практичних конференцій та практичних семінарів з проблемних питань запровадження МСФЗ
• Створення ефективної системи контролю за якістю фінансової звітності, складеною за МСФЗ