Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Апреля 2012 в 12:33, реферат
В середині ХХ століття була розроблена система калькулювання собівартості за неповними затратами, яка одержала назву «директ-костінг» (direct-costing). В країнах світу ця система називається по-різному
Застосування методу «директ-костинг»
В середині ХХ століття була розроблена система калькулювання собівартості за неповними затратами, яка одержала назву «директ-костінг» (direct-costing). В країнах світу ця система називається по-різному (табл.1).
Таблиця 1
Назва методу «директ-костінг» в різних країнах світу
| Країна | Назва методу |
| Великобританія | Облік маржинальних затрат – “маржинал-кост” (marginal-costing), маржинальна бухгалтерія, маржинальний облік (La Comptabilite) |
| Франція | “Маржинальна бухгалтерія” |
| Німеччина | Облік часткових або граничних затрат (Teilkostenrechnung, Grenzkostenrechnung) |
| Австрія | Метод суми покриття (Deckungsbeitragsrechnung) |
Таблиця 2
Передумови
виникнення методу калькулювання
“директ-костинг”
| Дата | Події, передумови |
| 1781 р | Кліпштейн Т.Е.
у праці “Вчення про альтернативи в обліку”
показав на
прикладі металургійного виробництва, яким чином прямі витрати слід відносити на його окремі фази |
| 1869 р | Курсель-Сенель
Ж. у книзі “Теорія та практика підприємництва
в
землеробстві, ремеслі й торгівлі” запропонував розділити витрати на “особливі” та “загальні”, де “загальні” змінювались в тому ж співвідношенні, що і обсяг поставки товарів, а “загальні” витрати виступали постійними в певних межах |
| 1899 р. | Відомий німецький вчений О. Шмаленбах в статті “Бухгалтерія і калькуляція у фабричній справі” висловився на користь обліку граничних витрат. Він розрізняв поняття “прямі витрати покупця” та “непрямі витрати”, обумовлені існуванням підприємства в цілому. Теоретично правильним Шмаленбах вважав відносити на конкретних покупців тільки первинні накладні витрати, а вторинні покривати за рахунок валового прибутку |
Продовження таблиці 2
| Поч.
ХХ ст. |
Гесс Г. здійснив
чітке розмежування постійних та змінних
витрат.
До постійних він пропонував відносити всі статті, що передбачають підготовку підприємства, до загальних змінних – всі інші елементи |
| 1923 р | Кларк Дж.Б. обґрунтував
необхідність поділу валових витрат виробництва
на
постійні та змінні. До постійних витрат відносяться: – амортизація основного капіталу; – витрати на утримання адміністративного і технічного персоналу; – підтримання основних засобів у належному стані; – утримання збутової частини підприємства; – сума звичайного прибутку на використаний капітал До змінних витрат відносяться: – вартість сировини і матеріалів; – витрати електроенергії; – витрати робочої сили; – експлуатація основних засобів; – інші витрати, які можуть змінюватися у процесі виробництва |
| 1936 р.
США |
Американський
економіст Джонатан Харріс (Jonatan Harris),
розвиваючи ідеї
Дж.Б.Кларка створив вчення “директ-костинг”, відповідно якому до складу собівартості необхідно включати лише прямі витрати. Основні ідеї цієї системи були вперше опубліковані у січні 1936 р. в бюлетені Національної асоціації промислового обліку |
| 1953 р.
США |
Відбулося фактичне
впровадження методу (національна асоціація
бухгалтерів США опублікувала опис директ-костингу) |
| Франція | Основну ідею “директ-костингу”
приписують В. Нейкирку і приблизно так
формулюють правило Нейкірка: “…тільки змінні затрати формують реальну собівартість собівартость реалізованої продукції” |
| 30-і
роки
ХХ ст. Німеччина |
Метод директ-костинг (собівартість за прямими витратами) виник в Німеччині Науковцями В. Раутенштраухом, Дж.Х. Уільямсом та Ч.М. Кноппелем продовжуються дослідження в галузі удосконалення директ-костингу, результатом яких стало розроблення графіків проміжного бюджету та критичного обсягу виробництва, які чітко відображають зв’язок між показниками обсягу виробництва, собівартості та прибутку . |
Таблиця 3
Види методу «директ-костінг»
| Назва виду | Характеристика |
| 1.Простий «директ-костінг» | Для розрахунку собівартості використовуються лише змінні виробничі затрати |
| 2.Розвинутий «директ-костінг» | Для визначення собівартості використовуються всі змінні затрати (виробничі, адміністративні, збутові) |
Таблиця 4
Особливості методу директ-костинг
| Особливості директ-костингу |
фінансовий результат |
|
|
Таблиця 5
Основні переваги і недоліки методу директ-костінг
| Переваги | Недоліки |
| 1. Застосовується в управлінському обліку для оперативного прогнозування, здійснення контролю, економічного аналізу і прийняття управлінських рішень | 1. Не рекомендується
для складання
фінансової звітності і оподаткування |
| 2. Метод є досить ефективним при внутрішнього господарчому розрахунку з застосуванням внутрішньогосподарських трансфертних цін | 2. При використанні
демпінгу виникає
небезпека, де маса постійних затрат не зможе бути покрита маржинальним доходом, тобто підприємство потрапляє в зону збитковості; на практиці виникають труднощі при розподілі затрат на постійні й змінні |
| 3. Спрощення і точність обчислення собівартості послуг (продукції, робіт); відсутність складних розрахунків при розподілі постійних затрат | 3. Ведення обліку у розрізі лише виробничої собівартості |
| 4.Можливість визначення порога рентабельності, запасу міцності підприємства та нижньої межі ціни послуг (продукції, робіт) або замовлення | 4. Директ-костінг
створює тенденцію для того, щоб ігнорувати
необхідність
відтворення постійних затрат через ціну виробу |
| 5. Можливість керувати обсягом виробництва товарів при їх масовому випуску на ринок |