Зарубіжна підтримка малих та середніх підприємств

Міністерство  освіти і науки України

Львівський  Національний університет імені  Івана Франка 
 
 

Кафедра «Обліку і аудиту» 
 
 
 

Доповідь  на тему: «Зарубіжна політика підтримки  малих та середніх підприємств» 
 
 
 
 

Підготувала студентка

4 курсу,  групи Еко-42с

Юськів Марія 
 
 
 

Львів 2012

                                                      Зміст

1.Вступ…………………………………………….………..………………….…3

2.Роль і можливості МСП (малих та середніх підприємств)………………….4

3.Українська практика підтримки МСП під впливом зарубіжної……………. 7

4.Висновки………………………………………………………...………………8

5.Списки використаних  джерел………………….…………………..…………..9

6.Додатки…………………………………………………………………………10 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

    Перш, ніж перейти до детальнішого розгляду досвіду зарубіжних країн щодо підтримки  малих та середніх підприємств, хочу звернути особливу увагу на актуальність даної теми. Вона в першу чергу полягає у важливості ролі малого та середнього підприємства (іншими словами малого бізнесу) у сучасній соціально орієнтованій ринковій економіці, перехід до якої є головним вектором реформ в Україні і не тільки.

    Мале  підприємство це істотна складова ринкового господарства, невід’ємний елемент конкурентного механізму. Воно забезпечує ринковій економіці гнучкість, мобілізує фінансові і виробничі ресурси населення, несе в собі могутній антимонопольний потенціал, слугує серйозним фактором структурної перебудови і забезпечення проривів науково-технічного прогресу, вирішує проблему зайнятості та інші соціальні проблеми економіки та суспільства. Ось чому становлення та розвиток малого бізнесу (звичайно, що в єдності з великим) являє собою стратегічне реформаційне завдання економічної політики.

    Значення  вивчення проблем розвитку малого бізнесу підсилюється тим, що йому менш за все пощастило у відношенні державної та іншої можливої підтримки. Недооцінка малого та середнього підприємства, ігнорування їх економічних і соціальних можливостей можуть бути кваліфіковані як великий, стратегічний прорахунок, який може призвести до багатьох негативних наслідків. Без підтримки держави і без власної внутрішньогрупової взаємодії малий бізнес не завжди може протистояти у конкурентній боротьбі великому, відстоювати свої економічні, політичні і соціальні інтереси. Потенціал малих підприємств залишається нереалізований. Існують серйозні економічні та адміністративні бар'єри для виходу нових підприємств на ринок і розвитку їх дальності. Все більша кількість малих підприємств змушені перебувати в «тіні» завдяки нечіткому і недосконалому законодавству з точки зору цієї сфери.

    Всі ці питаннями та проблемами розвитку малого підприємництва завжди були в центрі уваги науковців, зокрема В.І. Герасимчука, С.В. Долинського , В.А. Кредісова , М.Г. Лобаса та інших. Проте достатньою мірою це питання так і не розкрито, що зумовило саме такий вибір об’єкта дослідження.

    Тому  метою даної доповіді є розглянути і прослідкувати досвід зарубіжних країн стосовно підтримки та захисту малих та середніх підприємств, а також зробити висновки щодо позитивних його аспектів, які можуть бути застосовані у вітчизняній практиці. 

Роль  і можливості МСП

    Насамперед  щодо МСП варто зазначити такі аспекти:

• по-перше, про роль і можливості малого підприємництва свідчить досвід промислово розвинутих країн, в економіці яких йому належить значне, а часом і провідне місце. На малий бізнес у цих країнах припадає близько 90–95% усіх підприємств, 40–60% виробництва валового національного продукту, він є роботодавцем майже для 50% працездатного населення;
• по-друге, малі і середні підприємства наближені до ринку, до споживача, вони активні в тих сферах, де ще не працюють або не можуть працювати великі підприємства. До того ж собівартість продукції на малих і середніх підприємствах нижча, ніж на великих, процедури їх організації досить прості.

    Об’єктивна  потреба в розвитку малого підприємництва зумовлена його здатністю вирішувати одночасно ряд проблем: забезпечення соціальної стабільності в суспільстві, створення робочих місць, диверсифікований розвиток територій, виробництво конкурентоспроможної продукції, зростання ВВП, як вже частково зазначалося раніше.

    Малі  і середні підприємства в розвинутих країнах становлять найважливіший сектор національних економік. Якщо великі підприємства визначають рівень науково-технічного й виробничого потенціалу країни, то мале і середнє підприємництво, будучи масовою формою ділового життя, забезпечує соціально-економічну стабільність зростання суспільного виробництва.

    Роль  та значення малого підприємництва в Україні обговорюється на різних рівнях більше ніж десять-п'ятнадцять років. Можна стверджувати, що за цей час загальноприйнятою тала така річ, що малі та середні підприємства забезпечують гнучкість та стійкість економічної системи, наближують її до потреб конкретних споживачів і одночасно виконують важливу соціальну роль, надаючи робочі місця та забезпечуючи джерело доходу для значних верств населення”.

    Далі  за допомогою таблиці хочу проілюструвати, яке значення має малий бізнес у деяких країнах світу за допомогою  відповідних показників для порівняння. 
 
 
 
 

Таблиця 1.1.

Головні показники розвитку малого та середнього бізнесу в різних країнах

    Враховуючи  численні зміни Податкового Кодексу  України, за словами Віктора Гладкого – директора головного управління корпоративного бізнесу  «Правекс-Банку», частка представників малого бізнесу в українському ВВП суттєво зараз менша декларованих 15-16%.

    З цієї порівняльної таблиці можу зробити  висновки, що в нашій державі не надають, на жаль, належного значення проблем малого та середнього підприємств, що, як наслідок, погіршує економічне становище  держави, її репутацію на міжнародній  арені тощо.

    У даному контексті доцільно згадати  також про державну політику «передовиків»  у даному порівнянні, оскільки вона чи не найбільшою мірою формує і  регламентує цю сферу діяльності фізичних та юридичних осіб. Далі хочу зазначити наступне, а саме, що сприяння та підтримка малого підприємництва є самостійною складовою державної економічної політики в багатьох країнах. Тому існують спеціальні державні (урядові) органи управління (координації) та підтримки малого бізнесу. Наприклад: у Канаді – Міністерство у справах малого бізнесу; в Японії – Національна адміністрація малого бізнесу; в Росії – Державний комітет Російської Федерації з підтримки та розвитку малого підприємництва (створений в червня 1996 року); у США — Адміністрація малого бізнесу; в Бельгії, Люксембурзі — Міністерство середнього класу; у ФРН, Франції, Італії — підрозділи (департаменти) міністерств економіки, промисловості або торгівлі тощо. Центральні органи влади виконують, як правило, загальні стратегічні та координаційні функції: 

• розробка  загальної концепції та принципів  відносин держави і малого підприємництва;
• формування певних засад діяльності, що сприяють адаптації малого підприємництва до умов жорсткої конкурентної боротьби;
• розробка цільових програм підтримки малого підприємництва, які спрямовані на певний сектор економіки або відповідний регіон.

    Хочу  продемонструвати яскравий приклад  ефективного використання стимулюючої державної політики ("міттель-штанда") щодо малих та середніх підприємств, яке відбулося у післявоєнній Німеччині, яка досягла значних успіхів у соціально-економічному розвитку за короткий період завдяки тому, що основним фактором реалізації реформ була рушійна сила енергійного розвитку малого та середнього підприємництва ("Міттедьштанд" — "середній прошарок". Відповідно до прийнятої у ФРН методології обліку, до цієї категорії належать: 1) своєрідні одноосібні фірми – особи вільних професій (лікарі, інженери, аудитори, викладачі тощо); 2) малі підприємства а чисельністю зайнятих від 1 до 49 чоловік і щорічним оборотом до 1 млн марок; 3) середні підприємства – від 50 до 499 чоловік, від 1 до 100 млн марок).Федеральний уряд ФРН здійснює заходи з підтримки малого та середнього підприємництва. Вони спрямовані на забезпечення відповідних умов конкуренції для "міттельштанда". Головний важіль – Картельне право, яке законодавчо оформлене ще у 1957 році і неодноразово переглядалося відтоді з погляду зміцнення позицій малих і середніх підприємств. Держава регулює вихід на ринок, процес злиття фірм. У разі дискримінації малі фірми можуть звернутися до відповідних інстанцій на федеральному й земельному рівнях. Зміни відбулися також в оподаткуванні країни щодо МСП і фінансування їх банками.

    США, наприклад, є країною з найвищим рівнем підприємницької активності в світі. Для оцінки цього рівня Національна комісія по підприємництву розробила спеціальний індекс, який становить суму частки дорослого населення країни у віці від 18 до 64 років, залученого в створення нових фірм за 12 місяців. Цей індекс повної підприємницької активності в США становить 12,7 %, в Бразилії -16 % (високий індекс МП в Бразилії експерти пояснюють наявністю в цій країні аграрного сектора), Південній Кореї - 13,7 %, Канаді - 7,9 %, Італії - 5,7 %, Великобританії - 5,2 %, Німеччині - 4,7 %, Франції - 2,2 %, Японії - 1,3 %.

    Ефективна система підтримки МСП існує у Великобританії. Держава активно використовує інструменти бюджетної, податкової і кредитної політики для стимулювання цього сектора економіки. Для підприємств малого бізнесу знижено ставки прибуткового податку: при стандартній ставці 35 % ставка для малих підприємств становить 27 %.Разом із зниженням ставки податку на прибуток малих підприємств зменшено податок на інвестиції в нові сфери малого бізнесу, особливо пов'язані з високим ступенем ризику. Крім того, приватна ініціатива стимулюється наданням податкових знижок, спрощенням фінансової процедури злиття і поділу фірм, зниженням всіх ставок індивідуального подоходного податку, підвищенням порогу зарплати, яка підлягає оподаткуванню за найвищою ставкою.

    Таких прикладів можна навести багато. В основному – це досвід країн  «Великої вісімки», які обирали для  себе індивідуальні шляхи розвитку, підтримки і захисту малого бізнесу. Це доводить той факт, що найбільш ефективним він є там, де ринкова економіка  прямує до досконалості, а це, в свою чергу, дає неабиякі результати.

    Щодо  недавніх подій, то зазначу, що 9 листопада 2011 року, за даними інформаційного агентства УНІАН,  Комісія Європейський Союз для покращення можливостей малого та середнього бізнесу діяти на світових ринках запропонувала посилити послуги з підтримки бізнесу, покращити координацію з асоціаціями виробників, а також покращити використання існуючих на сьогодні ресурсів ЄС на підтримку малого та середнього бізнесу. Єврокомісія, зокрема, вважає, що малий та середній бізнес має потенційні можливості для виходу на ринки Китаю, Індії, Росії, Латинської Америки та Південно-Східної Азії. Так, за даними Комісії, лише 13% малих та середніх підприємств Європи займаються міжнародною економічною діяльністю за межами ЄС.

    Українська  практика підтримки  МСП під впливом  зарубіжної

    Великим поштовхом до зрушення у питаннях підтримки малого бізнесу було Впровадження принципів Європейська хартія для малих підприємств в Україні розпочалося з підписання у липні 2008 року Указу Президента України «Питання впровадження в Україні принципів Європейської хартії малих підприємств» та прийнята відповідної постанови Кабінету Міністрів України. Згідно з її положеннями відповідальним за вжиття заходів, спрямованих на запровадження принципів Європейської хартії для малих підприємств було визначено Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. Протягом 2008 – 2009 років центральними та місцевими органами виконавчої влади проводилась робота з реалізації заходів, передбачених зазначеним розпорядженням. Зокрема, було визнано необхідним внесення змін до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». Важливим слід вважати внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», прийнято в першому читанні законопроект «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності».   Проведено роботу з внесення змін до Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва». Зокрема, набуло актуальності питання законодавчого закріплення рекомендованих граничних норм фінансового забезпечення регіональних програм розвитку малого підприємництва з місцевих бюджетів. Проектом закону «Про розвиток та підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» передбачено положення, що  місцеві органи виконавчої влади щорічно при складанні місцевих бюджетів передбачають не менш як 0,5 відсотка доходів регіональних та місцевих бюджетів на підтримку малого та середнього підприємництва на регіональному та місцевому рівнях. Підготовлено та прийнято в першому читанні проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб’єктів господарювання». Згідно його положень пропонується запровадити спрощену процедуру реєстрації державним реєстратором припинення суб‘єкта господарювання на підставі  його власного рішення про це.