Законодавчо-нормативні основи обліку доходів від операційної діяльності підприємства

Значення цього коефіцієнта  показує, який прибуток має підприємство з кожної гривні реалізованої продукції. Тенденція до його збільшення дозволяє припустити зростання попиту на продукцію підприємства.

Збільшення коефіцієнта рентабельності реалізованої продукції може бути викликано змінами в структурі реалізації, зростання індивідуальної рентабельності виробів, що входять у реалізовану продукцію тощо.

Отже, після проведення дослідження фінансового стану  підприємства можна стверджувати, що показники виручки та прибутку є одними з найточніших індикаторів стану виробництва та реалізації продукції, рентабельності виробництва, ділової активності підприємств. Актуальність практичного розгляду питань формування і розподілу виручки на підприємствах підтвердилася результатами аналізу. Аналітичне дослідження підтвердило факт важливості виручки у системі функціонування підприємства, а також необхідність чіткого механізму її розподілу. На основі проведеного аналізу можна зробити висновок про те, що виручка є основним параметром визначення фінансового стану підприємства. Також в результаті дослідження було виявлено зростання показників у процесі виробничої діяльності  ФГ «Хинку», а саме збільшеня рентабельності виробництва, що пояснюється високим рівнем ефективності використання ресурсів підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.ОБЛІК ДОХОДІВ ОПЕРАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ФЕРМЕРСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ «ХИНКУ»

 

 

3.1. Організація первинного і зведеного обліку

 

 

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Тобто, без наявності первинного документу бухгалтер не має права відображати господарську операцію в бухгалтерському обліку.    Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;    Первинні документи складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.   Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів складатися зведені облікові документи. Типовою помилкою бухгалтерів є те, що в первинних документах не заповнюються не те, що передбачені формою документа реквізити, а навіть обов'язкові реквізити. У зв'язку з цим, відповідно до п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" "Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:       - назву документа (форми);          - дату і місце складання;          - назву підприємства, від імені якого складено документ;     - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;              - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;           - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції." Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.      Записи у первинних документах, облікових регістрах здійснюються тільки у темному кольорі чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації та іншими засобами, які забезпечують збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання документів та запобігають внесенню несанкціонованих і непомітних виправлень. Вільні рядки в первинних документах підлягають обов'язковому прокреслюванню.        Керівник підприємства, забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.        Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлені графіком документообороту терміни для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, наведених у документах, несуть особи, які склали і підписали ці документи. Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Первинні документи, що пройшли обробку, мають відмітку, яка виключає можливість їх повторного використання: при ручній обробці - дату запису в обліковий регістр, а при обробці на обчислювальній установці - відтиск штампу оператора, відповідального за їх обробку. Дані аналітичних рахунків тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції відображаються в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.     Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.     Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.     Сільськогосподарські підприємства в залежності до поставлених перед ними завдань зобов’язані планомірно збільшувати виробництво сільськогосподарської продукції для більш повного задоволення в ній потреб країни. 
          З метою збереження виробничих запасів і використання їх за цільовим призначенням всі матеріальні цінності необхідно правильно враховувати,проте відсутність на підприємстві наказу про облікову політику ускладнює ведення бухгалтерського обліку. До того ж на підприємстві застосовується метод LIFO, який вже не використовується на підприємствах України в наслідок збільшення рівня інфляції. Даний метод використовується на підприємствах в країнах, де рівень інфляції досягає незначних розмірів, а на підприємствах України даний метод використовувати не доцільно.   Основними завданнями бухгалтерського обліку продуктів і матеріалів є: 
  – своєчасний документальний рух продуктів і матеріалів; 
  –   системний контроль за збереженням продуктів і матеріалів на всіх стадіях їх руху, починаючи з прибуття в підприємство і закінчуючи зберіганням; 
   – постійний контроль за використанням продуктів і матеріалів за їх призначенням. 
         Використання продукції на внутрішньогосподарські потреби і при внутрішньогосподарському переміщенні з одного складу в інший оформляється Накладною (внутрішньогосподарського призначення) або Лімітно-забірною картою. При цьому в лімітно-забірній карті на отримання насіння в розділі „Дозволено” записуються назви одержаного насіння, норма висіву, кількість насіння до видачі і площа посіву; в розділі „Видано”. Після кожної видачі насіння в екземплярі одержувача розписується завідуючий складом, а в екземплярі завідуючого складом – одержувач. В кінці місяця лімітно-забірна картка подається в бухгалтерію, де проводиться звірка даних і відображення на рахунках бухгалтерського обліку. 
        Для оформлення витрат продукції рослинництва на виробничі потреби (для посіву переробки і т.д.) застосовується Лімітно-забірна карта на отримання матеріальних цінностей (ф. № 117), яка виписується в двох примірниках в бухгалтерії підприємства і служить важливим засобом контролю за правильним і цільовим використанням відповідних видів продукції. 
          Після закінчення посіву на основі витратних документів агроном списує насіння і посівний матеріал і складає Акт витрат насіння і посадкового матеріалу (ф. 119). Використовують для списання насіння й садильного матеріалу до витрат на вирощування відповідних сільськогосподарських культур. 
         Акт складають у двох примірниках бригадир та агроном після завершення сівби на окремих ділянках та полях сівозміни. 
Записи здійснюють за назвами насіння, вказують площу та витрачене насіння за нормою і фактичні витрати на 1 гектар та на всю площу. 
До акта додають документи, на підставі яких видавали насіння й садильний матеріал зі складу та інші папери, які підтверджують сортову якість насіння.          Акт затверджує керівник підприємства або уповноважена особа (агроном), після чого його передають у бухгалтерію для записів у регістрах бухобліку. 
Використання матеріальних цінностей на виробничі потреби оформляється накладними (внутрішньогосподарського призначення) (форма № 87).      Малоцінні та швидкозношувані предмети передаються від однієї матеріально відповідальної особи до іншої матеріально відповідальної особи на підставі Накладних (внутрішньогосподарського призначення) або лімітно-забірних карток. Для визначення непридатності предметів для їх подальшого використання і оформлення необхідної документації на списання керівником   повина створюватися постійно діюча комісія, яка складає акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів, проте на підприємствітака комісія відсутні.        Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведуть на рахунку 22 „Малоцінні та швидкозношувані предмети „.цей рахунок призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться у складізапасів.  
Облік використання паливо-мастильних матеріалів, використовуваних на виробничі потреби, ведеться на основі лімітно-відбірних карт на отримання матеріальних цінностей. Цей документ виписується на кожного одержувача паливо-мастильних матеріалів. Лімітно-відбірна карта складається із 2-ох частин: розрішаючої і затратної. В розрішаючій частині відображається ліміт відпуску нафтопродуктів, затверджений керівником підприємства. В другій частині відмічається щоденний розхід нафтопродуктів за їх недоліками. 
          Використання під конкретні культури мінеральні, органічні і бактеріальні добрива, а також ядохімікати і гербіциди списуються за Актами про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив, (форма №118).  
Даний документ використовують при списанні використаних мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин. 
Акт по кожному полю та кожній культурі складає керівник структурного підрозділу та агроном після внесення добрив чи хімікатів. У документі зазначають площу, способи й строки внесення добрив, кількість внесених добрив під кожну культуру окремо в натуральних показниках. Проте при перевірці даних документів було виявлено порушення, зокрема, кількість внесених добрив було зазначено не за кожною культурою, а загалом за всіма культурами.                    Готовий акт затверджує керівник підприємства. До цього документа додають лімітно-забірні катки на отримання матеріальних цінностей, накладні за якими отримано добрива та засоби хімічного захисту рослин, і разом передають до бухгалтерії підприємства для перевірки. На підставі акта в бухгалтерії відображають списання добрив та хімікатів: Дт 231 „Рослинництво”, 807 ”Витрати матеріалів сільськогосподарського призначення” Кт 208 „Матеріали сільськогосподарського призначення”. 
        В кінці місяця на основі первинних документів по руху товарно-матеріальних цінностей і книг (карточок) складського обліку матеріально відповідальні особи складають Звіт про рух матеріальних цінностей (див. Зразок № 1), в якому вказують залишок їх на початок місяця, прибуття від окремих постачальників, витрати по окремих напрямках і залишок на кінець. 
          Для документального оформлення операцій із реалізації продукції рослинництва передбачені відповідні документи. На кожну партію зерна, що відправляється на заготівельні пункти, за Талонами комбайнера і шофера (ф. № 77в) – виписують Товарно-транспортну накладну на перевезення зерна (ф. 1-сх) в чотирьох примірниках, а при його перевезенні транспортом зі сторони – в п’яти. При цьому перший примірник залишається в господарстві з підписом водія, три наступних вручаються водію. Після приймання зерна другий примірник залишається на хлібоприймальному пункті, третій повертається в господарство з поміткою про приймання вантажу, четвертий залишається у водія як підстава для заповнення Дорожнього листа вантажного  автомобіля. 
        Подорожній лист вантажного автомобіля (ф. № 2) складається для документального відображення роботи водія та автомобіля.Основним документом, який є підставою для бухгалтерського обліку заставних закупівель зерна в сільськогосподарського товаровиробника, є Складська квитанція. Даний документ відсутній в бухгалтерії підприємства, що ускладнює контроль за роботи водія при закупівлі зерна. 
       Реалізація цукрових буряків. Кожна партія цукрових буряків, відвантажена з господарства, супроводжується Товарно-транспортною накладною на перевезення цукрового буряку (ф. 1-сх). Товарно-транспортну накладну виписують у чотирьох примірниках. Перший залишається в господарстві, другий – передається приймальному пункту, а третій і четвертий – транспортній організації що перевозить цукрові буряки на заготівельні пункти. На підставі даних Товарно-транспортних накладних на цукрові буряки, прийняті від господарства за день, бухгалтерія заготівельного пункту виписує Прийомну накладну (див. Додаток 3). Вона є основним документом по заготівлі цукрових буряків.  
           Перевіренні і затверджені документи з обліку праці та її оплати повинні бути узагальнені і згруповані за кожним працівником господарства На даному підприємстві групування даних про нараховану заробітну плату за кожним працівником проводять у таких реєстрах і документах: Табель обліку робочого часу (Зразок № 2), Накопичувана відомість обліку використання машинно-тракторного   
        Узагальнюючим реєстром, в якому відображаються розрахунки за заробітною платою з кожним працівником, є Платіжна відомість на видачу авансу/зарплати (ф. № Т-259).  
        Оплата праці на весняно-польові роботи трактористам-машиністам здійснюється із врахуванням даних з Таблиці №2.  
        Облікові і дорожні листи трактористів-машиністів (ф.№ 67-б, № 2, № 68) групують у Накопичуваній відомості обліку використання машинно-тракторного парку (ф. № 37а). У ній на кожного тракториста-машиніста відкривається сторінка, на якій послідовно записують: прізвище, ім’я та по батькові механізатора, його класність стаж роботи, марку та господарський номер трактора. В окремих графах на підставі Облікових листів тракториста-машиніста (ф.№ 67-б) і Дорожніх листів трактора (ф. № 68) чи Подорожнього листа вантажного автомобіля (ф. № 2) за кожну дату відображують кількість відпрацьованих машинно-днів, машинно-змін, годин та нараховану заробітну плату.  
         Накопичувальна відомість обліку роботи вантажного автотранспорту побудована за тим самим принципом, що і Накопичувальна відомість обліку використання машинно-тракторного парку (ф. № 37а). В цій відомості за кожним автомобілем і водієм накопичуються дані з Подорожніх листів про виконані роботи і нараховану заробітну плату. В окремих графах виконані роботи (у тонах і тонно-кілометрах) розподіляють за споживачами послуг автопарку. 
         Для аналітичного обліку невиданої працівникам заробітної плати ведеться Книга обліку депонованої заробітної плати, де за кожним працівником позиційним способом записують заборгованість, табельний номер, прізвище, ім’я та по батькові, дату, суму, а також роблять відмітку про видачу із каси. Сума не виданої заробітної плати здається в банк у день закриттяплатіжноївідомості.Але при перевірці було виявлено не своєчасне повернення  сум в банк з терміном у два дні.     
         Замість розрахунково-платіжних відомостей ведеться Книгу обліку розрахунків з оплати праці (ф. № 44), в якій розрахунки записують як за кожний місяць окремо, так і за кілька місяців у двох варіантах. За першим варіантом після запису на першому аркуші прізвищ працівників залишають чистими стільки аркушів, скільки місяців розрахована Книга. У цьому разі прізвища щомісяця не переписують і Книгу використовують як оборотну відомість. За другим варіантом після запису прізвища кожного працівника залишають стільки рядків, на скільки місяців розрахована Книга. 
Для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу призначено рахунок 70 «Доходи від реалізації «,до якого на підприємстві відкриті  субрахунки:

— 701 «Дохід від реалізації готової продукції»;  
— 702 «Дохід від реалізації товарів»;  
— 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг»;  
— 704 «Вирахування з доходу»;  
— 705 «Перестрахування».

За кредитом субрахунків 701-703 відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом — належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством); результат операцій перестрахування (у кореспонденції з субрахунком 705 «Перестрахування»); результат зміни резервів незароблених премій (у страхових організаціях); та списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».  
       На субрахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції» узагальнюється інформація про доходи від реалізації готової продукції.  
На субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» узагальнюють інформацію про доходи від реалізації товарів.  
      На субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» узагальнюють інформацію про доходи від реалізації робіті послуг.  
      Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту та/або іншими напрямками, визначеними підприємством.  
         На субрахунку 704 «Вирахування з доходу» за дебетом відображаються суми надходжень за договорами комісій, агентськими та іншими аналогічними договорами на користь комітентів, принципалів, сума наданих після дати реалізації знижок покупцям, вартість повернених покупцем продукції та товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу. За кредитом субрахунку 704 відображається списання дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати".  
        На субрахунку 705 «Перестрахування» підприємства, які є страховиками, відповідно до Закону України "Про страхування", узагальнюють інформацію про частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами перестрахування. За дебетом субрахунку 705 відображаються суми часток страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що належать перестраховикам за договорами перестрахування, за кредитом — частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що повертаються перестраховиками у разі дострокового припинення договору перестрахування.  
      Щомісяця сальдо субрахунку 705 списується (закривається) у кореспонденції із субрахунком 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».  
Для контролю за доходами, витратами та фінансовими результатами діяльності підприємства і аналізу цих результатів, крім узагальнених даних на синтетичних рахунках 70 «Доходи від реалізації», 90 «Собівартість реалізації», 74 «Інші доходи» та на інших рахунках, необхідні деталізовані дані про фінансові результати діяльності підприємства, які можна отримати лише з належно організованого аналітичного обліку. Наприклад, підприємство реалізує різну готову продукцію і необхідно визначати фінансові результати за кожним її видом. Для цього відкриваються субрахунки другого порядку, наприклад 701.1, 702.2 тощо.  
        Первинними документами, що підтверджують наявність доходів від реалізації є: прибутковий касовий ордер; виписка  банку; рахунок-фактура; 
товарно-транспортна накладна; вимога-накладна на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів та ін.  
Приклади операцій, що були здійснені на підприємстві  наведені в наступній таблиці.1.1  
                                                                                                             

 

 

 

                                                                                                     Таблиця1.1                               
                                           Облік доходів від реалізації

№   Оп,	Зміст господарської  операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1	Відображено суми, які  не є доходом (підлягають виключенню з нього)	70 "Доходи від реалізації*"	36 "Розрахунки з  покупцями та замовниками"
2	Проведено інші вирахування  з доходу	70 "Доходи від реалізації"	63 "Розрахунки з  постачальниками та підрядниками", 68 "Розрахунки" за іншими операціями"
3	Відображено суми податків і обов'язкових платежів, одержані у складі доходу від реалізації	70 "Доходи від - реалізації"	64 "Розрахунки за  податками й платежами"
4	Відображено надходження  страхових платежів від страхувальника	70 "Доходи від реалізації"	76 "Страхові платежі"
5	Віднесено на фінансові  результати дохід від реалізації	70 "Доходи від реалізації"	791 "Результат   Операційної   Діяльності"
6	Визнано дохід на суму активів, переданих як внесок до статутного капіталу, або в обмін на довгострокові  цінні папери (фінансові інвестиції)	14 "Довгострокові фінансові інвестиції"	70 "Доходи від реалізації"
7	Отримано основні засоби в обмін на неподібний актив	15 "Капітальні інвестиції"	70 "Доходи від реалізації""
10	Визнано дохід від  реалізації на суму одержаних грошових коштів	30 "Каса"	70 "Доходи від реалізації""
9	Визнано дохід від  реалізації на суму одержаних у безготівковій  формі грошових коштів	31 "Рахунки в банках"	70 "Доходи від реалізації"
10	Виставлено вексель  на суму визнаного доходу від реалізації для забезпечення заборгованості покупцем	34 "Короткострокові векселі одержані"	70 "Доходи від реалізації"
11	Визнано дохід від  реалізації продукції покупцям і  замовникам на умовах відстрочки платежу	36 "Розрахунки з  покупцями та замовниками"	70 "Доходи від реалізації"

       

Узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ведеться на рахунку 71 «Інший операційнийдохід».  
           За кредитом рахунка 71 «Інший операційний дохід» відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом — суми непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору та інших зборів (обов'язкових платежів)) та списання в порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати".  
          Узагальнення даних про інші операційні доходи при журнальній формі обліку повині здійснюватися у журналі 6. Натомість на підприємстві журнальна форма відсутння,що ускладнює відображеня даних в обліку про інші операційні доходи.                Первинними документами для накопичення даних про інші операційні доходи є рахунки-фактури, товарно-транспортні накладі, платіжні вимоги, акти інвентаризації, ПКО, виписки банку, довідки та розрахунки бухгалтерії.  
        Отже, доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу, крім зростання капіталу за рахунок внесків власників. Операційна діяльність - основна статутна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю. Операційна діяльність складається з основної та іншої операційної діяльності. Таким чином рахунки 70 “Доходи від реалізації” та 71 “Інший операційний дохід” призначені для відображення доходів від операційної діяльності.

3.2 Шляхи удосконалення обліку доходів від операційної діяльності підприємства

 

Від того наскільки достовірно визначено та відображено в звітності  результати діяльності кожного господарюючого суб'єкта значною мірою залежить виявлення пріорітетних напрямків його розвитку та подальшої діяльності.            Впровадження сучасної системи бухгалтерського обліку в Україні розпочалося у 2000 р., але досі має коротку історію - звичайно, обтяжену труднощами початкового періоду, деякі з них, однак, мають системний характер.            Українське законодавство утворило три необхідні для функціонування системи органи: Методологічну раду з бухгалтерського обліку як дорадчий орган при Міністерстві фінансів, Аудиторську палату, та Спілку аудиторів. Є також декілька недержавних професійних організацій - наприклад, Українська федерація професійних бухгалтерів та аудиторів.    Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. №911 протягом 2007-2010рр. планується адаптувати до міжнародних стандартів національну нормативно-правову базу з питань бухгалтерського обліку шляхом внесення змін (до національних П(С)БО) та розроблення та затвердження нових національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку для суб'єктів господарювання, які не застосовують міжнародні стандарти, а також затвердження положень бухгалтерського обліку господарських операцій, що не відображені у міжнародних стандартах. А також планується гармонізувати фінансову звітність вітчизняних суб'єктів господарювання із звітністю підприємств держав - членів Європейського союзу, а також інших країн які застосовують міжнародні стандарти [20]. На сьогодні підприємства в Україні можуть приймати рішення про ведення фінансової звітності відповідно до МСБО, але податкова звітність, яка фактично відрізняється від звітності, оформленої згідно з МСБО, лишається обов'язковою і державні органи жорстко контролюють її ведення. Таке становище очевидно послаблює зацікавленість підприємств у впровадженні бухгалтерського обліку за стандартами МСБО. Приміром, за законодавством компанії можуть вільно вибирати між трьома схемами амортизації різних видів активів, але на практиці вони найчастіше застосовують саме ту, яку вимагає податкова звітність, й лише зрідка використовують альтернативні варіанти.        Є також декілька конкретних пояснень відсутності сумісності між українськими стандартами бухгалтерського обліку та МСБО: по-перше, в Україні досі не „прижилися” деякі економічні категорії та ринкові інструменти, які регулюються стандартами бухгалтерського обліку та є звичайним явищем у розвинутих країнах - наприклад, програми пенсійного забезпечення, окремі види цінних паперів, категорія альтернативних витрат тощо. По-друге, деякі окремі УСБО (напр., УСБО „Винагороди працівникам”) наразі знаходяться на стадії розробки й будуть прийняті лише у найближчому майбутньому. Загалом, розбіжності між УСБО та МСБО віддзеркалюють триваючий перехідний процес в економіці, тож чимало залежатиме від надійності та темпу ринкових реформ у країні. Очікується, що Методологічна рада з бухгалтерського обліку продовжить свою роботу з подальшої гармонізації УСБО до МСБО.        Українське тлумачення поняття доходу та його видів в своїй більшості співпадає з міжнародними аналогами. Хоча, в цілому, незважаючи на значний прогрес у справі проведення бухгалтерської реформи, невідповідності між українськими та міжнародними стандартами вкупі з неефективними механізмами забезпечення відповідності спричиняють до сумнівів та стурбованості потенційних інвесторів щодо надійності вміщених у фінансовій звітності даних. Західні інвестори нерідко стикаються з проблемою переведення українських бухгалтерських даних у міжнародну прийнятну бухгалтерську інформацію, що фактично передбачає додаткові витрати на ведення підприємницької діяльності в Україні. Така ситуація вочевидь не відповідає вимогам глави II розділу IV УПС. Крім того, важливим „вузьким місцем” в Україні є недостатня кількість добре підготовлених професійних бухгалтерів. Це питання вирішується за участю міжнародних програм технічної допомоги Україні, зокрема Програми ТACIS. Існування в Україні двох обліків - податкового та бухгалтерського - призвело не лише до плутанини, а й до нівелювання бухгалтерського обліку як системи. Жоден директор не може керувати підприємством на підставі двох показників: бухгалтерських та валових доходів. В результаті на державному рівні неможливо дати адекватну оцінку більшості макроекономічних процесів.          Брак інформації, у свою чергу, стримує активність інвесторів, які лише на підставі даних бухгалтерського обліку, цілісної повноцінної й визнаної у всьому світі системи впорядкування даних про всі сторони існування суб'єктів підприємницької діяльності, оцінюють ступінь інвестиційної привабливості, прогнозують їх поведінку на ринку. Крім того, відсутність законодавчо утвердженої первинності бухгалтерського обліку зробило вітчизняну систему статистики неприйнятною для використання. Макроекономічні дані Мінстату лише частково базуються на мікропоказниках, оскільки у повній мірі їх просто немає. Ось чому показники МВФ, Світового банку та інших подібних міжнародних інститутів, як правило, ніколи не збігаються з показниками, якими користується Кабінет Міністрів.             Таким чином, значення і роль процесу реалізації та іншої операційної діяльності істотно зростають в умовах становлення ринкових відносин і створення конкурентного середовища. Виробник мусить глибоко вивчати потреби ринку з метою планування обсягів і асортименту виробництва продукції потрібного ринку для отримання максимального доходу. Тому ведення обліку на даному сегменті має бути організовано на найвищому рівні.             Проаналізувавши в даній роботі ведення обліку доходів від операційної діяльності на ФГ«Хинку» можна зробити висновки про те, що підприємство працює прибутково, характеризується стійкістю, абсолютною ліквідністю та платоспроможністю.          Щодо порядку ведення обліку доходів від операційної діяльності, то дане підприємство дотримується вимог нормативних документів. Але все ж таки виявлені деякі недоліки у організації ведення обліку.   Наприклад, недоліком є те, що облік інших операційних доходів на рахунку 71 не здійснюється. Узагальнення даних про інші операційні доходи при журнальній формі обліку здійснюється у журналі 6. Натомість на підприємстві журнальна форма відсутння,що ускладнює відображеня даних в обліку про інші операційні доходи. Бухгалтер веде облік доходів від операційної діяльності на рахунку 70 і лише при формуванні звіту про фінансові результати розділяти доходів від операційної діяльності на доходів від реалізації (ряд. 010) і інший операційний дохід. Хоча на мою думку набагато простіше вести облік як по 70 «Дохід від реалізації» так і по 71 «Інший операційний дохід» рахунках, це набагато спрощує роботу бухгалтера при формувані річної фінансової звітності.     При перевірці було виявлено не своєчасне повернення сум в банк з терміном у два дні, саме тому необхідно посилити контроль за своєчасне виконаня зобов’язань відповідно до чиного законодавства, адже за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах  
у  двократному  розмірі  сум  виявленої  понадлімітної  готівки за  
кожний день.             Відсутність складської квитанції в бухгалтерії підприємства ускладнює контроль за роботою водія при закупівлі зерна, тому бухгалтеру необхідно переглянути ведення документації за закупівлею зерна. 
 Також недоліком ведення обліку на підприємстві є списання виробничих запасів за методом LIFO, хоча даний метод не використовується на підприємствах України в наслідок збільшення рівня інфляції. Даний метод використовується на підприємствах в країнах, де рівень інфляції досягає незначних розмірів, а на підприємствах України даний метод використовувати не доцільно. Доцільно для підприємства здійснювати списання запасів за методом FIFO, оскільки даний метод дає більш точну оцінку вибуття запасів. Необхідним в подальшому існуванні підприємства є також затвердження наказу про облікову політику, Незважаючи на певні недоліки в веденні обліку ФГ«Хинку» працює ефективно, задовільняючи потреби інших споживачів та держави вцілому, при цьому отримуючи хороші прибутки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

 

Дослідження обліку доходів  від операційної діяльності дозволяє сформулювати такі висновки.        1. Необхідно підкреслити доцільність законодавчого та нормативного врегулювання питань класифікації доходів від фінансової та інвестиційної діяльності, а також встановлення єдиних методологічних аспектів формування доходів від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності. Це сприятиме більш достовірній інформації, яку наводить підприємство у фінансовій звітності, а також призведе до покращення аналізу доходів від різних видів діяльності. З цією метою було запропоновано виділення окремого рахунку для обліку доходів від інвестиційної діяльності та удосконалення номенклатури субрахунків до рахунків класу 7 "Доходи і результати  діяльності»[4]. 
          При досліджені нормативної бази з бухгалтерського обліку та літературних джерел виявлено проблеми в організації обліку надзвичайних доходів та їх відображення у фінансовій звітності. Так, у П(С)БО 15 «Дохід» не визначено, які доходи відносяться до надзвичайних, а у П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» є формулювання лише надзвичайної події, що свідчить про нечіткість у формулюванні поняття надзвичайні доходи і заважає обґрунтованому їх обліку, а також правильному заповненню Звіту про фінансові результати за рядками 200 «Надзвичайні доходи» та 205 «Надзвичайні витрати» в разі отримання прибутку або збитку від надзвичайних подій. Рекомендовано уточнити формулювання надзвичайних доходів у П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» та врегулювати нормативно-правову базу з цього  питання [5]. 
           Отже, необхідно удосконалити структуру Звіту про фінансові результати, що сприятиме об’єктивному визначенню фінансового результату підприємства від різних видів діяльності (операційної, фінансової, інвестиційної, надзвичайної) та відображенню процесу формування фінансових результатів підприємства, проміжних фінансових результатів та кінцевого фінансового результату (чистого прибутку) підприємства, також це дозволить користувачам прийняти правильнее  рішення. 
           Однією з проблем організації обліку доходів є невідповідність класифікації доходів за П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати» та П(С)БО 15 «Дохід». В наслідок цього порушується інформаційна функція бухгалтерського обліку, тобто внутрішні і зовнішні користувачі не можуть прийняти правильне рішення          Об’єктом дослідження було взято ФГ«Хинку» для вивчення закономірностей обліку доходів від операційної діяльності. Воно займається великим спектром підприємницької діяльності, зокрема вирощуванням та реалізацією сільськогосподарської продукції: зернових, олійних культур.       Аналіз ефективності фінансово-господарської діяльності ФГ«Хинку»  показав, що основні показники діяльності покращилися у 2010 р. в порівнянні з минулим роком. Тобто підприємству вдалося реалізувати певний економічний потенціал. Одночасно проведені аналітичні розрахунки дозволили виявити існування певних проблем у діяльності підприємства щодо недостатньо ефективного використаня власного капіталу.   Уточнення змісту визначення доходу від операційної діяльності, зокрема реалізації продукції (робіт, послуг) та іншого операційного доходу має визначальне значення для складання Звіту про фінансові результати.    Організація бухгалтерського обліку доходів передбачає додержання принципів системного підходу, цілісності, всебічності охоплення, динамічності, випереджувального відображення, адаптивності, ритмічності, безпосередності, прямовпливності, пропорційності.      Проте, бухгалтер веде облік доходів від операційної діяльності на рахунку 70 і лише при формуванні звіту про фінансові результати розділяти доходів від операційної діяльності на доходів від реалізації (ряд. 010) і інший операційний дохід. Хоча на мою думку набагато простіше вести облік як по 70 «Дохід від реалізації» так і по 71 «Інший операційний дохід» рахунках, це набагато спрощує роботу бухгалтера при формувані річної фінансової звітності.