Валютні операції комерційних банків

     3. Кредитні - відкриваються уповноваженим банком у встановленому порядку на договірній основі юридичним особам-резидентам - підприємцям та юридичним особам-нерезидентам банківським установам для обліку кредитів, які надані шляхом оплати розрахункових документів або шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди, незалежно від наявності поточного рахунка позичальника в даній установі банку.

     4. Депозитні - відкриваються уповноваженим  банком фізичним і юридичним  особам (резидентам і нерезидентам) на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунка та банком на визначений у договорі строк.  

     4. Порядок купівлі та продажу банками валюти. Участь банків на валютній біржі

     Відповідно  до чинного законодавства купівлю  і продаж валюти юридичні особи здійснюють у безготівковому порядку на Українській міжбанківській валютній біржі чи на міжбанківському валютному ринку.

     Торгівлю  іноземною валютою на території  України юридичні особи-резиденти  і нерезиденти здійснюють через  уповноважені банки та інші фінансово-кредитні установи, які одержали ліцензію НБУ на ці операції, виключно на міжбанківському валютному ринку.

     Суб'єктами міжбанківського валютного ринку  є:

     - Національний банк України;

     - уповноважені банки;

     - інші кредитно-фінансові установи (резиденти і нерезиденти), які отримали індивідуальні ліцензії НБУ;

     - Українська міжбанківська валютна  біржа та валютні підрозділи  інших бірж України, які отримали  ліцензії НБУ на здійснення  цих операцій.

     На  участь у біржових торгах приймаються заявки клієнтів для таких цілей:

     - оплати імпортних контрактів;

     - переказу за кордон прибутку, який отриманий іноземними інвесторами  від інвестицій в Україну;

     - здійснення проліцензованих НБУ  валютних операцій, які пов'язані  з рухом капіталів.

     Уповноважені банки мають право купувати або продавати іноземну валюту від свого імені, і за дорученням і за рахунок своїх клієнтів. Для цього необхідно подати заявки, до яких прикріплюються копії документів про статус юридичної особи та обов'язкові копії контрактів, що підтверджують суму й строки платежів.

     Після завершення біржових торгів укладені на них угоди оформляються біржовими  свідоцтвами та офіційними листами, при цьому розрахунки здійснюються через кореспондентські рахунки  всіх членів міжбанківського валютного ринку.

     На  валютних ринках переважають такі угоди  з купівлі/ продажу валюти:

     - на умовах "спот" - контракти  на купівлю чи продаж певної  суми валюти в даний час  за поточним курсом продавця  чи покупця на ринку (термін 2 робочі дні);

     - на умовах "форвард" - контракти на купівлю чи продаж певної суми валюти в даний час із розрахунком у майбутньому за фіксованим курсом валюти даного часу (термін - 1, 3, 6, 12 місяців).

     Фізичні особи-резиденти і нерезиденти  здійснюють операції з купівлі/продажу  готівкової іноземної валюти за національну валюту в Україні через операційні каси, обмінні пункти уповноважених банків та обмінні пункти, відкриті юридичними особами-резидентами, що уклали з уповноваженими банками агентські угоди. Обмінні пункти встановлюють курси купівлі та продажу іноземної валюти самостійно.

     Уповноважені  банки через свої операційні каси чи пункти обміну мають право: купувати або продавати валюту, обмінювати купюри інвалюти, перевіряти інвалюту на дефект, видавати дозвіл на вивезення  валюти за кордон, здійснювати конверсійні операції. При цьому обов'язковою вимогою до банку є наявність угоди з іноземним банком на вивезення готівкової валюти для зарахування її на коррахунок у комерційному банку тієї держави, валюта якої перебуватиме в обміні.

     Контроль  за роботою уповноважених банків та обмінних пунктів здійснюють регіональні управління НБУ.  

     5. Валютний ризик та методи його мінімізації. Валютна позиція

     Валютний  ризик - це ймовірність виникнення можливих збитків унаслідок несприятливих  змін курсів іноземних валют. Фактори, які впливають на ризик, можна розподілити на дві групи.

     Фактори впливу на валютний ризик.

     Збільшують  ризик:

     - коливання валютних курсів;

     - відкриті валютні позиції.

     Зменшують ризик:

     - ліміти позицій за валютами;

     - контроль за ризикам з боку керівництва;

     - використання методів хеджування.

     Методами  хеджування (страхування) валютного  ризику є:

     - погодження надходжень і платежів (структурне балансування);

     - "валютні кошики" - набір валют,  об'єднаних у певних пропорціях, тобто курс валюти стосовно певного набору інших валют;

     - методи короткострокового хеджування - поєднують форвардні, опціонні  угоди та угоди "своп";

     - методи довгострокового хеджування - фінансові ф'ючерси і дисконтування  вимог у валюті (уступка права  вимоги боргу в іноземній валюті замість негайно сплаченої суми банком у національній або іншій валюті).

     Валютна позиція банку - це співвідношення між  сумою активів та позабалансових вимог у певній іноземній валюті та сумою балансових та позабалансових зобов'язань у цій же валюті. Вона буває:

     - відкрита - не дорівнює нулю, веде  за собою додатковий ризик  у разі зміни валютного курсу;

     - відкрита довга - вартість активів  та позабалансових вимог перевищує  вартість пасивів та позабалансових  зобов'язань у кожній іноземній  валюті. Банк може понести втрати у разі збільшення курсу національної валюти щодо іноземної валюти;

     - відкрита коротка - вартість пасивів  та позабалансових зобов'язань  перевищує вартість активів та  позабалансових вимог у кожній  іноземній валюті. Банк може понести  додаткові витрати у разі збільшення курсу іноземної валюти щодо національної валюти;

     - закрита - дорівнює нулю.