Суть, загальні принципи організації податкового обліку в Україні

Щодо аналітичного і синтетичного обліку валових витрат і валових  доходів, то на сьогоднішній день немає  нормативного документу, який би регламентував  порядок ведення їх податкового обліку. Мінфіном України 4.08.97р. були видані Рекомендації з бухгалтерського обліку валових витрат і валових доходів, які передбачали використання для обліку валових доходів рахунок 48 „ Валові доходи", а для обліку валових витрат - рахунок 18 „ Валові витрати". Ці Рекомендації не носили обов'язковий характер, а після введення нового Плану рахунків з 2000 року взагалі втратили актуальність.

Варіант синтетичного обліку, який передбачався цими Рекомендаціями був названий „мінфінівським ортодоксальним". Цей метод синтетичного обліку можна  використовувати і на сьогоднішній день, але для узагальнення валових  доходів і валових витрат підприємства можуть використовуватися рахунки, які не зайняті в Плані рахунків. Перевага цього методу полягає в  тому, що загальну суму валових доходів  можна отримати як кредитовий оборот, наприклад, за рахунком 749 „Валові доходи", а суму валових витрат, як дебетовий  оборот, наприклад, за рахунком 29 „Валові  витрати".

Наприклад, віднесення до валових  доходів продажної вартості готової  продукції (виконаних робіт, послуг) буде відображатися наступними записами: Дт 36 Кт 749, і одночасно Дт 749 Кт 70. Віднесення до валових витрат вартості придбаних виробничих запасів буде відображатися одночасно двома  записами Дт29Кт63,Дт20Кт29.

Як видно із наведених  прикладів, що вищеназвані рахунки (749, 29) є „транзитними" і саль да на кінець звітного періоду не мають.

Крім мінфінівського ортодоксального  методу обліку валових витрат і доходів  можуть використовувати ще такі методи:

мінфінівський модифікований;

табличний;

регістровий;

метод бухгалтерських проведень  тощо.

Суть мінфінівського модифікованого методу полягає в тому, що облік  валових витрат і доходів ведеться з використанням окремих рахунків синтетичного обліку (наприклад рахунки 749 та 29) із субрахунками та аналітичним  рахунками, якими є відповідні додатки  до Декларації з податку на прибуток підприємства або їх рядки.

Суть табличного методу полягає  в тому, що валові витрати і доходи для складання відповідної декларації накопичуються в окремих таблицях, будова яких не регламентується, а розробляється  самим підприємством

Суть регістрового методу полягає в тому, що валові витрати  і валові доходи узагальнюються в  спеціальних регістрах, які відповідають додаткам до декларацій.

При використанні методу бухгалтерських проведень валові витрати і доходи відображаються на окремих листках  у вигляді бухгалтерських проведень  за даними Головної книги з деяким їх коригуванням. Так, зокрема, не складаються бухгалтерські проведення на суму доходів і витрат від зміни залишків по розрахунках за авансами і залишків запасів на складах, в незавершеному виробництві і в готовій продукції.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література

 

1 Закон України «Про  оподаткування прибутку підприемств:(зі  змінами та доповненнями від  01.07.08 р. № 283/97-ВР (Спеціальний  випуск)//Вестник налоговой службы  Украины.-2008.-№26 .-С.1-48.

2 Закон України «Про  податок на додану вартість: зі  змінами та доповненнями, чинний  на 01.12.08 р.// Вестник налоговой службы Украины. 2008.-№46-47.-С.4-33.

3 Декрет Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» від 26.12.92 р. №18-92.

4 Податковий облік : методичні вказівки до самостійної роботи (для студентів спеціальності 603059 усіх форм навчання) / укл. : Г. Ю. Ісаншина. - Краматорськ : ДДМА, 2008. - 172 с.