Собственный капитал

48

ВСТУП

Дана курсова робота містить 64 сторінки, 26 таблиць та 2 ілюстрації. В додатках представлена фінансова звітність ВАТ "Горлiвський машинобудiвний завод" за 2009 та 2010 роки. Для написання курсової роботи було використано 24 літературних та інформаційних джерел.

Наявність капіталу є умовою створення та розвитку бізнесу. Підприємство, що відокремлено від інших здійснює господарську діяльність, повинно володіти капіталом. Структура і динаміка власного капіталу є найсуттєвішим показником, що визначає фінансовий стан підприємства.

Структурна перебудова промисловості, відкриття внутрішнього вітчизняного ринку для зарубіжних товаровиробників впливають на структуру власного капіталу підприємств різних організаційно-правових форм. Важливе місце у стратегії підприємства займають формування, використання і управління власним капіталом.  Метою формування капіталу підприємства є придбання необхідних активів та оптимізація структури капіталу з позицій забезпечення умов ефективного його використання.

Економічний аналіз, у свою чергу виконує на підприємстві декілька функцій: пошук резервів  підвищення ефективності виробництва, оцінка результатів діяльності підприємства, розробка заходів щодо використання виявлених резервів, а також контроль за виконанням планів і управлінських рішень, за ощадливих використанням ресурсів. Таким чином без даних бухгалтерського обліку і здійснення функцій економічного аналізу неможливо дати об’єктивну оцінку стану і результатів господарської діяльності підприємства.

Актуальність теми полягає в тому, що облік і аналіз власного капіталу є важливим аспектом у діяльності підприємств.

Аналіз власного капіталу підприємства розглянуто в працях таких науковці: Петряєва З. Ф, Хмиленко Г. Г., Кондраков Н. П., Гаврилова О. М., Савицька Г. В, Бутинець Ф. Ф.

На даному етапі залишилися деякі  проблеми, які треба детально розглянути, практично відсутні розробки у галузі формування облікової політики, внутрішнього документування та звітності за операціями власного капіталу, звітність є важливим джерелом якісної економічної інформації для керівників підприємств. Побудова внутрішньої звітності, дасть змогу удосконалити наявний документообіг на підприємстві, оптимізувати показники діяльності окремих підрозділів та підприємства загалом і таким чином підвищити прибуток.

Метою роботи є дослідження теоретичних аспектів та розробка рекомендацій щодо вдосконалення організації і методики аналізу власного капіталу підприємств.

Досягнення мети дослідження зумовило постановку та розв’язання завдань, що полягають у необхідності:

- розкрити економічно-правовий аспект сутності власного капіталу як об’єкта обліку і аналізу;

- уточнення  поняття  “власний  капітал”, у  зв’язку  з  відсутністю  єдності  авторів  щодо  його  визначення;

- з’ясувати  завдання  організації  аналізу власного  капіталу;

- розкрити методологію аналізу власного капіталу;

Об’єктом дослідження виступають різноманітні питання і проблеми сучасного аналізу власного капіталу на прикладі підприємства  - ВАТ "Горлiвський машинобудiвний завод"

Предметом дослідження є сукупність  теоретичних,  методичних  і  практичних  питань,  пов’язаних  з  аналізом власного капіталу на підприємствах.

При написанні курсової роботи використовувалися такі методи дослідження, як: монографічний, аналітичний, загальнонаукові  методи як аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, порівняння, спостереження та моделювання.

Ключові слова: ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ, СТАТУТНИЙ КАПІТАЛ, ДОДАТКОВИЙ КАПІТАЛ, РЕЗЕРВНИЙ КАПІТАЛ, НЕРОЗПОДІЛЕНИЙ ПРИБУТОК, НЕОПЛАЧЕНИЙ КАПІТАЛ, ВИЛУЧЕНИЙ КАПІТАЛ.

            1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ І АНАЛІЗУ

ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

1.1   Економічна сутність власного капіталу та його складових

Капітал - одна з найбільш використовуваних економічних категорій. Він є базою створення і розвитку підприємства й у процесі функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Будь-яка організація, що веде виробничу чи іншу комерційну діяльність повинна мати визначений капітал, що представляє собою сукупність матеріальних цінностей і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення його господарської діяльності.[10, c 60-62].

Якщо розглядати тлумачення капіталу з погляду різних економічних дисциплін, то можна помітити деяку неоднозначність.

Економічні вчені власний капітал трактують по різному:

Таблиця 1.1

Порівняння понять «Власний капітал»

Ф.Ф. Бутинець приводить класифікацію власного капіталу за формою та рівнем відповідальності :

1. За формою:

- Інвестований капітал - сума простих і привілейованих акцій за їх номінальною вартістю, додатково вкладений капітал;

- Подарований капітал - безоплатно отримані активи, безповоротна допомога;

- Нерозподілений прибуток - частина прибутку, отриманого внаслідок ефективної діяльності підприємства, яка не була розподілена між акціонерами, власниками, а реінвестована у підприємство.

2. За рівнем відповідальності:

- Статутний капітал - його сума визначена в установчих документах і підлягає обов'язковій реєстрації в Єдиному державному реєстрі підприємств, організацій, установ;

- Додатковий капітал - не реєстрований капітал, тобто додатково вкладений капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток тощо. Кожне підприємство для здійснення господарської діяльності повинно мати економічні ресурси, які називають активами підприємства. [6, c75-88]

Для своїх цілей економісти відбивають поняття капіталу з двох сторін. З однієї сторони, капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування його активів. При цьому характеризується напрямок вкладення засобів. З іншого боку, якщо розглядати джерела фінансування, можна відзначити, що капітал - це можливість і сукупність форм мобілізації фінансових ресурсів для одержання прибутку

Розглядаючи економічну сутність капіталу підприємства, слід

зазначити такі його характеристики як

1. Капітал підприємства є основним чинником виробництва. У системі факторів виробництва (капітал, земля, праця) капіталу належить пріоритетна роль, тому що він поєднує усі фактори в єдиний виробничий комплекс.

2. Капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять доход. У даному випадку він може виступати ізольовано від виробничого фактора у формі інвестованого капіталу.

3. Капітал є головним джерелом формування добробуту його власників.

Частина капіталу в поточному періоді виходить з його складу і попадає в "кишеню" власника, а частина капіталу, що накопичується, забезпечує задоволення потреб власників у майбутньому.

4. Капітал підприємства є головним вимірником його ринкової вартості. У цій якості виступає насамперед власний капітал підприємства, що визначає обсяг його чистих активів. Поряд з цим, обсяг використовуваного власного капіталу на підприємстві характеризує одночасно і потенціал залучення їм позикових фінансових засобів, що забезпечують одержання додаткового прибутку. У сукупності з іншими факторами - формує базу оцінки ринкової вартості підприємства.

5. Динаміка капіталу підприємства є найважливішим показником рівня ефективності його господарської діяльності. Здатність власного капіталу до самозростання високими темпами характеризує високий рівень формування й ефективний розподіл прибутку підприємства, його здатність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. У той же час, зниження обсягу власного капіталу є, як правило, наслідком неефективної, збиткової діяльності підприємства.[8, c 230-235; 11, c 190-197]

Сума власного капіталу - це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників підприємства (фірми). На суму власного капіталу суттєво впливає оцінка в бухгалтерському обліку активів і кредиторської заборгованості, що була застосована при створенні підприємства, хоча випадково вона може збігатись із сукупною ринковою вартістю акцій підприємства чи з сумою, яку можна отримати від продажу чистих активів частинами або підприємства в цілому.

Власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції :

Таблиця 1.2

Функції власного капіталу

                                                                                    Продовження таблиці 1.2

Створюється підприємство з метою отримання прибутку і реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу.[13 с,98-125]

Утворюється власний капітал двома шляхами:

- внесенням власниками підприємства грошових коштів та інших активів;

- накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.

Капітал підприємства характеризується різноманіттям видів і систематизується по цілому ряду категорій. Структура власного капіталу наведена на рисунку 1.1

1.Статутний капітал - це організаційно-правова форма капіталу, величина якого визначається установчими документами господарюючого суб'єкта згідно з чинним законодавством. Це сукупність внесків (часток, акцій за номінальною вартістю) засновників (учасників) в майно, виражених у грошовому вимірнику, при створенні підприємства для забезпечення його статутної діяльності.

Статутний капітал як найважливіша складова власного капіталу підприємства виконує наступні функції :

1. Основоположна - майно, внесене до статутного капіталу, складає майнову основу для підприємницької діяльності товариства при його створенні;

2. Регулятивна - визначає частку кожного засновника при розподілі прибутку та збитків, а також у майні підприємства при виході засновника з товариства та при ліквідації підприємства;

                     Рисунку 1.1 Структура власного капіталу наведена

4. Довгострокового фінансування - використовується підприємством протягом тривалого часу;

5. Організаційна - визначає організаційну структуру, а тому служить фактором, що впливає на управління товариством;

6. Гарантійна - гарантує виконання зобов'язань підприємства перед третіми особами (контрагентами). [14- c, 127-129; 7 – c, 80-81]

Сума, яка на дату реєстрації підприємства оголошена, але фактично не

внесена засновниками, представляє собою неоплачений капітал підприємства. Неукладені кошти засновників (учасників) зменшують реальний розмір статутного капіталу та в пасиві Балансу відображаються зі знаком мінус. Учаснику товариства, який повністю вніс свою частку до статутного капіталу, а, отже, погасив свою заборгованість перед товариством, видається свідоцтво товариства.

2. Пайовий капітал - це сума пайових внесків членів спілок та інших підприємств, передбачена установчими документами. Дані про "Пайовий капітал" використовуються кредитними спілками, колективними підприємствами, підприємствами споживчої кооперації тощо, в яких частина власного капіталу формується у вигляді пайових внесків.

Джерелами формування пайового капіталу є обов'язкові та додаткові пайові внески, які надходять від індивідуальних та колективних членів акціонерного товариства. Загальними зборами пайовиків визначаються розміри обов'язкових пайових внесків, виходячи із потреби у власних оборотних коштах. Поверненню пайовикам підлягають обов'язкові пайові внески при вибутті з числа членів даного підприємства або при ліквідації підприємства. При розподілі прибутку, щорічно, за рішенням зборів пайовиків, на обов'язкові й додаткові пайові внески нараховуються дивіденди, які можуть бути зараховані на поповнення паю за згодою власників. [17 – c, 204-206]

3. Додатковий капітал - це сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість. Додатковий капітал збільшується на суму емісійного доходу.

Додатковий капітал (інший додатковий капітал) збільшується на суму

дооцінки необоротних активів, на суму безкоштовно отриманих підприємством активів від інших юридичних або фізичних осіб та інші види додаткового капіталу. В обліку і балансі сума додаткового капіталу відображається окремо: "Додатковий оплачений капітал" та "Інший додатковий капітал".

4. Вилучений капітал - це фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених акціонерним товариством у його учасників. Акціонерне товариство має право викупити в акціонера оплачені ним акції з метою їх наступного анулювання, перепродажу чи поширення серед своїх працівників. Викуплені акції мають бути реалізовані або анульовані протягом року. В цей період розподіл прибутку акціонерного товариства здійснюється без врахування викуплених власних акцій.

5. Резервний капітал - це частина власного капіталу, що виділяється з прибутку організації для покриття можливих збитків і втрат. Величина резервного капіталу і порядок його утворення визначаються законодавством України і статутом організації. [12 – c, 321-330]

Статтею 14 Закону України "Про господарські товариства" передбачено створення в господарському товаристві резервного капіталу в розмірі, встановленому установчими документами, але не менше 15% cтатутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу передбачається установчими документами, але не може бути меншим 5% суми чистого прибутку .

6. Нерозподілені прибутки - це прибутки, одержані в результаті господарсько-фінансової діяльності підприємства, зменшені на суму прибутків, використаних у звітному році. Нерозподілений прибуток є власністю акціонерів (учасників, засновників) і збільшує суму власного капіталу. Якщо фінансовим результатом діяльності є збиток, то сума збитку зменшує суму власного капіталу .

7. Неоплачений капітал - це сума заборгованості власників (учасників) за внесками до капіталу.

У статті "Аналіз власного капіталу" Єфімова О.В. відзначає, що в складі власного капіталу можуть бути виділені дві основні складові: інвестований капітал, тобто капітал, вкладений власниками в підприємство; і накопичений капітал, тобто капітал, створений на підприємстві поверх того, що спочатку авансовано власниками.

По формах інвестування розрізняють капітал у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, використовуваний для формування статутного капіталу підприємства. Інвестування капіталу в цих формах дозволено законодавством при створенні нових підприємств, збільшенні обсягу їхніх статутних фондів.

По об'єкту інвестування виділяють основний і оборотний види капіталу підприємства. Основний капітал характеризує ту частину використовуваного підприємством капіталу, що інвестований в усі види його необоротних активів. Оборотний капітал характеризує ту його частину, що інвестована в усі види його оборотних активів.

По формах власності виділяють приватний і державний капітал, інвестований у підприємство в процесі формування його статутного капіталу.

По організаційно - правових формах діяльності виділяють наступні види капіталу: акціонерний капітал (капітал підприємств, створених у формі акціонерних товариств); пайовий капітал (капітал партнерських підприємств - товариств з обмеженою відповідальністю, командитних і т.д.) і індивідуальний капітал (капітал індивідуальних підприємств - сімейних і т.д.). [19 – c, 158-163]

Створення і нормальне функціонування підприємств будь якої форми власності неможливе без формування достатнього обсягу власного капіталу. Власний капітал утворюється за рахунок особистої участі власників у його формуванні. При цьому, створюючи капітал підприємства, власник частково втрачає прямий зв'язок з капіталом, і він фактично стає власним капіталом підприємства, а не власника. Власний капітал, зазвичай, вкладають у довготермінові майнові цінності, а тому його капіталізація досить висока, іноді наближаючись до 100%. Власний капітал підприємства може формуватися як завдяки зовнішнім, так і внутрішнім джерелам коштів.

1.2   Опис початкової інформації для проведення аналізу ефективності використання основних засобів підприємства

Основну частину у структурі джерел фінансування займає власний капітал - це власні джерела фінансування підприємства, без зазначення терміну повернення, які внесені засновниками підприємства, накопичені впродовж періоду його існування.

Основними джерелами інформації для аналізу власного капіталу є:

1. - Форма № 1 «Баланс підприємства» [1]

Основним звітним документом фірми є баланс, який являє собою моментальний знімок фінансово-господарського стану фірми на певну дату.  Баланс дозволяє зробити оцінку найсуттєвіших ознак фірми. Саму процедуру оцінок прийнято називати читанням балансу.

Як і будь-яка форма фінансової звітності, баланс включає заголовок, основні її елементи (класи) та підкласи. У заголовку наводиться:

- назва підприємства, його організаційно-правова форма та місце знаходження;
- назва звіту;

- дату, на яку складено звіт;

- валюта, в якій складено звіт та рівень її точності.

Елементами балансу, безпосередньо пов’язаними з визначенням фінансового стану підприємства та змін в ньому, є:

· активи;

· зобов’язання;

· власний капітал.

Активи і зобов’язання не підлягають згортанню, за винятком випадків, передбачених окремими стандартами. Підсумок активів балансу повинен

дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу.

В балансі власний капітал відображен в першому розділі пасиву , він включає :

Також щоб розрахувати модель ми використовували такі джерела як :

Поточні зобов’язання це: Кредиторська заборгованість за товари роботи послуги  рядок (530), поточні забов’язання за розрахунками рядки ( 540, 550, 570,580.).

              Довгострокові і нематеріальні активи: незавершене будівництво рядок (020) основні засоби рядки (030, 031, 032), довгострокові фінансові інвестиції рядки (040, 045), нематеріальні активи рядки (010, 011, 012).

2. -Форма № 2 «Звіт про фінансові результати»-. Доходи та витрати підприємства відображаються у Звіті про фінансові результати. Чистий прибуток строка 220 (зиток) строка 225 збільшує (зменшує) власний капітал підприємства. Крім того, є доходи та витрати, які не відображаються у Звіті про фінансові результати, а включаються безпосередньо до складу власного капіталу (наприклад, переоцінка основних засобів, довгострокові інвестиції тощо). Сума власного капіталу на початок періоду може бути також скоригована у результаті зміни облікової політики або виправлення помилок попередніх періодів. [2]

3) Форма № 3 «Звіт про власний капітал» - Інформація, подана у Звіті про власний капітал, дає користувачам змогу оцінювати причини та наслідки змін, що відбуваються з власним капіталом підприємства у результаті:

-  діяльності протягом звітного періоду;

-  включення окремих прибутків та збитків безпосередньо до капіталу;

- операцій, пов'язаних з діяльністю власників;

-  коригувань, пов'язаних зі зміною облікової політики.

На підприємстві наводиться підсумок змін у складі власного капіталу за звітний період, що визначається як сума всіх змін, відображених у рядках 060-280. Залишок власного капіталу на кінець року визначається виходячи з його скоригованого залишку на початок року (рядок 050) і підсумку змін у капіталі (рядок 290).Дані в графах 3-11 наводяться у дужках, якщо такі показники призводять до зменшення залишку відповідного елементу власного капіталу.

Власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов’язаннями:

К = А – З 

Разом з тим, власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

1. довгострокового фінансування;

2. відповідальності і захисту прав кредиторів;

3. компенсації понесених збитків;

4. кредитоспроможності;

5. фінансування ризику;

6. самостійності і влади;

7. розподілу доходів і активів.

Як правило, підприємство створюється з метою отримання прибутку. Реалізувати цю мету воно може лише за умови збереження свого капіталу.
Користувачі фінансової звітності потребують більш детальної інформації про склад та зміни власного капіталу підприємства. Тому фінансова звітність має надавати інформацію про:

· джерела капіталу підприємства;

· правові обмеження щодо розподілу інвестованого капіталу серед акціонерів;

· обмеження щодо розподілу дивідендів серед теперішніх і майбутніх

акціонерів;

· пріоритетність прав на майно підприємства при його ліквідації.

Власний капітал утворюється двома шляхами:

1. внесенням власниками підприємства грошей та інших активів;
2.    накопиченням суми доходу, що залишається на підприємстві.

              Сума власного капіталу може збільшуватися внаслідок конвертування зобов’язань, а також збільшення вартості активів; непов’язаного із підвищенням заборгованості перед кредиторами (дооцінка необоротних активів, дарчий капітал).

Власний капітал – це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками) або залишені ними на підприємстві із чистого прибутку. Тому за формами власний капітал поділяється на дві категорії:

- інвестований (вкладений або сплачений капітал);

- нерозподілений прибуток рядок  ( 350);

За рівнем відповідальності власний капітал поділяється на:

- статутний капітал рядок ( 300)

- додатковий капітал (не реєстрований) рядок ( 320)

Бухгалтерський звіт про власний капітал підприємства має бути інформаційною базою для аналізу змін у структурі капіталу, оцінки прогресивності його руху та виявлення резервів поліпшення використання власного капіталу підприємства. [3]

4. - Форма № 4              «Звіт про рух грошових коштів» - Він містить інформацію про грошові потоки підприємства за звітний період. Під грошовими потоками розуміють надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.

Грошові кошти включають кошти в касі та на рахунках у банках, які можуть бути використані для поточних операцій.

Еквівалентами грошових коштів є короткострокові фінансові інвестиції, які можуть бути вільно конвертовані у відому суму коштів і мають незначний ризик щодо зміни вартості.

Рух коштів відображається в звіті про рух грошових коштів в розрізі трьох видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.
Операційна діяльність – це основна діяльність підприємства, а також інші види

діяльності, які не є інвестиційною та фінансовою. Це:
                  - надходження коштів від реалізації продукції (товарів, послуг) відображаються в рядку (010) ;

- повернення авансів рядок (30);

- отримання субсидій, дотацій рядок (50)

- витрачання на оплату товарів (робіт, послуг)  рядок (90)

- витрат на відрядження рядок (110)

Інвестиційна діяльність – це сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів. Це:
              - реалізація    фінансових інвестицій,  необоротних активів,  майнових комплексів, рядок ( 180, 190,200) 

- чистий рух коштів до надзвичайних подій рядок (280)

- рух коштів від надзвичайних подій рядок (290)

- надходження коштів від фінансових інвестицій (дивіденди рядок 210, відсотки рядок 220)

Фінансова діяльність – це сукупність операцій, які призводять до зміни величини та (або) складу власного та позикового капіталу. Це:

- випуск власного капіталу (акцій) рядок (330);

- отримання позик та їх погашення рядок (320, 340);

- отримані позики рядок ( 320)

- виплата дивідендів рядок  (350) [4].

1.3 Дослідження існуючих методик економічного аналізу ефективності використання основних засобів підприємства

Для того, щоб вибрати методику, необхідно дослідити методики які пропонують нам автори.

Для аналізу я буду розглядати методики таких авторі, як Петряєва З.Ф., Хмеленко Г. Г., Савицька Г. В., Федоровича Р.В. Проаналізуємо  всі негативні чи позитивні сторони методики і всю інформацію помістимо в таблицю, для того щоб нагляд ніше було видно які методи і етапи методики були використанні в ній.

Розглядаючи одну з методик, Петряєва З.Ф., Хмеленко Г. Г які пропонують таку послідовність дій, які приведені в табл. 1.3

В даній методиці ми аналізуємо динаміку і структуру власного і позикового капіталу, структуру забов’язань підприємства, джерела довгострокових і нематеріальних активів та їх джерела покриття, а також склад і структура кредиторської  заборгованості. З’ясовуємо причини зміни складових і зміни за аналізований період. [13 – c, 90-98]

Таблиця 1.3

Методика Петряєва З.Ф., Хмеленко Г. Г

Методика Савицької Г. В. яку ми будемо розглядати, відрізняється від попередньої. Етапи цієї методики показані в табл 1.4

                                                                                                    Таблиця1.4

Методика Савицької Г.В

                 Продовження таблиці 1.4 

Дана методика вивчає показники ефективності й інтенсивності використання капіталу, факторний аналіз рентабельності капіталу, аналіз прибутковості власного капіталу, показник оборотності і методику їх розрахунку, фактори зміни тривалості власного капіталу, оцінює прибутковість власного капіталу та визначає ефект фінансового важеля. [15 – c 152-165]

Методику власного капіталу  Федорович Р.В. ми розглянемо в табл 1.5

                                                                                                                                   Таблиця 1.5

                                   Методика Федоровича Р.В.

В даній методиці ми оцінюємо фактори, за рахунок яких відбулися зміни як в обсязі, так і в складі власного капіталу, узагальнюємо  оцінку джерел фінансування підприємства, вивчається динаміки позиченого капіталу, а також частку цього капіталу в загальному обсязі фінансових ресурсів підприємства, динаміку короткострокового і довгострокових позичених засобів, темпи зміни позиченого капіталу зіставляються з темпами зміни власного капіталу, а також  розміри, склад, динаміку і якість кредиторської заборгованості підприємства.[16 – c, 367-390]

Розглянувши усі методики можна сказати, що методика Петряєва З.Ф., Хмеленко Г. Г 1.2 повністю розкриває аналіз власного капіталу, так як аналіз власного капіталу підприємства слід починати з оцінки його наявності, динаміки і структури капіталу. Стійкість підприємств залежить від оптимальної структури джерел капіталу, але нам сам перед від співвідношення основного і оборотного капіталу. Якщо правильно розробити цю стратегію, вона допоможе підприємствам підвищити свою діяльність. Також ця методика дозволяє вивчити процеси, що відбуваються на підприємстві та зміни пасивів, що включає порівняльний аналіз джерел і засобів підприємства за різними напрямками, доцільно оцінити джерела довгострокових і нематеріальних активів , поточної господарської діяльності, внутрішніх і зовнішніх інвестицій. Проводимо аналіз кредиторської заборгованості і поточних забов’язань, окремо вивчаємо середню тривалість використання кредиторської заборгованості в обороті підприємства.

Методика Федоровича Р.В. схожа з методикою Петряєва З.Ф., Хмеленко Г. Г, але відрізняється тим що він розглядає ширше склад позиченого капіталу, та внутрішньої кредиторської заборгованості в загальній сумі позиченого капіталу, виявляє динаміку питомої ваги окремих їх видів у складі фінансового, товарного кредитів і внутрішньої кредиторської заборгованості.

Савицька Г. В. свою методику починає з ефективності й інтенсивності використання капіталу, негативна сторона цієї методики полягає  в тому, що в цьому процесі капітал проходить процес свого руху на трьох стадіях, затримка руху на будь - якій стадії приведе до сповільнення капіталу, а це може привести до погіршення фінансового стану підприємства. к позитивним сторонам можна віднести оцінку факторного аналізу і  оборотності капіталу, оскільки оборотність капіталу тісно пов’язана з рентабельністю і служить одним з найважливіших показників підприємства.

2. ПРОВЕДЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

2.1. Загальна характеристика підприємства та динаміка основних техніко-економічних показників

Вiдкрите акцiонерне товариство "Горлiвський машинобудiвний завод" засновано згiдно розпорядження Представника Президента України в Донецькiй областi вiд 10.06.94 № 301 шляхом перетворення державного пiдприємства "Горлiвський машинобудiвний завод iменi С. М. Кiрова.

ВАТ "Горлiвський машинобудiвний завод знаходиться в Донецькій обл., м. Горлівка,  вул. Катеринича буд. 1.

ВАТ "Горлiвський машинобудiвний завод" складається з структурних пiдроздiлiв: -виробничого призначення: iнструментальний цех(95 чол.), цех заводського транспорту (77 чол.), паросилова дiльниця (56 чол.), електроремонтна дiльниця (54 чол.), ремонтно-механiчна дiльниця (53 чол.), ремонтно-будiвний цех (28 чол.), модельний цех (48 чол.); - невиробничого: їдальня (14 чол.), бюро життєзабезпечення об'єктiв соцiальної сфери (ЖКО) (10 чол.). Структурнi подроздiли знаходяться у мiстi Горлiвка. Дочiрних пiдприємств та фiлiй немає.

Вiдповiдно до Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звiтнiсть в Українi" № 996-XIV вiд 16.07.1999 р., підприємство самостійно визначило облікову політику. Принципи та методи облiкової полiтики наведенi у наказi пiдприємства "Про органiзацiю i облiкову полiтику" № 549 вiд 20.12.2004 р. На пiдприємствi прийнята журнально-ордерна система бухгалтерського облiку з частковою механiзацiєю окремих пiдроздiлiв бухгалтерiї. З 01.01.2000р. на пiдприємствi уведений План рахункiв бухгалтерського облiку, затверджений Наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 30 листопада 1999 р. №291. Бухгалтерський облiк ведеться вiдповiдно до iнструкцiї про застосування Плану рахункiв бухгалтерського облiку №291. Основними критерiями облiкової полiтики товариства є:

1.Основними засобами визнаються активи вартiстю бiльше 500 грн. i строком корисної експлуатацiї бiльше року.

2.Амортизацiя основних засобiв здiйснюється вiдповiдно до обраної облiкової полiтики i П(С)БО 7 , а в податковому облiку у вiдповiдностi зi ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств".

3.Активи вартiстю менше 500 грн. i строком корисної експлуатацiї бiльше року класифiкуються як малоцiннi необоротнi матерiальнi активи. Амортизацiя малоцiнних необоротних матерiальних активiв нараховується в розмiрi 100% при передачi в експлуатацiю.

4.Нематерiальнi активи зараховуються на баланс за первiсною вартiстю. Амортизацiя нараховується прямолiнiйним методом виходячи з термiну їх корисного використання згiдно з П(С)БУ №8 "Нематерiальнi активи".

5.Запаси визнаються активом, якщо iснує можливiсть того, що пiдприємство одержуватиме в майбутньому економiчнi вигоди, пов'язанi з їх використанням, що вiдповiдає вимогам П(С)БУ №9 "Запаси". При вiдпустцi запасiв у виробництво, продажу й iншому вибуттю оцiнка їх здiйснюється по методу ФIФО, списання вiдображається по собiвартостi перших за часом надходження запасiв.

6.Дебiторська заборгованiсть за товари, роботи, послуги вiдображається в   балансi за чистою реалiзацiйною вартiстю згiдно з П(С)БУ №10 "Дебiторська заборгованiсть". Резерв сумнiвних боргiв протягом року не нараховувався.    

                7.Доходи признаються при збiльшеннi активу чи зменшеннi зобов'язань, якi обумовлюють збiльшення власного капiталу при умовах, що їх оцiнка може бути вiрогiдно визначена, що вiдповiдає вимогам П(С)БУ №15 "Дохiд".

                8.Витрати в бухгалтерському облiку вiдображаються одночасно iз зменшенням активiв чи збiльшенням зобов'язань, якi призводять до зменшення власного капiталу пiдприємства, згiдно з вимогами П(С)БУ №16 "Витрати".    9              9.Податковий облiк проводиться у вiдповiдностi з дiючим податковим законодавством України. Витрати по податку на прибуток враховують податки, розрахованi з врахуванням суттєвих тимчасових рiзниць, якi виникли в звiтному перiодi.

10.Накопичення даних про валовий дохiд та валовi витрати для цiлей оподаткування проводяться на грунтi iнформацiї з первинних облiкових документiв, фiксуючих здiйснення господарчих операцiй без записiв до систем регiстрiв i рахункiв бухгалтерського облiку з подальшим використанням даних для складання "Декларацiї про прибуток пiдприємства".

Основним клiєнтом ВАТ "Горлiвський машинобудiвний завод" є ЗАТ "Горлiвський машинобудiвник", з яким пiдприємство пов'язано єдиним технологiчним процесом та знаходиться на одному промисловому майданчику. Пiдприємство надає такi послуги: - iнструментального виробництва; - паросиловi; - електроремонтнi; - ремонтно-механiчнi; - будiвельнi; - транспортнi; - iншi.  Пiсля рiзкого падiння обсягiв виробництва, що вiдбулися в наслiдок виробничого та фiнансового кризу вугiльної промисловостi, пiдприємства вугiльного машинобудiвництва змогли поновити повноцiнне виробництво завдяки потужнiм державним дотацiям до вугледобитку.

Сучасний етап розвитку вугiльного машинобудiвництва України можливо оцiнити як вцiлому задовiльний, але має мiсто негативнi фактори для розвитку галузi. Зменьшується держпiдтримка галузi, вiдповiдно, зменьшуються державнi закази на шахтне обладнання. До теперешнього часу не розроблена законодавча база реформування вугiльної галузi, що має вплив на розвиток i вугiльного машинобудiвництва. Однак, розвиток вiтчизняного вугiльного машинобудiвництва є, i пiдтвердженням тому виступають виробничi успiхи кращих виробничих шахт, якi оборудованi новими українськими машинами.Успiшний експорт гiрничо-шахтного обладнання в Росiю та Казахстан, перемоги на виставках. Вугiльне машинобудiвництво в бiльшостi залежить вiд форм та методiв державної пiдтримки вiтчизняного вугледобитку.

                  В свою чергу, прогрес власного галузевого машинобудiвництва є найважливiшою передумовою пiдвищення конкурентноздатностi вугiльної промисловостi України. Крупними пiдприємствами - виробниками гiрничо-шахтного обладнання є Дружкiвський машинобудiвний завод, Новгородський машинобудiвельний завод, Ясиноватськiй машинобудiвний завод, Новокраматорський машинобудiвний завод, ВАТ "Донецькгормаш", ЗАТ "Горлiвський машинобудiвник".

Фiнансування дiяльностi Товариства здiйснюється за рахунок госпрозрахунку i повнiстю залежить вiд прибутковостi роботи основного клiєнта ЗАТ "Горлiвський машинобудiвник". Товариство не планує залучення iнвестицiй шляхом випуску акцiй, депозитарних розписок, облiгацiй та шляхом кридитiв банкiв. Отриманi значення коефiцiєнту загальної лiквiдностi показують, що на початок та кiнець року на кожну одиницю короткострокових зобов'язань приходилося вiдповiдно 2,49 та 3,8 грошових одиниць оборотних засобiв. Значення коефiцiєнту покриття як на початок так i на кiнець року вiдповiдає нормативу. За звiтний перiод пiдприємство за рахунок грошових коштiв не може сплатити свої короткостроковi зобов'язання. Значення коефiцiєнту абсолютної лiквiдностi не вiдповiдає нормативу. Аналiз показує, що власнi кошти на початок та на кiнець звiтного перiоду складають вiдповiдно 68 % i 80 % у загальнiй вартостi пiдприємства, тобто ступiнь фiнансової автономностi вiдповiдає орiєнтованому значенню. Значення коефiцiєнту структури капiталу на кiнець року пiдтверджує, що пiдприємство на прикiнцi звiтного перiоду володiє достатньою часткою власного капiталу, тобто має високу ступiнь захищеностi iнтересiв iнвесторiв та кредиторiв.

Основнi договори ВАТ "Горлiвський машинобудiвний завод", якi укладаються - це договори iз ЗАТ"Горлiвський машинобудiвник", укладаються на договiрнiй основi.

Правлiння працює над розширенням перелiку послуг i пiдвищенням їх якостi, а також по наданню послуг iншим пiдприємствам.Товариство не планує залучення iнвестицiй шляхом кридитiв банкiв. [25]

Розрахунок показників для оцінки конкурентоспроможності, в вигляді експрес аналізу по підприємству ВАТ "Горлiвський машинобудiвний завод" представлений в табл 2.1

Таблиця 2. 1                                                                                                        

Система показників для проведення експрес-аналізу діяльності

ВАТ "Горлiвський машинобудiвний завод"

Продовження таблиці 2.1

З даної таблиці № 2.1 ми можемо бачити, що нематеріальні активи в звітному році не зменшились, а навпаки збільшились на 3 тис. гр. Якщо підприємство розширює свою діяльність, то зростає число покупців, а відповідно зростає і дебіторська заборгованість, у даному випадку дебіторська заборгованість зменшалась це свідчить, що підприємство скоротило  випуск продукції.

                   Виробничі запаси зменшились, недолік запасів негативно впливає на фінансовий стан підприємства, виробництво продукції буде зменшуватись, в зв’зку з цим і прибуток. Собівартість показує всі успіхи і невдачі підприємства, в даному випадку собівартість збільшилась, це означає, що виробництво і збут  на підприємстві організовано нерівномірно. Щоб збільшити прибуток підприємства, необхідно зменшити собівартість. Чистий дохід також збільшився на 2988тис.гр.

              Ми спостерігаємо збільшення матеріальних витрат на 5221 тис грн, що говорить про матеріалоємність виробництва.  Витрати на оплату праці також мають тенденцію до збільшення на 3832 тис грн. Витратами на оплату праці вважаються загальна сума заробітної плати всього виробничого персоналу з надбавками й доплатами, премії, матеріальна допомога та iншi витрати на оплату праці на підприємстві.

2.2 Система показників для проведення експрес-аналізу діяльності

ВАТ "Горлiвський машинобудiвний завод"

Для проведення економічного аналізу підприємства ми будемо аналізувати вплив на зміну у випуску продукції зміни кількості робітників, числа робочих днів за рік, тривалості робочого дня, середнього динного виробітку одного робітника при порівнянні звітних і базових показників за допомогою методів ланцюгових підстановок та відносних різниць, за допомогою формули:

                                                       (2.1)                                

   де, ЧР –чисельність робітників;

   КРД – кількість відпрацьованих робочих днів;

   ТРД – тривалість робочого дня;

  ЧВ – середньочасовий виробіток одного робітника

Таблиця 2.2

Вихідні дані для розрахунку

∆ВПЧР=∆ЧР*КДРб*ТДРб*ЧВб= -10*245*7,8*14,38 = -274801,8

∆ВПКДР=ЧР1*∆КДР*ТДРб*ЧВб= 396*(-4)*7.8*14,38 = -177667,77

∆ВПТДР=ЧР1*КДР1*∆ТДР*ЧВб= 396*241*(-0,2)*14,38 = -274473,93

∆ВПЧВ= ЧР1*КДР1*ТДР1*∆ЧВ= 396*241*7,6*6,43=   4663766,4

По даним можна бачити, що на випуск продукції найбільший вплив оказує середньочасовий виробіток одного робітника який становить 4663766,4 тис,грн. Кількість відпрацьованих робочих днів найменше впливає на випуск продукції

Далі розрахуємо вплив на зміну випуску продукції зміни кількості робітників і річної продуктивності одного робітника (яку попередньо треба визначити) за допомогою метода абсолютних різниць. За допомогою формули:

,                                                                      (2.2)

де ,ЧР – чисельність робітників;

РВ - річної продуктивності праці одного робітника.

                                                                                                                   Таблиця 2.3

Вихідні дані для розрахунку

∆ВПЧР=∆ЧР*РВб=-10 *23,33= -233,3 тис. грн.

∆ВПРВ=ЧРо*∆РВ= 406*10,55= 4283,3 тис. грн.

Проаналізувавши данні можна сказати, що на випуск продукції найбільший вплив оказує  річна продуктивність праці одного робітника - 4283,3 тис,гр.

Розрахуємо вплив на зміну випуску продукції зміни матеріальних витрат і матеріаловіддачу (яку попередньо треба визначити) за допомогою методу відносних різниць. Розрахункова формула:

,                                                        (2.3)

де, МВ – сума матеріальних витрат;

                  МД – матеріаловіддача.

Таблиця 2.4

Вихідні дані для розрахунку

∆ВПМВ=∆МВ*МДб= 5221* 0,96=5012,16

∆ВПМД=МВ1*∆МД= 19485*(-0,41)= -7988,85

Розрахувавши результати можна сказати, що на випуск продукції більш усього вплинула сума матеріальних затрат – 5012,16 тис. грн.

Вплив на зміну випуску продукції зміни середньорічної вартості основних фондів і їх фондовіддачі за допомогою методу ланцюгових підстановок. Розрахункова формула:

                                                 ,                                                   (2.4)

де, ВФ – середньорічна вартість основних фондів;

ФД – фондовіддача.

Таблиця 2.5

Вихідні дані для розрахунку

∆ВПВФ =∆ВФ * ФДб = -1211,5*0,98= -1187,27

∆ВПФД=ВФ1*∆ФД = 15457,5*(-0,15)= -2318,63

Проаналізувавши  результати розрахунку можна сказати, що на випуск продукції більш усього впливає фондовіддача –-2318,63тис. грн.

Оцінити та проаналізувати динаміку коефіцієнтів приросту, оновлення, придатності, зношеності, вибуття основних засобів підприємства за допомогою горизонтального порівняльного аналізу, який приведену табл. 2.6

Таблиця 2.6

Система показників для аналізу динаміки основних засобів ВАТ "Горлiвський машинобудiвний завод"

Аналізуючи данні показники ми можемо зробити наступний висновок: коефіцієнт зносу основних засобів у 2009 році склав 4, 67, а у 2009 році 0,8. Загалом слід зауважити, що спостерігається значне зменшення коефіцієнту у 2010 році, що можу бути спричинене покращенням виробничого потенціалу підприємства, та зосередження керівництва на зменшенні морального та фізичного зношення обладнання.

Коефіцієнт оновлення основних засобів у 2010 році зменшився у порівнянні з 2009 роком на 513,91. Це є свідченням того, що підприємство придбало основних фондів значно менше ніж у попередньому році. Ситуація у 2009 році є свідченням раціонального використання коштів з метою придбання основних фондів для покращення процесу виробництва, та якісного обслуговування населення.

Коефіцієнт вибуття у 2009 році (0,002) та  у 2010 (0,006) є дуже низьким. Така динаміка не на користь 2010 року, адже поступило основних виробничих фондів небагато, серед яких ми спостерігаємо вибуття на протязі аналізую чого періоду.

Коефіцієнт приросту основних фондів у 2010 році є від’ємним та складає 0,02, що є фактом погіршення виробничого процесу з виділенням значної кількості фінансових ресурсів на покупку основних фондів.

Далі розрахуємо вплив на зміну обсягу реалізованої продукції зміни обсягу виробництва продукції: залишків нереалізованої продукції на початок і на кінець року за допомогою методу пропорційного розподілу. Розрахункова формула:

                                             РП = ЗНПпр + ВП – ЗНП кр,                                                        (2.5)

    де, РП – обсяг реалізованої продукції;

    ЗНПпр. – залишків нереалізованої продукції на початок року;

    ВП – випуск продукції;

    ЗНПкр– залишків нереалізованої продукції на кінець року.

Таблиця 2.7

Вихідні дані для розрахунку

Розрахувавши данні ми можемо бачити, що обсяг реалізованої продукції виріс на 8834,7 тис,грн., також збільшився випуск продукції, що говорить нам про ефективний виробничого потенціалу підприємства  та раціональної організації процесу збуту продукції. Залишків нереалізованої продукції на початок року, порівняно з кінцем року збільшились на 88,34тис,грн.

Розрахуємо вплив на зміну величини фонду заробітної плати працівників підприємства (яку треба попередньо визначити) зміни кількості працюючих і середньомісячної зарплати одного працюючого (яку теж треба попередньо визначити) за допомогою методів ланцюгових підстановок і методу відносних різниць. Розрахункова формула:

,                                                                    

                                                                      (2.6)

          де, ФЗП – фонд заробітної плати працівників підприємства;

КП – кількість працюючих;

ЗП – середньомісячна заробітна плата

Таблиця 2.8

Вихідні дані для розрахунку

∆ФЗПКП=∆КП*ЗПб*12 = (-10)* 1254,15*12= - 150498

∆ФЗПЗП=КПо*∆ЗП*12= 406*814,33*12= 3967415,7

По аналізуючим даним можна сказати, що на фонд заробітної плати найбільший вплив оказує Середньомісячна заробітна плата яка рівняється - 386969,16 тис, гр..

Далі ми будемо аналізувати собівартість за елементами операційних витрат, її структури та динаміку за допомогою вертикального та горизонтального аналізу.

При горизонтальному аналізі визначаються абсолютні й відносні відхилення фактичного рівня показників від базового.

При вертикальному аналізі вивчається структура економічних явищ і процесів шляхом визначення питомої ваги окремих частин у загальному цілому.

Таблиця 2.9

Динаміка та структура елементів операційних витрат

У табл. 2,9. наведені показники суми витрат за елементами, дані про їх структуру та динаміку. Дані щодо розмірів витрат за елементами були взяті зі Звіту про фінансові результати за 2009 та 2010 роки.

Аналізуючи загальну суму витрат на підприємстві можна сказати, що вони у 2010році в порівнянні з 2009 збільшилися на 36273 тис. грн. Якщо аналізувати структуру витрат, то найбільшу питому вагу у 2009 та 2010 році займають матеріальні витрати – 50,36% та 30,16% відповідно.

Якщо брати до уваги матеріальні витрати яуі  у загальній структурі займають найбільшу питому вагу, то вони у 2010 році нижче на 02,2% що говорить про зменшення матеріалойомкісті виробництва. До матеріальних витрат прийнято включати: витрати на сировину, матеріали, напівфабрикати, тару, комплектуючі вироби, паливо, енергію всіх видів та iншi матеріальні витрати, пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

У 2009 році, так і у 2010 після матеріальних витрат займають найбільшу питому вагу витрати на оплату праці. Витратами на оплату праці вважаються загальна сума заробітної плати всього виробничого персоналу з надбавками й доплатами, премії, матеріальна допомога та iншi витрати на оплату праці на підприємстві.

Сума амортизації за роками зменшується, так само як і їх частка у загальній структурі витрат.

До інших операційних витрат включають включаються витрати операційної дiяльностi, які не ввійшли до складу попередніх елементів, а саме: витрати на відрядження, витрати iз страхування майна, винагороди за винахідництво, рацiоналiзацiю, оплату робіт iз сертифікації  продукції, оплата послуг зв’язку, обчислювальних центрів, охорони, орендна плата [3].Їх загальна сума у 2010 році збільшилась у порівнянні з 2009 роком на 9364 тис грн., а частка на 10,31%.

Зміну структури бухгалтерського балансу за допомогою горизонтального та вертикального порівняльного аналізу.

Таблиця 2.10

Структура балансу за 2009-2010 рр.

У структурі активів найбільшу питому вагу займають оборотні активи у 2009 – 76, 61% та у 2010 – 84,8% відповідно, що є свідченням розширення виробництва, адже їх вартість збільшилась на 8,19 % за рахунок запасів та грошових коштів. Необоротні активи у 2010 році зменшились у порівнянні з 2009 роком на  8,18%. Активи підприємства збільшилися у 2010 році за рахунок необоротних та оборотних активів.

У структурі пасиву найбільше значення має власний капітал, який є основою самостійності підприємства. Його питома вага зменшилась у 2010 році у порівнянні з 2009 роком на 21, 4 % за рахунок нерозподіленого прибутку.

Існує значна частка поточних зобов’язань у 2009 році – 34 %, та у 2010-55,6% яка сформувалась за рахунок поточної заборгованості.

Наступне, що треба зробити, це провести аналіз фінансового стану підприємства. Визначити коефіцієнти фінансової стійкості, ліквідності, оборотності.

Таблиця 2.11

  Система показників для аналізу фінансової стійкості, ліквідності, оборотності

Продовження таблиці 2.11

Про аналізувавши данні, можна бачити, що коефіцієнт автономії зменшився на 0,21тис, грн. це свідчить, що підприємство стає менш фінансово стійким і нестабільним. Коефіцієнт абсолютної ліквідності також зменшився на 0,012ти, грн,  підприємство немає грошові кошти в розмірі, достатньому для погашення кредиторської заборгованості, яка потребує термінового погашення.

Дебіторська заборгованість характеризує середній період часу, протягом якого кошти від покупців надходять на розрахункові рахунки підприємства.,  коефіцієнт Дебіторська заборгованості зменшився, чим менше значення даного показника, тим у більш вигідних умовах знаходиться підприємство.

Зменшення Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів характеризує зменшення швидкості реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства. Коефіцієнт оборотності основних засобів збільшився, тобто підприємство ефективно використовує основні засоби підприємства.

Коеф. оборотності власного капіталу збільшився, а  збільшення оборотності на підприємстві має велике значення для поліпшення його фінансового стану та підвищення ефективності виробництва.

2.3 Проведення поглибленого аналізу виробництва продукції, робіт та послуг

Відкритого акціонерного товариство

                           "Горлiвський машинобудівний завод"

Для проведення поглибленого аналізу виробництва продукції робіт та послуг на ВАТ "Горлiвський машинобудівний завод" використаємо  методику Петряєвої З.Ф., Хмеленко Г. [13 – c ,90-98]

Дана методика починається х оцінки власних і позикових джерел засобів підприємства, в яку входять аналіз власного та позикового капіталу. Від оптимального співвідношення власного і позикового капіталу залежить фінансовий стан підприємства. Опрацювання правильної фінансової політики допомагає багатьом підприємствам підвищити ефективність своєї діяльності. При аналізі необхідно вивчити динаміку і структуру власного та позикового капіталу, з’ясувати причини змін їх окремих складових.

Далі ми розглядаємо структуру забовьязань підприємства. Важливими показниками структури балансу підприємства є:

1.      Коефіцієнт фінансової незалежності ( автономії) ;

2.      Коефіцієнт фінансової залежності;

3.      Коефіцієнт фінансового ризику, або плече фінансового важеля.

Для подальшого аналізу, вивчаємо аналіз джерел довгострокових і нематеріальних активів та аналіз відповідностей довгострокових і нематеріальних активів джерелами їхнього покриття з різним ступенем деталізації, оборотних активів з різним ступенем деталізації, оборотних активів, поточної господарської діяльності, внутрішніх і зовнішніх інвестицій.

Значну питому вагу у складі джерел засобів підприємства займають позикові засоби, в тому числі кредиторська заборгованість і поточні забовьязання за розрахунками. Для цього ми вивчаємо склад і структуру кредиторської заборгованості та поточних забов’язань.

Підприємство може одержувати основні, нематеріальні активи та оборотні кошти за рахунок власних і позикових джерел. Для їхньої попередньої оцінки за даними пасиву балансу складається табл. 2.12

З даної таблиці ми бачимо, що структура капіталу змінилась: на початок року власний капітал становив 8,34%,   позиковий 32,57%, на кінець року і власний і позиковий капітал зменшився. Наприклад, зменшення власного капіталу здійснилось за рахунок нерозподіленого прибутку та іншого додаткового капіталу. Стійкість підприємства на сам перед залежить від  структури капіталу і від оптимальної структури активів підприємства. Розробка правильної фінансової стратегії в цьому питанні допоможе багатьом підприємствам підвищити ефективність своєї діяльності.

Таблиця . 2.12

Оцінка власних і позикових джерел засобів підприємства

Структуру забов’зань підприємства ми можемо бачити в табл 2.13.

Таблиця . 2.12

Структура забов’язань підприємства

Проаналізувавши дані ми бачимо, що плече фінансового важеля збільшилося на 75,11 %, тобто фінансова залежність підприємства від зовнішніх інтересів значно підвищилась.

Для глибокого розуміння процесів, що відбуваються на підприємстві, необхідне більш детальне вивчення формування та змін пасивів, що включає порівняльний аналіз джерел і коштів підприємства за різними напрямками. Для цих цілей складаються табл. 2.14и 2.15

Таблиця 2.14

Аналіз джерел довгострокових і нематеріальних активів

Продовження таблиці 2.14

Розрахунки показали, що довгострокові активи значно зменшилися ніж нематеріальні активи. Для підприємства цей факт негативний, тому що саме довгострокові активи використовуються для вкладення їх в нематеріальні активи.   

Таблиця.2.15

Аналіз відповідності довгострокових і нематеріальних активів
джерелам їхнього покриття

Як випливає з даних таблиці № 8 довгострокові джерела  на підприємстві відсутні. Це є негативним фактором, який  характеризує  погіршення структури балансу і збільшення риску  втрати фінансової стійкості    

Таблиця .2.16

                Аналіз складу і структури кредиторської заборгованості
                                і поточних зобов'язань по розрахунках

Продовження таблиці 2.16

Аналізуючи показники структури кредиторської заборгованості  помітно, що найбільш зросла кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги зросла на 57319тис,гр. це не свідчить про погіршення платіжепроможності. Зросла також заборгованість з розрахунками з бюджетом 0,09, розрахунки з оплатою праці також підвищилися 0,44, але їх питома вага на кінець року зменшилась. Загальне зростання поточної кредиторської заборгованості заводу було    зумовлене як збільшенням обсягів його діяльності, так і допущеним у звітному році сповільненням оборотності оборотних активів, що вимагало додаткового залучення капіталу в оборот підприємства

3. РОЗРОБКА КОМПЛЕКСУ ЗАХОДІВ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

3.1. Побудова економіко-математичної моделі

Фінансовий успіх підприємства, його місце на ринку значною мірою залежить від правильної стратегії поведінки. Для вибору раціональних варіантів управління підприємством необхідно прогнозувати можливі ситуації, впливати на них, спрямовуючи його господарську діяльність на досягнення поставленої мети. Виконувати раціональне управління всією економіко-виробничою системою з урахуванням змін кожного виду елементів, вирішення конфліктних ситуацій без застосування економіко-математичного інструментарію неможливо.

Економіко-математичне моделювання є універсальним інструментом аналізу та дослідження виробничих та фінансово-господарських процесів і явищ. Широке використання математичних методів є важливим напрямком удосконалення економічного аналізу, який підвищує ефективність діяльності підприємств та їхніх підрозділів. Основними причинами швидкого поширення методів економіко-математичного моделювання є різке ускладнення сучасної економічної практики, викликане високим рівнем розвитку виробництва, зростанням темпів науково-технічного прогресу, вимогами підвищення ефективності використання природних ресурсів. [17, c 207-210]

Моделювання – це наукова теорія побудови і реалізації моделей, за допомогою яких досліджуються явища, процеси в природі і суспільному житті . Побудова економіко-математичних моделей – складний процес, який вимагає глибоких знань з економічної теорії, предмета дослідження і математичного інструментарію .

Модель – це спрощене представлення або абстракція реальності, умовний образ об'єкта, який створюється для більш глибокого вивчення дійсності. Математична модель дає змогу знаходити оптимальний варіант управлінського рішення, яке дає можливість забезпечити розвиток ситуації для ефективного досягнення мети.

Економіко-математичні методи і моделі дають такі можливості:

- точно і компактно викласти положення економічної теорії;

- формально описати зв'язки між економічними змінними;

- розв'язати задачі оптимізації планування та управління, відображаючи специфіку виробничих процесів;

- своєчасно реагувати на зміни цілей, обмежень на ресурси, залежностей між

параметрами та адекватно коректувати плани й управлінські рішення;

- отримати інформацію про об'єкт, його функціонування;

- спрогнозувати об'єкт і його поведінку в майбутньому. [17, c 212-214; 23, c 77-86].

Економіко-математичні методи є своєрідним поєднанням трьох областей знань: економіки, математики і статистики. Основою економетрії є економічна модель, під якою розуміють схематичне представлення економічного явища чи процесу за допомогою наукової абстракції. Одним із основних розділів економетрики є кореляційно-регресійний аналіз – сукупність математичних методів, за допомогою яких досліджуються взаємозв'язки кореляційно зв'язаних змінних.

Для того,  щоб побудувати модель, використовуються таки показники як:

         у –Чистий прибуток (збиток) ВАТ "Горлiвський машинобудiвний завод" тис. грн.;

х1 – Коефіцієнт маневреності;

х2 – Коефіцієнт автономії;

х3 – Коефіцієнт фінансової стійкість;

х4 – Коефіцієнт концентрації;

х5  – Коефіцієнт співвідношення знайомого капіталу;

а0-5 – Коефіцієнти

          За допомогою цих показників ми можемо побудувати адитивну модель.

                            Адитивна модель має такий вигляд:

                             y = а0 + а1х + а2х2+ а3х3 + а4х4 +а5 х5

Для побудови економіко-математичної моделі будуть використовуватися наступні дані ВАТ "Горлiвський машинобудiвний завод" за період 2007-2010рр наведені в додатках А-Д .

Таблиця 3.1

Дані для побудови економіко-математичної моделі

Розрахунки будуть відбуватися в Excel. Вибираємо Сервіс/Аналіз даних/Кореляція та таким чином знаходимо парні коефіцієнти кореляції, що представлені у табл. 3.2.

Таблиця 3.2

Матриця парних коефіцієнтів кореляційних змінних

Проведемо регресійний аналіз таким чином: Сервіс/Аналіз даних/Регресія. Результати представлені у табл. 3.3 та табл. 3.4. За допомогою цього аналізу буде розраховано коефіцієнт детермінації, також будуть розраховані коефіцієнти, що необхідні для побудови адитивної моделі (як вже відзначалось, усі розрахунки здійснювались в Excel).

Таблиця 3.3

Регресійна статистика

З табл. 3.3 ми бачимо, що  розмір  чистого прибутку (збитку ), залежать від таких показників як коефіцієнт маневреності, коефіцієнт автономії, коефіцієнт абсолютної ліквідності, коефіцієнт покриття. Також треба визначити, що в даному випадку коефіцієнт детермінації (R-квадрат) не рівняється 0, це свідчить, що дана модель є адекватною.

Таблиця 3.4

Коефіцієнти факторів

Економіко-математична модель  має такий вигляд:

у = - 834,48601 + 7805,08438х1 –11295,17212х2 +1077,6633х3 + 6793,70886х4 –5624,06166 х5

Коефіцієнт маневреності показує, яка частина власних коштів підприємства знаходиться в мобільній формі, яка дозволяє відносно вільно маневрувати цими коштами. Забезпечення власних поточних активів власним капіталом є гарантією стійкості фінансового стану при нестійкій кредитній політиці. Високі значення коефіцієнту маневрування позитивно характеризує фінансовий стан, но вданому випадку він зменшився, тому на підприємстві фінансовий стан низький заборгованості. Коефіцієнт фінансової стійкості характеризує співвідношення найомного та власного капіталу, він збільшився , це свідчить, що підприємство  зможе залучати зовнішні джерела фінансування. Коефіцієнт концентрації визначає частку коштів власників підприємства в загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства, він  також збільшився тому підприємства зможе виконувати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних коштів, незалежність його функціонування від позикових коштів. Коефіцієнт співвідношення знайомого капіталу характеризує фінансову стійкість підприємства.

Всі ці коефіцієнти негативно впливають на прибуток підприємства, тому підприємство зазнає збиток, але по даними розрахункам коефіцієнт автономії збільшився, тому підприємство зможе поступово встановити фінансову стійкість.

3.2. Формування комплексної методики проведення економічного аналізу власного капіталу

Як вже було відзначено у пункті 1.3,  існують різні  методики аналізу власного капіталу підприємства. Кожна х них має свої переваги та недоліки, що пояснюється, перш за все, тим, що підприємства мають різні напрямки діяльності, різні проблеми, аналізувати абсолютно все може бути і краще, адже отримують повну обсяг інформації про стан, але не завжди ефективно внаслідок зайвих витрат, тому в той чи іншій методиці спостерігається акцентування на якомусь певному напрямку, виходячи з даних підприємств. Саме тому доцільніше формувати комплексну методику для  аналізу власного капіталу , яка буде виключати ті недоліки, що присутні у кожні з методик, та мати тільки позитивні напрямки розрахунків, що дійсно необхідні для даного підприємства. Отже, на основі проведених аналізу існуючих методик та розрахунків з їх допомогою можна запропонувати наступну комплексну методику проведення аналізу виробництва продукції, товарів  та послуг для ВАТ «Горлівський машинобудівний завод».

Комплексну методику аналізу власного капіталу можна представити в таблиці 3.5

Таблиця 3.5

Комплексна методика аналізу доходів підприємства

Продовження таблиці 3.5

Закінчення таблиці 3.5

Методика, яку було використано для проведення аналізу в даній роботі є досить ефективною і потребує виконання по конкретним представленим етапам. Дана методика має деякі переваги від інших, насамперед тому, що є універсальною і всебічно охоплює аналіз фінансового стану підприємства. Дана методика результативною, адже  на кожному етапі її виконання отримуються відповідні результати, за якими можна робити важливі та значимі висновки для прийняття доцільних, ефективних управлінських рішень. Цю методику пропонується застосовувати в практичній діяльності підприємств.

ВИСНОВОК

Структура капіталу являє собою співвідношення власних і запозичених фінансових ресурсів, що використовуються підприємством у процесі своєї господарської діяльності.

Структура капіталу підприємства визначає безліч аспектів не тільки фінансової, але й операційної й інвестиційної його діяльності, впливає на кінцеві результати своєї діяльності.[24, c 115-118].

Власні фінансові ресурси для кожного підприємства є тією життєво необхідною частиною, без якої неможлива ні робота, ні подальше існування підприємства. Не даремно, серед класифікації загального капіталу, саме розподіл на власний і позиковий капітал стоїть на першому місці.

Власний капітал підприємства – важлива фінансова характеристика  будь якого підприємства. На цей показник звертають велику увагу всі зацікавлені сторони, тому що по ньому можна судити про фінансову стійкість, незалежність, можливості підприємства. Завдяки цьому, важливе значення одержує аналіз власного капіталу, який був розглянутий на сторінках курсової роботи. [18, c 50-52].

Метою даної курсової роботи був аналіз власного капіталу, як складової аналізу ефективності діяльності підприємства, який був цілком досягнений. В роботі розглянута сутність поняття “власний капітал”, та його визначення. На думку авторів можна помітити деяку неоднозначність. Кожен автор визначає це поняття по різному.

При виконанні роботи і вивчені методики аналізу власного капіталу були використані дані ВАТ "Горлiвський машинобудiвний завод

У курсовій роботі була розглянута діяльність товариства за звітний період (2010 рік), дана оцінка  і характеристика його діяльності, а також надана економічна природа власного капіталу, його сутність, значення, а також структурні елементи.  Власний капітал знаходить широке відображення у формах звітності.

Також в даній курсовій роботі були детально розглянуті методики аналізу власного капіталу  та способи їх розрахунків, визначені фактори, які впливають на власний капітал.

Список використаної літератури:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затверджене Наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.99. //www.liga.ua

2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.99. //www.liga.ua

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 5 “Звіт про власний капітал”, затверджене наказом МФУ від 21.06.1999 р. № 87//www.liga.ua

4.  Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів", Затверджено наказом МФУ31.03.99  N 87. http://zakon1.rada.gov.ua

5. Банк В.Р, Банк С.В, Тараскіна А.В: Фінансовий аналіз / навчальний посібник; Видавництво: «ТК Велбі», 2006 – с,396.

6. Бутинець Ф.Ф.: Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України:

Учеб. для студ. Вища.навч. закл. екон. спец. -7-е изд. –К/Економіка,2004.- с,639.

7.Басовский Л.Є., Луньова А.М., Басовский А.Л.:Економічнийаналіз:Видавництво «ИНФРА-М», 2008 – с, 224.

8. Білик М.Д: Фінансовий аналіз: Навч.посіб.—К.:КНЕУ,2005

9. Васильєва Л.С., Петровська М.В.: Фінансовий аналіз / учень; Видавництво: «КноРус»,: 2006- с, 544.
10.Гаврилова О.М., Попов А. А.: Фінанси організацій (підприємств); Видавництво «КноРус»,2007-с, 598.

11.Кондраков Н.П.: Бухгалтерський облік/ Економіка; Видавництво: «ИНФРАМ»,  2007 – с, 592.

12.Куліков П.М., Іващенко Г.А. Економіко-математичне моделювання фінансового стану підприємства .Навчальний посібник.- Х.:ВД «ІНЖЕК»2009.-152с .Укр.мова

13.Петряєва З.Ф., Хмелнко Г.Г.: організація і методика економічного аналізу. навчальний посібник. Ч 2/3.  петряєва З.Ф., Хмелнко Г.Г – Харьків: вид ХНЕУ, 2008 – с,240.

14. Руденко Л.В., Подольська В.О., Яріш О.В. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. 2-ге вид., доп. і перероб. - К.: НМЦ «Укрпросвіта», 2005. – 212 с.

15.Савицька Г. В.: Аналіз господарської діяльності підприємства: 4е изд., Перераб. і доп. - Мінськ: 000 «Нове знання», 2000. - 688 с.

16. Серединська В.М., Загородна О.М., Федорович Р.В.: Економічний аналіз; Видавництво «Астон», 2010 – с, 592

17.Селезньова М.М.,Іонова А.Ф.:Економіка/ Фінанси; Видавництво: «Проспект», 2006 – с,623.

18. Сопко В. В. Бухгалтерський облік капіталу підприємства (власності, пасивів): Навч. Посібник. - К. Центр навчальної літератури, 2006. - 312с.

19. Терещенко О.О.Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посібник.-К.:КНЕУ,2003.-554С.

20. Череп А.В. Економічний аналіз: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – 160с Котляр

21. Чуев И.Н., Чуева Л.Н. Комплексный экономический анализ хозяйственной деятельности: Учебник для вузов. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2006. – 368 с.

22.Цал-Цалко Ю.С.: Фінансовий аналіз; Видавництво: «ЦУЛ», 2008 – с,566.

23.Шеремет О.О., Фінансовий аналіз: Навчальний посібник.К-,2005

24.Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – К.: «А.С.К», 2003. – 240 с.

25.http://acc.smida.gov.ua/ Відкрите акціонерне товариство « Горлівський машинобудівний завод»

                                                      ДОДАТКИ

Додаток А

БАЛАНС за 2010 рік