Шляхи удосконалювання обліку в умовах реформування аграрного сектору економіки

 

Аналізуючи таблицю 2.3. можна зробити висновок, що підприємство за звітний період покращило свою платоспроможність так як грошові кошти і готова продукція збільшилися відповідно на 912 тис. грн. і 7601 тис. грн., а дебіторська заборгованість зменшилася на 6139 тис. грн. Загалом платіжні засоби збільшилися на 2383 тис. грн. це є позитивною характеристикою для підприємства. Поточні зобов’язання зменшилися на 4749 тис. грн. це також є позивною характеристикою для підприємства і свідчить про добру роботу господарства.

Коефіцієнт платоспроможності  свідчить про те, наскільки підприємство в змозі покрити своїми платіжними засобами поточні зобов’язання. Тому на підставі даних таблиці ми можемо зробити висновок, що коефіцієнт платоспроможності підприємства збільшильшився на 2,4 Таким чином, ТОВ «Агротоп» відповідає тим параметрам, що необхідні для здійснення з ним кредитних та інших фінансових взаємовідносин.

Завершуючи аналіз фінансового  стану господарства наведемо деякі показники ліквідності балансу в таблиці 2.4.

Під ліквідністю будь-якого  активу розуміють здатність його трансформуватися в грошові кошти, в ступінь ліквідності визначається тривалістю часового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена.

 

Таблиця 2.4

Показники ліквідності  балансу ТОВ «Агротоп»

Показники	На початок року	На кінець року	Зміни (+, -)
І Група оборотних  активів:
Грошові кошти і поточні  фінансові інвестиції	248	1160	+912
ІІ Група оборотних  активів
Дебіторська заборгованість	18683	12553	-6130
ІІІ Група оборотних  активів
Запаси та затрати  за винятком витрат майбутніх періодів	18907	31268	+12361
Поточні зобов’язання	11035	6286	-4749
Коефіцієнти ліквідності  балансу:
Абсолютний	0,022	0,185	+0,163
Проміжний	1,72	2,18	+0,46
Загального покриття	3,43	7,16	+3,73

 

Абсолютний коефіцієнт ліквідності показує яка частина  поточних зобов’язань може бути погашена відразу на підставі даних таблиці ми бачимо, що у ТОВ «Агротоп» дуже малий абсолютний коефіцієнт ліквідності балансу на початок року 0,022, який при нормативі повинен дорівнювати 0,2-0,25. За звітний період абсолютний коефіцієнт ліквідності збільшився на 0,163, це є позитивним для підприємства.

Значення проміжного коефіцієнта ліквідності також збільшився на 0,46, в кінці звітного періоду віт складав 2,18 так як теоретично цей показник повинен бути в межах 0,6- 0,7. Значення коефіцієнта  в кінці звітного періоду в цьому випадку відповідає нормативному , навіть його перевищує. Також, потрібно враховувати, що достовірність цього показника, а також висновок про вимірювання його в динаміці за ряд років значною мірою залежить від «якості» дебіторської заборгованості.

 Коефіцієнт ліквідності балансу загального покриття становить на початок року 3,43, а на кінець року – 7,16, це означає, що підприємство має можливість гасити свої поточні зобов’язання за рахунок грошових коштів, використавши поряд з високоліквідними активами дебіторську заборгованість.

Згідно Закону України  «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підприємство самостійно:

• визначає облікову політику;
• обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад встановлених цим Законом та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технологічної обробки облікових даних;
• розробляє системи і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;
• затверджує правила документообігу і технологічної обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;
• можна виділяти на окремий баланс філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, які зобов’язані вести бухгалтерський облік з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Згідно Закону України  «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», керівник підприємства зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Згідно Закону України  від 16.07.1999р. №996 XІ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність  в Україні» й відповідно до Положення (стандартом) бухгалтерського обліку з метою забезпечення єдиних принципів і методів, використовуваних господарством для складання й надання фінансової звітності,  у ТОВ «Агротоп» діє наказ «Про облікову політику», згідно якого:

   1). Головний бухгалтер:

• здійснює ведення бухгалтерського обліку відповідно до принципів і методам, передбаченим положеннями і стандартами;
• забезпечує безперервність відбиття операцій і достовірну оцінку активів, зобов'язань, застосовуючи журнально-ордерну форму обліку;

2). Амортизація основних  засобів виробляється по прямолінійному  методі;

3). Запаси відбиваються  в обліку по первісній вартості;

4). Відпустка запасів  у виробництво й на реалізацію, здійснюється по наступному принципі:

• у виробництво - по плановій собівартості;
• покупну продукцію - за цінами придбання;
• на реалізацію - за цінами, установленим комісією із цін, або особисто директором і затверджені наказом.

5). У виробничу собівартість  продукції включати прямі витрати,  загально виробничі витрати;

6). Всі первинні документи,  які підтверджують факти виконання  господарських операцій, надають у бухгалтерію у встановлений термін;

7). З усіма особами,  пов'язані з охороною майна  в обов'язковому порядку містять договір матеріальної відповідальності;

8). Статистичну звітність  надають відповідно до строків,  представленим органам державної статистики. За правильність і своєчасність надання звітності призначені відповідальні особи;

9). Первинні документи  й облікові регістри, що пройшли  обробку, бухгалтерські звіти й баланси, підлягають обов'язковій передачі в архів.

В ТОВ «Агротоп» застосовується журнально-ордерна форма обліку. Журнально-ордерна форма обліку поліпшує організацію облікових робіт на всіх ділянках господарювання, прискорює їх виконання і посилює оперативний контроль за виконанням госпрозрахункових завдань виробничими підрозділами. Журнально-ордерна форма передбачає використання найважливіших принципів:

• здійснення записів в Журналах-ордерах в порядку реєстрації операцій з кредиту рахунків в кореспонденції з дебетом інших рахунків;
• об'єднання, як правило, в єдиній системі записів синтетичного і аналітичного обліку;
• відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій в розрізі показників, необхідних для здійснення управління, контролю, аналізу і складання бухгалтерської звітності;
• застосування Журналів-ордерів за декількома рахунками, які мають собою економічний і обліковий зв’язок;

Схему організації бухгалтерського  обліку за формою Журнал-Головна покажемо на рисунку 2.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Умовні позначення:

     реєстрація господарських операцій

     звірка записів

     складання звітності

Рис. 2.1. Схема бухгалтерського обліку за формою

Журнал-Головна книга

 

Перелік  бухгалтерських регістрів та закріплення їх за виконувачем  регламентується Переліком та наявністю бухгалтерських регістрів. Цей перелік може бути оформлений у вигляді схеми або переліку робіт, по створенню і обробці документів, а також взаємодія і строки виконання робіт.

 

 

 

 

 

 

Розділ 3. Організація  бухгалтерського обліку розрахунків  з оплати праці

3.1. Економічний  зміст і завдання обліку розрахунків  з  оплати праці

В процесі виробництва  споживається жива та уречевлена праця. Уречевлена праця втілена в засоби виробництва (будівлі, машини, сировину, добрива, пальне, запасні частини тощо), які переносять свою вартість на вироблюваний продукт. Жива праця створює нову вартість, частина якої споживається самими працівниками і одержується у формі оплати праці.

Конституція України  гарантує кожному право на працю, на заробітну плату, не нижчу від  визначеної законом.

Питання оплати праці  регулюються законом України  “Про оплату праці” [ 5 ], діючими постановами та інструкціями. Законом визначено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Нарахування, виплата  та облік заробітної плати мають  проводитися згідно з чинним законодавством, нормативними та інструктивними матеріалами, які регулюють трудові відносини. Бухгалтерський облік праці і її оплати повинен забезпечити:

• точне і своєчасне документальне оформлення даних про обсяг затрат праці;
• відображення обсягу виконаних робіт і затрат робочого часу кожним працівником по підприємству і галузях в цілому;
• правильне нарахування оплати праці кожному працівникові відповідно до діючих положень;
• контроль за використанням оплати праці;
• дотримання порядку розподілу оплати праці по об’єктах бухгалтерського обліку;
• повний і своєчасний розрахунок з працівниками по оплаті праці;
• своєчасне складання та подання бухгалтерської і статистичної звітності по оплаті праці.

Забезпечуючи виконання зазначених завдань, бухгалтерський облік оплати праці має великий вплив на трудову дисципліну. Правильний облік мобілізує працівників на виконання робіт і послуг резервів підвищення ефективності виробництва. Облік праці і її оплати повинен бути організований таким чином, щоб сприяти підвищенню продуктивності праці, зміцненню трудової дисципліни, підвищенню якості виробництва продукції, виконання робіт і послуг.

Джерелом коштів на оплату праці в госпрозрахункових підприємствах  є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. В бюджетних установах та організаціях – ці кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок госпрозрахункової діяльності.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні  сітки,, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри  надбавок, доплат, премій, винагород  та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі.

Заробітна плата працівникам  підприємства виплачується грошима. Колективним договором може бути передбачено часткову виплату заробітної плати натурою (де цінами не нижчими від собівартості). Натуральні виплати обраховують виходячи з середньої ціни реалізації за звітний період. Якщо продукція надана безкоштовно, розмір оплати праці дорівнює повній вартості продукції, якщо вона видана за зниженими цінами – різниці між вартістю проданої за зниженими цінами продукції і їх повною вартістю.

Виплата частини заробітної плати натурою практикується, головним чином, в сільськогосподарських підприємствах. Звичайно, грошова оплата праці має значну перевагу перед натуральною. Одержавши в рахунок оплати праці зерно, цукор чи іншу продукцію, працівник вимушений самостійно шукати покупця, щоб продати ту частину одержаної продукції, яка йому не потрібна. Платити за працю готовою продукцією, а не грошима, означає входити у бартерні відносини (праця обліковується на готову продукцію). Бартер, звичайно, категорія не ринкова. В умовах ринку обмін має відбуватися через купівлю-продаж з використанням грошей.

Згідно з законом, заробітна  плата виплачується працівниками регулярно в робочі дні в строки, встановлені у колективному договорі, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів.

На підприємстві розраховується річний фонд оплати праці, використання якого потрібно обліковувати і контролювати. Склад заробітної плати визначено Інструкцією зі статистики заробітної плати (затверджена наказом міністерства статистики України від 11.12.95р. № 323).