Розрахунки в готівковій іноземній валюті

Розрахунки  в готівковій іноземній валюті 

 Використання  готівкової іноземної валюти в Україні  регулюється постановою НБУ від 26.03.98 р. № 119. Юридичним особам-резидентам та розташованим на території України  представництвам юридичних осіб-нерезидентів використання готівкової іноземної  валюти з власних поточних рахунків дозволяється: 
1. Для забезпечення витрат працівників юридичних осіб-резидентів чи представництв юридичних осіб-нерезидентів, які повністю або частково здійснюють підприємницьку діяльність нерезидента на території України (далі — постійні представництва юридичних осіб-нерезидентів), на відрядження за кордон (оплата добових, витрат, пов´язаних з найманням житлового приміщення (оплатою готелю) та бронюванням місць у готелях, транспортних та інших витрат за кордоном здійснюється згідно з чинним законодавством України про відшкодування витрат на відрядження за кордон), 
2. Для забезпечення витрат працівників іноземних дипломатичних, консульських, торговельних та інших офіційних представництв, міжнародних організацій та їх філій, які користуються імунітетом та дипломатичними привілеями (далі — офіційні представництва), представництв юридичних осіб-нерезидентів, які не здійснюють підприємницької діяльності, на відрядження за кордон (оплата витрат, пов´язаних з найманням житлового приміщення (оплатою готелю) та бронюванням місць у готелях, транспортних та інших витрат за кордоном здійснюється згідно з кошторисом). 
3. Для забезпечення експлуатаційних витрат юридичних осіб-резидентів або постійних представництв юридичних осіб-нерезидентів, які мають власні транспортні засоби (орендують, фрахтують) для виконання рейсів за кордон (оплата пального, лоцманських послуг, аеронавігаційних послуг, митних та дорожніх зборів, стоянки тощо). 
4. Для оплати праці працівників-нерезидентів, які працюють в Україні за контрактом (з юридичною особою-резидентом чи представництвом юридичної особи-нерезидента). 
5. Для виконання статутної діяльності представництва Бюро міжнародної організації з міграції, в тому числі для покриття витрат, пов´язаних із забезпеченням виїзду мігрантів на батьківщину (купівля мігрантам квитків, оплата їх проживання в готелях та харчування в країнах, через які вони прямують транзитом, сплата підйомних тощо), за рахунок коштів, що надійшли від нерезидентів на рахунок зазначеного бюро. 
6. Для виконання зобов´язань, передбачених ст. 116—119 Кодексу торговельного мореплавства, згідно з контрактом (угодою) на здійснення агентських послуг щодо виплат морським агентом (юридичною особою-резидентом) готівкової іноземної валюти та/або дорожніх чеків міжнародних платіжних систем у вільно конвертованій валюті на експлуатаційні потреби капітану судна, що належить (зафрахтоване) судновласнику-нере-зиденту (в тому числі на оплату праці членів екіпажу, репатріацію моряків із судна, яке знаходиться в порту України, тощо). 
7. Для відшкодування фізичним особам втрат у разі виникнення рекламацій, форс-мажорних обставин, що призвели до невиконання юридичною особою-резидентом (або постійним представництвом юридичної особи-нерезидента), яка надає послуги з оплатою в іноземній валюті відповідно до чинного законодавства України, зобов´язань перед фізичною особою, яка сплатила в іноземній валюті вартість послуги. 
Використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу або як застави дозволяється у разі відсутності у фізичних осіб — нерезидентів чи резидентів, а також повноважних представників юридичної особи нерезидента — суб´єкта підприємницької діяльності коштів у грошовій одиниці України і неможливості здійснення валютообмінної операції через пункт обміну іноземної валюти в таких випадках. 
На територіях митниць у разі: 
— сплати мита, митних платежів, зборів, штрафів фізичними особами-резидентами та нерезидентами відповідно до митного законодавства України; 
— сплати нерезидентами (юридичними й фізичними особами) дорожніх зборів і оформлення перевезень негабаритних, великовагових та небезпечних вантажів; 
— сплати платежів за охорону та супроводження підакцизних і транзитних товарів митними органами із залученням, у разі потреби, підрозділів Міністерства внутрішніх справ України відповідно до чинного законодавства України; 
— сплати нерезидентами консульських зборів для відкриття віз на в´їзд в Україну; 
— оплати нерезидентами послуг, наданих прикордонними санітарно-карантинними, ветеринарними, фітосанітарними та іншими службами контролю; 
— оплати нерезидентами послуг з обов´язкового медичного страхування, яке гарантує надання їм екстреної медичної допомоги відповідно до чинного законодавства України; 
— реалізації суб´єктами підприємницької діяльності товарів та надання ними послуг (у зоні, що звільнена від сплати мита та податків) за наявності відповідного дозволу Державної митної служби України. 
На територіях вокзалів, аеропортів та портів у разі: 
— реалізації нерезидентам суб´єктами підприємницької діяльності пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування, медикаментів та надання нерезидентам послуг з обслуговування іноземних транспортних засобів (літаків, суден, поромів, потягів), їх пасажирів і членів екіпажу; 
— переоформлення фізичним особам суб´єктами підприємницької діяльності квитків та доплати за багаж у день здійснення цього міжнародного рейсу; 
— реалізації суб´єктами підприємницької діяльності юридичним особам-нерезидентам, які через метеорологічні умови чи поломку змушені були здійснити непередбачену посадку чи зайти в порт, пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування, медикаментів та надання нерезидентам послуг з обслуговування пасажирів і членів екіпажу іноземних транспортних засобів (літаків, суден); 
— надання суб´єктами підприємницької діяльності послуг нерезидентам із застосуванням дорожніх чеків міжнародних платіжних систем у вільно конвертованій валюті; 
Дозволи на роботу з дорожніми чеками міжнародних платіжних систем у вільно конвертованій валюті суб´єктам підприємницької діяльності надаються Кримським республіканським, обласними та по м. Києву і Київській області управліннями Національного банку України чи Головним управлінням Національного банку України за наявності агентської угоди між суб´єктом підприємницької діяльності та уповноваженим банком. 
Використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу дозволяється у разі надання суб´єктами підприємницької діяльності готельних послуг фізичним особам-нерезидентам з оплатою в іноземній валюті, у тому числі із застосуванням дорожніх чеків міжнародних платіжних систем у вільно конвертованій валюті. 
Використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу дозволяється у разі здійснення резидентами—суб´єктами підприємницької діяльності торгівлі та надання послуг за межами України на транспортних засобах, що їм належать (орендовані, зафрахтовані або ті, що формуються в Україні), у таких випадках: 
— за реалізовані товари та надані послуги на повітряних, морських, річкових суднах, у потягах та в автобусах; 
— за надані послуги з міжнародних пасажирських перевезень та поромних переправлень у прикордонних з Україною зонах. 
Іноземна валюта, що ввозиться в Україну у касах суден, потягів, поромів, автобусів, командирами літаків та яку одержано за продані квитки, товари і перевезення багажу, підлягає обов´язковому декларуванню на митниці та зарахуванню на розподільчий рахунок в іноземній валюті юридичної особи-резидента в сумах, задекларованих у митній декларації. 
В інших випадках дозволяється зараховувати готівкову іноземну валюту на рахунок в іноземній валюті юридичної особи-резидента в разі: 
— отримання її як благодійного внеску від нерезидента (підтверджується прибутковими ордерами, актами тощо); 
— сплати фізичними особами — резидентами та нерезидентами державного мита згідно з чинним законодавством України; 
— сплати фізичними особами-нерезидентами зборів за дії, пов´язані з охороною прав на об´єкти інтелектуальної власності. 
Невикористаний залишок готівкової іноземної валюти, отриманої юридичною особою-резидентом або представництвом юридичної особи-нерезидента для сплати за витрати на відрядження за кордон чи на експлуатаційні витрати за кордоном, підлягає зарахуванню на розподільчий рахунок в іноземній валюті в уповноваженому банку України протягом п´яти банківських днів з часу оприбуткування до каси юридичної особи-резидента або представництва юридичної особи-нерезидента. 
Уповноважений банк може приймати від повноважного представника нерезидента — суб´єкта підприємницької діяльності в касу (для подальшого зарахування на розподільчий рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком резиденту — суб´єкту підприємницької діяльності) готівкову вільно конвертовану валюту в сумі, що не перевищує 10 тис. (десять тисяч) доларів США або еквівалент цієї суми в іншій вільно конвертованій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на день здійснення операції. 
Для підкріплення власної каси уповноважені банки мають право надавати один одному міжбанківські кредити у готівковій іноземній валюті і здійснювати купівлю-продаж готівкової іноземної валюти за безготівкову грошову одиницю України (за курсом продажу готівкової іноземної валюти банку-про-давця) або за безготівкову іноземну валюту відповідно до чинного законодавства України. 
Зняття банками-нерезидентами з власного кореспондентського рахунку, відкритого в уповноваженому банку України, іноземної валюти готівкою для вивезення її за кордон здійснюється за наявності індивідуальної ліцензії на право вивезення за межі України валютних цінностей, наданої Національним банком України. 
Готівкова іноземна валюта, отримана юридичними особами-резидентами та/або представництвами юридичних осіб-нерези-дентів в уповноваженому банку, використовується виключно на цілі, на які вона отримана. На власників рахунків згідно з чинним законодавством України покладається відповідальність за цільове використання цих коштів.

Резиденти і нерезиденти  України мають право в межах  чинного законодавства переміщати готівкову іноземну валюту через  державний кордон України, їм дозволено  проводити деякі розрахунки в  іноземній валюті на території України  без отримання індивідуальних ліцензій Національного банку України, незважаючи на те, що національна валюта є єдиним засобом платежу на території  України. Але в більшості випадків фізичні особи потребують наявності в них готівкової іноземної валюти з метою її подальшої тезаврації для хеджування ризиків нестабільності економіки України та для туристичних і ділових поїздок за кордон. Тому в населення досить часто виникають потреби в проведенні валютно-обмінних операцій з готівкою.

Для задоволення цих  потреб та забезпечення валютного обслуговування фізичних осіб уповноваженими банками  та іншими кредитно-фінансовими установами, а також іншими юридичними особами-резидентами, що уклали агентську угоду з уповноваженим  банком, відкриваються пункти обміну іноземної валюти, в яких проводять  операції з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті.

Пункт обміну іноземної  валюти банку - це складова власного операційного залу банку, де здійснюються валютно-обмінні  операції з іноземною валютою  і дорожніми чеками для фізичних осіб - резидентів і нерезидентів з дотриманням вимог нормативно-правових актів Національного банку України.

Відкривати пункти обміну валюти для здійснення валютно-обмінних операцій, у тому числі на підставі укладених з юридичними особами -резидентами агентських угод, погоджених відповідним територіальним управлінням Національного банку України, мають право:

-         банки,   що   отримали   банківську   ліцензію   та   письмовий   дозвіл 
Національного банку України на здійснення неторговельних операцій 
з валютними цінностями;

-         фінансові установи, що отримали генеральну ліцензію Національного 
банку України на здійснення операцій з валютними цінностями.

Для реєстрації пунктів  обміну валюти у територіальному  управлінні банки подають до територіального  управління:

1.  Заяву про відкриття пункту обміну валюти.

2.            Інформацію банку про стаж роботи касирів та дані про їхню освіту 
відповідно до кваліфікаційних вимог; наявність потрібних технічних 
засобів для визначення справжності  банкнот іноземних держав та 
дорожніх чеків;  наявність  довідників  для визначення  справжності 
банкнот і довідкових матеріалів для визначення справжності дорожніх 
чеків;   наявність  РРО,   який  зареєстровано  у  податковому   органі; 
забезпечення сейфом для зберігання валютних цінностей і бланків 
суворої звітності.

3.            Копію  документа,  який  дає  право  на розміщення  пункту  обміну 
валюти в певному місці (власність, оренда).

4.            Копію    висновку    територіального    управління    про    погодження 
агентської угоди, укладеної банком з агентом, якщо пункт обміну 
валюти банку працюватиме на підставі агентської угоди.

5.            Інформацію  про  відповідність  приміщення пункту  обміну  валюти 
вимогам  нормативно-правових  актів Національного  банку України 
щодо технічного стану та організації охорони.

Територіальне управління протягом 14 робочих днів з дати надходження  поданих банком документів розглядає  їх та приймає рішення про реєстрацію пункту обміну валюти або про відмову в його реєстрації. У разі прийняття позитивного рішення пункт обміну валюти реєструється в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти і після цього банку видається довідка про реєстрацію пункту обміну валюти на бланку управління.

Пункти обміну валют  проводять такі операції з іноземною  валютою і дорожніми та іменними чеками:

-         купівля   у   фізичних   осіб   -   резидентів   і   нерезидентів   готівкової 
іноземної валюти за готівкові гривні;

-         продаж фізичним особам - резидентам готівкової іноземної валюти за 
готівкову гривню;

-         зворотний обмін фізичним особам - нерезидентам невикористаних 
готівкових гривень на готівкову іноземну валюту;

-         купівля-продаж дорожніх чеків за готівкову іноземну валюту, а також 
купівля-продаж дорожніх чеків за готівкові гривні;

-         конвертація  (обмін)   готівкової  іноземної  валюти   однієї  іноземної 
держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави;

-    прийняття на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків. 
Курси купівлі та продажу іноземних валют за гривні у пунктах обміну

валюти установлюються банком щоденно до початку робочого дня згідно з наказом по банку  за підписом керівника банку. У касі банку та в пунктах обміну валюти, які розташовані за різними адресами, в один і той самий робочий день можуть бути встановлені різні значення курсів купівлі та продажу іноземних валют.

Безперебійна робота пунктів обміну валют потребує наявності  мінімально необхідного залишку  банкнот іноземної валюти для  початку діяльності при відкритті пункту на початку робочого дня та задоволення потреб клієнтів у валюті протягом робочого дня. Можна стверджувати, що здатність банку безперервно задовольняти потреби клієнтів - фізичних осіб в іноземній валюті є характеристикою його короткострокової абсолютної валютної ліквідності. Економісти сектору неторгових операцій валютного відділу банківської установи проводять ретельний економічний аналіз ринкового середовища, діяльності пунктів обміну іноземних валют, динаміки оборотів готівкової іноземної валюти протягом робочого дня пунктів обміну з метою встановлення мінімально необхідних початкових залишків іноземних валют в касі пункту обміну. Залишки валютних цінностей, що перевищують установлену максимальну суму, підлягають інкасації, яку проводять банки.