Позичкові операції як один із видів кредитних операцій

Зміст

 

Вступ…………………………………………………………………………3

1.ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………………….....4

1.1 Позичкові операції як один із видів кредитних операцій…………….4

1.2. Облік позичкових операцій…………………………………………....8

2. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА………………………………………………18

Висновок……………………………………………………………………20

Список використаних джерел……………………………………………..21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Банк - це кредитна організація, яка має виключне право здійснювати  в сукупності наступні банківські операції:

1) залучення у внески  грошових коштів фізичних і  юридичних осіб;

2) розміщення зазначених  коштів від свого імені і  за свій рахунок на умовах  повернення, платності, строковості  (банківський кредит);

3) відкриття і ведення  банківських рахунків фізичних  та юридичних осіб. Як видно  з цього визначення, основне призначення  банків - посередництво в переміщенні  грошових коштів від кредиторів  до позичальників і від продавців  до покупців.

 Предметом розгляду  в даній роботі є тільки  банківські кредити, тобто   кредити у грошовій формі, що  надаються комерційними банками.  Суб'єктами кредитних відносин  у сфері банківського кредиту  є господарські органи, населення,  держава і самі банки. Сторони  в кредитній угоді (суб'єкти  кредитних відносин) - кредитор і  позичальники.

 Кредитором є банк, що надав кошти в розпорядження  позичальника на певний термін.

 Позичальник - це сторона  кредитних відносин, отримує кошти  на користування (у позичку) і  зобов'язана їх повернути у  встановлений термін.

    Банківське кредитування  здійснюється при суворому дотриманні  принципів кредитування, які являють  собою вимоги до організації  кредитного процесу.   До принципів  кредитування відносяться: 

• зворотність;
• терміновість кредитування;
• диференційованість кредитування;
• забезпеченість кредиту;
• платність.

 

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1. Позичкові операції як один із видів кредитних операцій

Сьогодні комерційний  банк у розвинутій ринковій економіці  може запропонувати клієнту до 200 видів різноманітних банківських  продуктів і послуг. Широка диверсифікація операцій дозволяє банкам зберігати  клієнтів і залишатися рентабельними  навіть при надто несприятливій  кон'юнктурі. Не випадково у всіх країнах з ринковою економікою вони залишаються головним операційним  ланкою кредитної системи.

Слід враховувати, що далеко не всі банківські операції повсякденно  присутні і використовуються в практиці конкретної банківської установи (наприклад, виконання міжнародних розрахунків  чи трастові операції). Але є певний базовий "набір", без якого банк не може існувати і нормально функціонувати. До таких операцій банку належать:

1) прийом депозитів;  

2) здійснення грошових  платежів і розрахунків; 

3) видача кредитів.

 Хоча виконання кожного  виду операцій зосереджене в  спеціальних відділах банку і  здійснюється особливої ​​"командою" співробітників, вони найтіснішим  чином переплітаються між собою. 

Отже, як вже було сказано, функціональна сфера діяльності банків - посередництво в кредиті. Комерційні банки виконують роль посередників між господарськими одиницями  й секторами, що накопичують тимчасово  вільні грошові кошти, і тими учасниками економічного обороту, які тимчасово  потребують додаткового капіталу.

Кредитні операції - це відносини між кредитором і позичальником (дебітором) з надання першим останньому певної суми грошових коштів на умовах платності, строковості, повернення.

Взагалі, банківські кредитні операції поділяються на дві великі групи:

1) активні, коли банк  виступає в особі кредитора,  видаючи позики;

2) пасивні, коли банк  виступає в ролі позичальника (дебітора), залучаючи гроші від  клієнтів та інших банків на  умовах платності, строковості,  повернення.

Таким чином, виділяються  дві основні форми здійснення кредитних операцій: позики і депозити.  Відповідно активні і пасивні  кредитні операції можуть здійснюватися  як у формі позик, так і у  формі депозитів.

Активні кредитні операції полягають, по-перше, з позичкових операцій з клієнтами та операцій з надання міжбанківського кредиту, по-друге, з депозитів, розміщених в інших банках.

Пасивні кредитні операції аналогічно складаються з депозитів третіх юридичних і фізичних осіб, включаючи клієнтів і інші банки в даній банківській установі, і позичкових операцій з отримання банком міжбанківського кредиту. Існує наступна закономірність: чим стабільніше економічна ситуація в країні, тим більшу частку мають кредитні операції в структурі банківських активів. У період невизначеності та економічної кризи відбувається непропорційне збільшення портфеля цінних паперів і касових активів.

Виходячи із зазначених характеристик, можна умовно підкреслити відмінність  між кредитними і позичковими  операціями, кредитом і позикою.  Кредит - це більш широке поняття, що передбачає наявність різних форм організації кредитних відносин, як формуючих джерела коштів банку, так і представляють одну з форм їх вкладення.

Позика ж є лише однією з форм організації кредитних відносин, виникнення яких супроводжується відкриттям позичкового рахунку. Крім того, кредитні відносини можуть бути організовані не тільки в рамках банківського кредиту, але і як комерційне кредитування, коли в особі і позичальника, і кредитора виступають підприємства, а кредитні відносини між ними оформляються векселем. Надалі комерційний кредит може трансформуватися в банківський допомогою надання позики під заставу векселя або його обліку.

Кредитні операції посідають  ключове місце з-поміж активних операцій комерційних банків. У більшостібанківпозичковірахункискладають не меншеполовиниїхсукупнихактивів і забезпечуютьблизько 70 % відотриманих ними доходів. До кредитнихоперацій належать: позичковіоперації, операціїкредитного характеру та послуги кредитного характеру.

 

Рис.1 Видикредитнихоперацій

 

Надання банком позичок клієнтам здійснюється в наступних формах.

1. Надання разових позик.  Така позика видається на покриття  певної цільової потреби в  коштах, і питання про її надання  вирішується щоразу в індивідуальному  порядку. Видача разової позики  здійснюється зарахуванням грошових  коштів на розрахунковий рахунок  позичальника або, якщо той  - фізична особа, видачею готівки. 

2. При відкритті кредитної  лінії позики надаються в межах  заздалегідь встановленого ліміту, який використовується позичальником  у міру необхідності для оплати  протягом певного періоду висуваються  до нього платіжних документів. Кредитна лінія відкривається  клієнтам зі стійким фінансовим  становищем та доброю репутацією. Відкриття кредитної лінії дозволяє сплатити за рахунок кредиту будь-які розрахунково - грошові документи, передбачені в кредитній угоді, що укладається між клієнтом і банком. Кредитна лінія відкривається зазвичай терміном на рік, але може відкриватися і на більш короткий період. Протягом терміну клієнт може в будь-який момент отримати позику без проведення переговорів з банком і будь - якого додаткового оформлення та узгодження. На прохання клієнта ліміт кредитування може бути переглянутий. Розрізняють відновлювальну і непоновлювану кредитну лінію. У разі невідновлювальної кредитної лінії загальна сума всіх отриманих позик не повинна перевищувати встановленого ліміту, а після погашення позики відносини між банком і клієнтом по даному кредитному договору закінчуються. При відновлюваної кредитної лінії (револьверною) кредит надається і погашається в межах встановленого ліміту заборгованості, тобто при поверненні позики ліміт поновлюється. У клієнта з'являється право знову скористатися кредитом до закінчення терміну дії договору. Поновлювану кредитну лінію іноді ще називають «відкрита кредитна лінія». Кредитна лінія може бути також цільовою (рамкової), якщо вона відкривається банком клієнту для оплати ряду поставок.

3. Кредитування банком  розрахункового рахунку клієнта  («овердрафт»).

4. Іншими способами, що  не суперечать закону.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Облік позичкових операцій

Для отримання кредиту  клієнт звертається в кредитний  відділ з клопотанням, до якого додаються  документи, які дозволяють прийняти рішення щодо доцільності такої  кредитної операції. Пакет документів може відрізнятись залежно від комерційної  операції, що кредитується, та категорії  позичальника.

 Документи передаються  для вивчення та аналізу уповноваженим  підрозділам банку. У випадку  прийняття позитивного кредитного  рішення укладається кредитна  угода, де констатуються умови  кредитної операції. Після цього  кредитний інспектор оформляє  бухгалтерські документи, які  містять вказівки щодо відкриття  позичкового рахунку та видачі  кредиту. Ці документи повинні  містити дозвільні підписи керівника  банку або уповноважених ним  для виконання зазначених операцій  посадових осіб.

 Оформлені згідно банківських  вимог документи передаються  в обліково-операційний відділ  для виконання. Приблизний перелік  цих документів наступний:

 — розпорядження кредитного  відділу;

 — примірник кредитної  угоди;

 — угода застави  (або інша форма забезпечення);

 — строкове зобов'язання; зведене зобов'язання;

 — картка із взірцями  підписів керівника і головного  бухгалтера та відбитком печатки  підприємства, посвідчена в установленому  порядку.

 Форми та зміст розпорядження  кредитного відділу, строкового  зобов'язання та зобов'язання-доручення  розробляються банками самостійно.

 У розпорядженні кредитного  відділу повинен зазначатись  наданий особовому позичковому  рахунку позичальника номер рахунку,  а також загальні рекомендовані  й додаткові параметри, що характеризують  позичальника та кредитну угоду  і які необхідні для виконання  аналітичного обліку. На основі  даних розпорядження здійснюється  реєстрація позичкового особового  рахунку в книзі відкритих  рахунків.

 Строкове зобов'язання  являє собою юридичний документ, який служить основою для погашення  кредиту. Кількість примірників  строкового зобов'язання залежить  від способу погашення кредиту:  водночас, по частинах або після  закінчення обумовленого періоду.

Для проведення операцій з  кредитування банк може відкрити позичальникам  наступні позичкові рахунки:

• простий (окремий) позичковий рахунок;
• спеціальний позичковий рахунок;
• поточний рахунок з правом на овердрафт.

Простий позичковий рахунок використовується в банківській практиці для відображення кредитних операцій як при видачі разової позики на цільову потребу, так і при наданні позик траншами в межах кредитної лінії. Кожна позика може бути видана лише за наявності документа, який містить дозвіл на її видачу. Погашення позики здійснюється з поточного рахунку позичальника за його власний кошт. Клієнту може бути відкрито декілька простих позичкових рахунків. Це залежить від числа видів кредитів, які він отримує в банку.

Спеціальний позичковий рахунок застосовується, коли позичальник відчуває постійну або сезонну потребу в запозиченні коштів. Рахунок відкривається на весь період кредитування на підставі дозвільного документа, але для виконання операції з видачі позики спеціальний документ не потрібен.

 Операції з видачі  кредиту здійснюються шляхом  сплати грошово розрахункових документів (оплата сировини і матеріалів, робочої сили, платежів до бюджету і т. ін.) безпосередньо зі спец позичкового рахунку. Кредит погашається або плановими платежами з поточного рахунку, або через використання строкового зобов'язання з умовними строками погашення. В даний час ця форма рахунку майже не використовується комерційними банками. Застосування спец позичкового рахунку можливе також при кредитуванні за кредитною лінією.

 Поточний рахунок з правом  на овердрафт відкривається позичальникам, які укладають з банком спеціальну угоду для отримання такого виду позики, як овердрафт. Право використання овердрафта надається лише надійним клієнтам. В угоді банк визначає максимальну суму овердрафта, або, іншими словами, ліміт за овердрафтом, мету позики і її тривалість, умови надання кредиту і порядок його погашення.

 Потреба в  банківському овердрафті у прибуткових  підприємств може виникнути з  наступних причин.

1. Власники підприємства  можуть ухвалити рішення про  вилучення отриманого прибутку  у вигляді дивідендів. У цьому  випадку в підприємства виникає  потреба в плановому джерелі  фінансування, як і в момент  початку діяльності. Така потреба  може бути реалізована або  за рахунок отримання цільової  позики під забезпечення (під  запаси товарно-матеріальних цінностей,  готової продукції тощо), або через  отримання права на овердрафт.