Податок на прибуток

3)                на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модер­нізації й інших видів поліпшення основних фондів;

4)                капітальні поліпшення якості земель, не пов'язані з бу­дівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Не підлягають амортизації та повністю належать до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на:

—                 придбання і відгодівлю продуктивної худоби;

—                 вирощування багаторічних плодоносних насаджень;

—                 придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх викорис­тання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам;

—                 утримання основних фондів, що перебувають на консер­вації.

Не підлягають амортизації та здійснюються за рахунок відповідних джерел фінансування:

—                 витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою й жилих будинків, придбання і збереження бібліо­течних і архівних фондів;

—                 витрати бюджетів на будівництво та утримання автомо­більних доріг загального користування;

—                 витрати на придбання та збереження Національного ар­хівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що фор­мується та утримується за рахунок бюджетів, бібліотечних і архівних фондів;

—                 витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модерні­зацію або інші поліпшення невиробничих фондів.

Відповідно до підпункту 8.2.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» основні фонди підляга­ють розподілу на чотири групи. До першої групи віднесено бу­динки, споруди, їхні структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального полі­пшення землі. Основні фонди цієї групи мають мінімальну (по­рівняно з іншими групами) квартальну норму амортизації — 2%. Друга група включає автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них. Квар­тальна норма амортизації основних фондів другої групи стано­вить 10%. Третю групу складають будь-які основні фонди, що не включені до першої, другої та четвертої груп. До четвертої групи належать електронно-обчислювальні машини, інші ма­шини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів). Норми амортизації третьої і четвертої груп основних фондів становлять відповід­но 6% та 15%.

Платник податку може прийняти рішення про застосуван­ня інших норм амортизації, що не перевищують встановлені. Зазначене рішення приймає платник податку до початку звітного податкового року, і його не може бути змінено протягом такого року, а також воно доводиться до відома податкового органу разом із поданням декларації за перший квартал тако­го звітного податкового року.

Для платників податку, визнаних монополістами згідно із законом, сума амортизаційних відрахувань не є обов'язковою складовою тарифів, інших видів цін на їх послуги.

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визна­чається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітно­го періоду. Сума амортизаційних відрахувань кварталу, щодо якого проводяться розрахунки (розрахунковий квартал), ви­значаються шляхом застосування норм амортизації до балан­сової вартості груп основних фондів на початок такого розра­хункового кварталу. Суми амортизаційних відрахувань вилу­ченню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов'язкових пла­тежів).

Для суб'єктів космічної діяльності тимчасово, до 1 січня 2009 p., встановлено щорічну 20-процентну норму прискоре­ної амортизації основних фондів групи 3.

Платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з по­ліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вар­тості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, збільшують балансову вартість груп 2, 3 і 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1, пропорційно сукупній балансовій вартості таких груп та таких окремих об'єктів основних фондів групи 1 на початок розрахункового кварталу.

Виведення з експлуатації основних фондів будь-якої групи здійснюється на підставі наказу керівника платника податку або у разі їх примусового відчуження чи конфіскації згідно із законом.

Проведення будь-яких робіт, пов'язаних з поліпшенням ос­новних фондів, без наявності вказаних вище документів не є свідченням про виведення таких основних фондів з експлуа­тації.

4. Ставка податку

Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковуєть­ся за ставкою 30 відсотків до об'єкта оподаткування. З 1 січня 2004 року ставку податку на прибуток буде зменшено до 25 від­сотків.

Платник податку, який здійснює виплату виграшів у лоте­рею або інші види ігор чи розиграшів, які передбачають прид­бання особою права на участь у таких іграх чи розиграшах до їх проведення, зобов'язаний утримувати та вносити до бюдже­ту 30 відсотків суми таких виграшів.

Будь-яка особа, яка здійснює виплату особі у зв'язку із ви­грашем у казино, бінго, інші ігри у гральних місцях (домах), зобов'язана утримувати та вносити до бюджету 30 відсотків суми прибутку такої особи, який визначається як різниця між її доходами, отриманими у вигляді виграшів за відповідний робочий день, та витратами, понесеними такою фізичною осо­бою протягом такого робочого дня, пов'язаними з таким вигра­шем, але не більше суми такого виграшу.

Встановлення порядку податкового обліку виграшів та ви­трат осіб, а також порядок звітності суб'єктів грального бізне­су віднесено до компетенції Державної податкової адміністрації України.

Особливості оподаткування страхової діяльності передба­чені п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Оподатковувані доходи від страхової діяльності (крім страхування життя) страховиків-резидентів оподаткову­ються за ставкою у розмірі 3 відсотки суми валового доходу, одержаного від страхової діяльності, та не підлягають оподат­куванню за базовою ставкою податку на прибуток. Оподатко­вувані доходи страховиків-резидентів від страхування життя оподатковуються (крім доходів від операцій, здійснених за до­говорами довгострокового страхування життя) за ставкою у розмірі 3 відсотки.

Оподатковувані доходи страховиків-резидентів, отримані за договорами довгострокового страхування життя, оподаткову­ються за ставкою 0 відсотків у разі дотримання вимог до таких договорів.

У разі порушення вимог договору довгострокового страху­вання життя, в тому числі його дострокового розірвання, дохо­ди, одержані страховиком за таким договором, оподатковують­ся за ставкою 6 відсотків.

Особливості оподаткування нерезидентів передбачені ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх похо­дження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками відповідно до зазна­ченої статті Закону.

Сума доходів нерезидентів, яку виплачують резиденти як оплату вартості фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за їх рахунок. При цьому:

а)              базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту;

б)              особою, уповноваженою стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, неза­лежно від того, чи є він платником цього податку чи ні, а та­кож чи є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.

Страховики (інші резиденти), які здійснюють виплати у межах договорів страхування або перестрахування ризиків (у тому числі страхування життя) на користь нерезидентів, зобо­в'язані оподатковувати суми такого страхування або перестра­хування таким чином:

а)              при страхуванні або перестрахуванні ризику в страховиків та пере страховиків—нерезидентів, рейтинг фінансової надій­ності (стійкості) яких відповідає вимогам, встановленим Кабі­нетом Міністрів України на підставі прилюдного оголошення рейтингів таких компаній, — за ставкою 0 відсотків;

б)              в інших випадках — за ставкою 15 відсотків від суми та­ких виплат за власний рахунок.

Резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам від наданих рекламних послуг на території України, сплачують податок за ставкою 20 відсотків від суми таких виплат за власний рахунок.

5. Пільги з податку на прибуток

Відповідно до підпункту 10.2.3 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не підлягають оподат­куванню виграші у державні грошові лотереї. Під державни­ми грошовими лотереями слід розуміти лотереї, які передба­чають наявність призового фонду у розмірах не менш як 50 від­сотків суми отриманих доходів, а також відрахувань до Державного бюджету України в розмірі не менш як 30 відсотків доходів, що залишаються у розпорядженні після відрахувань до призового фонду.

Згідно з п. 13.4 ст. 13 Закону не підлягають оподаткуванню доходи, отримані нерезидентами, у вигляді процентів або до­ходу (дисконту) на державні цінні папери, продані (розміщені) нерезидентам за межами території України через уповноваже­них агентів—нерезидентів, або процентів, сплачених нерези­дентам за отримані Україною позики (кредити або державні зовнішні запозичення), які відображаються у Державному бюд­жеті України чи кошторисі Національного банку України.

Від оподаткування звільняються певні доходи неприбутко­вих організацій, визначені у підпунктах 7.11.2—7.11.7 ст. 7 за­значеного Закону. Такі доходи можуть бути отримані у вигляді:

—                 коштів або майна, що надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертву­вань;

—                 пасивних доходів;

—                 коштів або майна, що надходять неприбутковим органі­заціям від проведення їх основної діяльності;

—                 разових або періодичних внесків засновників і членів непри­буткових організацій;

—                 коштів або майна, які надходять неприбутковим органі­заціям як компенсація вартості отриманих державних послуг;коштів, які надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів у вигляді внесків на додаткове пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби, передбачені законодавством;

—                 дотацій або субсидій, отриманих з державного або місце­вого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благо­дійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допо­моги, що надаються таким неприбутковим організаціям відпо­відно до умов міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регу­лювання цін на платні послуги, які надаються таким непри­бутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін;

—                 доходів від надання культових послуг.

Якщо доходи неприбуткових організацій, отримані протя­гом звітного (податкового) року на кінець першого кварталу наступного за звітним року перевищують 25 відсотків від за­гальних валових доходів, отриманих протягом такого звітного (податкового) року, така неприбуткова організація зобов'яза­на сплатити податок з нерозподіленої суми прибутку за базо­вою ставкою (30 відсотків, а з 1 січня 2004 року — 25 відсотків) до суми такого перевищення.

До неприбуткових організацій належать (п. 7.11.1 ст. 7 За­кону):

а)              органи державної влади України, органи місцевого само­врядування і створені ними установи або організації, що утри­муються за рахунок коштів відповідних бюджетів;

б)              благодійні фонди і благодійні організації, створені у по­рядку, визначеному законом для проведення благодійної діяль­ності, в тому числі громадські організації, створені з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчі спілки та політичні партії, громадські організації інвалідів та їх місцеві осередки, створені згідно з Законом України «Про об'єднання громадян», науково-дослідні установи та вищі на­вчальні заклади III—IV рівнів акредитації, внесені до Держав­ного реєстру наукових установ, яким надається підтримка дер­жави, заповідники, музеї-заповідники;

в)              пенсійні фонди, кредитні союзи;

г)              спілки, асоціації й інші об'єднання юридичних осіб, ство­рені для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників і не здійснюють підприємницької діяльності, за винятком отримання пасивних доходів;

д)              релігійні організації;

е)              житлово-будівельні кооперативи, об'єднання власників багатоквартирних будинків.

З метою здійснення обліку неприбуткових організацій в Ук­раїні створено Реєстр неприбуткових організацій та установ. Порядок визначення структури ознаки неприбуткових установ (організацій) закріплено наказом Державної податкової адмі­ністрації України від 3 липня 2000 року № 355.

Відповідно до п. 7.12 ст. 7 цього Закону, звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій громадсь­ких організацій інвалідів, майно яких є їх власністю, отрима­ний від продажу товарів (робіт, послуг), крім підакцизних то­варів та прибутку, одержаного від грального бізнесу, де протя­гом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих за умо­ви, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25% суми витрат на оплату праці, що належать до складу валових витрат виробництва.