Перспективи розвитку аудиту в Україні

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

Реферат

з дисципліни “Аудит”

на тему

“Перспективи розвитку аудиту в Україні”

Виконав:

Студент              Лютий Максим Миколайович

Факультет               Економіки та менеджменту

Курс                             Четвертий

Група               Ф-83

Дата захисту роботи                                                                      ____________________

Оцінка                                                                                                  ____________________

Перевірив:               викл.

м. Суми 2011 р.

вступ

В умовах формування ринкових відносин та різноманітності форм власності виникла необхідність удосконалення функцій управління процесом виробництва, що викликало потребу створення госпрозрахункових органів фінансового контролю, тобто аудиту. Аудит є обов'язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки кожної країни. Для вирішення непорозумінь між податковими органами і керівними структурами, що представляють інтереси власників щодо підвищення ефективності виробництва, державного контролю уже було недостатньо, адже він захищав лише інтереси держави.

Процес регулювання аудиторської діяльності в різних країнах має певні особливості. Зокрема, зараз можна виділити два підходи до створення нормативно-правової бази регулювання аудиторської діяльності :

1) державна законодавча ініціатива і державне регулювання;

2) законодавча ініціатива громадських професійних організацій і регулювання спільно з державою.

Перший підхід регулювання аудиторської діяльності характерний для країн континентальної Європи і Росії. Суть цього підходу полягає в тому, що держава сама розробляє і затверджує законодавчі акти і нормативи аудиту, здійснює реєстрацію аудиторів і аудиторських фірм, а також контроль за їх діяльністю.

Другого підходу дотримується Англія, США, Україна і інші країни (він дістав назву англо-американського підходу). Основною особливістю цього підходу є те, що процес регулювання діяльності здійснюється за ініціативою громадських професійних організацій.

Історія розвитку та особливості аудиту в україні

Розвиток аудиту в Україні почався після прийняття Закону "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 р. Відповідно до цього Закону, аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їхньої звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству й установленим нормативам. Однак, на жаль, аудит в Україні ще не набув широкого впровадження. Тому в період становлення ринкових відносин слід старанно аналізувати зарубіжний досвід і застосовувати його на практиці з урахуванням конкретних національних інтересів. Вивченню цієї проблеми має допомогти як зарубіжна, так і вітчизняна література, яка акумулює такий досвід західних і вітчизняних аудиторських фірм [6, 120].

Обов'язковий аудит в Україні було проведено за 1994, 1995 pp. всіма суб'єктами підприємницької діяльності. Це певною мірою позитивно вплинуло на вирішення проблеми адаптації аудиторства в Україні. Однак, починаючи з 1996 p., проведення обов'язкового аудиту було скасовано на більшості суб'єктів господарювання. Це стосується насамперед підприємств, що приватизуються, а також корпоратизації, експертної оцінки майна суб'єктів підприємницької діяльності, перевірок фінансового стану суб'єктів господарювання, що переходять на емісію цінних паперів або беруть банківські кредити тощо. Відповідно до прийнятого у 1995 р. Закону України "Про наукову та науково-технічну експертизу" аудитори повинні дати науково обґрунтовану оцінку результатів аудиторського дослідження та науково-технічної експертизи.

До проблемних питань аудиту слід віднести:

        недостатню кількість методичних розробок з аудиторського контролю;

        брак достатнього досвіду аудиторської діяльності;

        недостатню кількість кваліфікованих аудиторських кадрів, а звідси — і неосвоєний ринок аудиторських послуг;

        відсутність типових форм документів з аудиту;

        відсутність методичних рекомендацій з питань комп'ютеризації аудиту тощо. 

Разом із тим впровадження аудиту в сферу підприємницької діяльності має в цілому для держави істотні переваги порівняно з іншими формами фінансово-господарського контролю, зокрема:

        значна економія державних коштів, які витрачаються на утримання контрольно-ревізійного апарату;

        надходження додаткових коштів до бюджету за рахунок сплати аудиторськими фірмами (аудиторами-підприємцями) податків;

        незалежність, конкурентна боротьба, професіоналізм аудиторів, що сприяє підвищенню якості перевірок;

        можливість вибору аудитора замовником тощо.

1                   Сучасний український аудит

Правові основи аудиторської діяльності В Україні визначає Закон УКРАЇНА «Про аудиторську діяльність» . Згідно цього Закону аудит в Україні може проводитися виключно сертифікованими аудиторами. Сертифікація проводиться аудиторів Аудиторською палатою України.

Аудит в Україні є порівняно новим видом діяльності і тому, процес його розвитку супроводжується виникненням проблемних питань, які обумовлені впливом цілого ряду факторів та обставин: недосконалість законодавства України, що регулює аудит, незначний практичний досвід, відсутність методик з проведення та документування процесів аудиту.

В даний час, в Україні аудит фінансової звітності розвивається прискореними темпами. Так, починаючи з 2004 року, Аудит фінансової звітності проводиться Відповідно 3 Міжнародними стандартами аудиту (MCA) , які прийняті в якості Національних стандартів аудиту. Всі аудитори повинні дотримуватися Кодексу етики професійних бухгалтерів, прийнятого Міжнародною Федерацією Бухгалтерів.

Аудиторськими фірми В Україну повинні впровадити у себе систему внутрішнього контролю, quality assurance аудиторських послуг . Починаючи з жовтня 2008 року, Аудиторська палата України проводить перевірки контролю якості в аудиторських фірмах на відповідність Міжнародним стандартам контролю якості.

Ринок аудиту в Україну - 2010 р

Фактично ринок аудиту в Україні складається з трьох незалежних частин: ринку обов'язкового аудиту , ринку «міжнародного» аудита та ринку податкового аудиту.

1.      Ринок обов'язкового аудиту.

За винятком банків та небанківських фінансових установ (страхових, лізингових компаній, інвестиційних фондів тощо), Обов'язковий аудит - це формальність. Як правило, замовники не зацікавлені в достовірності фінансової звітності, по відношенню до замовників немає ніяких матеріальних фінансових санкцій, як наслідок, і аудит такої фінансової звітності - формальність. Як видно за офіційними даними, середня вартість аудиту становить 9000 гривень, при цьому майже 70% цієї середньої вартості відноситься на 10% замовників - банки та небанківські фінансові установи.

При відсутності фондового ринку, інвестицій або вимог кредиторів для отримання фінансових або товарних кредитів, тобто замовників, яких дійсно цікавить фінансовий стан і результати діяльності, обов'язковий аудит буде залишатися формальністю. І не дивлячись на той факт, що АПУ проводяться перевірки контролю якості насамперед аудиторських фірм, які проводять обов'язковий аудит, цей контроль якості дотримання «формальностей» спіткнувся об реалії «формального» обов'язкового аудиту та реально впливає лише на переділ цього ринку на користь великих гравців - українських аудиторських фірм. Аудиторська палата своїми різкими і швидкими діями привела ринок обов'язкового аудиту до високої концентрації та монополізації, фактично при тій же якості самого «обов'язково-формального» аудита.

Проведення аудиту є обов’язковим для:

1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств — емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб’єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;

2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

3) емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Проведення аудиту є обов’язковим також в інших випадках, передбачених законами України. Органи управління суб’єкта господарювання зобов’язані створити аудитору (аудиторській фірмі) належні умови для якісного виконання аудиту. Органи управління суб’єкта господарювання несуть відповідальність за повноту і достовірність документів та іншої інформації, які надаються аудитору (аудиторській фірмі) для проведення аудиту чи надання інших аудиторських послуг.

Фінансова звітність суб’єкта господарювання, яка відповідно до закону підлягає обов’язковій аудиторській перевірці, повинна бути перевірена аудитором і оприлюднена відповідно до вимог законів України.

2.      Ринок «міжнародного» аудиту

Фактично це ринок класичного аудиту, коли аудитори підтверджують прозору фінансову звітність, часто підготовлену за МСФЗ, для материнських компаній з метою подальшої консолідації, або для міжнародних фінансових інститутів, або в нечисленних випадках - для західних фондових ринків.

На цьому ринку домінує «велика четвірка» і незначна частина ринку «міжнародного» аудиту знаходиться у аудиторських фірм - членів міжнародних аудиторських мереж (в Україну представлені всі аудиторські мережі ТОР-ЗО). Національні аудиторські фірми на цьому ринку представлені слабо.

3.      Ринок «податкового» аудиту

При відсутності цивілізованих Інвесторів І фондового ринку, єдиним питанням, яке цікавить компанії- замовники є податки.

По ідеї, «податковий» аудит - це взагалі не аудит, більшість професійних аудиторських фірм послуги з податкового аудиту кваліфікують як аутсорсинг / ко-сорсинг внутрішнього аудиту, узгоджені процедури або консалтингові послуги. На Заході «Tax Review» в більшості випадків проводять юридичні фірми, у «великій четвірці» податково-юридичні відділи.

Ось ця частина ринку і потрапляє під поняття «український аудит». Звичайно, під час постановки завдань замовник найчастіше ставить і додаткові питання перед аудитором, наприклад, і відповідність фінансової звітності ПСБО, і дотримання законодавства, «кадровий» аудит, однак як правило ці питання другорядні.

Тим не менш, не слід вважати, що «податковий» аудит - це український винахід. В таких країнах як Ізраїль або Кіпр «податковий» аудит є обов'язковим, результати передаються до податкових органів, і аудиторські фірми в більшості спеціалізуються саме на таких аудиторських послугах.

1.1             Основні проблеми розвитку українського аудиту

У світовій практиці аудит набув значного поширення. Аудит е обов'язковою частиною цивілізованого функціонування ринкової економіки кожної країни. Однак на сучасному етапі розвитку аудиту в Україні постало багато проблем. Першою проблемою е недостатня кількість методичних розробок з аудиторського контролю, які б регулювали діяльність аудиторів України. Недостатність прийомів, методів тягне за собою неточність аудиторського висновку на міжнародному рівні.

Також проблемою е недостатня кількість кваліфікованих аудиторських кадрів. Недостатня кількість кваліфікованих кадрів тягне за собою не освоєння ринку аудиторських послуг.