Перелічити основні об’єкти обліку та статті фінансової звітності, при оцінці яких використовують облікові оцінки на основі аналітичного

Міністерство освіти і науки України

Львівська державна фінансова  академія

Кафедра обліку і аудиту

 

 

 

Контрольна робота

з дисципліни “Методика аудиту”

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка

групи  …………

……………….

Перевірив доцент

………………….

 

Львів    2013

Варіант 11

1. Перелічити основні об’єкти обліку та статті фінансової звітності, при оцінці яких використовують облікові оцінки на основі аналітичного балансу ЗАТ «Леополіс» у 2009 році.

2. Які є основні ознаки порушення вимог МСА 540.

3. Зробити аналіз показників ліквідності ЗАТ «Леополіс» у 2009 році.

4. Скласти умовно-позитивний аудиторський висновок щодо огляду фінансової звітності у 2009 році.

Список використаних джерел

 

1 Метою МСА 540 "Аудиторська перевірка облікових оцінок" є визначення основних положень і надання рекомендацій щодо проведення аудиту облікових оцінок, які містить фінансова звітність. МСА 540 слід застосовувати при аудиторській перевірці фінансової звітності тільки для суттєвих аспектів. Господарська діяльність часто ведеться в умовах, коли існує невизначеність щодо подій, які відбулися, і можливих майбутніх подій. Через це багато які статті фінансової звітності суб'єктів господарювання не можуть бути точно виміряні. Для їх відображення у фінансовій звітності використовують "облікові оцінки". МСА 540 дає таке визначення терміна "облікові попередні оцінки": це "визначення приблизної вартості об'єктів обліку та суми статті за відсутності точних методів оцінки". Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах" облікова оцінка — це попередня оцінка, що використовується суб'єктом господарювання з метою розподілу витрат і доходів між відповідними періодами. Аналіз Положень (стандартів) бухгалтерського обліку дає змогу дійти висновку, що вони не дають однозначних методів оцінки деяких об'єктів обліку, залишаючи за суб'єктом господарювання право прийняття самостійного рішення, наприклад:

для нарахування амортизації  основних засобів та нематеріальних активів керівництву суб'єкта господарювання необхідно прийняти рішення про  строк корисного використання об'єкта основних засобів або про загальний  обсяг продукції, який суб'єкт господарювання очікує виготовити з використанням  об'єкта основних засобів;

для оцінки втрат від знецінення запасів — про можливу ціну продажу та про витрати на завершення виробництва та збут запасів;

для розрахунку резерву сумнівних боргів — про підхід до класифікації дебіторської заборгованості за строками її непогашення;

для оцінки очікуваних збитків за незавершеним будівельним контрактом — про ймовірність того, що загальні витрати на виконання будівельного контракту перевищать загальний дохід за цим контрактом і про величину цих витрат;

для визнання доходу, пов'язаного з наданням багатоетапних послуг — про спосіб визначення ступеня завершеності операцій з надання послуги тощо.

Отже, до об'єктів обліку та статей фінансової звітності, при  оцінці яких використовують облікові оцінки, можна віднести:

1. амортизацію основних засобів та нематеріальних активів (крім випадків нарахування амортизації в бухгалтерському обліку за методами, передбаченими податковим законодавством);
2. забезпечення майбутніх витрат і платежів:

♦ забезпечення виплат відпусток;

♦ додаткове пенсійне забезпечення;

♦ забезпечення гарантійних  зобов'язань;

♦ забезпечення реструктуризації;

♦ забезпечення виконання  зобов'язань за обтяжливими контрактами  тощо;

3. резерв сумнівних боргів;
4. втрати від знецінення запасів;
5. відстрочені податкові активи та зобов'язання;
6. дохід, пов'язаний із наданням послуг, визнаний у звітному періоді, виходячи зі ступеня завершеності операції;
7. очікувані збитки за незавершеним будівельним контрактом;
8. дохід від виконання будівельного контракту, визнаний у звітному періоді з урахуванням ступеня завершеності робіт.

У зв'язку з тим, що аудит  облікових оцінок охоплює широке коло об'єктів обліку, аудитор з  метою зробити висновок про їх обґрунтованість, повинен дослідити:

документи, складені підприємством, такі як головна книга, журнали- ордери, аналітичні відомості як за період, що перевіряється, так і за попередні звітні періоди та за період з дати балансу до дати аудиторського висновку, розпоряджувальні документи, які встановлюють особливості облікової політики підприємства; плани підприємства на майбутні роки; розрахунки, здійснені підприємством тощо;

зовнішню інформацію —  державні або галузеві статистичні  дані, відомості про ринкову вартість товарів, та ін. Аудитор повинен документально  оформити інформацію, яка є важливою з погляду формування доказів, що підтверджують аудиторську думку  про обґрунтованість і правильність відображення у фінансовій звітності  облікових оцінок, а також є  доказом того, що аудиторську перевірку  виконано згідно з МСА. Порядок документального оформлення результатів перевірки регламентовано МСА 230 "Документація".

 

2. Основними ознаками порушення вимог МСА 540 є:

1. недодержання основних принципів і процедур, які містить МСА 540;
2. висловлювання думки про обгрунтованість облікових оцінок без достатніх відповідних аудиторських доказів;
3. відсутність документального оформлення доказів, що підтверджують аудиторську думку про обгрунтованість і правильність відображення у фінансовій звітності облікових оцінок.

 

3. Показники ліквідності.

У короткостроковій перспективі  критерієм оцінки фінансового стану  підприємства виступає його ліквідність  і платоспроможність. Термін «ліквідний» передбачає безперешкодне перетворення майна в кошти платежу. Чим менше час, необхідний для перетворення окремого виду активів, тим вища його ліквідність. Таким чином, ліквідність підприємства- це його здатність перетворити свої активи в кошти платежу для погашення короткострокових зобов’язань.

Оцінку ліквідності підприємства виконують за допомогою системи фінансових коефіцієнтів, які дозволяють зіставити вартість поточних активів, що мають різний ступінь ліквідності, із сумою поточних зобов’язань. До них належать:

-Коефіцієнт загальної ліквідності (Коефіцієнт покриття);  
-Коефіцієнт поточної ліквідності (Коефіцієнт швидкої ліквідності);  
-Коефіцієнт абсолютної ліквідності ;  
-Чистий оборотний капітал;

Коефіцієнт загальної ліквідності (Коефіцієнт покриття)

Характеризує здатність підприємства забезпечити свої короткострокові зобов’язання з найбільше легко реалізованої частини активів – оборотних коштів. Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку ліквідності активів. Оскільки поточні зобов’язання підприємства погашаються в основному за рахунок поточних активів, для забезпечення нормального рівня ліквідності необхідно, щоб вартість поточних активів перевищувала суму поточних зобов’язань (ця вимога також випливає з “модифікованого золотого фінансового правила”). Нормальним значенням даного коефіцієнта вважається 1,5…2,5, але не менше 1. Однак на його рівень впливає галузева належність підприємства, структура запасів, стан дебіторської заборгованості, тривалість виробничого циклу й інші фактори.

Значення коефіцієнта, рівне 1, припускає рівність поточних активів і пасивів. Однак якщо взяти до уваги, що ступінь ліквідності різних елементів поточних активів істотно відрізняється, можна допустити, що не всі активи будуть негайно реалізовані або ж реалізовані по повній вартості, у результаті чого можлива загроза поліпшення фінансового стану підприємства. Крім того, у підприємства повинен бути деякий обсяг виробничих запасів для продовження виробничо-господарської діяльності після погашення всіх поточних зобов’язань.

Що стосується дебіторської заборгованості, то, по-перше, можлива наявність сумнівної й навіть безнадійної заборгованості, по-друге, при необхідності термінової інкасації дебіторської заборгованості підприємство може вдатися до обліку векселів або факторингових операцій, що веде до втрати частини її суми як оплати відповідних послуг.

Якщо ж значення коефіцієнта значно перевищує 1, то можна зробити висновок про те, що підприємство володіє значним обсягом вільних ресурсів, які сформувалися завдяки власним джерелам. З позиції кредиторів підприємства такій варіант формування оборотних коштів є найбільш прийнятним. Одночасно, з погляду менеджера, значне нагромадження запасів на підприємстві, відволікання коштів у дебіторську заборгованість може бути пов’язане з неефективним управлінням активами. У той же час підприємство, можливо, не повністю використовує свої можливості з одержання кредитів.

Розрахунок коефіцієнта загальної ліквідності проводиться за формулою:

Кзл= Оборотні активи/ Поточні зобов’язання;

Згідно балансу :

Кзл= ф.1ряд260 / ф.1ряд.620;

Кзл(поч.)= 75477,7 / 69507,3=1,086;

Кзл(кін.)= 105308,5 / 96244,4=1,094.

 

 

Коефіцієнт поточної ліквідності (Коефіцієнт швидкої ліквідності)

Коефіцієнт поточної ліквідності - показує, яку частину поточних зобов’язань  підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних  коштів – грошових коштів та їх еквівалентів, фінансових інвестицій та кредиторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов’язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами. Теоретично значення коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно перевищує 0,6. Розраховується за формулою :

Кпл= (Оборотні активи – запаси)/поточні зобов’язання;

Згідно балансу :

Кпл=ф.1(ряд.260-100-110-120-130-140)/ ф.1ряд.620;

Кпл(поч.)=75477,7-9296,7-58,3-608,0-21227,7/ 69507,3=0,637;

Кпл(кін.)=105308,5-8318,3-434,4-565,9-59784,9/ 96244,4=0,376.

 

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

Дозволяє визначити частку короткострокових зобов’язань, що підприємство може погасити найближчим часом, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості й реалізації інших активів. Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається за формулою:

К.а.= Грошові активи/Поточні зобов’язання;

Згідно балансу :

Ка= ф.1 (ряд.220+230+240)/ ф.1ряд.620;

Ка(поч.)= 141,3+87,7/ 69507,3=0,003;

Ка(кін.)= 2961,2+90,8/ 96244,4=0,032.

Теоретично значення коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно перевищує 0,2…0,3. На практиці ж значення бувають значно нижчі, і за цим показником не можна відразу робити негативні висновки про можливості підприємства негайно погасити свої борги, тому що малоймовірно, щоб всі кредитори підприємства одночасно пред’явили б йому свої вимоги. У той же час, занадто високе значення показника абсолютної ліквідності свідчить про нераціональне використання фінансових ресурсів.

 

Чистий оборотний капітал

Чистий оборотний капітал необхідний для підтримки фінансової стійкості підприємства, оскільки перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов'язання, але і має резерви для розширення діяльності.

Оптимальна сума чистого  оборотного капіталу залежить від особливостей діяльності компанії, зокрема від її масштабів, обсягів реалізації, швидкості оборотності матеріальних запасів і дебіторської заборгованості. Недолік оборотного капіталу свідчить про нездатність підприємства вчасно погасити короткострокові зобов'язання.

Значне перевищення чистого оборотного капіталу над оптимальною потребою свідчить про нераціональне використання ресурсів підприємства. Важливе аналітичне значення має розгляд темпів росту власного оборотного капіталу підприємства на фоні темпів інфляції.

Рекомендовані значення:> 0

Розраховується за формулою: Чок = поточні активи - поточні пасиви;

Згідно балансу:

Чок= ф.1.ряд.260- ф.1.ряд.620 ;

Чок(поч.)= 75477,7-69507,3=5970,4;

Чок(кін.)= 105308,5- 96244,4=9064,1.

 

 

 

4. Аудиторський висновок незалежної аудиторської фірми “Аудит” 

про результати перевірки ЗАТ «Леополіс» у 2009 році

 

Керівництву ЗАТ «Леополіс»

 

Ми перевірили баланси ЗАТ «Леополіс» станом на 01.10.2010 р. Відповідальність за цю звітність несе керівництво товариства. У наші обов’язки входить підготовка висновку за даними аудиторської перевірки цієї звітності.

Перевірку здійснено відповідно до нормативів аудиту, що діють в Україні, згідно з якими ми спланували та провели аудиторську перевірку  з метою збирання достатніх доказів  того, що фінансова звітність ЗАТ «Леополіс» у 2009 році, яка перевіряється, не містять суттєвих помилок.

З використанням тестів перевірено інформацію, що підтверджує цифровий матеріал, який покладено в основу звітності. Під час аудиторської перевірки проаналізовано бухгалтерські принципи, які використовувались підприємством, розглянуто принципи оцінки матеріальних статей балансу, застосовані керівництвом ЗАТ «Леополіс» у 2009 році. Ми вважаємо, що зібраної під час перевірки інформації достатньо для складання висновку.