Автор: Пользователь скрыл имя, 29 Апреля 2013 в 19:00, отчет по практике
Для розв'язання сучасних проблем стабілізації національної економіки та підвищення регулюючої функції державного бюджету в забезпеченні соціального розвитку нашого суспільства треба здійснити низку організаційних заходів у плані оцінки фінансового стану суб'єктів господарювання. Тільки на основі позитивних зрушень індивідуального відтворення можливе безперебійне своєчасне наповнення бюджету і посилення регулюючого впливу держави на визначальні процеси суспільного життя, збільшення платоспроможного попиту населення та піднесення його життєвого рівня.
Отже, основним завданням поточного періоду є забезпечення стійкого розвитку підприємств.
Вступ
1. Загальне ознайомлення з підприємством
2. Організація фінансової служби підприємства
3. Майно і власність підприємства
4. Взаємовідносини підприємства із зовнішніми контрагентами і ринковою інфраструктурою
5. Рекламно-інформаційна робота підприємства
6. Характеристика і аналіз витрат підприємства
7. Економічна оцінка діяльності ТОВ "Бішеп"
8. Шляхи зміцнення фінансового стану підприємства
Висновки та рекомендації
Список використаної літератури
Додатки
Для науково обґрунтованого планування відтворення основних фондів необхідні дані про їх стан, який характеризують коефіцієнти зносу і придатності засобів праці.
Коефіцієнт зносу характеризує ту частку вартості основних фондів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах, а коефіцієнт придатності частку не перенесеної на створюваний продукт вартості.
Коефіцієнт зносу основних фондів розраховують на початок та на кінець звітного періоду, а також вивчають його динаміку за кілька років. Аналіз проводять на підставі даних першого розділу активу бухгалтерського балансу. Що нижчий коефіцієнт зносу (вищий коефіцієнт придатності), то ліпшим є технічний стан, основних фондів. Спрацьовані (застарілі) основні засоби зумовлюють і необхідність застосування застарілих технологічних процесів, що призводить до неконкурентоспроможності продукції підприємства. Так, на підставі даних табл. 4.4. можна розрахувати і коефіцієнт зносу, і коефіцієнт придатності ТОВ "Бішеп".
Коефіцієнт зносу (Кзн):
Кзн=З/ОФп=700/1951=0,36
де 3 -- сума зносу основних фондів; ОФП -- первісна вартість основних фондів на початок періоду. Коефіцієнт придатності (Кприд):
Кприд=ОФз/ОФп=(1951-700)/1951=
де ОФ3 -- залишкова вартість основних фондів;
ОФП -- початкова вартість основних фондів.
Якщо первісна вартість основних засобів зросла на 130 тис. грн., то знос їх за час експлуатації збільшився на 62 тис. грн. Це призвело до зростання рівня зносу (зменшення рівня придатності) основних засобів на 0,74%, що свідчить про погіршання їх технічного стану.
Таблиця 4.3 - Аналіз зносу основних фондів ТОВ "Бішеп"
Показник |
Одиниця виміру |
На початок періоду |
На кінець періоду |
Зміна (±) |
1. Первісна вартість основних засобів |
тис. грн. |
1951 |
2081 |
+ 130 |
2. Знос основних засобів за час їх експлуатації |
тис. грн. |
700 |
762 |
+ 62 |
3. Рівень зносу основних засобів |
% |
35,88 |
36,62 |
+ 0,74 |
4. Рівень придатності основних засобів |
% |
64,12 |
63,38 |
-0,74 |
Технічний стан і відповідність основних фондів науково-технічним досягненням формується в процесі їх відновлення.
Форми і темпи відновлення основних фондів обумовлені доцільністю реконструкції, заміни, модернізації груп і видів обладнання.
Коефіцієнт оновлення основних фондів характеризує інтенсивність уведення в дію нових основних фондів. Він показує частку введених основних фондів за визначений період у загальній вартості основних фондів на кінець звітного періоду.
Цей показник розраховується як в цілому, так і в розрізі окремих груп основних фондів. Більш високий коефіцієнт оновлення активної частини, ніж інших основних фондів, покаже, що оновлені фондів на підприємстві здійснюється саме за рахунок активної частини і позитивно вплине на показник фондовіддачі.
Коефіцієнт оновлення (Кон):
Кон=ОФо/ОФк=270/2081=0,129
де ОФ0 - вартість введених основних фондів за звітний рік;
ОФК - загальна вартість основних виробничих фондів на кінець року.
Коефіцієнт вибуття основнім фондів характеризує рівень інтенсивності вибуття основних фондів зі сфери виробництва.
Коефіцієнт вибуття (Квиб):
Квиб=ОФв/ОФп=140/1951=0,072
де ОФВ - вартість основних фондів, які вибули;
ОФП - вартість основних виробничих фондів на початок періоду.
4. Взаємовідносини підприємства із зовнішніми контрагентами і ринковою інфраструктурою
Товарорух - це переміщення товарів з пунктів виробництва в райони споживання, яке є досить важливим процесом. Організація цього процесу залежить від місцезнаходження постачальників і покупців, властивостей товарів, прийнятої схеми товароруху, виду використовуваних транспортних засобів. Однак в усіх випадках раціональний товарорух заснований на наступних принципах:
- виборі найкоротших шляхів руху товарів з пунктів виробництва в райони споживання;
- використанні найбільш економічних видів транспорту;
- застосування ефективних форм товароруху.
Схема 5.1. Маркетингове середовище ТОВ "Бішеп"
Встановлення найкоротших шляхів руху товарів з пунктів виробництва в районі споживання можливе при умові правильного, оптимального вибору районів споживання і пунктів виробництва, встановлення оптимальних схем направлення грузопотоків на транспорті. Вибір найкоротших шляхів переміщення товарів, включає нераціональні перевозки .
В залежності від організації руху товарів від місць виробництва до місць споживання товарооборот ділиться на складський і транзитний.
Під час складської форми товароруху товари проходять через проміжні складські ланки, що уповільнює швидкість товароруху і збільшує витрати по зберіганню і продажу товарів. З цієї точки зору складська форма товароруху є нераціональною. Однак більшість товарів складського асортименту перед відправкою в роздрібну мережу потребують підсортовки. На даному підприємстві, тобто ТОВ "Бішеп", цей етап просто необхідний тому що, фактично, на оптовій базі формується повністю асортимент магазину. Тобто ТОВ "Бішеп" є основним постачальником товарів в магазин, а отже бере на себе функцію складування товарів, що в майбутньому надходитимуть в магазин.
Крім того на оптовій базі дуже багато товарів з інших міст і регіонів України таких як: Хмельницький, Донецьк, Ужгород, Дніпропетровськ, Вінниця і інші. Таким чином підприємство виконує роль посередника (і проміжного складу) між виробниками з інших регіонів і місцевими споживачами.
Постачання роздрібної торговельної мережі товарами в підсортованому вигляді сприяє прискоренню товарообертаємості, зниженню понаднормових товарних запасів, поліпшенню обслуговування покупців. Це оправдовує складську форму товароруху.
Транзитна форма товароруху сприяє прискоренню доставки товарів в роздрібну торгову мережу і скороченню витрат на їх перевезення і зберігання. Однак застосування транзитної форми доставки без врахування широти асортименту товарів і обсягу товароруху конкретних магазинів може призвести до уповільнення товарообертання і виникнення понаднормових товарних запасів в роздрібній мережі .
Форму товароруху вибирають на основі докорінного аналізу і врахування всіх факторів, що визначають процес руху товарів з пунктів виробництва в роздрібну мережу.
Критерієм виявлення раціональної форми товароруху є співставлення сукупності швидкості процесу руху товарів з пунктів виробництва в райони споживання і сукупних витрат обертання. При цьому необхідно враховувати безперебійне постачання роздрібної торгової мережі товарами широкого асортименту.
В залежності від форми розрахунків з постачальниками розрізняють транзитний товарооборот з участю оптових підприємств в розрахунках за товари і без участі в розрахунках.
В першому випадку розрахунки з постачальниками виконують оптові підприємства з наступним пред'явленням рахунків покупцям.
В другому випадку покупці самі використовують розрахунки з виробниками товарів, тобто заключають прямі договори з виробниками товарів. Але так як підприємства роздрібної торгівлі не мають досить великих товарооборотів і не мають в наявності досить великих складських приміщень і можуть отримувати товари від постачальників-виробників тільки і межах транзитних відгрузок, то укладання комерційних угод з виробниками слід проводити оптовим базам.
Сума товарообороту з участю в розрахунках складається з вартості товарів, що постачаються з оптових підприємств і транзитом в випадках, коли розрахунки за них виконуються оптовими підприємствами (А+Б). Обсяг цього обороту безпосередньо впливає на результати господарської діяльності оптової ланки, так як визначає суму збутової знижки, що отримує від промисловості для відшкодування витрат. Оборот, що організовуються без участі в розрахунках включає оборот товарів, що постачаються промисловими підприємствами і оплачується покупцями (В).
Ефективність організації товароруху передбачає максимальну швидкість обороту товарів в оптовому і роздрібному відтинку і мінімальний розмір сукупних витрат обігу, пов'язаних з переміщенням товарів з пунктів виробництва в райони споживання .
Господарські зв'язки з постачальниками та їх характеристика
Господарські зв'язки між постачальниками і покупцями товарів широке поняття. Воно включає економічні, організаційні, комерційні, адміністративно-правові, фінансові і індивідуальні, що виникають між покупцями і постачальниками в процесі поставок товарів.
Система господарських зв'язків торгівлі з промисловістю представляє собою сукупність форм, методів і важелів взаємодії підприємств, об'єднань, фірм, галузей народного господарства зі споживачами. Система господарських зв'язків включає:
- господарські договори і контракти;
- контроль за дотриманням договірних зобов'язань;
- застосування економічних санкцій;
- участь у роботі товарних бірж та оптових ярмарок;
- перевірку якості (експертизи) товарів, що надходять;
- встановлення оптимальних фінансових взаємовідносин;
- застосування адміністративно правових норм та інших взаємовідносин.
В умовах ринкової економіки основним документом що регулює зв'язки між постачальниками і споживачами є договір поставки, який базується на сукупності правових норм законодавства. Цей документ обумовлює права і обов'язки сторін по організації постачання товарів.
Комерційні працівники повинні забезпечувати своєчасне і правильне заключення договору з постачальниками і покупцями товарів, встановлення раціональних прямих договірних зв'язків по поставках товарів, як правило на тривалий термін (більше 1 року) і постійний контроль за їх виконанням.
По договору поставки особа-постачальник зобов'язується передати в певні строки чи строк особі-покупцю в власність певну продукцію (товар); особа-покупець зобов'язується прийняти продукцію і оплатити її по встановленим цінам.
Договір постачання товарів заключається в письмовій формі шляхом складання одного документу підписаного сторонами, а також шляхом обміну документами через пошту, телеграф, телетайп чи іншими видами зв'язку, які дозволяють встановити що документ виходить з сторони по договору .
ТОВ "Бішеп" діє також на основі заключеного внутрішньосистемного договору (№149 від 27.06.06 р.) з оптовим підприємством "ОптПром", яке знаходиться в м. Києві.
У цьому договорі передбачено:
- дата заключення;
- повна назва сторін які заключили договір;
- кількість і асортимент товарів, що належать поставці;
- строки виконання;
- порядок постачання;
- якість і кількість, упаковка і маркування товарів;
- ціни і порядок розрахунків;
- майнова відповідальність.
Від того як оптові ланки будуть виконувати вказані функції, в значному ступені будуть залежати і стимули виробництва товарів, вирішення актуальних проблем організації раціональних господарських зв'язків по поставках товарів.
Постачальники. Покупці
На вище вказаному підприємстві використовується система заявок.
Заявка - це документ торгових організацій, що відображає їх потребу в товарах.
Цей процес на ТОВ "Бішеп" проходить наступним чином. Він на підприємстві повністю комп'ютерезований. На адресу електронної бази "Оптпром" в м. Києві, яка є основним постачальником товарів на підприємство, поступає заявка про товари, які необхідні на даний момент, тобто їх розгорнутий асортимент. У той же день за партією товару з ТОВ "Бішеп" вирушає вантажний автомобіль, який доставляє всі замовлені товари на склади підприємства.
Закупівельна робота є основою комерційної діяльності в торгівлі. По своїй економічній природі закупки представляють собою оптовий чи дрібнооптовий товарооборот, що здійснюється торговими підприємствами з ціллю майбутнього перепродажу закуплених товарів.
Правильно організовані оптові закупки дають можливість сформувати необхідний торговий асортимент товарів для постачання населенню чи роздрібній торгівлі, здійснювати вплив на виробників товарів в відповідності з потребами споживчого попиту, забезпечують ефективну роботу торгового підприємства.
Комерційна робота по оптовим закупкам товарів складається з наступних етапів:
- вивчення і прогнозування споживчого попиту;
- виявлення і вивчення джерел поступлення і постачальників товарів;
- організація раціональних господарських зв'язків з постачальником товарів, включаючи розробку і заключення договорів поставки, представлення замовлень і заявок постачальникам;
- організація і технологія закупок безпосередньо у виробників товарів, посередників, на товарних біржах, аукціонах у імпортерів і інших постачальників;
- організація обліку і контроль за оптовими закупками.
Комерційна робота по оптовим закупівлям товарів в ринкових умовах повинна базуватись на принципах сучасного маркетингу. За допомогою методів маркетингу на ТОВ "Бішеп" комерційні працівники, керівники, менеджери отримують необхідну інформацію про те, які вироби і чому хочуть купляти споживачі, про ціни, які споживачі готові заплатити за товари, про те в яких регіонах попит на дані вироби (тобто місткість ринку) найбільш високий, де збут чи закупка продукції може принести найбільший прибуток.
Вивчення і прогнозування споживчого попиту являються необхідним маркетинговим принципом для проведення успішних комерційних робіт по закупівлі товарів. Маркетингова наука розробила цілий арсенал засобів вивчення і прогнозування споживчого попиту, які необхідно використовувати при закупці оптових партій товарів. Тому оптові закупки потрібно починати з вивчення попиту і потреб покупців на товари, покупних можливостей, намірів і інших факторів, що формують попит. Оптові бази, що являються торговими підприємствами і обслуговують певний територіально економічний район, вивчають в основному обсяг покупного попиту на ті чи інші види (групи) товарів і в окремих випадках асортиментну структуру попиту. Для цього на оптових підприємствах використовують різноманітні методи винесення і прогнозування попиту. До цих методів слід віднести оперативний облік продаж товарів і руху товарних запасів за минулий період, вивчення і узагальнення заявок і замовлення роздрібних торгових підприємств на потребу і постачання товарів, облік і аналіз незадоволеного попиту оптових покупців, проведення асортиментних і кон'юнктурних зборів з покупцями та інше.