Міністерство освіти і науки України

Київський Національний Економічний Університет

ім .В .Гетьмана 
 
 
 
 
 
 
 

РЕФЕРАТ

З курсу «Облік у зарубіжних країнах»

На тему:

Особливості організації обліку і звітності у  Швейцарії 
 
 
 
 
 
 

Виконала:

Вербецька О.В.

6509 4-й курс 10 група

Перевірив викладач:

Гордієнко Л.П.. 
 
 
 
 
 
 
 
 

КИЇВ 2010

Зміст 
 
 
 

Вступ

    Швейцарія, офіційна назва Швейцарська Конфедерація  — європейська держава, федеративна  республіка.

    Швейцарія є одною з найрозвиненіших і багатших країн світу. Швейцарія — високорозвинута індустріальна країна з інтенсивним високопродуктивним сільським господарством і майже повною відсутністю будь-яких корисних копалини. За підрахунками західних економістів, вона входить в першу десятку країн світу за рівнем конкурентоспроможності економіки. Швейцарська економіка тісно пов'язана із зовнішнім світом, перш за все з країнами ЄС, тисячами ниток виробничої кооперації і зовнішньоторговельних операцій.

    Офіційні  мови – німецька (користується 64% населення), французька (19% населення), італійська (8% населення), ретороманська (0,6% населення). 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Історія бухгалтерського  обліку та законодавство

    В Швейцарії існують досить обмежені вимоги щодо обліку і звітності, тому з давніх часів великі швейцарські фірми добровільно слідують закордонним правилами, зокрема, Директивам ЄС та МСФЗ. На даний час близько 40% швейцарських компаній, акції яких котируються на біржі, складають консолідовану звітність відповідно до МСФЗ, а частка фірм, які слідують директивам ЄС, є ще більшою.

    Тривалий  період регулювання бухгалтерського  обліку в Швейцарії здійснювалось  на базі Кодексу зобов’язань. З 70-х  років почалась зміна законодавства, яка завершилася в 1991 р. прийняттям ряду нових статей Кодексу. Цілі цих змін полягали в досягненні більшої прозорості обліку і звітності, збільшенні захищеності акціонерів,  удосконаленні структури компаній, полегшенні залучення капіталу та відверненні зловживань.

    Кодекс  зобов’язань вимагає, щоб рада директорів складала бухгалтерську звітність, вела управлінський облік і, в окремих випадках, складала консолідована бухгалтерську звітність.

    Іншим джерелом регулюючих положень з бухгалтерського  обліку є Фонд рекомендацій з бухгалтерського  обліку та звітності (еквівалент нашого Мінфіну), який був створений в 1984 р. Його завдання полягають у наданні рекомендацій з бухгалтерського обліку та звітності з метою подальшого вдосконалення бухгалтерської практики, досягненні порівнюваності і зростання якості звітності.

    Торгівельний  кодекс Швейцарії 1936 р. визначив бухгалтерські  принципи, що дозволяють об'єктивно  створити солідну фінансову базу в майбутньому. Але цей комплекс не включає спеціальних вимог  по консолідації і публікації звітності. Він дає мало інформації по формі, її змісту і бухгалтерським принципам до використання.

    Гнучкість правил оцінки, передбачених Кодексом відносно зобов'язань, дозволяє показувати результати значно нижче оподаткованого прибутку.

    Власні  активи (фонди) можуть виявитися значно недооціненими. На початку 1980-х років бухгалтерські експерти Швейцарії визначили методи надання звітів. Основні правила надання звітності були визначені в 1984 р. (КРС): КРС 1: елементи річного звіту: КРС 2: консолідовані рахунки; КРС 3: принципи складання рахунків; КРС 4: конвертація іноземної валюти: КРС 5: принципи оцінки консолідованих рахунків. КРС 6: звіт про рух готівки; КРС 7: консолідовані звіти; КРС 8: додатки до консолідованих звітів.

    Ще  одним джерелом нормативних положень з обліку виступає Керівництво з аудиту, опубліковане Швейцарським інститутом  присяжних бухгалтерів і податкових консультантів. Воно дає найбільш чіткі вказівки по всіх статтях бухгалтерської звітності.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Професія  бухгалтера

    Стати бухгалтером в Швейцарії не так-то легко, особливо головним. Спершу після звичайної загальноосвітньої школи потрібно закінчити професійний коледж і отримати сертифікат. Після цього колишнього студента можуть узяти на роботу за фахом, але не бухгалтером, а лише його помічником. Рахівником він може стати, лише коли пройде необхідну практику – відпрацює чотири роки на фірмі. Весь цей час працівник повинен вчитися – підвищувати свою кваліфікацію у вищому навчальному закладі. На навчання відведено один день в тиждень, і він оплачується за «повною програмою». Але зарплата асистента бухгалтера по швейцарських мірках невисока (не більше 3000 франків – 2010 євро), навіть звичайний секретар отримує значно більше. Тому багато випускників професійного коледжу не хочуть працювати «на перспективу» і чотири роки чекати підвищення. Вони вибирають суміжні і більш оплачувані професії.

    Після чотирьох років вчення у вузі бухгалтер  повинен скласти кваліфікаційні іспити і отримати державний диплом. За статистикою, це вдається лише половині бажаючих. Але навіть маючи диплом державного зразка з бухгалтерського обліку, на великі гроші розраховувати не доводиться. Солідні клієнти «клюють» лише на рахівників, в яких окрім бухгалтерського диплома є «корочка» про закінчення факультету економіки якого-небудь престижного університету.

    До  речі, бухгалтерами в Швейцарії працюють в основному чоловіки. Мабуть, жінкам не вистачає сили волі, щоб здолати  таку тернисту дорогу.

    Тих, хто витерпить всі нелегкі  випробування, чекає хороша зарплата розміром в 10 тисяч франків (6700 євро) в місяць. Такі гроші по швейцарських мірках дозволяють жити на широку ногу. Бухгалтер з двома вищими освітами зазвичай вважає за краще відкрити свою справу: приватну компанію, яка готує звітність для замовників. Послугами таких фірм користуються малі або середні підприємства з чисельністю співробітників від 5 до 50 чоловік. Та і багато великих компаній довіряють складання балансу професійним фірмам, а їх власна бухгалтерія лише збирає первинну документацію.

    Робочий день в Швейцарії починається  досить рано: о восьмій ранку. Працювати доводиться до половини шостого вечора з перервою на обід. Машини є не у всіх, тому деякі добираються на роботу на автобусах або приміських електричках. Але через невеликі відстані дорога не займає багато часу.

    Швейцарія – країна, в якій дуже розвинений соціальний захист населення. Тут «все для людей». У будь-якому офісі є внутрішні кафе, де працівники можуть спокійно пообідати. Отже швейцарським бухгалтерам не доводиться перекушувати прямо за своїм робочим столом або весь день «сидіти» на каві.

    На  зарплати швейцарці не скаржаться –  вони найвищі в світі. Окрім звичайної в кінці кожного року працівникам виплачують тринадцяту зарплату. Інколи за бажанням керівництва фірми виплачують ще і чотирнадцяту зарплату. Як правило, вона світить працівникам в тому випадку, якщо фірма отримала додатковий прибуток або керівництво уклало якийсь важливий договір.

    Швейцарським  бухгалтерам не доводиться обчислювати  прибутковий податок з працівників  – вони роблять це самі. Швейцарці  подають декларацію про доходи на початку року. Після цього фіскальні служби розсилають громадянам рахунку. Оплачувати їх можна в розстрочку, але не більше ніж трьома платежами або одноразово. Якщо працівник перераховує до бюджету всю суму відразу, він може отримати знижку. 
 
 
 
 

Бухгалтерська звітність

    Бухгалтерська звітність включає баланс, звіт про  прибутки і збитки і примітки до звітності. Крім того, Фонд рекомендацій по бухгалтерському обліку і звітності  додає до цього списку звіт про  рух фондів.

    У країні не встановлена обов'язкова форма балансу, він може бути представлений  в горизонтальній або вертикальній формі. Порядок класифікації не має  значення: оборотні кошти і кредиторську заборгованість (до одного року) можна  відображати до або після основних засобів і капіталу. Проте законом встановлена мінімально необхідна структура балансу. Так, згідно з Кодексом зобов'язань він повинен містити неодмінно чотири розділи: оборотні кошти, основні засоби, кредиторську заборгованість і капітал.

    Звіт  про прибутки і збитки раніше був малоінформативним. Деякі фірми не відображали навіть об'єм реалізації, а починали звіт з валового прибутку. Зараз звіт повинен включати як мінімум у складі виручки – обсяг реалізації, фінансову виручку, прибуток від продажу основних засобів; у складі витрат – сировину і матеріали, витрати на оплату праці, фінансові витрати і амортизацію. Конкретна форма представлення інформації не обумовлена. Звіт може бути представлений вертикально або горизонтально, виручка і витрати можуть класифікуватися по характеру або за функціональною ознакою, але обов'язково мають бути приведені дані за попередній рік.

    Якщо  корпорація більшістю голосів або  іншим чином контролює інші компанії, вона повинна складати консолідовану  бухгалтерську звітність. Щоб не складати консолідовану звітність, корпорація разом з дочірніми компаніями протягом двох послідовних років не повинна перевищувати два з трьох показників: загальна сума активів – менше 10 млн. швейцарських франків, обсяг реалізації – 20 млн. швейцарських франків, середня чисельність службовців – 200 чоловік в рік. Компанія може не складати консолідовану звітність, якщо вона вже включена в консолідовану звітність материнської компанії.

    Якщо  пайові коштовні папери компанії котируються  на біржі, вона зобов'язана складати проміжний звіт за шість місяців кожного року. Цей звіт повинен включати інформацію, що дозволяє оцінити динаміку бізнесу і результати діяльності компанії, відображати чинники, які зробили істотний вплив на фінансове положення компанії, а також причини утворення надзвичайних доходів і витрат і зміни порівнянних даних за відповідний період попереднього року. Цей звіт складають на основі тих же принципів обліку, що і річну бухгалтерську звітність, але він не підлягає аудиту.

    Якщо  компанія випустила облігації або її акції котируються на біржі, вона повинна або публікувати свою індивідуальну і консолідовану бухгалтерську звітність, або направляти копії кожній зацікавленій особі. Крім того, ці документи мають бути представлені в Раду швейцарської фондової біржі протягом 6 місяців після закінчення фінансового періоду. Компанії, акції яких не котируються на біржі, повинні надавати свою звітність для перевірки лише кредиторам, а всі спори вирішувати в суді.

    У примітках до звітності приводиться  значний об'єм інформації: сума гарантій і застави; заборгованість по лізингових угодах, не відбитих в балансі; заборгованість перед пенсійними фондами; відсотки і терміни погашення випущених облігацій; операції з власними акціями; збільшення капіталу. Крім того, компанії, акції яких котируються на біржі, повинні надавати інформацію про осіб і довше основних акціонерів.

    Проте, Кодекс зобов'язань вказує, що інформація, яка може завдати збитку компанії або групі, може бути опущена, якщо аудитори проінформують про причини, що не дозволяють включити її в примітки до звітності. Закон не вимагає, щоб компанії розкривали свою політику оцінки балансових статей або зміни в цій політиці.

    Примітки  до консолідованої бухгалтерської звітності  повинні включати ще принципи консолідації, опис принципів оцінки і їх зміни, інформацію про масштаби консолідації, розбиття обсягу реалізації по регіонах і видах діяльності.

    Звіт  про зміну фінансового стану або звіт про потоки грошових коштів не обов'язкові, Кодекс зобов'язань навіть не згадує про них. Проте, на думку Фонду рекомендацій по бухгалтерському обліку і звітності, цей звіт є невід'ємною частиною бухгалтерської звітності. Його завданням є відображення зміни фондів в результаті операційної, інвестиційної і фінансової діяльності. Цікаво, що більшість компаній замість звіту про фінансове положення складають звіт про потоки грошових коштів.

    Зазвичай  всі розрахунки бухгалтери відправляють на початку року по інтернету. Тому кошмарні черги в податкову швейцарським рахівникам на відміну від наших незнайомі. Такі блага цивілізації, як комп'ютер і інтернет, є в будь-якому швейцарському селі.

    Аудиторський  звіт представляють річним загальним  зборам акціонерів у письмовій формі. Якщо компанія складає консолідовану  звітність, аудитори повинні упевнитися, що ця звітність відповідає законодавству і правилам консолідації.