Особливості обліку амортизації необоротніх активів у зарубіжних країнах

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кафедра бухгалтерського обліку і  контролю

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

 

З курсу “Бухгалтерський облік  в зарубіжних країнах”

На тему

«Особливості обліку амортизації необоротніх активів у зарубіжних країнах»

 

 

 

 

Перевірила         Козлова М.О.

 

Виконала                                                                                                                               студента  ІV курсу

                                                                                                                                               групи ОА – 30

                                                                                                                                               Артемчук О.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

ЖИТОМИР

2005

 

Особливості нарахування амортизації  основних засобів у ФРН

 

Визначення реального розміру  амортизаційних відрахувань – сьогодні одна з найгостріших проблем в  Україні. Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку № 7 “Основні засоби” передбачає такі заходи, але поки що окремі його положення надто повільно втілюються, оскільки не повною мірою висвітленні в літературі й апробовані практикою життя. Саме тому особливості актуальності набуває зарубіжний досвід з питань розрахунку амортизаційних відрахувань. Розглянемо досвід ФРН щодо встановлення строків експлуатації об’єктів основних засобів, а також використання методів нарахування амортизації на основний капітал.

ФРН, належить до країн, де держава з метою оподаткування використовує не норми амортизації ( у відсотках до балансової вартості), а нормативні строки використання за окремими групами основних засобів. Спираючись на таку практику, фірми та компанії самостійно визначають розмір амортизаційних відрахувань. З цією метою розроблено спеціальну таблицю детальної класифікації основних засобів за їх призначенням (понад 150 найменувань) із встановленням нормативних строків експлуатації основного капіталу.

При цьому підприємство може дещо скоротити строк експлуатації об’єкта основних засобів за умови відповідного обґрунтування.

З метою оподаткування усе майно  підприємства поділяється на три  основні групи:

• будівлі та споруди;
• рухоме майно:
• машини пристрої(наприклад, вантажно-розвантажувальні машини; вантажні ліфти; вентиляційні системи; добувні установки);
• складові частини майна (наприклад, спеціальні пристрої в будівлях).
• нерухоме майно:
• нематеріальні активи (права і патенти; ліцензії ноу-хау тощо);
• особливе нерухоме майно, яке не є будівлями та спорудами або окремими їхніми частинами (наприклад, загороди, під’їзні частини доріг).

Такий поділ має принципове значення при встановленні строків експлуатації об’єктів, що в свою чергу впливає  на розмір податків, яке сплачує  підприємство. Наприклад, безліч податкових пільг згідно із законодавством можуть використовуватися лише для рухомого майна.

Нарахування амортизації  здійснюється з моменту:

1. поставки основних засобів у разі їх придбання, незалежно від дати здійснення платежу за цю поставку;
2. початку експлуатації у разі виготовлення основних засобів власними силами.

Слід привернути увагу до одного важливого винятку при встановленні строків експлуатації основних засобів. Для всіх основних засобів (крім нерухомого майна) дозволені спрощені підстави для встановлення строків експлуатації за умови, що такі основні засоби були придбанні в середині року (у першому або другому півріччі). У такому разі підприємству надається право вибору.

При нарахуванні амортизації основного  капіталу використовуються різноманітні методи (див. рис. 1).

 

прямолінійний метод  прямолінійний метод   дегресивний

надзвичайний метод  дегресивний метод    метод

     амортизація      повне списання

за особливими ставками   для малоцінного

майна

 

амортизація за особливими ставками

 

виробничий метод

При дегресивному методі норма амортизації дорівнює потрійній  ставці, обчисленій прямолінійним методом, але не повинна перевищувати 30%.

В останній рік використання об’єкта списується вся залишкова  сума, або ж у середині строку експлуатації починає використовуватись прямолінійний метод. Перехід на прямолінійний метод можливий також при використанні виробничого методу. Перехід від прямолінійного методу до будь-яких інших методів неприпустимий.

При дегресивній амортизації  будівель використовують такі норми амортизації:

1. для майна підприємства, що не використовуються як житло(табл. 1);
2. для житлових будівель(табл. 2).

Таблиця 4. Дегресивна амортизація  для нежитлових будівель

Строк експлуатації	Усього років	Річний розмір амортизації	Розмір амортизації разом
1-4	4	10%	40%
5-7	3	5%	15%
8-25	18	2,5%	45%

Таблиця 5. Дегресивна амортизація  для житлових будівель

Строк експлуатації	Усього років	Річний розмір амортизації	Розмір амортизації  разом
1-4	4	7%	28%
5-10	6	5%	30%
11-16	6	2%	12%
17-40	24	1,25%	30%

 

Для малоцінного майна  амортизацію нараховують у повному  розмірі (100%) у перший рік його використання. Малоцінними майном прийнято вважати:

• рухоме;
• яке можна використовувати окремо від іншого майна;
• вартістю не більше як 400 євро.

Амортизація за особливими ставками використовується малими та середніми підприємствами і служить інструментом пільгового оподаткування з метою зменшення розміру оподаткованого прибутку для цих підприємств.

Надзвичайний метод  амортизації використовують за наявності однієї з таких підприємств:

• коли до закінчення запланованого строку експлуатації здійснюється закриття виробничої лінії з технічної причини (фізичний аспект);
• коли до закінчення запланованого строку експлуатації припиняється використання об’єкта через надзвичайні економічні обставини, надзвичайні економічні обставини, наприклад, заміну моделі, падіння попиту, перехід до автоматизації тощо(моральний аспект).

Таким чином, амортизаційна політика Федеральної Республіки Німеччини  являє собою комплекс механізмів гнучкого реагування на кон’юнктурі зміни ситуації на ринку, пільгове оподаткування малим та середніх підприємств, що дає змогу в цілому здійснювати на всіх без винятку підприємствах заходи з податкового планування та прогнозування.

 

Методи нарахування амортизації основних запасів

 

Амортизація особливості засобів  – поступове систематичне списання вартості основних засобів в процесі  їх корисного використання, пов’язане  з їх фізичним і моральним зносом.

Відповідно до п. 47 МСБО 16 для розподілу  суми, що амортизується, на систематичній основі протягом строку корисної експлуатації можна використовувати різні методи амортизації : прямолінійного списання, зменшення залишку, суми одиниць метод.

В обліку Польщі, як і в колишньому українському обліку, амортизація нараховується за певною схемою з використання терміну та коефіцієнтів для конкретних груп основних засобів. Величина нарахованого зносу може коливатись залежно від кількості робочих змін; рівня технологічного та економічного прогресу; виробничих потужностей; строку експлуатації; попередньо встановленої ліквідаційної вартості; коефіцієнтів зносу відповідно до податкового законодавства.

В Португалії взагалі дозволяється використовувати лише лінійний метод  нарахування. В Люксембурзі амортизаційні  відрахування не нараховуються по активах, які мають невизначений термін експлуатації.

В законодавстві Німеччини не передбачено  жодних конкретних методів амортизації. На практиці найчастіше застосовується прямолінійний метод та метод  зменшення залишку. Строки служби активів, як правило, зазвичай встановлюється за спеціальними галузевими податковими таблицями.

У Франції, також використовується переважно прямолінійний метод, але ліквідаційна вартість при цьому  не зазначається.

Комерційна амортизація за індивідуальними  рахунками у Франції включається до результату по звичайних операціях, тоді як додаткові суми амортизації в цілях оподаткування включаються до складу екстраординарних операцій. При консолідації, як правило, відображається тільки комерційна амортизація. Найбільш розповсюджений строк знецінення складає 20-30 років для обладнання та 5 років – для транспортних засобів. З 1960 р. у Франції дозволяється використання методу прискореного списання вартості.

В Нідерландах та Іспанії норми  амортизації не співпадають з  нормами, передбаченими податковим законодавством.

В той же час в американській  обліковій практиці застосовується багатоваріантність вибору методу визначення величини зносу, причому вибір такого методу і строк корисного функціонування активу, що амортизується, здійснює саме керівництво підприємства, тобто рішення приймається на підставі професійного судження бухгалтера про дане питання.

Важливо зауважити, що в системі  США можуть переглядаються норми  амортизації, але сама оцінка об’єкту  перегляду не підглядає. Це пов’язано з тим, що, змінюючи оцінку, бухгалтер порушує принцип відповідальності – співставлення раніше понесених витрат з отриманими в даному звітному періоді доходами, - що викривляє фінансовий та призводить до необґрунтованої зміни оподатковуваного прибутку.

В Данії амортизаційні ставки існують  окремо для фінансового та податкового  обліку. Зазвичай тут використовують прямолінійний метод (будівлі та споруди – 50-100 років; основні виробничі  засоби – починаються з 3 років). Практика капіталізації фінансових витрат на створення власних активів протягом періоду, коли вони стають придатними до використання, в Данії законом дозволяється, однак широкого визнання не набула.

Бутинець Ф.Ф., Горецька Л.Л. Бухгалтерський облік  у зарубіжних країнах. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності “Облік і аудит”. – Житомир : ПП “Рута”, 2002. – 544с.