Організація, планування та методика аудиту операцій з коштами

      МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

      ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ПУЛЮЯ 
 

      ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 

                                              КАФЕДРА ФІНАНСІВ ОБЛІКУ І КОНТРОЛЮ 
 

      курсова робота

      на  тему: 

      організація, планування та методика аудиту операцій з  коштами 
 
 
 
 
 

      Виконала:

      ст. гр.  Бос31

      Решетуха Олена  Олександрівна

      Перевірила:

      к.е.н.,доцент Павликівська О.І. 
 
 
 
 
 

                                          Тернопіль — 2010

      План

      Вступ

      Розділ 1. Теоретичні аспекти аудиту операцій з коштами

      1.1. Мета, завдання і джерела інформації  для аудиту операцій з коштами

      1.2. Планування проведення аудиту грошових коштів

      Розділ 2. Організація і методика аудиту грошових коштів

      2.1. Аудит операцій з коштами в  касі

      2.2. Аудит операцій на рахунках в банку

      2.3. Аудит грошових документів та  грошових коштів у дорозі

      2.4. Аудит розрахунків із підзвітними  особами

      Розділ 3. Узагальнення результатів аудиторської перевірки операцій з коштами

      3.1. Аудиторський висновок і звіт

      Висновки

      Література

      Додатки 

      Вступ 

      В умовах ринкової економіки підприємства перебувають у стані фінансових взаємовідносин з іншими суб’єктами господарювання, робітниками і окремими фізичними особами щодо використання майна, грошових коштів, здійснення комерційних операцій та інвестицій. Тобто вони здійснюють як готівкові так і безготівкові розрахунки. Для цього кожне підприємство має касу для розрахунків готівкою і відкриті в установах банків розрахункові рахунки для безготівкового обігу, а також зберігання власних коштів.

      Сучасні умови господарювання підприємств, а також економічні взаємовідносини в України підтверджують важливість і необхідність грошових коштів для здійснення фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємництва. Водночас тема грошових коштів є дуже важливою ділянкою при оцінці платоспроможності та подальшого існування кожного суб'єкту господарювання. Тому на кожному підприємстві повинні створюватися всі умови для ретельного контролю за оприбуткуванням, видачею та рухом грошових коштів. Це перш за все стосується внутрішнього і зовнішнього контролю, оскільки більшість операцій, що здійснюються на підприємстві, пов'язані з рухом грошових коштів, зокрема, проведенням розрахунків між підприємствами.

      Довіра  у взаємовідносинах господарюючих суб'єктів повинна бути підкріплена можливістю для всіх учасників угод одержувати і використовувати фінансову інформацію, достовірність якої підтверджена незалежним аудитором. Незалежне підтвердження інформації про результати діяльності підприємств і дотримання ними норм законодавства необхідні інвесторам для прийняття рішень про об’єкти інвестування. Аудиторські перевірки необхідні також державним органам, судам, прокурорам та слідчим для підтвердження достовірності фінансової інформації. У зв’язку з цим, аудит операцій з грошовими коштами та аудит стану розрахунків є дуже важливими.

      Розділ 1. Теоретичні аспекти  аудиту операцій з  коштами

      1.1. Мета, завдання і  джерела інформації  для аудиту операцій  з коштами 

      Важливою  складовою аудиторської перевірки  фінансово-господарського стану підприємства є аудит грошових коштів, який проводиться за такими напрямками: аудит касових операцій; аудит операцій на поточному рахунку, валютному та інших рахунках у банках, аудит грошових документів та грошових коштів у дорозі та аудит розрахунків із підзвітними особами. Досліджуючи ці напрямки, можна зробити висновок про доцільність та ефективність використання грошових коштів клієнтом.

     Метою аудиту операцій з грошовими коштами, іншими активами та стану розрахунків  є встановлення достовірності даних щодо наявності та руху грошових коштів, повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку грошових коштів і розрахунків відповідно до прийнятої облікової політики, достовірності відображення залишків у звітності господарюючого суб'єкта.

      Основними завданнями аудиту грошових коштів є перевірка [4, 157]:

• наявності грошових коштів у підприємства та виявлення нестач або надлишків;
• дотримання правил зберігання грошових коштів та цінних паперів і правильності організації ведення касового господарства;
• дотримання Положення ведення касових операцій у національній валюті в Україні;
• своєчасності та повноти оприбуткування грошових коштів;
• законності витрачання грошових коштів;
• цільового використання грошових коштів;
• достовірності обліку й ефективності внутрішньогосподарського контролю грошових коштів.

      Об’єктами аудиту грошових коштів є: наявність і збереження грошових коштів у касі, операції з руху готівки в касі, операції на рахунках в банку, матеріали інвентаризації, фінансова звітність.

      Джерела інформації для аудиту грошових коштів:

1. первинні документи з обліку грошових коштів (прибутковий касовий ордер (ПКО), видатковий касовий ордер (ВКО), журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових документів, касова книга, книга обліку прийнятих і виданих касиром грошей, грошовий чек, об’ява на внесення готівки, супровідна відомість до сумки з грошовою виручкою, фіскальний касовий чек на товари (послуги), фіскальний касовий чек видачі коштів, розрахункова квитанція, платіжна відомість, розрахунково-платіжна відомість, платіжне доручення, гарантійне доручення, платіжна вимога-доручення, банківська платіжна картка (БПК), виписка з банку, інші документи, передбачені наказом про облікову політику підприємства);
2. облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку коштів, розрахунків та інших актів;
3. аудиторський висновок попередньої перевірки та інша документація, що узагальнює результати контролю;
4. Головна книга;
5. звітність (Баланс (ф. № 1), примітки до фінансової звітності ф. № 5).

      До  документів, які безпосередньо стосуються каси, належать прибуткові й видаткові  касові ордери, касова та товарно-касова книги, Книга обліку придбання і продажу товарів, звіти касира, прибуткові й видаткові касові ордери, журнал реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів, Журнали-ордери № 1-3, авансові звіти, накладні на відпуск продукції, податкові накладні, рахунки-фактури, товарні чеки, акти виконаних робіт, наданих послуг тощо.

      Метою перевірки банківських операцій є встановлення:

• кількості відкритих і використаних у розрахунках рахунків, законність здійснення операцій за кожним із них;
• своєчасності, законності, достовірності й доцільності відображених на рахунках у банках здійснених операцій щодо надходження та списання грошових коштів;
• обґрунтованості отримання й використання кредитів і позик, своєчасності їх погашення;
• дотримання стану платіжно-розрахункової дисципліни щодо укладених договорів та ін.

      Метою аудиту валютних операцій є перевірка: правильності та законності відкриття валютних рахунків; повноти й своєчасності зарахування валютної виручки; законності використання валюти-готівки тощо.

      Джерела інформації для аудиторської перевірки  банківських операцій:

• виписки банків з відповідних рахунків з доданими до них документами, які є підставою для здійснення прибутково-видаткових операцій (копії платіжних доручень, вимог, меморіальних ордерів, корінці грошових і розрахункових чеків тощо);
• облікові регістри за субрахунками 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» 314 «Інші рахунки в банку в іноземній галузі»;
• баланси, інші документи й облікові регістри, в яких відображуються операції, пов’язані з використанням коштів.

      Основними завданнями аудиту розрахунків із підзвітними  особами є: перевірка дотримання правил видання авансів; контроль за своєчасністю здавання авансових звітів; перевірка правильності використання підзвітних сум і оформлення документів, доданих до авансових звітів, а також своєчасності повернення невитрачених сум. Крім того, завданням аудиту є: виявлення незаконних і недоцільних з господарського погляду витрат.

      Джерелами аудиту є: накази і розпорядження  по підприємству, авансові звіти з прикладеними до них виправдувальними документами про використання підзвітних сум, звіти касира з прикладеними прибутковими і видатковими касовими документами, Головна книга, баланс підприємства, дані аналітичного і синтетичного обліку з рахунка 372 «Розрахунки з підзвітними особами» [ 7, 215 ].  
 

      1.2. Планування проведення аудиту грошових коштів 

      Для проведення аудиторської перевірки, в  тому числі і перевірки грошових коштів, аудитор використовує план перевірки. Аудитор зобов'язаний чітко прогнозувати, контролювати й обліковувати процеси своєї діяльності для того, щоб забезпечити на кожній стадії роботи найбільш ефективні процедури.

      Під плануванням аудиту розуміють підготовку головної стратегії і конкретних підходів до характеру, періоду та часу проведення аудиту. Метою планування аудиту є зосередження уваги аудитора на найважливіших проблемах перевірки.

      Процес  планування майбутньої перевірки аудитор  розпочинає після проведення попередніх переговорів та укладення договору на проведення аудиту з підприємством.

      Планування  є початковою стадією проведення аудиту, на якій відповідно до Міжнародного стандарту аудиту № 300 «Планування» визначають обсяги і терміни аудиту, розробляють план і програму перевірки, які визначають види та послідовність дій аудитора [1].

      Процес  планування умовно можна поділити на три стадії: попереднє планування; складання загального плану; розробка програми аудиту.

      На  стадії попереднього планування аудитор  вивчає наявну і доступну йому інформацію про підприємство-замовник. Для цього використовують матеріали, які зберігають у постійному архіві аудиторської фірми, інформацію, одержану від інших аудиторських фірм. Для роз'яснення спірних питань можливий виїзд до клієнта з попереднім погодженням переліку питань, які підлягають обговоренню.

      Найважливішою складовою частиною планування аудиту є формування в аудитора уявлення про стан справ на підприємстві. Детальні вимоги до порядку отримання  інформації про стан справ на підприємстві наведено в МСА № 310 «Знання бізнесу» [1].

      Розробляючи загальний план, аудитор здійснює аналіз таких питань:

      • головні фактори, які мають вплив  на діяльність підприємства;

      • найважливіші характеристики підприємницької  діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва, надання послуг, фінансового стану, а також порядку його звітування включно із змінами, які, можливо, були після попереднього аудиту;

      • розподіл обов'язків між керівництвом підприємства;

      • методологія і принципи бухгалтерського  обліку, які застосовувала бухгалтерія підприємства;