Організація, планування та методика аудиту операцій з коштами

Продовження табл. 2.1

Ознайомитися з програмою аудиту касових операцій, безготівкових операцій, дебіторської заборгованості можна в Додатках [4, 159-175].

Програма аудиторської перевірки грошових коштів на поточному та інших рахунках в банку повинна включати такі питання: встановлення кількості поточних, валютних, розрахункових та інших рахунків в установах банку, відповідності господарських операцій, які відображаються на вказаних рахунках, чинному законодавству; перевірка повноти і своєчасності оприбуткування грошових коштів, що надійшли на рахунки підприємств, своєчасності перерахування податків до бюджету й обов’язкових платежів; перевірка правильності кореспонденції рахунків за банківськими операціями.

Записи і висновки аудитора за кожним розділом програми фіксуються в робочій документації і є тим фактичним матеріалом, котрий використовується аудитором у процесі підготовки й обґрунтування аудиторського звіту. Програма аудиторської перевірки передається керівникові підприємства для ознайомлення і узгодження об'єктів та стадій перевірки.

Розділ 2. Організація  і методика аудиту грошових коштів

2.1. Аудит операцій з коштами  в касі

Операції  за рухом грошових коштів підлягають суцільній перевірці. Здійснюючи аудит  касових операцій, слід керуватися Положенням про ведення касових  операцій у національній валюті в  Україні, затвердженим постановою Правління  Національного банку України  від 15.12.04 р. №637 із змінами і доповненнями. Підприємства та індивідуальні підприємці, які мають поточні рахунки в банку, зобов'язані зберігати свої кошти в установах банків. Готівка, яку вони одержують із власних поточних рахунків, має витрачатися виключно на визначені в чеку цілі. Розрахунки готівкою підприємств усіх форм власності, а також індивідуальних підприємців з громадянами мають проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів, касового чи товарного чека, квитанції, договору купівлі-продажу, актів закупівлі, виконання робіт (надання послуг) або інших документів, що засвідчують факт купівлі товару, виконання роботи, надання послуги.

Аудит каси проводять у такій послідовності: інвентаризація каси, перевірка дотримання Положення про ведення касових  операцій, документальна перевірка  прибуткових і видаткових касових  операцій [24, 112].

Наявність грошей, цінних паперів, грошових документів, оплачених санаторно-туристичними путівками, поштовими марками та наявність бланків суворої звітності визначаються під час інвентаризації каси, в результаті чого оформлюється висновок про перевірку.

Однак при  аудиторській перевірці проведення інвентаризації не належить до числа  обов'язкових процедур, які використовує аудитор для підтвердження достовірності  даних, що числяться за статтею "Каса" активу балансу. Аудитор у даному випадку може скористатися результатами внутрішнього контролю.

Слід  також врахувати, що готівку в  іноземній валюті записують до акта інвентаризації із зазначенням назви  і суми в перерахунку на українські гривні за курсом Національного банку України.

Після здійснення інвентаризації каси аудитори розпочинають виконання інших процедур, передбачених програмою аудиту.

Розпочинаючи перевірку касових  операцій, аудитор виявляє правильність їх документального оформлення (повнота  заповнення реквізитів прибуткових  і видаткових документів; обов’язкова  реєстрація прибуткових і видаткових ордерів, платіжних відомостей тощо, наявність підписів відповідальних осіб і отримувачів грошових коштів, відсутність виправлень, підчисток тощо).

Для цього  вивчаються звіти касира з первинними документами і касова книга. Остання  має бути пронумерована, прошнурована, опечатана печаткою і вестись  в одному екземплярі. Додаткові касові книги дозволяється вести на підприємствах, які мають каси в підрозділах, територіально віддалених від адміністративного  приміщення, а також у разі здійснення операцій з готівковою валютою (по кожній валюті окремо). Записи в касовій  книзі мають бути ідентичними  записам у звіті касира і підтверджуватися первинними документами. Якщо на підприємстві облік касових операцій комп’ютеризований, то допускається ведення касового щоденника, листи якого роздруковуються  на принтері в двох примірниках (перший примірник періодично зброшуровується  у вигляді книги, другий — є  звітом касира).

У цьому  разі аудитор повинен впевнитися (самостійно чи з допомогою експерта) в захищеності програми від несанкціонованого  доступу касира та інших осіб з  метою зміни нумерації документів (програма повинна генерувати наступний  номер прибуткових і видаткових документів автоматично під час  їх підготовки і друкування бланка).

Під час  перевірки касових операцій аудитор  використовує такі документи: № КО-1 "Прибутковий касовий ордер"; № КО-2 "Видатковий касовий ордер"; № КО-3 і КО-3а "Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів"; № КО-4 "Касова книга"; № КО-5 "Книга обліку прийнятих і виданих касиром грошей", документи без ордерного оформлення приймання і видачі грошей, облікові регістри, Головну книгу і баланси на відповідні дати за рахунком 30 "Каса", баланси за відповідні дати, виписки банків, матеріали внутрішнього аудиту, висновки різних експертів, відомості грошових коштів тощо [22; 24].

Приймання готівки касами підприємств проводиться  за прибутковими касовими ордерами, підписаними  головним бухгалтером або особою, ним уповноваженою. Про приймання  грошей видають квитанцію за підписом головного бухгалтера або особи, ним уповноваженої, і касира, завірену печаткою (штампом) касира або відбитком  касового апарата.

Видача  готівки з кас підприємств  проводиться за видатковими касовими ордерами або за належно оформленими  платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями. Документи на видачу грошей мають бути підписані керівником і головним бухгалтером підприємства або особами, ними уповноваженими. У цих документах не повинно бути ніяких підчисток чи виправлень.

Використання  готівки за цільовим призначенням перевіряють  зіставленням даних про одержання  в банку грошей з даними про  їх витрачання (балансовим методом, тобто  залишок на початок з рахунка 30 "Каса" плюс оборот за дебетом  за цим же рахунком і мінус оборот за кредитом). Для цього використовують дані звітів касира з доданими документами, дані облікових регістрів з дебету і кредиту рахунка 30 "Каса" і  журналу реєстрації прибуткових  і видаткових касових документів.

Своєчасність  і повноту внесення в банк невикористаних грошових сум перевіряють шляхом зіставлення дати і суми зарахування  грошей на рахунок відповідно до виписки  банку з датою закінчення масової  виплати грошей, зазначеною у дозвільному  написі на платіжних відомостях, і  депонування заробітної плати та інших невиплачених сум, а також  із датою і сумою оприбуткування грошей у касу за іншими надходженнями.

Під час  перевірки звіту касира і прикладених  до нього документів аудитор зіставляє  номери останніх прибуткових і видаткових касових ордерів, прикладених до звіту, із записами в журналі реєстрації, щоб переконатися у повноті обліку останніх касових операцій. Якщо буде виявлено розбіжності у сумі або  нумерації ордерів, з'ясовують причини. Щоб перевірити, як дотримано встановлений ліміт залишку грошей у касі, необхідно  зіставити фактичні залишки грошей на окремі дати й у середньому за місяць із лімітом залишку. При підрахунку фактичних залишків грошей у касі вилучається готівка, призначена для  виплати заробітної плати, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, пенсій і премій.

Наприкінці  робочого дня касир підводить  підсумки операцій за день, виводить залишки  грошей у касі на наступне число  і передає в бухгалтерію звіт касира, який складається щоденно.

Перевіривши правильність документального оформлення касових операцій, аудитор установлює законність здійснення касових операцій, відповідність їх Положенню «Про ведення касових операцій у національній валюті України»

Під час перевірки касових операцій особливу увагу звертають на виявлення  повноти, своєчасності і правильності оприбуткування готівки (надходжень з  банку, повернення підзвітних сум, виручки, внесків орендної плати та інших  позареалізаційних доходів).

Надходження з банку перевіряються за допомогою  звіряння ідентичних сум, записаних  у корінцях чеків, виписках банку  і прибуткових касових ордерах. Надходження виручки вивчається через звіряння сум у прибутково-касовому ордері (ПКО), накладних і рахунках-фактурах, стрічках касового апарата та ін. Повернення невикористаних авансів аналізується по ПКО. Позареалізаційні доходи повинні  підтверджуватись відповідними угодами, актами, довідками.

Аудитор повинен запросити довідку про  видані чекові книжки. Чекові книжки, корінці використаних чеків і невикористані чеки мають зберігатися у головного бухгалтера в умовах, що виключають можливість їх втрати. Зіпсовані чеки з написом "Анульовано" слід зберігати підклеєними до корінців чеків.

Забороняється: довіряти зберігання чекових книжок іншій особі, зокрема касиру, який одержує за чеками готівку в банку, а також підписувати незаповнені  чеки; виписувати чеки на пред'явника (мають  використовуватися тільки іменні чеки).

Для того, щоб впевнитись у повноті оприбуткування грошей за реалізовані товарно-матеріальні  цінності, слід перевірити звіти про  їх рух і записи за рахунками обліку їх реалізації. При цьому кредитові  записи за рахунком реалізації (за готівку) зіставляють із дебетовими записами з рахунка каси. У разі розбіжностей слід перевірити сутність зазначених операцій й встановити причини відхилень. На кожному підприємстві матеріальні  цінності мають видаватися тільки за наявності на накладній поставленого касою штампа "Оплачено". Готівка  за продані товари чи надані послуги  має здаватися в касу підприємства. Квитанція видається за підписами  головного бухгалтера і касира.

Під час  аудиту правильності виплати грошей за платіжними відомостями слід вибірково  встановити, чи всі записані в розрахунково-платіжні відомості особи практично працювали  на підприємстві й чи немає серед  них підставних осіб, на яких виписується  заробітна плата з метою її привласнення. Такі факти виявляють  шляхом звіряння даних відомості  на виплату заробітної плати з  показниками обліку особового складу і табелів, із наказами про зарахування  на роботу і звільнення, з даними первинних документів про нарахування  заробітної плати. Слід також перевірити підсумки в платіжних відомостях, тому що нерідко допускаються факти  навмисного завищення підсумків  у графі "До видачі на руки" на передбачувану суму привласнення. Тут  необхідно звернути увагу на величину виплачених сум окремим особам із наступною перевіркою їх реальності, на справжність підписів осіб, що одержали гроші, на дописані суми, підчищення, необумовлені виправлення, неякісне оформлені доручення  тощо.

У всіх відомостях слід перевірити справжність (автентичність) підписів одержувачів грошей. Для  цього підписи в одних відомостях зіставляють із підписами в інших, особливу увагу звертають на виправлення  і підчищення. В окремих випадках слід опитати одержувачів грошей, що дає змогу виявити підроблені підписи, а деколи і підставних та вигаданих осіб.

Одночасно слід перевірити обґрунтованість виділення  ПДВ у прибуткових і видаткових касових документах, відображення їх в обліку. Вивчається також дотримання ліміту розрахунків готівкою між  юридичними особами. Всю готівку понад встановлені ліміти залишку готівки в касі підприємства зобов'язані здавати у порядку й у строки, встановлені установою банку для зарахування на їхні рахунки.

Установлюються  факти оплати співробітникам здійснених господарських витрат без оформлення авансових звітів, повторної оплати за раніше оформленими документами, виплат «підставним особам», присвоєння грошових сум за підробленими документами  та ін.

На завершення досліджується правильність вказаної в облікових регістрах за рахунком 30 «Каса» кореспонденції рахунків, підрахунку оборотів і залишків. Для цього звіряються дані касової книги, звіту касира й облікового регістра за відповідний місяць, період по датах. Виявлені розходження між показниками, що порівнюються, означають наявність помилок, які можуть бути як ненавмисними, викликаними неуважністю бухгалтера під час підрахунку, так і навмисними. Останні вимагають отримання письмових пояснень й оперативного інформування керівника підприємства. У будь-якому разі виявлені аудитором помилки і недостовірні дані обов’язково реєструються в його робочих документах.

Вивчаючи  факти надходження грошей на поточні  рахунки в банках, слід перевірити правильність і повноту гарантування їх за виписками банку, бухгалтерськими  регістрами і звітами касира.

Під час  перевірки правильності списання коштів з рахунка у банку особливу увагу доцільно звернути на своєчасність і повноту оприбуткування і цільового використання готівки, одержаної в банку.

У бухгалтерському обліку валюту обліковують на субрахунках рахунку 31 «Рахунки в банках». Зокрема, цей рахунок має таку структуру: 311 «Поточні рахунки в національній валюті»; 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»;  313 «Інші рахунки в банку в національній валюті»; 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті».

Джерелом  перевірки, контролю валютних коштів в  касі є касові документи — прибуткові та видаткові касові ордери, журнали  їх реєстрації, касові книги.