Організація обліку витрат та методика аналізу собівартості послуг

За дебетом рахунку 91 відображається сума визнаних витрат, за кредитом –  щомісячне, за відповідним розподілом, списання на рахунки 23 «Виробництво» та 90 «Собівартість реалізації».

Аналітичний облік на підприємстві ведеться за місцями виникнення, центрами та статтями (видами) витрат.

До витрат операційної  діяльності, що не включаються до собівартості продукції  на ТОВ «Ромнигазбуд»  відносяться наступні види:

• адміністративні витрати;
• витрати на збут;
• інші операційні витрати.

На рахунку 92 «Адміністративні витрати» відображаються загальногосподарські витрати, пов’язані  з управлінням та обслуговуванням  підприємства. Рахунок 92 є витратним, активним, призначеним для обліку господарських процесів.

За дебетом рахунка 92 «Адміністративні витрати» відображається сума визнаних адміністративних витрат, за кредитом – списання на рахунок 79 «Фінансові результати». Аналітичний облік  адміністративних витрат ведеться за статтями витрат.

Для обліку витрат, пов’язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг призначений рахунок 93 «Витрати на збут». Рахунок 93 є витратним, активним, призначеним для обліку господарських  процесів.

Для обліку інших  витрат операційної діяльності на ТОВ «Ромнигазбуд»  використовують рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності». Рахунок 94 є активним, витратним, призначеним для обліку господарських процесів. На рахунку 94 ведеться облік витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут».

По дебету рахунку 94 відображається сума визнаних витрат, по кредиту – списання на рахунок 79 «Фінансові витрат».

Щомісячне списання адміністративних витрат, витрат на збут та інших витрат операційної діяльності на підприємстві оформлюється за допомогою  розрахунку (довідки), складеного працівником  бухгалтерії.

Для синтетичного обліку адміністративних витрат, витрат на збут та інших витрат операційної діяльності використовується журнал-ордер №5.

Отже, можна  зробити висновок, що облік витрат операційної діяльності, що не включаються  до собівартості продукції на ТОВ  «Ромнигазбуд» ведуться на рахунках 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут» та 94 «Інші витрати операційної діяльності». На рахунку 92 «Адміністративні витрати» відображаються загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства. Облік витрат операційної діяльності, що включаються до собівартості продукції ведуться на рахунках 23 «Виробництво» та 91 «Загальновиробничі витрати». Рахунок 23 використовується для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг), а 91 для обліку виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва. Аналітичний облік ведеться за видами виробництв, статтями витрат та місцями їх виникнення. Для обліку витрат, пов’язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг призначений рахунок 93 «Витрати на збут». Для синтетичного обліку адміністративних витрат, витрат на збут та інших витрат операційної діяльності використовується журнал-ордер №5. Розглянувши первинний облік витрат операційної діяльності, бачимо, що під час звичайної діяльності ТОВ «Ромнигазбуд» виникає велика кількість витрат, первинний облік яких є передумовою успішної діяльності підприємства.

 

 

2.3 Аналіз визначення калькулювання собівартості

 

 

На ТОВ «Ромнигазбуд»  калькулювання є заключним етапом обліку виробничих витрат собівартості продукції (робіт, послуг). Калькулювання  собівартості продукції – одна із важливих функцій обліку, але, крім його основного призначення, калькулювання є важливою інформаційною базою для вибору виробничої стратегії та ціноутворення. Під цією категорією також розуміють: обчислення собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) за встановленою номенклатурою витрат. 

Процес калькулювання передбачає відповідний порядок робіт, який наведено в Таблиці 2.7.

 

Таблиця 2.7 –  Порядок організації калькуляційної роботи

Організація калькуляційної роботи	Визначення переліку витрат, які включаються до собівартості продукції і тих, що не включаються
	Визначення переліку статей витрат на виробництво, який прийнятий  для обліку і калькулювання
	Визначення переліку витрат, які включаються до собівартості продукції і тих, що не включаються
	Обґрунтування методики відображення витрат та їх оцінка за кожною статтею калькуляції
	Встановлення принципів  розподілу витрат між готовою  продукцією і незавершеним виробництвом
	Розробка обґрунтованих  способів розподілу непрямих витрат між окремими видами продукції робіт  та послуг
	Оцінка незавершеного виробництва
	Визначення переліку об'єктів калькуляції і калькуляційних одиниць
	Розробка калькуляційного  листа
	Визначення періодичності  калькулювання
	Встановлення центрів  витрат, сфер відповідальності та видів  продукції за якими складаються  стандартні (нормативні) та фактичні калькуляції

 

 

 

Інформація  про собівартість використовується апаратом управління для здійснення таких важливих функцій:

• планування обсягів виробництва продукції в цілому по підприємству та на рівні структурних підрозділів, а також собівартості окремих видів продукції, оскільки планування собівартості продукції є частиною загального плану діяльності;
• контролю за дотриманням планової величини загальних витрат і собівартості одиниці продукції;
• відхилення від стандартних витрат з аналізом причин та винуватців таких відхилень;
• прийняття короткострокових управлінських рішень, зокрема пов'язаних із визначенням обсягу реалізації, асортименту продукції, а також формування цінової політики підприємства;
• пошуків внутрішньовиробничих резервів;
• усунення нераціонального використання ресурсів, непродуктивних витрат;
• оцінки рівня структурних підрозділів підприємства.

Калькуляція, що складається працівниками бухгалтерії  на ТОВ «Ромнигазбуд» наведена в  Додатку В.

При визначенні виробничої собівартості продукції на ТОВ «Ромнигазбуд» спочатку розраховують вартість запасів, необхідних для виробництва кожного виду продукції і для даного виробництва в цілому.

Спочатку розраховуються техніко-економічні показники витрати  запасів, ціни на них, трудові затрати та інші витрати, указані у пункті 11 П(С)БО №16 «Витрати».

Окремі види продукції  виготовляються у різних модифікаціях, тому на кожну з них складається  окрема калькуляція очікуваних виробничих витрат.

До виробничої собівартості на ТОВ «Ромнигазбуд» включаються:

− прямі витрати на матеріали;

− прямі витрати на оплату праці;

− інші прямі витрати;

− змінні загальновиробничі  і розподілені постійні загальногосподарські витрати.

 За видами витрати  на підприємстві класифікуються  за економічними елементами та за статтями калькуляції.

Групування витрат за статтями калькуляції призначене для  організації аналітичного обліку витрат і калькулювання собівартості окремих  видів перевезень, обчислення витрат у розрізі структурних підрозділів  підприємства.

За способами віднесення на собівартість продукції витрати на ТОВ «Ромнигазбуд» поділяються на прямі і непрямі.

За ступенем впливу обсягів  виготовлення продукції на рівень витрат  на підприємстві витрати поділяються  на змінні і постійні.

За звітними періодами  витрати на виробництво поділяються на поточні та майбутніх періодів.

Так як ТОВ «Ромнигазбуд»  займається будівництвом, то при обчисленні одиничної фактичної собівартості застосовуються: квадратний метр корисної площі, кілометр дорожнього шляху, трубопроводи, кубічний метр ємності, об'єму, одиниця потужності промислового цеху тощо.

Сукупність  об'єктів об'єднують  за різними  характеристиками, за умови їх однакового призначення.

В будівництві  використовуються показники кошторисної, планової (розрахованої будівельним підприємством з урахуванням конкретних умов) і фактичної (реально сформованої на будівельному майданчику) собівартості будівельно-монтажних робіт.

До виконання  будівельних робіт на підприємстві ТОВ «Ромнигазбуд»  складається  проект, який крім технічної документації містить економічну частину – кошторис, який є розрахунком собівартості будівництва об'єкту на основі встановлених норм.

Кошторисна  вартість – це сума кошторисної  собівартості та кошторисного прибутку (планових накопичень). Таким чином, собівартість замовлення (проекту) оцінюється ще до початку робіт.

Вона є базою  для розрахунку планової собівартості і дозволяє підприємству прогнозувати рівень своїх майбутніх витрат, а  замовнику оцінити межі (максимальну  вартість об'єкту), в яких може здійснюватися торг при укладанні договору з будівельним підприємством.

Планова собівартість будівельно-монтажних робіт на ТОВ  «Ромнигазбуд» є прогнозною величиною  витрат підприємства на виконання певного  комплексу будівельно-монтажних  робіт. Інакше кажучи, планова собівартість визначає величину витрат на виконання робіт в установлені договором строки будівництва при раціональному та ефективному використанні реально існуючих в розпорядженні підприємства будівельних машин, механізмів та інших технічних, матеріальних, фінансових та трудових ресурсів, дотриманні правил технічної експлуатації основних засобів та забезпечення безпечних умов праці.

На ТОВ «Ромнигазбуд»  обчислюється планова собівартість будівельно-монтажних робіт в  цілому по підприємству. З цією метою  визначається рівень рентабельності будівельно-монтажних робіт: відношення планового прибутку до кошторисної вартості запланованого до виконання обсягу робіт з об'єктів, що підлягають здачі в плановому періоді. Різниця між плановим рівнем рентабельності і відсотком планових накопичень приймається за плановий рівень зниження кошторисної собівартості. Цей відсоток зниження собівартості поширюється на весь обсяг будівельно-монтажних робіт.

Для забезпечення запланованого рівня зниження кошторисної  собівартості на підприємстві розробляються організаційно-технічні заходи.

Планова собівартість фактично виконаного обсягу будівельно-монтажних  робіт на ТОВ «Ромнигазбуд» розраховується також шляхом коригування кошторисної  собівартості робіт, виконаних власними силами, за тим же плановим відсотком зниження кошторисної собівартості та з додаванням фактично відшкодованих сум компенсацій. Аналогічно доводяться до планового розміру кошторисні суми кожної статті витрат, але тільки по підприємству в цілому. При цьому зберігаються усередненість і умовність запланованих витрат.

Порядок і методи планування собівартості встановлює самостійно, виходячи з умов діяльності. При  цьому планова собівартість робіт  може розраховуватися як за окремими об'єктами, так і за підрядними договорами і на виробничу програму в цілому.

Фактична собівартість будівельних робіт – це сума витрат, здійснених підприємством в ході виконання заданого комплексу робіт  в умовах виробництва, що склалися. На ТОВ «Ромнигазбуд» вона включає  як продуктивні, так і непродуктивні витрати, у тому числі штрафи, пені, неустойки тощо.

Ціна будівельної  продукції на ТОВ «Ромнигазбуд»  розраховується на підставі кошторисної  вартості. Тому, якщо фактичні витрати  будуть менші, ніж кошторисна вартість, то підприємство отримає прибуток понад планових накопичень. Якщо ж підприємство допустить перевитрати, то прибуток буде менше кошторисної величини, і навіть можливе виникнення збитків. Так, матеріали на ТОВ «Ромнигазбуд» на кожен вид робіт відпускаються у відповідності з нормами, кожен випадок відхилень фіксується, а його причини викладаються в додатку до матеріального звіту. Розмір заробітної плати, накладних витрат тощо також визначаються на основі кошторисних (планових) показників.

У відповідності  до видів собівартості на ТОВ «Ромнигазбуд» використовують три види калькуляції.

Кошторисна  калькуляція – це обчислення кошторисної  собівартості 1 куб. м будинку (собівартість об'єкта в цілому або окремих видів  робіт, конструкцій будівлі) за кошторисними розцінками (нормами), тобто за усередненими розцінками на витрачання матеріальних ресурсів і оплату витрат праці робітників з врахуванням накладних витрат і лімітованих витрат на 1 куб. м будівлі.

Планова калькуляція  – це обчислення планової собівартості 1 куб. м будівлі (або планової собівартості всіх робіт на об'єкті), як різниці між кошторисною собівартістю об'єкту і розміром витрат по заходах, що підвищують організаційно-технічний рівень будівельного виробництва по зведенню конкретного об'єкта а розрахунку на 1 куб. м будівлі. Планова собівартість будівельних робіт в цілому по будівельному підприємству (кошторис витрат на виробництво) визначається підсумовуванням планової собівартості робіт за об'єктами.

Фактична калькуляція - це визначення фактичної собівартості 1 куб. м будівлі, всіх будівельних робіт на об'єкті на основі фактично здійснених витрат на виробництво 1 куб. м будівельної продукції, включаючи і незаплановані непродуктивні витрати.

При виконанні  капітальних робіт складається  виробнича калькуляція, що визначає собівартість об'єкта та включає втрати будівельного підприємства.

Виробнича калькуляція  ТОВ «Ромнигазбуд» має на меті виявити як повну собівартість будівельних  або монтажних робіт за окремими об'єктами, так і собівартість робіт  за визначений період.

На підприємстві ТОВ «Ромнигазбуд» застосовується  позамовний метод калькулювання собівартості продукції будівельного виробництва, при якому об'єктом обліку і калькулювання є замовлення (об'єкт будівництва, вид робіт тощо).

Сутність цього  методу полягає в наступному. При  наявності проектно-кошторисної документації і плану фінансування будівництва підрядне підприємство видає наказ про початок робіт і включення об'єкта до плану. Плановий відділ на кожний такий об'єкт виписує замовлення, якому присвоюється черговий з початку року номер (код, шифр), який надалі обов'язково вносять у всі документи при оформленні.