”Організація обліку праці та її оплати” на прикладі КСП ім. А.В. Трофімова Овідіопольського району Одеської області

 

  

     Форми №№П-12 та П-13 застосовуються для обліку  робочого часу всіх категорій  працівників, для контролю та  дотримання працівниками встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, а також для складання звітності з праці.

     Форма №  П-13 “Табель обліку використаного  часу” застосовується в умовах  автоматизованої системи управління підприємством. Типова форма №П-13 пристосована до різних умов організації виробництва, може бути доповнена необхідними даними, враховуючи особливості галузі.

     Форма №П-14 використовується тільки для  обліку використання робочого  часу працівників  з твердим місячним окладом або ставкою. Облік часу понаднормових робіт здійснюється на підставі списків осіб, працюючих понаднормово (форма №П-15). Списки з відміткою майстра про кількість фактично відпрацьованого понаднормового часу використовуються для запису до часу простоїв, що здійснюються на підставі листків обліку простоїв (форма П-16). Листки обліку простоїв з відміткою про час простоїв використовуються для запису до табелю.

     Список  осіб, які працювали в понадурочний  час (форма П-15), використовується для обліку часу, відпрацьованого понадурочно та оплати роботи в понадурочний час. Заповнюється в одному примірнику майстром або іншими посадовими особами, відповідальними за облік простоїв, і передається до бухгалтерії.

    На кожний  первинний документ складається графік документообігу.

     Облік виконання  норм виробітку (норм часу), нормативних  завдань здійснюється на підставі  первинних документів з обліку  виробітку продукції та виконання  робіт за звітний період відповідними  особами, на яких це покладено. В цих документах поряд з даними про кількість виготовленої продукції відображається також час, встановлений за нормою за виконання цього обсягу роботи; фактичний час, витрачений на його здійснення, за звітний період, визначається за даними табельного обліку.

     Для спрощення  обліку, в цехах і ділянках  з дрібносерійним та індивідуальним  характером виробництва під час  разових ремонтних робіт для  обліку виробітку використовуються  накопичувальні чи разові наряди. Приймання виготовленої продукції  (виконаних робіт) проводиться майстром і контролером відділу технічного контролю та оформлюється відповідними документами, а за відсутності на даних видах робіт контролера відділу технічного контролю – майстром (бригадиром). 

     У випадку,  коли робітник виконує роботу за окремим завданням, її здача оформлюється без підпису робітників відділу технічного контролю, а кількість виготовленої продукції обліковується майстром.

     Облік виробітку  продукції у серійному виробництві  здійснюється за допомогою маршрутних  карт.

     Доплати  повинні оформлюватись окремими  документами –листками на доплату,  робочими нарядами з відокремлюваними  знаками. Доплати через невідповідності  розряду роботи робітника оформлюються  в листках на доплату міжрозрядної  різниці, який виписується майстром.

     Порядок  нарахування заробітної плати  при виконанні робіт різної  кваліфікації, при суміщенні професій (посад) і виконанні обов’язків  тимчасово відсутнього працівника, а також порядок нарахування  деяких інших виплат наводиться  у таблиці 3.5.

 

Таблиця 3.5 Порядок нарахування деяких виплат з оплати праці відповідно до КЗпП

Стаття КЗпП	Характер виплат	Методика розрахунку
1	2	3
102	Оплата праці за сумісництвом	Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну  плату за фактично виконану роботу
104	Оплата праці при  виконанні робіт різної кваліфікації	При виконанні робіт  різної кваліфікації праця погодинних працівників, а також службовців оплачується за роботою вищої  кваліфікації, праця робітників-відрядників, за розцінками, встановленими для роботи, яка виконується
105	Оплата праці при  суміщенні професій і виконанні  обов’язків тимчасово відсутнього  працівника	Працівникам, які виконують  на тому ж підприємстві, поряд зі своєю основною роботою, обумовленою  трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією . Розмір доплат встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі
106	Оплата роботи в понадурочний час	При погодинній системі  оплати праці робота в понадурочний час оплачується в подвійному розмірі, а при відрядній – виплачується доплата у розмірі 100% від тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації за всі відпрацьовані години
107	Оплата роботи у святкові і неробочі дні	Робота у святкові і неробочі дні оплачується у  подвійному розмірі
1	2	3
108	Оплата роботи у нічний час	Робота в нічний час  оплачується у підвищеному розмірі, встановленому генеральною угодою та колективним договором. Цей розмір не повинен бути менший, ніж 20% тарифної ставки.
109	Оплата праці за незакінченим відрядним нарядом	В разі, коли працівник залишає відрядний наряд незакінченим з незалежних від нього причин, виконана частина роботи оплачується за оцінкою, визначеною за погодженням сторін відповідно до існуючих норм та розцінок
111	Порядок оплати праці  при виконанні норм виробітку	Оплата праці проводиться за фактично виконану роботу. Проте місячна заробітна плата не може бути нижчою 2/3 тарифної ставки встановленого йому розряду
112	Порядок оплати праці  при виготовленні продукції, що виявилась  браком	Оплата праці здійснюється за заниженими розцінками. Проте місячна заробітна плата не може бути нижчою 2/3 тарифної ставки встановленого йому розряду. Час простою з вини працівника не оплачується.

 

 

     На великих  підприємствах в тих випадках, коли техніка розподілу заробітної  плати за виробничими розрахунками не ускладнюється, розрахунково-платіжна відомість (РПВ) може виписуватися в одному примірнику, в інших випадках відомість виписується у двох примірниках, причому платіжним документом є перший примірник.

     Дані щодо  авансу, який виплачується, щодо сум утримання податків, обчислюються за розміром заробітної плати минулого місяця, та інші відрахування записуються протягом місяця до відкритої на поточний місяць РПВ.

     Для одержання  даних про заробіток працівника  за минулі періоди ведеться особовий рахунок, в якому, крім загальних відомостей про працівника, щомісячно відображаються суми нарахованої заробітної плати за видами.

     Преміювання  працівників на підприємстві  здійснюється у відповідності  з трудовим договором, Положеннями  про преміювання, про встановлення надбавок та оформлюється наказом керівника підприємства.

4. Організація обліку відпусток, їх розрахунок та оплата

 

     Надання  відпусток регулюється Законом  України “Про відпустки”, згідно  з яким право на відпустки  мають громадяни України, що перебувають у трудових відносинах з підприємствами, а також працюють за трудовою угодою у фізичної особи, іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні.

 

Таблиця 3.6 Надання відпусток працівникам підприємства

Стаття КЗпП	Вид та порядок надання відпусток
74	Щорічні відпустки
75	Тривалість відпустки
76	Додаткові відпустки
77	Додаткові відпустки, що надаються порядком заохочення за виконання  державних чи громадських обов’язків
78	Не включення відпусток  по тимчасовій непрацездатності до щорічних відпусток
79	Порядок надання відпусток
80	Допустимі випадки перенесення  відпусток
81	Право на відпустку при  переведенні на інше місце роботи
82	Обчислення стажу роботи, що дає право на відпустку
83	Неприпустимість заміни відпустки грошовою премією
84	Відпустка без збереження заробітної плати

 

     Підставою  для надання відпустки є заява  працівника. На підставі затвердженого  графіку відпусток чи заяви  працівника на підприємстві видається  наказ про надання відпустки.

    Наказ видається в двох примірниках. Один примірник залишається у відділі кадрів. При цьому у типовій формі Т-2 в розділі 4 “Відпустки” проводяться записи про види відпусток, період, за який вона надається, дати і номеру наказу. Другий примірник наказу передається до бухгалтерії підприємства і є підставою для нарахування і виплати відпускних.

     При оформленні  відпустки також використовують  список про надання відпустки.

5. Організація обліку відрахувань та утримань із зарплати працівників

 

 

Згідно з законодавством України передбачено наступні види відрахувань з фонду оплати праці (табл.3.7).

    

Таблиця 3.7 Відрахування з фонду оплати праці

Законодавчий акт	Види відрахувань
ЗУ “Про збір на обов’язкове  пенсійне страхування	Збір на обов’язкове  пенсійне страхування
ЗУ “Про збір на обов’язкове  соціальне страхування	Збір на обов’язкове  соціальне страхування
Порядок справляння збору  на обов’язкове соціальне страхування  на випадок безробіття	Збір на обов’язкове  соціальне страхування на випадок  безробіття

 

     Згідно з чинним законодавством із заробітної плати працівників підприємства також проводяться утримання.

     Обов’язковими  видами утримань із заробітної  плати є наступні:

• прибутковий податок з громадян;
• утримання до Пенсійного фонду
• утримання до фонду соціального страхування на випадок безробіття.

     Крім того  із заробітної плати можуть  здійснюватися утримання, наприклад,  аліментів, штрафів та інших  сум для відшкодування заподіяного  збитку на підставі рішення  судів, а також профспілкові  внески тощо.

     Утримання аліментів здійснюється з усіх видів заробітку та додаткової винагороди як за основним місцем роботи, так і роботи за су місництвом у відповідності з Переліком видів заробітку, який належить обліку при утриманні аліментів, затвердженого постановою КМУ від 26.02.93 р. №146.

     Поряд з  тим законодавством передбачено  ряд виплат, з яких не здійснюється  утримання аліментів.

    

6. Організація бухгалтерського контролю за використанням праці і фонду її оплати

 

     Завдання  контролю – систематичне спостереження за використанням праці і фонду її оплати на кожній ділянці підприємства і за кожним виконавцем окремих господарських процесів.

     Оперативний  бухгалтерський контроль за використанням  праці і фонду її оплати  може здійснюватись за допомогою  первинних одноразових і зведених документів, накопичувальних і групувальних відомостей, виробничих звітів і технологічних карт. Організувати такий контроль повинен головний бухгалтер підприємства. Оперативний контроль сприяє підвищенню ефективності праці, її економічному і раціональному розподілу, витрачанню фонду оплати праці, зниженню собівартості продукції, забезпеченню підвищення продуктивності праці, підвищенню загальної ефективності діяльності всього виробництва.

     Для раціональної  організації оперативного бухгалтерського контролю розробляється план контролю, в якому зазначаються об’єкти контролю, його джерела, виконавці, способи і строки проведення, а також способи і строки складання внутрішньогосподарської звітності. Прикладом внутрішньогосподарської звітності може бути письмовий рапорт особи, яка здійснювала контроль або запис цієї особи до журналу обліку порушень, про які вона доповідає головному бухгалтеру та контролює їх.

     Форма рапорту  повинна бути простою і відображати  лише відхилення від нормального використання робочого часу, праці і фонду її оплати. Такі рапорти потрібно заздалегідь віддрукувати в достатній кількості чи розмножити на копіювальній техніці і вручити їх виконавцям.

     Така система  внутрішньовиробничої звітності  згідно наслідків проведеного контролю дозволяє керівникам виробничих підрозділів оперативно вживати заходи щодо усунення порушень.

         Раціональна організація бухгалтерського  обліку праці і заробітної  плати – обов’язкова умова  підвищення дієвості контролю. Організація та здійснення оперативного економічного контролю за господарською діяльністю керівниками і спеціалістами підприємства дає змогу підвищити контрольні функції бухгалтерського обліку.

     Розробляючи  програму організації бухгалтерського  обліку про підприємству в цілому, головний бухгалтер, складає спочатку його окремі частини, однією з яких є програма організації обліку праці та її оплати (табл. 3.8).