Організація нафто — та електрогосподарства

 Організація нафто — та електрогосподарства

Важливою умовою високоефективного використання техніки є раціональна організація нафтогосподарства. Нафтопродукти поділяють на основне паливо дизельне, бензин і мастильні матеріали моторне і тракторне масло, інші мастила.

Найбільш точним методом визначення потреби в основному паливі для тракторів і комбайнів є розрахунок за окремими виробничими операціями, визначеними за технологічними картами. Для автомобілів потребу в пальному визначають залежно від середньої норми витрат на 100 т-км автоперевезень і загального обсягу пробігу за окремими марками машин з урахуванням їх технічного стану, характеру роботи, класу доріг і вантажів. Для стаціонарних двигунів ця потреба визначається за нормами витрат пального за годину, а для легкових автомашин і мотоциклів — за норми їх витрат за рік. Потребу в мастильних матеріалах для всіх видів техніки визначають у відсотках до основного пального.

Постійний запас паливно-мастильних матеріалів у підприємстві повинен становити 10 -15 %. Для зберігання нафтопродуктів, як правило, створюється нафтобаза не ближче 100 м від житлових і виробничих будівель з дотриманням інших спеціальних вимог.

Що стосується електроенергії, яка споживається господарством на виробничі цілі, то вона визначається з урахуванням сумарної потужності квт і часу використання електроустановок протягом розрахункового періоду за формулою: 
Пе = Сп · Те · Кв , 
де: Пе — потреба в електроенергії на відповідний час кВтгод; Сп — сумарна потужність електродвигунів і електроприладів квт; Те — час роботи електродвигунів і електроприладів год.; Кв — коефіцієнт використання часу.

На постачання електроенергії сільськогосподарське підприємство укладає угоду з відповідними структурами, що відповідають за дану ділянку роботи і забезпечують гарантійне постачання енергії.

Організація технічного обслуговування, ремонту та зберігання техніки (машин) полягає в проведенні за графіком відповідного технічного обслуговування і ремонту (поточного, капітального) після: виконання нормативного обсягу робіт в умовних еталонних гектарах, відпрацьованих мотогодин двигуном або витраченого пального в кілограмах (для тракторів); після відповідного пробігу автомобілів в кілометрах (для автотранспорту); після відпрацьованих мотогодин двигуном чи певної кількості зібраної площі (для комбайнів); після певної кількості обробленої чи зібраної площі (для інших сільськогосподарських машин).

Щозмінне технічне обслуговування проводять для встановлення загального технічного стану, наявності паливно-мастильних матеріалів і готовності техніки до роботи. Його виконують перед початком або в кінці зміни (роботи).

Періодичні технічні огляди, поточні і капітальні ремонти проводять відповідно до нормативів періодичності їх проведення і міжремонтних строків проведення поточних і капітальних ремонтів. Сезонне технічне обслуговування здійснюється перед весняно-літньою і осінньо – зимовою експлуатацією техніки.

Періодичність виконання різних видів технічного обслуговування комбайнів встановлюється в залежності від кількості годин роботи двигуна або величини зібраної площі: щоденне – перед початком або в кінці роботи комбайна; планове (періодичне) через кожні 60 годин або після збирання кожних 150 га; післясезонне — після збирання врожаю.

Технічний стан причіпних і навісних машин перевіряється під час виконання щоденного технічного обслуговування тракторів, в агрегаті з якими вони працюють.

Важливе значення має правильна організація ремонтів. Для тракторів і комбайнів передбачені два види ремонтів: поточний і капітальний; для причіпних і навісних сільськогосподарських машин – поточний ремонт. Періодичність проведення поточних і капітальних ремонтів для різних машин характеризується різними показниками. Міжремонтні строки для тракторів виражені в годинах роботи двигуна і кілограмах витраченого пального або в ум.ет.га. Для комбайнів строки ремонтів встановлені в гектарах зібраної площі, а для інших сільськогосподарських машин – в гектарах обробленої чи зібраної площі .Допускається відхилення в строках постановки машин на ремонт в межах 10%.

При плануванні робіт з технічного обслуговування, ремонту і зберігання техніки слід врахувати: наявність тракторів, сільськогосподарських машин і автомобілів на початок планового періоду, їхню марку, тип; технічний стан машинно-тракторного парку господарства; фактично відпрацьований час машиною після попереднього технічного обслуговування, поточного або капітального ремонту і план виробітку на наступний період; періодичність виконання технічних обслуговувань, поточного і капітального ремонту тракторів, автомобілів і сільськогосподарських машин; нормативи затрат праці і коштів на технічне обслуговування, ремонт і зберігання всіх видів техніки; кількість і склад за марками придбаних тракторів, автомобілів і сільськогосподарських машин, а також машин, які підлягають списанню у плановому порядку; спосіб зберігання техніки.

План ремонтів тракторів і комбайнів складають для кожної машини окремо. Основою для цього є обсяг виконаної роботи після останнього ремонту або з початку експлуатації нової машини до початку планового року, плановий обсяг робіт і науково обґрунтована нормативна періодичність певного ремонту чи технічного обслуговування.