Організаційно – правові засади ведення аудиту в Україні. Сертифікація та ліцензування в аудиторській діяльності

1. Організаційно – правові засади ведення аудиту в Україні. Сертифікація та ліцензування в аудиторській діяльності.

 

Основними нормативними документами, що визначають головні  засади аудиторської діяльності, є  закон України “Про аудиторську  діяльність”, Положення “Про сертифікацію аудиторів”, міжнародні (національні) стандарти аудиту.

Згідно  з законом України “ Про  аудиторську діяльність” Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам. Аудит здійснюється незалежними особами (аудиторами), аудиторськими фірмами, які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення.

Аудитором може бути громадянин України, який має кваліфікаційний сертифікат про право на заняття аудиторською діяльністю на території України. Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю індивідуально, створити аудиторську фірму, об’єднатися з іншими аудиторами в спілку з дотриманням вимог цього Закону та інших законів України. Для здійснення аудиторської діяльності одноособово аудитор повинен на підставі чинного сертифікату отримати ліцензію. Аудиторам забороняється безпосередньо займатися торговельною, посередницькою та виробничою діяльністю, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав. Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини.

Аудиторська фірма - це організація, яка має ліцензію на право здійснення аудиторської діяльності на території України і займається виключно наданням аудиторських послуг. Аудиторські фірми можуть створюватися на основі будь-яких форм власності. Аудиторській фірмі дозволяється здійснювати аудиторську діяльність лише за умови, якщо у ній працює хоча б один аудитор. Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор.

На підставі положення “Про сертифікацію аудиторів” Право на отримання сертифіката мають кандидати, які здобули повну вищу освіту (не нижче освітнього рівня спеціаліста чи магістра), мають певні знання з аудиту і досвід практичної роботи не менш як три роки поспіль на посадах аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста або економіста та успішно склали кваліфікаційний іспит. Структура знань, якими має володіти кандидат, встановлюється Аудиторською палатою України і складається з аудиту і суміжних з аудитом галузей знань.

Для отримання сертифіката кандидати  повинні успішно скласти кваліфікаційний іспит двох рівнів із зазначених дисциплін. Для отримання допуску до сертифікації кандидат подає до Аудиторської палати України (в одному примірнику) або до Регіонального відділення Аудиторської палати України (в двох примірниках) такі документи:

- заяву за встановленою формою;

- копію диплома, завіреного в  установленому порядку;

- копію трудової книжки, завірену  в установленому порядку;

- документ про оплату сертифікації.

У разі відсутності хоча б одного з документів із зазначених, чи неналежного їх оформлення заяву до розгляду не приймають.

Завдання, які використовуються для  проведення іспитів, повинні включати:

- тести у вигляді питань, що  дають змогу вибрати правильну  відповідь з чотирьох тверджень;

- завдання  з вирішення ситуаційних аудиторських проблем.

Іспити проводяться в два етапи: перший - письмове тестування (або тестування на ПЕОМ) за переліком запитань, затверджених АПУ; другий - письмове розв’язання ситуаційного завдання. До другого етапу допускаються кандидати, які набрали не менш як 70 % правильних відповідей за результатами тестування.

Перший  етап іспитів можуть проводити Аудиторська  палата України або її регіональні  відділення, а другий етап - тільки Аудиторська палата України. Кандидати мають право вибору місця складання першого етапу кваліфікаційного іспиту (регіональне відділення Аудиторської палати України або безпосередньо Аудиторська палата України). Кваліфікаційний іспит провадять щокварталу у день, що визначає Аудиторська палата України.

Особи, які не склали іспиту, мають право повторно скласти його не раніш як через рік після прийняття рішення Аудиторською палатою України. Термін чинності сертифікату не може перевищувати п’яти років.

Аудитори, термін чинності сертифіката яких закінчується не раніше від трьох і не пізніше від одного місяця до закінчення цього терміну, повинні подати до Секретаріату Аудиторської палати України (в одному примірнику) чи до регіонального відділення (у двох примірниках) наступні документи:

- заяву  про подовження дії сертифіката  встановленого зразка;

- копію  трудової книжки, завірену в установленому  порядку;

- сертифікат, термін дії якого закінчується;

- витяг  із Свідоцтва про щорічне обов’язкове удосконалення професійних знань (за період чинності сертифіката);

- документ  про внесення плати за подовження сертифіката.

Аудитори, які працювали за фахом (аудитором) від двох до трьох років або  за сумісництвом не менше від трьох  років, щороку обов’язково удосконалювали професійні знання за програмою, затвердженою Аудиторською палатою України, та щодо яких відсутні підстави, які зазначені в пункті 9.3 Положення “Про сертифікацію аудиторів”, для подовження терміну чинності сертифіката проходять співбесіду в Комісії по сертифікації та підготовці аудиторів Аудиторської палати України або в комісіях з сертифікації аудиторів її регіональних відділень. В разі позитивних результатів співбесіди комісії з сертифікації готують для затвердження рішенням Аудиторської палати України протоколи про продовження терміну чинності сертифіката на наступних п’ять років. При негативних результатах співбесіди комісії з сертифікації призначають складання кваліфікаційного іспиту згідно з Порядком проведення кваліфікаційного іспиту для отримання сертифіката.

Аудит може проводитись з ініціативи господарюючих  суб’єктів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством (обов’язковий аудит). Проведення аудиту є обов’язковим для:

1) підтвердження достовірності та повноти річного балансу і звітності комерційних банків, фондів, бірж, компаній, підприємств, кооперативів, товариств та інших господарюючих суб’єктів незалежно від форми власності та виду діяльності, звітність яких офіційно оприлюднюється, за винятком установ та організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету і не займаються підприємницькою діяльністю.

Обов’язкова аудиторська перевірка річного балансу і звітності господарюючих суб’єктів з річним господарським оборотом менш як двісті п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз на три роки;

2) перевірки фінансового стану засновників комерційних банків, підприємств з іноземними інвестиціями, акціонерних товариств, холдінгових компаній, інвестиційних фондів, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

3) емітентів цінних паперів;

4) державних підприємств при здачі в оренду цілісних майнових комплексів, приватизації, корпоратизації та інших змінах форми власності;

5) порушення питання про визнання неплатоспроможним або банкрутом.

Згідно  закону України Аудит проводиться  на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми). В договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг передбачаються предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін.

Замовник  має право вільного вибору аудитора (аудиторської фірми) з дотриманням  вимог цього Закону. Також замовник зобов’язаний створити аудитору (аудиторській фірмі) належні умови для якісного виконання аудиту. Виконання аудитором (аудиторською фірмою) договору визначається актом прийому-здачі аудиторського висновку або іншого офіційного документа.

Аудиторський  висновок складається з дотриманням  відповідних норм та стандартів і повинен містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності законодавству бухгалтерської звітності замовника.

Порядок оформлення інших офіційних документів за наслідками надання аудиторських послуг визначається Аудиторською палатою України з дотриманням вимог цього Закону та інших актів законодавства України

Затрати на проведення аудиту відносяться на собівартість товару (продукції, послуг).

 

1.2 Управління аудиторською діяльністю

 

Управління аудиторською діяльністю в Україні здійснюється Аудиторською палатою України. Аудиторська палата функціонує як незалежний, самостійний орган на засадах самоврядування і є юридичною особою, Створюється Аудиторська палата України шляхом делегування членів від Спілки аудиторів України і державних органів з метою науково методологічного забезпечення аудиторської діяльності в Україні. Аудиторська палата України здійснює сертифікацію осіб, що мають намір займатись аудиторською діяльністю, затверджує нормативи аудиту, веде реєстр суб’єктів аудиторської діяльності, здійснює контроль за дотриманням аудиторами та аудиторськими фірмами вимог законодавства з аудиту, регулює взаємовідносини між аудиторами (аудиторськими фірмами) та Замовниками в процесі проведення аудиторської діяльності (рис. 1).

 

Рис. 1. Управління аудиторською діяльністю в Україні

Отже, аудиторська діяльність в Україні є саморегулюючою, держава  лише встановлює перелік вимог до проведення аудиту, а методику його проведення визначають Аудиторська палата України, Спілка аудиторів України та їх територіальні відділення шляхом затвердження стандартів, норм, положень, інструкцій, роз’яснень.

Незалежним самостійним  органом, який здійснює організаційне  і методологічне керівництво аудиторською діяльністю в Україні є Аудиторська палата України (АПУ). Вона створена відповідно до Закону України “Про аудиторську діяльність” і функціонує як незалежний самостійний орган на засадах самоврядування з 1993 року.

АПУ є юридичною особою, має свою печатку, емблему та іншу атрибутику, рахунки в банку. Діяльність АПУ регламентується Статутом, прийнятим на засіданні АПУ 28 жовтня 1993 р. зі змінами і доповненнями.

Основними завданнями діяльності АПУ є:

• сприяння розвитку аудиту в державі;
• вирішення принципових питань аудиторської діяльності в Україні на єдиній методологічній основі;
• сертифікація (визначення кваліфікаційної придатності) аудиторів.

АПУ виконує наступні функції:

• затверджує нормативи і стандарти аудиту, програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації аудиторів;
• здійснює сертифікацію громадян України, які мають намір займатися аудиторською діяльністю, пересертифікацію практикуючих аудиторів;
• веде Реєстр аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги, оприлюднює дані Реєстру;
• встановлює розмір плати за проведення сертифікації осіб, які претендують на отримання сертифіката, та за включення до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги;
• організовує та здійснює перевірку дотримання суб’єктами аудиторської діяльності Міжнародних стандартів аудиту;
• створює на території України регіональні відділення, визначає їх повноваження і контролює діяльність;
• сприяє виданню нормативних, методологічних та інших матеріалів з питань аудиторської діяльності;
• готує пропозиції з питань розвитку аудиту в Україні та вносить їх на розгляд відповідних інстанцій;
• розглядає скарги на діяльність окремих аудиторів та аудиторських фірм з питань їх компетенції;
• застосовує до аудиторів стягнення за неналежне виконання своїх професійних обов’язків у вигляді попередження, зупинення дії сертифікату та виключення з Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, які одноособово надають аудиторські послуги на строк до одного року, або анулювання сертифікату та виключення з Реєстру;
• бере участь у роботі міжнародних організацій з питань аудиту;
• веде облік та здійснює контроль постійного удосконалення знань аудиторами України.

Дозвіл на проведення діяльності аудитори (аудиторські фірми) одержують шляхом реєстрації їх діяльності згідно з Законом України “Про аудиторську діяльність” і включення їх до загальнодержавного реєстру аудиторських фірм і аудиторів-суб’єктів підприємницької діяльності. Реєстр суб’єктів аудиторської діяльності ведеться Аудиторською палатою України.

Аудиторська палата України  формується шляхом делегування до її складу п’яти представників від професійної громадської організації аудиторів України, по одному представникові від Міністерства фінансів України, Головної державної податкової інспекції України, Національного банку України, Міністерства статистики України, Міністерства юстиції України та окремих фахівців від навчальних, наукових та інших організацій. Фахівці від навчальних, наукових та інших організацій делегуються за їх згодою професійною громадською організацією аудиторів України в кількості п’яти представників і по одному представнику за пропозицією Міністерства фінансів України, Головної державної податкової інспекції України, Національного банку України, Міністерства статистики України та Міністерства юстиції України. Загальна кількість членів Аудиторської палати України становить двадцять осіб.

Члени АПУ мають право:

• приймати участь в обговоренні питань, що розглядаються на засіданнях АПУ;
• вносити пропозиції та проекти рішень для розгляду на засіданнях АПУ;
• одержувати від Секретаріату АПУ інформацію про діяльність АПУ;
• користуватися матеріально-технічною базою АПУ для виконання своїх функціональних обов’язків;
• здійснювати науково-методологічні розробки з аудиту за програмою АПУ;
• брати участь у підготовці та перепідготовці, сертифікації та пересертифікації аудиторів, експертизі проектів законоположень, перевірці дотримання суб’єктами аудиторської діяльності Міжнародних стандартів аудиту;
• отримувати винагороду за науково-методологічну, педагогічну, експертну та перевірочну роботу, виконану відповідно до затвердженої програми та кошторису Аудиторської палати України;
• мати інші права на підставі відповідних рішень АПУ.

Члени АПУ зобов’язані:

• дотримуватись Закону України “Про аудиторську діяльність”, інших Законів України, положень Статуту та рішень АПУ;
• бути присутніми на засіданнях АПУ. Пропуск більше трьох засідань підряд розглядається як підстава для клопотання про дострокове припинення повноважень члена АПУ;
• мати інші обов’язки на підставі відповідних рішень АПУ.