Оплата праці в України

Для обліку роботи вантажного автотранспорту і нарахування оплати праці за виконані роботи водіям автомобілів  та іншим особам, пов`язаним з перевезеннями вантажів, застосовують «Подорожній лист вантажного автомобіля», який буває 2 форм:

1) подорожній лист  у міжнародному сполученні (типова  форма № 1);

2) подорожній лист  вантажного автомобіля (типова форма  № 2).

Подорожні листи ведуть відповідно до «Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи» (затверджена наказом Мінстату України від 7 серпня 1996 р. № 228/253).

Оформлені належним чином  подорожні листи видають водію  під розпис:

 – типова форма  № 1 – на строк відрядження  водія і автомобіля для виконання  перевезення вантажу у міжнародному  сполученні, визначений відповідно  до наказу чи розпорядження перевізника;

– типова форма № 2 –  на один робочий день (зміну), за умови  здачі водієм подорожнього листа  за минулий день роботи.

На лицьовому боці записують завдання водію і характеристику автомобіля та реєструють видачу палива, на зворотному – виконання завдання, що засвідчується підписом відправника і одержувача вантажу. Всі подорожні листи після виконання робіт здають у бухгалтерію, де на їх основі нараховують оплату праці за робочий день (день або зміну), визначають обсяг виконаних робіт і наданих послуг.(15, 473).

Подорожній лист легкового  автомобіля (типова форма № 3) є підставою  для нарахування оплати праці  водіям легкових автомобілів, подорожній лист автобуса (типова форма № 6) –  для нарахування оплати праці  водіям автобусів.

У разі простою заповнюють «Обліковий лист цілоденних (змінних) і внутрізмінних простоїв» (ф. № 64а), в якому вказують час і причини простоїв, а також заходи, що вживались щодо їх усунення.

Для обліку позапланових нарахувань, натуральні видачі та інші виплати, а також утримання із заробітної плати, разові аванси, виплати по виконавчих листах застосовують «Відомість інших доплат і утримань» (ф. № 74а). (15, 473). В ній відображають доплати, які не зафіксовані в інших первинних документах (вихідна допомога, нарахування за виконання громадських і державних обов`язків), а також інші утримання (разові аванси, по виконавчих листах тощо).

 

 

 

 

 

 

 

 

2.6. Первинний облік праці і порядок нарахування оплати праці адмінуправлінському і обслуговуючому персоналу

Праця інженерно-технічних працівників, службовців, молодшого обслуговуючого персоналу, працівників житлово-комунального господарства і працівників інших категорій підприємства, які мають тверді місячні ставки, обліковується в окремих «Табелях обліку робочого часу» (ф. № 64).

У сільськогосподарських  підприємствах часто окремі трудові  колективи працюють на умовах колективного підряду. В таких випадках протягом року колектив підрозділу одержує аванс. Кінцевий розрахунок проводиться наприкінці року. Розмір оплати залежить від кількості та якості одержаної продукції з урахуванням витрат.

Облік відпрацьованого  часу членами колективу ведуть «Табелі обліку робочого часу» (ф. № 64). Табель складає керівник виробничого підрозділу, по якому проводиться нарахування авансу членам підрядного колективу.

Для обліку механізованих  робіт ведуть «Обліковий лист тракториста-машиніста» (при колективному підряді і почасовому авансуванні) за формою. Суми, які належать підрядному колективу в кінцевий розрахунок, визначають у відповідності з одержаними наслідками роботи та умовами договору підряду. Донарахування сум оплати праці кожному члену колективу оформляють окремий розрахунок.

Нарахування оплати праці  також може здійснюватися за трудовими  угодами та актами приймання виконаних  робіт.

Господарські  операції з обліку праці та її оплати

Зміст операції	Кореспонденція  рахунків		Сума, грн.
	Дебет	Кредит
1) Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим на будівництві , придбані основних засобів, закладанні та вирощуванні багаторічних насаджень, по формуванні основного стада.	15	661	25000,00
2)Нарахована заробітна плата працівникам підприємства, які виконували механізовані і кінно-ручні роботи у рослинництві, тваринництві, допоміжних і промислових виробництвах	23	661	10000,00
3)Нарахована заробітна плата працівникам з виправлення браку	24	661	2500,00
4)Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим на будівництві літніх таборів для тварин	39	661	12000,00
5)Нарахована заробітна плата за час відпустки, якщо створюється резерв відпусток	471	661	2500,00
6)Нараховано суму допомоги з тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства(оплата перших п’яти днів)	23, 91, 92, 93, 949	661	3000,00
7)Нараховано суму допомоги з тимчасової непрацездатності, вагітності, пологах, та інші виплати за рахунок Фонду страхування з тимчасової втрати працездатності	652	661	30000,00
8)Нарахована заробітна плата працівникам основного виробництва за звітний період (при використанні 8 класу рахунків)	81   23	661   81	5000,00
9)Нарахована заробітна плата загально виробничому персоналу	91	661	4000,00
10)Нарахована заробітна плата адміністративному персоналу	92	661	25000,00
11)Нарахована заробітна плата продавцям, торговим агентам ,працівникам відділу збуту.	93	661	8000,00
12)Нарахована заробітна плата працівників житлово-комунальних і обслуговуючих господарств, дитячих дошкільних закладів та інших закладів оздоровчого та культурного призначення.	949	661	9000,00
13)Нарахована заробітна плата працівникам, які зайняті на виконанні робіт з ліквідації основних засобів	976	661	4500,00
14)Нарахована заробітна плата працівникам, які зайняті на відновлювальних роботах з ліквідації стихійного лиха, катастроф, аварії та інших надзвичайних подій	99	661	3500,00
15)Утримано із заробітної плати працівників за допущений брак	661	24	2500,00
16)Виплачена заробітна плата, допомога з тимчасової непрацездатності, вагітності і пологах, сум наданих підприємством трудових і соціальних пільг працівникам, премій.	661	301	3000,00
17)Утримано із заробітної плати працівників: Не повернуті підзвітні суми; За відшкодування підприємству завданих збитків; За виконавчими листами та інші утримання за згодою працівників;	661   661   661	372   375   377	75,00   2500,00   500,00
18)Утримано із заробітної плати засновників внески до статутного капіталу підприємства.	661	46	5000,00
19)Утримано із заробітної плати працівників прибутковий податок.	661	641	30000,00
20)Утримано із заробітної плати працівників ЄСВ; податок на доходи фізичних осіб; Профспілкові внески.	661 661 661	657 641 685	15000,00 10000,00 9000,00
21)Видана робітникам натуроплата	661	701	900,00
22)Виплачена депонована заробітна плата із каси	662	301	1500,00

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7. Систематизація відпрацьованого часу і нарахованої оплати праці           при ручній обробці документів із використанням компютерів

Автоматизація обробки контрольної  та облікової інформації на підприємствах  охоплює весь комплекс завдань по синтетичному і аналітичному обліку додаткової заробітної плати. Підставою для цього виступає організація централізованої бази даних і розподілу баз даних на місцях обробки інформації - база з використанням трьох категорійних автоматичних робочих місць (АРМ) бухгалтера

АРМ

бухгалтера 

ІІІ категорії

(керівник)

АРМ бухгалтера ІІ

категорії (бухгалтерія)

АРМ бухгалтера І категорії 

(цехи, відділи)

Технічний процес обробки і отримання  інформації обліку і контролю праці  та заробітної плати складається  з таких етапів: спочатку поводиться підготовка інформації, потім розрахунки сум оплати і утримань, видачі контрольної інформації, а також користування і контролю результативної інформації, аудиту облікової інформації.

Введення первинних даних на автоматизованому робочому місці бухгалтера першої категорії вбувається безпосередньо користувачем у діалоговому режимі.

Введення даних на автоматизованому робочому місці бухгалтера другої категорії  відбувається таким чином: створюється  необхідна інформаційна база даних  на робочому місці бухгалтера по обліку праці і заробітної плати в який об’єднуються всі дані, що надходять з автоматизованого робочого місця бухгалтера першої категорії.

На автоматизованому робочому місці  бухгалтера третьої категорії відбувається аналіз засобів на оплату праці, контроль, аудит, а також моделювання і прогнозування праці та заробітної плати.

При виборі варіантів використання автоматизованого робочого місця бухгалтера необхідно врахувати ряд конкретних умов вирішення задач: чисельність  робітників і службовців, підрозділів, а також умови оплати праці; складання інформаційних задач, що вирішується засобами автоматизованого робочого місця бухгалтера в підрозділах; варіант розподілу задач обліку праці й заробітної плати між бухгалтерією та підрозділами; спосіб документування первинної інформації, що використовується в обліку праці і заробітної плати.

Автоматизоване робоче місце бухгалтера по обліку праці і заробітної плати  взаємопов’язані з автоматизованим  робочим місцем бухгалтера по обліку фінансово-розрахункових операцій. особливо такими операціями як: виплатою заробітної плати через касу і перерахуванням через розрахунковий рахунок; а також нарахуванням заробітної плати; нарахуванням строкових внесків; нарахуванням додаткової заробітної плати, утриманням з заробітної плати і резервам наступних виплат і платежів.

Також АРМ бухгалтера по обліку додаткової заробітної плати пов’язаний з автоматизованим  робочим місцем бухгалтера по обліку затрат на виробництво - нарахуванням заробітної плати по кореспондуючим рахункам і кодах затрат; нарахуванням строкових внесків.

Автоматизоване робоче місце бухгалтера по обліку праці й заробітної плати  пов’язана з автоматизованим  робочим місцем бухгалтера звітного обліку і складання звітності  нарахуванням заробітної плати по кореспондуючих рахунках, нарахуванням страхових внесків, утриманням із заробітної плати, резервом майбутніх витрат і платежів, даними про використання фондів.

Автоматизоване робоче місце бухгалтера по обліку праці і заробітної плати  пов’язане з інформаційною системою підприємства.

При автоматизації обліку праці  і заробітної плати первинні документи  по обліку виробітку і заробітної плати надходять у пачках і  підлягають послідовній обробці. У  процес обробки одночасно одержують  особистий рахунок і розрахунковий  лист по кожному працівнику, розрахункову і платіжну відомості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. Основні напрямки поліпшення організації оплати праці

Згідно з чинним законодавством України форми, системи і розміри  оплати праці встановлюються підприємствами самостійно у колективному договорі. Ця законодавча норма надає підприємствам значної свободи дії, проте й покладає на них велику відповідальність, адже ефективність праці цілком визначається тим, наскільки правильно спеціалісти організують стимулювання діяльності персоналу.

Чинна досі система оплати праці не була зорієнтована на ринкові  умови господарювання, неминуче породжувала  “зрівнялівку” в оплаті праці, призводила до зниження стимулюючого потенціалу мотивації до праці, не заохочувала  кращих і економічно не карала недбалих працівників. Вона недостатньо пов’язана з кінцевими результатами роботи працівника і всього підприємства загалом, його структурних підрозділів. Найперше це стосується працівників, які обіймають однакові посади або мають однакові розряди, але у них різні результати праці.

Відновлення стимулюючої  ролі заробітної плати з метою  посилення мотивації до праці  стає нагальною необхідністю, активним важелем у майбутньому механізмі  мотивації до праці, який спонукатиме  працівників поліпшувати результативність праці, підвищувати ефективність реалізації накопиченого трудового потенціалу. Це особливо важливо в сучасних умовах, зорієнтованих на ринковий механізм господарювання. Для цього слід розробити систему стимулювання, яка б посилювала мотивацію до праці на рівні своєї власної праці (працівника, бригади, цеху) і підприємства загалом.

Вітчизняні економісти доклали багато зусиль для розробки та впровадження нових систем матеріального  стимулювання праці. Разом з колегами з інших країн СНГ вони наполегливо  шукали шляхів підвищення ефективності виробництва і робили це також через механізм розподілу знову створеної вартості як одного з елементів системи стимулів до продуктивності праці.

Пропоновані системи  досить успішно розв’язували поставлені перед ними завдання. Так, використання відрядної системи оплати праці забезпечило у свій час збільшення виробництва валової продукції; акордно-преміальної – нарощування виробництва та посилення відповідальності за комплекс робіт, певну економію грошово-матеріальних коштів; оплати від валового доходу – підвищення обсягів виробництва при одночасному зменшенні витрачених ресурсів. Еволюційно вони змінювали одна одну.

В умовах державної та колективної власності на засоби виробництва квінтесенцією оплати праці виступав принцип єдності мети, суть якого полягала в об’єднанні інтересів учасників усіх рівнів виробничого процесу в досягненні кінцевої цілі, - збільшення виробництва продукції певного виду (товари, продукти харчування, послуги тощо). Оплата праці часто носила наскрізний характер, коли матеріальне стимулювання відбувалося за одні й ті самі показники.

На сьогоднішній день в політиці організації матеріального  стимулювання виник певний вакуум, пов’язаний в першу чергу з  процесом розмежування функцій директування, коли адміністративно-командні методи управління вже ліквідовані, а економічні методи ще не достатньо теоретично і методологічно відпрацьовані, не діють або повністю відсутні. Найбільша небезпека криється в тому, що здійснюється це одночасно з катастрофічним падінням виробництва, коли витрати на одиницю продукції величезні. Створилося певною мірою замкнене коло. Рівень оплати праці низький, оскільки основну частку витрат становлять грошово-матеріальні витрати, і коштів на заробітну плату хронічно не вистачає. У свою чергу низька оплата, до того ж виплачена з запізненням на 3-4 місяці, а іноді і більше, практично зводить нанівець заінтересованість працівників у ефективному виробництві. Але, як би не було важко, необхідно забезпечувати підйом економіки, і, на думку спеціалістів в галузі матеріального стимулювання, підприємствам (фірмам) слід починати роботу з формування філософії побудови механізму оплати праці і виплат винагород за підсумками роботи, а також визначення місця та ролі матеріальних винагород в загальній системі стимулювання трудової активності.

Оплата праці є основним елементом  виробничих витрат. Вона забезпечує відшкодування  витрат живої праці, котра створює  додатковий продукт – основу розширеного  виробництва.