Обсяг виробництва в одиницях

Обсяг виробництва  в одиницях 

 Перемінні  витрати 

 Постійні  витрати 

 Додаванням  постійних і сумарних перемінних  витрат отримують сумарні (повні  витрати на весь обсяг продукції)  
 
 

 

 Операційний  аналіз є засобом пошуку найбільш  вигідних комбінацій між перемінними витратами на одиницю продукції, постійними витратами, ціною й обсягом продажів. Тому він базується на поділі витрат на постійні (у короткостроковому періоді в цілому не змінюються зі зміною обсягу виробництва) і перемінні (змінюються у цілому прямо пропорційно змінам обсягу виробництва продукції (рис. 2.1).

 Рис. 2.1

 Оскільки  операційний аналіз потребує  розподілу витрат на перемінні  і постійні, при аналітичних розрахунках  необхідно відокремлювати одні  витрати від інших за допомогою  проміжного фінансового результату діяльності підприємства. Цей результат прийнято називати ВАЛОВОЮ МАРЖЕЮ. Валова маржа являє собою проміжний фінансовий результат, який визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції та змінними витратами. Головне в діяльності будь-якого підприємства є те, щоб валової маржі вистачало не тільки на покриття постійних витрат, а й залишалось на формування прибутку.

 В економічній  літературі валову маржу також  називають: 

 —    маржинальним доходом; 

 —    маржинальним прибутком;

 —    результатом від реалізації після  відшкодування перемінних витрат;

 —    сумою покриття постійних витрат.

 Валова маржа  визначається за наступною формулою:    (1) 

 де МД - маржинальний  дохід (валова маржа);

 В - виручка  від реалізації продукції;

 ЗВ - змінні  витрати, 

 МД = 230143,20 - 125126,40 = 105016,80  (грн.)    (2) 

 де  ПВ - постійні  витрати; 

 П - прибуток.

 З (2) випливає:    (3) 

 МД = 55800,00 + 49216,80 =105016,8 (грн.)

 З формули  (3) можна побачити головну ціль  фінансового менеджменту: максимізація валової маржі, оскільки саме вона є джерелом покриття постійних витрат і формування прибутку.

 Операційний  аналіз називають аналізом беззбитковості. Головними цілями аналізу беззбитковості  є: 

1.            Оцінка прибутковості діяльності;

2.            Визначення запасу його фінансової  міцності;

3.            Визначення ступеню підприємницького  ризику;

4.            Визначення впливу на кінцевий  фінансовий результат понесених  витрат;

5.            Вибір найбільш вигідного асортименту товару;

6.            Прийняття управлінських рішень, що визначають доцільність прийняття  додаткових заказів. 

 Аналіз беззбитковості  дозволяє визначити таку суму  або кількість продажів, при якій  виручка дорівнює витратам, тобто  бізнес не несе збитків, але не має і прибутку (тобто прибуток дорівнює нулю). 

 Ця точка  обсягу продажів, називається точкою  беззбитковості. Її ще називають  :

 —                Порогом рентабельності;

 —                Критичною точкою;

 —                Точкою окупності витрат;

 —                Мертвою точкою.

 В точці  беззбитковості валової маржі  в точності вистачає на покриття  постійних витрат, а прибуток  дорівнює нулю (рис. 2.2):  
 

 Рис. 2.2   (4)

   (5)   
 

 де Кб - кількість  одиниць товару в точці беззбитковості;

 ЗВ1 - перемінні  витрати на одиницю виробу;

 Ц1 - ціна одиниці  виробу.

 Маржинальний  прибуток на одиницю продукції  (МД1)

 або  

МД1 = 72,10 - 36,06= 36,04

 Через те, що у критичній точці (т.  беззбитковості) прибуток = 0, тобто

,

 то кількість одиниць продукції у точці беззбитковості

                                       (6)

 

 Формула (6) справедлива, коли мова йде  про єдиний вид товару. Але  якщо передбачається випускати  декілька видів товарів, то  розрахунок обсягу виробництва,  що забезпечує беззбитковість, наприклад товару N 1, здійснюється за формулою, що враховує частку цього товару (питома вага) у загальній виручці від реалізації і постійних витрат, що припадає на цей товар:

(7)

 Для визначення  маси прибутку після проходження  порогу рентабельності, достатньо помножити кількість товару, проданого понад граничний обсяг виробництва, на питомий розмір валової маржі, що "сидить" у кожній одиниці проданого товару:    

             Маса прибутку  після проходження порога рентабельності  

      Кількість товару, проданого після проходження порога рентабельності 

   
 
 

             Маса прибутку  після проходження порога рентабельності  

      Кількість товару, проданого після проходження порога рентабельності 

   

    

                                                 =                                         

                    

 Обсяг граничної  виручки (тобто поріг рентабельності  в грошовому виразі) розраховується  так: 

     (9)

 

2.2.Розрахунок  запасу фінансової міцності 

 Різниця між  досягнутою фактичною виручкою від реалізації і граничною виручкою являє собою запас фінансової міцності підприємства:

 Запас фінансової  міцності = фактична виручка - порогова  виручка,

                  (10)

%ЗФМ = ЗФМ  /В Ч 100%

ЗФМ=230143,2-122285=107858,09

%ЗФМ=107858,09 / 230143,2Ч 100%=47%            (11)

%ЗФМ – запас  фінансової міцності в процентах  до виручки від реалізації 

 Запас фінансової  міцності нашого підприємства  дорівнює = 107858,09грн. 

%ЗФМ =47%.

 Тобто це  означає, що підприємство може  знизити свою виручку на 47% щоб залишатися в зоні прибутковості. Якщо ЗФМ% > 10% , то підприємство має достатньо нормальний відсоток запасу фінансової міцності.

 Чим вище  поріг рентабельності, тим складніше  підприємцю його переступити,  щоб вижити. Зниження порогу рентабельності можна досягти нарощуванням валової маржі (підвищуючи ціну чи / та обсяг реалізації, знижуючи змінні витрати), чи скороченням постійних витрат.

 Прогнозуємий  прибуток розраховується множенням  запасу фінансової міцності на  коефіцієнт валової маржи (долю МД у виручці).

П прогн. = ЗФМ  Ч Доля МД у виручці                     (12)

П прогн. =107858,09Ч 0,45=49216,8 грн.

 Дія операційного (виробничого) важеля проявляється  в тому, що будь-яка зміна виручки  від реалізації завжди породжує  більш сильну зміну прибутку. Сила дії операційного важеля показує, скільки відсотків зміни прибутку дає кожний відсоток зміни виручки, та розраховується відношенням валової маржи до прибутку:

СВОВ = МД / П                                                                                            (13)

 

 ЗВ1 – змінні  витрати одиниці товару 

 К – кількість  одиниць товару 

 Ц – ціна  одиниці товару 

                                                                         (14)

 Сила дії  операційного важеля (розрахована  за будь-якою з цих формул) показує ступінь підприємницького ризику: чим більше ефект операційного важеля, тим більше підприємницький ризик.

 СВОВ = 105016,8/ 49216,8= 2,13

 Це означає,  що прибуток нашого підприємства  змінюється в 2,13 рази швидше по відношенню до виручки.

 У таблиці  15 представлений порядок розрахунку  маржинального доходу та поетапного  проведення операційного аналізу  нашого підприємства.   Вихідні дані   Зростання виручки   Зниження виручки

1.Виручка від  реалізації   230143,20   253157,52   207128,88

2.Мінус:Перемінні  витрати:   125126,40   137639,04   112613,76

3.Валова маржа  (маржинальний прибуток)=В-ПВ   105016,80   115518,48   94515,12

4. Мінус: Постійні  витрати:   55800,00   55800,00   55800,00

5. Прибуток П = МД - Пост.В   49216,80   59718,48   38715,12

6. Коефіцієнт  валової маржі п.3/п.1   0,4563   0,4563   0,4563

7. Коефіцієнт  валової маржі у відсотках.  Процент валової маржі   45,63%   45,63%   45,63%

8. Поріг рентабельності  п.4/п.6   122285,11   122285,11   122285,11

9. Запас фінансової  міцності: виручка від реалізації - поріг рентабельності п.1-п.8   107858,09   130872,41   84843,77

9.1. % ЗФМ   46,87%   51,70%   40,96%

10. Прибуток: запас  фінансової мвцності х коефіцієнт  валової маржі   49216,80   59718,48   38715,12

11. Сила впливу  операційного важеля   2,13   1,93   2,44  

 В реальному  житті часто виникає ситуації, які впливають на остаточний  фінансовий результат діяльності (зміна ціни, обсягу, постійних, змінних  витрат). З цією метою менеджерами використовується аналіз чуттєвості. В його основі лежить розрахунок обсягу реалізації, який забезпечує постійний результат (П = const) при зміні одного з показників виробництва чи реалізації продукції (основних елементів операційного важеля). Для цього використовують наступні формули:

1) якщо змінюються  змінні витрати: 

                            (15)

2)      при зміні постійних витрат:

         

 

              (16)

3)      при зміні ціни реалізації:

                 (17)

 Нижче наведено алгоритм проведення аналізу чутливості на прикладі 10-процентної зміни основних елементів операційного важеля (табл. 16).

 Вихідне положення  при виробництві 3192 штук виробів:

 •               ціна одного виробу – 72,1грн.;

 •               перемінні витрати  -   39,2 грн/шт;

 •               постійні витрати   -  55 800 грн. 

Таблиця 16.

Таблиця фінансових результатів у вихідному положенні  Показники   Всього,грн   % до виручки

1 .Виручка від  реалізації (72,1 х 3192)   230143,20   100,00%

2.Перемінні витрати (39,2 х 3192)   125126,40   54,37%

3. Маржинальний  прибуток (п.1 - п.2)   105016,80   45,63%

4. Постійні витрати    55800,00   24,25%

5. Прибуток (п.З  - п.4)   49216,80   21,39%  

 Аналіз чутливості  припускає оцінку 10-відсоткової  зміни ціни (наприклад, збільшення її) шляхом відповіді на два питання:

1. Як при цьому  зміниться прибуток?

2.  При якому  обсязі реалізації можна отримати  старий результат (тобто старий  прибуток)?

 При 10% збільшенні  нова ціна стане:

72,1 * 1,1 = 79,31 грн.

 Тоді фінансові  результати будуть такими, як  наведено у табл.17.

Таблиця 17.

Таблиця фінансових результатів при новій ціні  Показники   Всього, грн   Частка в виручці

1. Виручка від  реалізації (нова) (79,31 х 3192)   253157,52   100,000%