Оборотні активи

Оборотні засоби - сукупність оборотних фондів та фондів обігу.

Оборотні фонди - це частина виробничих фондів підприємства, яка повністю споживається в кожному технологічному циклі виготовлення продукції і повністю переносить свою вартість на вартість цієї продукції.

Оборотні фонди  поділяються на ряд груп:

1. Виробничі запаси (предмети  праці, які ще не залучені  у виробничий процес і знаходяться  на складах підприємства.

2. Незавершене виробництво  (продукт який ще недоопрацьований)

3. Витрати майбутніх періодів ( витрати на підготовку та  освоєння нової продукції, що  будуть погашені в майбутньому).

Фонди обігу існують паралельно з оборотними фондами у сфері обігу і до них відносяться:

1. Готова продукція на  складах підприємства.

2. Готова продукція, яка  відвантажується або знаходиться  в дорозі.

3. Грошові кошти на  розрахунковому та інших рахунках.

4. Грошові кошти у незавершених  розрахунках.

5. Готівка в касі.

Оборотні засоби поповнюються за рахунок коштів одержаних за рахунок  прибуткової діяльності та вливання коштів інвесторів.

Оборотні засоби підприємства, на відміну від основних фондів можуть переходити з однієї форми в іншу. Оборот оборотних засобів, виміряний  в часі, називається оборотністю. Оборотність визначає величину необхідних підприємству коштів для здійснення процесу виробництва і реалізації продукції.

Показниками оборотності  оборотних засобів є:

o Коефіцієнт оборотності;

o Коефіцієнт завантаження;

o Тривалість одного обороту.

Коефіцієнт оборотності (Кобор.) показує кількість оборотів за рік і визначається відношенням реалізованої за рік продукції (РП) до середньорічного залишку нормованих оборотних засобів (8ноз)

Коб = РП / 8ноз, оборотів

Коефіцієнт завантаження (Кзав.) - величина, обернена коефіцієнту оборотності, що показує скільки оборотних коштів підприємства припадає на одну гривню реалізованої продукції:

Кзав. = 8ноз/РП

Тривалість обороту (Тоб.) показує тривалість одного обороту оборотних засобів в днях і визначається:

Тоб. = 360/ Коб.

Оборотність оборотних засобів  безпосередньо впливає на кінцеві  результати роботи підприємства. Прискорення  оборотності оборотних засобів  приведе до збільшення прибутку та рентабельності.

Для безперебійної роботи підприємства потрібна деяка кількість  оборотних засобів на кожній стадій виробництва. При нагромадженні  завеликої кількості будь-яких з  них збільшуються затрати на виробництво, а при недостачі виникають також зайві витрати на термінове поновлення необхідних засобів. Отже, потрібно встановити які саме оборотні засоби і в якій кількості потрібні для виробництва. Цей процес носить назву нормування оборотних засобів - встановлення нормативів запасів.

Найпростішим методом  обрахунку оборотних засобів  є метод прямого рахунку. Тобто  на певному рівні організації  виробництва розраховується запас  по кожному елементу оборотних засобів.

Оборотні фонди перебувають  у постійному русі (обороті), починаючи  від надходження предметів праці  на склад підприємства до отримання  готової продукції та переходу її у сферу обігу (реалізації). У плановій та обліковій практиці оборотні фонди  поділяють на:

а)виробничі запаси;

б)незавершене виробництво  і напівфабрикати власного виготовлення;

в)витрати майбутніх періодів.

Виробничі запасистановлять найбільшу частину оборотних фондів. У загальному обсязі оборотних фондів вони становлять до 70%. До складу виробничих запасів входять:

•сировина;

•основні та допоміжні матеріали;

•куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби;

•паливо;

•тара І тарні матеріали;

•запасні частини для ремонту;

•інші матеріали.

У складі запасів окремою  групою виділяють малоцінні та швидкозношуваніпредмети, термін використання яких не перевищує одного року. В основному це засоби праці.

Незавершене виробництво — це ті предмети праці, які перебувають у процесі виробництва на різних стадіях оброблення безпосередньо на робочих місцях у цехах, на дільницях, або ж у процесі транспортування від одного робочого місця до іншого.

До напівфабрикатів власного виготовленняналежать ті предмети праці, які повністю були оброблені в одному виробничому підрозділі (цеху), але подальше оброблення повинні пройти в інших підрозділах (цехах), наприклад поковки, штампування, відливки заготівельного виробництва на машинобудівних підприємствах.

Витрати майбутніх періодівне є речовим елементом оборотних фондів. Вони являють собою грошові витрати, що були здійснені в даному періоді, але на собівартість продукції будуть віднесені частинами в наступних періодах. Це витрати на проектування та освоєння нових видів продукції, раціоналізацію та винахідництво, проектування різних удосконалень виробництва, придбання науково-технічної, економічної, комерційної інформації, передплату періодичних видань тощо.