Облік витрат, виходу продукції рослинництва та обчислення її собівартості

         Собівартість насіння соняшнику визначається діленням загальної суми затрат на вирощування та збирання продукції (без вартості соняшничиння) на фізичну масу насіння після доробки.

Картопля

          При  вирощуванні ранньої картоплі  стебла в господарстві можуть бути використані на силосування. У цьому випадку вони оцінюються виходячи із розрахунково-нормативних витрат на їх заготівлю.

           Картопля  оприбутковується з розподілом  на стандартну і нестандартну. Нестандартну картоплю використовують на корм худобі і оцінюють по собівартості кормових буряків з врахуванням їх поживності. Собівартість 1ц картоплі визначається діленням загальної суми витрат на її вирощування та збирання (без вартості стебел та нестандартної) картоплі на кількість стандартної картоплі.

Овочівництво  відкритого ґрунту

           У  спеціалізованих господарствах  аналітичний облік затрат ведеться  за окремими овочевими культурами  або групами однорічних культур.  Неспеціалізовані господарства  облік ведуть в цілому за овочевими культурами відкритого ґрунту.

          Собівартість 1ц продукції овочівництва відкритого  ґрунту визначається діленням  витрат (без вартості побічної  продукції) на фізичну масу  основної продукції. Побічною  вважається  бадилля та  продукція,  яка не була з різних причин реалізована і її згодували худобі. Забраковані овочі оцінюють за собівартістю кормових буряків з урахуванням їх поживності.

        При ведені  обліку витрат за групою овочевих  культур розраховується середня  собівартість продукції цих культур. При необхідності визначають собівартість  продукції кожної окремої культури. Витрати між окремими видами продукції розподіляють  пропорційно до її вартості за реалізаційними цінами.

Овочівництво  закритого ґрунту

         Об’єктом  обчислення собівартості продукції овочівництва закритого ґрунту є продукція, одержана в теплицях або парниках. Собівартість визначається по кожному виду одержаної продукції. Якщо витрати виробництва обліковуються в цілому по теплиці, то їх  розподіляють пропорційно вартості продукції по цінах реалізації. До собівартості продукції теплиць включаються і витрати на утримання сімей бджіл  для запилення. З цих затрат виключають вартість меду та іншу продукцію бджільництва, оціненої по ціні реалізації.

Баштанні культури

          Собівартість 1ц продукції баштанних продовольчих культур обчислюють діленням всіх затрат на кількість одержаної продукції. Якщо  облік ведеться в цілому за групою баштанних культур, витрати розподіляються між видами продукції пропорційно до їх вартості за цінами реалізації.

Кормові та цукрові буряки, вирощені для годівлі худоби

      Собівартість 1ц визначається  діленням затрат (без вартості  гички) на кількість  одержаної  продукції.

Сіяні трави

       Об’єктами обчислення  собівартості сіяних однорічних  і багаторічних  трав є кожен вид одержаної продукції (зелена маса, насіння, сіно). Якщо трави використовуються для виробництва одного виду продукції, то обчислення собівартості проводиться простим методом, тобто сума затрат ділиться на кількість одержаної продукції. При одержанні декількох видів продукції витрати на вирощування трав  минулого і поточного років розподіляють пропорційно для площ використаних для одержання  відповідного  виду продукції, а витрати на збирання, транспортування, доробку певного виду продукції відносять безпосередньо на її собівартість.

         При збиранні  сіяних трав на насіння одержують  основну продукцію (насіння) і   побічну продукцію (солому). Вартість  соломи виключається із загальної  суми витрат, а решта суми становитиме  собівартість одержаного насіння.

           Обчислення  собівартості багаторічних трав  має свої особливості. Витрати на вирощування багаторічних трав поділяються на витрати минулих років і поточного року. Витрати минулих років (підготовка ґрунту, посів багаторічних трав, вартість насіння та інші витрати) рівномірно розподіляються за роками залежно від терміну експлуатації посівів. Ці витрати в розрізі статей додаються до витрат поточного року. Якщо посіви багаторічних трав будуть використовуватись протягом двох років, на кожен рік їх використання відносять по 50% витрат; якщо посіви використовуються три роки, то  на продукцію першого року відносять 33 % витрат, другого року - 34%,     третього року - 33% .

           Витрати  минулих років, які відносяться  до продукції майбутнього року, розглядаються як незавершене виробництво  за цими культурами. Витрати поточного року, пов’язані з вирощуванням і збиранням урожаю багаторічних трав, повністю відносять до  собівартості продукції врожаю поточного року. Таким  чином,  до собівартості продукції багаторічних трав включається частина  витрат минулих років і вся сума витрат поточного року. Подальше обчислення собівартості продукції багаторічних трав проводиться у  такій же послідовності, як і однорічних.

 

- 4 -

        Продукцію рослинництва по мірі надходження протягом року обліковують за плановою собівартістю. Фактична собівартість її визначається в кінці року. В результаті виникають дві оцінки продукції: за плановою собівартістю і фактичною. Це вимагає доведення планової собівартості продукції  до рівня фактичної. Для цього вираховується різниця між фактичною і плановою собівартістю, тобто калькуляційна різниця. Калькуляційна різниця списується на відповідні рахунки пропорційно до маси продукції за напрямками її використання. На суму перевищення фактичної собівартості над плановою проводять додатковий запис. Якщо ж фактична собівартість нижча за планову, то калькуляційну різницю списують методом “червоного сторно”.

        Після списання  калькуляційних різниць на субрахунку “Рослинництво” можуть залишатися тільки витрати у незавершеному виробництві.

 

 

 

Тема: “Облік витрат виходу продукції тваринництва та обчислення її собівартості”

План

1. Синтетичний та аналітичний  облік витрат  та виходу продукції  тваринництва.

2. Визначення собівартості окремих видів  в тваринництві.

 

- 1 -

Облік затрат на виробництво  продукції  тваринництва ведеться за такими статтями:

12. Витрати на оплату праці

13. Відрахування на соціальні заходи
14. Корма та підстилка
15. Паливо та мастильні матеріали
16. Засоби захисту рослин
17. Роботи та послуги
18. Витрати на ремонт необоротних активів
19. Інші витрати на утримання необоротних активів (амортизація)
20. Інші витрати (МШП, страхові платежі)
21. Загальновиробничі витрати.

Облік витрат та виходу продукції рослинництва ведеться на рахунку 23 “Виробництво” субрахунку 231 “Тваринництво”. По дебету обліковуються затрат на виробництво продукції, по  кредиту - вихід продукції  по плановій собівартості з доведенням її в кінці року до  рівня фактичної методом червоного сторно або додаткових проводок. Якщо на кінець року є сальдо по дебету,  воно означатиме вартість затрат по незавершеному виробництву. Аналітичний облік ведуть  у Звіті про витрати та вихід продукції основного виробництва ( форма 5.5 с.-г.). Витрати обліковують за місяць та наростаючим підсумком  з початку року. Аналітичні рахунки відкриваються по кожному виду виробництва (с.-г. тваринах). У другій частині виробничого звіту  показується вихід продукції по плановій собівартості. Синтетичний облік ведуть у Журналі-ордері форми № 5В с.-г..

По обліку витрат та виходу продукції тваринництва складається  така кореспонденція рахунків:

8. нарахована оплата праці працівникам тваринництва

232   661

1. Єдиний соціальний внесок

232 651

3)списано вартість згодованих  тваринам кормів та використаної підстилки

232.      208

4) витрачено паливо та мастильні  матеріали

232.       203

7) використано засоби захисту  тварин

232    208

8) надано послуги тваринництву:

а) власними допоміжними виробництвами

232      234

б) підрядними організаціями

232    631

10) нарахована амортизація по  основних засобах, які використовувались  в рослинництві

232     131

11) списано вартість використаних  малоцінних та швидкозношуваних  предметів

   232     22 22

12) списано суму загальновиробничих  витрат по тваринництву

232      91

13) від тваринництва оприбутковується:

        продукція  с.-г. виробництва    27     232

        приплід тварин     21    232

         побічна  продукція    208     232

 

- 2 -

Визначення собівартості продукції основного стада ВРХ

       По основному стаду ВРХ визначають собівартість 1ц молока, 1 голови приплоду. Собівартість 1 гол. приплоду визначають за вартістю 60 кормоднів.

Методика розрахунку

1.Кількість кормоднів = поголів’я  корів х365.

2.Собівартість 1 кормодня = затрати  на утримання корів : кількість кормоднів.

3.Собівартість 1 гол. приплоду = собівартість 1 кормодня х60.

4.Собівартість всього приплоду = собівартость 1 гол. приплоду х  на кількість гол. приплоду.

5.Затрати на молоко = затрати  на утримання корів –вартість  побічної продукції – собівартість  всього приплоду.

6.Собівартість 1 ц молока = затрати  на молоко : на кількість молока.

Визначення собівартості продукції вирощування та відгодівлі худоби та птиці

        Продукцією  вирощування та відгодівлі є  приріст живої  маси, одержаної у звітному періоді та жива маса тварин. Кількість приросту визначається за формулою: жива маса тварин на кінець звітного періоду + жива маса тварин, які вибули – жива маса тварин, що надійшли  – жива маса тварин на початок звітного періоду.

        Для визначення собівартості 1ц приросту потрібно  затрати (за мінусом вартості побічної продукції) поділити на кількість приросту.

       Для визначення  собівартості 1ц живої маси потрібно  знати вартість живої маси  і кількість живої маси.

       Вартість живої маси = балансова вартість тварин на  початок року + витрати на утримання  тварин протягом звітного періоду (без вартості побічної продукції) + вартість тварин, що надійшли протягом року + вартість приплоду поточного року  (не включаючи загиблих тварин).

       Кількість живої  маси =жива маса тварин на кінець  року + жива маса вибулих тварин (не включаючи маси  падежу).

Собівартість 1ц живої маси = вартість живої маси : кількість живої маси.

       За обчисленою  собівартістю 1ц живої маси визначають фактичну собівартість поголів’я, яке вибуло протягом року та поголів’я, яке залишилось на кінець звітного періоду на підприємстві.

Продукція свинарства

        У спеціалізованих  господарствах собівартість продукції  свинарства розраховується за  галуззю та за кожною спеціалізованою групою. Витрати на утримання основного стада свиней ( свиноматок з поросятами до їх відлучення)  становитимуть собівартість приросту живої маси і ділового приплоду .

        Собівартість  приросту і приплоду живої  маси визначається діленням загальної суми затрат на утримання основного стада (без вартості побічної продукції) на кількість центнерів приросту і приплоду.

         Собівартість 1 голови приплоду = (собівартість 1ц  приросту і приплоду х на  вагу приплоду) :  на кількість  голів приплоду.

          Собівартість 1ц живої маси поросят на  момент їх відлучення від свиноматок = (вартість поросят під матками  на початок року + витрати на  утримання  основного стада  за поточний рік) поділити на  живу масу ( без загиблих) поросят,  які відлучені та які залишаються під матками на кінець року.

          Собівартість 1 гол. відлучених поросят = (вага  відлучених поросят х на собівартість 1ц)  : на кількість голів.

          Собівартість 1 ц приросту живої маси свиней  на дорощуванні і відгодівлі визначається відповідно до порядку визначення собівартості продукції вирощування та відгодівлі худоби та птиці.

Продукція вівчарства

          Витрати  на утримання дорослого поголів’я  і молодняку овець становлять  собівартість продукції вівчарства. Їх розподіляють між видами  основної та побічної продукції. До основної належить вовна, приріст живої маси, приплід . Молоко і шкури загиблих тварин вважаються побічною продукцією і оцінюються  за цінами реалізації, гній оцінюють за розрахунково-нормативною вартістю.

          На собівартість  ягнят у романівському вівчарстві  відноситься 12 %, каракульському - 15 %,  у всіх інших напрямках(м’ясо-шерсті, шерстно –м’ясні) - 10%  загальної  суми витрат на утримання овець  основного стада. Витрати на  утримання овець (без вартості побічної продукції та приплоду) розподіляються між вовною і приростом живої маси.  1ц вовни прирівнюються до 5 одиниць, 1 ц приросту приймають за одиницю.