Облік виробничих запасів

Частина продукції, що не пройшла всіх стадій обробки та не прийнята відділом технічного контролю (ВТК) - Запаси готової продукції (продукти праці) 

Продукція, закінчена  виробництвом, що прийнята ВТК і  знаходиться на складі 

- Запаси товарні (продукти праці) 

Товари, що знаходяться  у сфері обігу, а також продукція, що знаходиться в дорозі 

ѕ визначення умов переоцінки запасів на дату балансу та методів їх оцінки вразі вибуття;

ѕ відображення на рахунках обліку операцій з надходження і  вибуття запасів та точне визначення залишків запасів;

ѕ розкриття інформації про запаси у примітках до фінансової звітності.

    За результатами проведених досліджень встановлено, що не існує визначеності щодо трактування терміну «виробничі запаси» в працях учених-економістів. Так, в економічній літературі, виданій на теренах колишнього Радянського Союзу, виробничі запаси визначаються як матеріальні ресурси або як предмети праці, при чому в одних джерелах зазначено, що вони не повинні бути задіяні в процесі виробництва, а в інших - вони беруть участь в процесі створення матеріальних благ.

    У зв'язку з прийняттям в Україні національних стандартів бухгалтерського обліку, які узгоджені з міжнародними, доцільним є використання термінів, які прийняті Положенням (стандартом) №9 «Запаси»: запасами - активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

    В процесі дослідження, на базі критичної оцінки змісту наукової літератури пропонується наступне визначення терміну «виробничі запаси»: виробничі запаси - предмети праці, що використовуються у процесі виробничої діяльності і споживаються цим виробництвом протягом одного господарського (виробничого) циклу, після завершення якого цілком переносять свою вартість на вартість кінцевого продукту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2 Законодавчо-нормативні аспекти обліку виробничих запасів

 

    Бухгалтерський облік виробничих запасів регулює широке коло нормативних документів.

    Нормативно-правові акти, що регулюють питання обліку виробничих запасів:

§ Господарський кодекс України № 436-IV від 16.01.2003р. (зі змінами  і доповненнями)

    Визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

§ Цивільний кодекс України  № 435-IV від 16.01.2003р. (зі змінами і доповненнями)

Регулює особисті немайнові  та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності  їх учасників.

§ Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996-ХІV (зі змінами і доповненнями)

Визначає правові засади регулювання, організації ведення  бухгалтерського обліку та подання  фінансової звітності в Україні

§ Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства»

від 22.05.97 р. №238/97-ВР (зі змінами  і доповненнями)

    Визначається порядок нарахування податку на прибуток, визначається база оподаткування, базові ставки оподаткування, пільги, порядок розрахунку амортизаційних відрахувань.

§ Закон України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97 р. ( зі змінами і доповненнями )

    Визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

§ Інструкція щодо застосування Плану рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов'язань  та господарських операцій підприємств  та організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. №291 (зі змінами і доповненнями)

    Встановлює значення та порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку. Інструкція про застосування Плану рахунків направлена на забезпечення однаковості відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках та субрахунках

§ Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку 9 «Запаси»,затв. Наказом Мінфіну  від 31.03.99 р. №87(зі змінами і доповненнями)

    Визначається методологія обліку запасів, порядок розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Норми цього положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ)

§ Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затв. Наказом Мінфіну від 18.11.05 р. №790

Визначається методологія  обліку біологічних активів, порядок  розкриття інформації про них  у фінансовій звітності. Норми цього  положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ)

    Бухгалтерський облік і звітність в Україні здійснюються з дотриманням єдиних методологічних принципів, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», прийнятих Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, національного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, законодавчих і нормативних активів з урахуванням специфіки діяльності підприємств.

    Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначає положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

    Відповідно до зазначеного Положення під запасами розуміють активи, які:

- утримуються для подальшого  продажу за умов звичайної  господарської діяльності;

- знаходяться в процесі  виробництва з метою подальшого  продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання  під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.

Виробничі запаси визнаються активом, якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому  економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена.

    Структуру П(С)БО 9 «Запаси» представлено в таблиці 2.1.

Загальні положення  дають визначення таких термінів як запаси, чиста вартість реалізації запасів. В стандарті дається  класифікація запасів, на які розповсюджуються норми П(С)БО 9 «Запаси». В стандарті обумовлено визнання та первісна оцінка запасів, оцінка вибуття запасів, оцінка запасів на дату складання балансу. Окремим розділом визначено розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності.

Таблиця 2.1

Структура П(С)БО 9 «Запаси»

Розділи  

Зміст  

п.1-4. Загальні положення   

Визначається сфера  дії положення та терміни, що в ньому використовуються.

П.5-15. Визначення та первісна оцінка запасів 

Наводиться порядок  визнання запасів активами, склад  запасів для цілей бухгалтерського обліку, порядок визнання первісної вартості запасів при їх надходженні. 

П.16-23. Оцінка вибуття  запасів  

Характеризуються методи оцінки при вибутті запасів, порядок  списання вартості МШП. 

П.24-28. Оцінка запасів  на дату балансу  

Наводиться порядок оцінки запасів на дату складання звітності та уцінки запасів. 

П.29. Розкриття інформації про записи у примітках до бухгалтерської звітності  

Визначається інформація, яка обов'язково наводиться в примітках  до фінансової звітності 

    У результаті дослідження встановлено, що в умовах різного тлумачення сутності окремих господарських операцій фінансовим і податковим обліком застосування окремих можливостей, наданих національними положеннями (стандартами) щодо організації та методики обліку запасів на підприємствах не має достатньої ефективності. Наприклад, у фінансовому обліку вартість вибуття запасів унаслідок неможливості визнання їх активами відображається у витратах підприємства, а у податковому обліку - не впливає на об'єкт оподаткування податком на прибуток.

Згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», до первісної вартості запасів, окрім  вартості придбання, включаються окремі елементи, що потребують розподілу, наприклад: вартість витрат на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, вартість транспортування запасів до місця їх використання (ТЗВ) та інші витрати, які пов'язані з придбанням запасів та доведенням їх до стану, придатного для використання у запланованих цілях.

    Особливості бухгалтерського обліку запасів стосовно формування їх первісної вартості полягають в тому, що протягом звітного місяця Т3В можуть обліковуватися за одним з наступних варіантів

- У складі первісної  вартості кожної одиниці запасів;

- На окремому субрахунку  до рахунку обліку запасів.  В даному випадку, в кінці звітного місяця здійснюватиметься розподіл ТЗВ що припадають на запаси, що вибули.

    Необхідно зазначити, що розподіл ТЗВ здійснюються з розрахунку вартості одиниці запасів, а не з розрахунку їх кількості. На нашу думку більш економічно обґрунтованим була б можливість самостійного вибору підприємством бази розподілу вартість запасів або їх кількість. Оскільки вартість запасів не завжди є прямо пропорційним показником щодо розміру одиниці запасів, а , наприклад, транспорті виграти , як правило, залежать від розміру ваги перевезеного багажу.

    Чиста вартість реалізації визначається як очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію. Таким чином, запаси повинні відображатися в балансі підприємства за вартістю, яка в подальшому реально втілиться в економічні вигоди (тобто у збільшення грошових коштів та їх еквівалентів).

 

    На порядок відображення запасів в балансі підприємства впливають причини необхідності визначення чистої реалізаційної вартості окремих видів запасів:

- Запаси, обліковою вартістю  яких є ціна реалізації (до  таких запасів відносяться товари, які знаходяться в роздрібній  торговій мережі), можуть переоцінюватись  в зв'язку з такими причинами, як зменшення ціни їх реалізації, псування, та інші випадки втрати первинно очікуваних економічних вигод;

- Запаси, обліковою вартістю  яких є первинна вартість, можуть  переоцінюватися виключно у наступних  випадках: псування, устаріння та  інших випадках втрати первинно очікуваних економічних вигод, оскільки зміна цін реалізації на такі запаси матиме вплив на фінансові результати при їх реалізації, а не на дату складання балансу.

Чиста реалізаційна вартість визначається по кожній одиниці запасів  шляхом вирахування з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва та збут. До зазначених витрат відносяться такі витрати, які, як передбачається підприємством, необхідно понести для зберігання оцінюваних запасів, завершення виробничого циклу, якщо запаси відпущенні у виробництво, витрати па доставку запасів до покупців та ін.

    У випадку якщо чиста реалізаційна вартість раніше уцінених в зв'язку із зменшенням можливої ціни реалізації товарів облік яких ведеться за пінами продажу , збільшується , то на суму збільшення чистої реалізаційної вартості але не більше суми попереднього зменшення, сторнується запис про попереднє зменшення вартості товарів тобто, здійснюється їх дооцінка, але не більше попередньої уцінки. Таким чином, підприємства зобов'язані вести окремий облік сум попередніх уцінок запасів (поза системою бухгалтерського обліку), що значно ускладнює роботу бухгалтерського апарату.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

 

3.1 Первинний облік наявності та руху виробничих запасів

 

    Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи складаються у СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і реєстрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

    Первинні облікові документи у СТОВ «Агрофірма «Прилуччина» можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання; 

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг  господарської операції, одиницю  виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних  за здійснення господарської  операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис  або інші дані, що дають змогу  ідентифікувати особу, яка брала  участь у здійсненні господарської  операції.

    Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується в реєстрах синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.