Автор: Пользователь скрыл имя, 15 Февраля 2013 в 22:58, контрольная работа
Проте, хоч фермерські господарства з кожними роком і зміцнюють свої позиції та їх розвиток характеризується значними ускладненнями, внаслідок чого вони ще не зайняли вагомого місця в розвитку сільськогосподарської галузі, тому необхідною умовою їх розвитку є значна підтримка з боку держави. Фермерські господарства у багатьох країнах світу є універсальною, високоефективною формою. Однак деякі фермерські господарства постають перед проблемою неможливості визначення справедливої вартості і оцінює сільськогосподарську продукцію за фактичною вартістю, оскільки на даний час в Україні відсутній активний ринок.
Втуп
Особливості ведення обліку в фермерських господарствах.
Фермерське господарство, як форма підприємницької діяльності.
Рослинництво і тваринництво.
Фінансова звітність у фермерських господарствах
Висовок
Облік витрат електропостачання.
Список використаних джерел
ПЛАН
Втуп
Висовок
Облік витрат електропостачання.
Список використаних джерел.
Вступ
В країнах з розвиненою економікою фермерські господарства діють як
високотоварні спеціалізовані господарства, що використовують сучасну техніку та застосовують прогресивну технологію виробництва, а також, при необхідності, найману працю для отримання максимального доходу. В наших умовах більша частина селянських господарств базується на
сімейно-трудовому підряді, де застосовують, як правило, примітивну техніку та технологію.
Більша частина отриманої валової продукції йде на забезпечення потреб членів сім'ї та власного господарства.
Проте, хоч фермерські господарства з кожними роком і зміцнюють свої позиції та їх розвиток характеризується значними ускладненнями, внаслідок чого вони ще не зайняли вагомого місця в розвитку сільськогосподарської галузі, тому необхідною умовою їх розвитку є значна підтримка з боку держави.
Фермерські господарства у багатьох країнах світу є універсальною, високоефективною формою.
Фермерські господарства у багатьох країнах світу є універсальною, високоефективною формою господарювання. Це пояснюється тим, що в умовах ринкового середовища саме фермерські господарства є найбільш пристосованою, тобто адаптованою до ринку формою господарювання.
Успішна діяльність фермерських господарств та ефективні ділові відносини з ринковим середовищем вимагають забезпечення їх керівників чіткою системою облікової інформації. Крім того,їм як юридичним особам необхідно обов'язково складати фінансову звітність. Тому для цих господарств облік дає змогу оптимально поєднати правовий, організаційний і економічний механізмигосподарювання.
Власне організація та ведення бухгалтерського обліку в фермерських господарствах регулюється Методичними рекомендаціями з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затверджених наказом Міністерства агрополітики від 2001.07.02 № 189, де напрацьовано та пояснено сумісні з сучасною практикою господарювання
облікові інструменти. Ними передбачається кілька форм і способів ведення обліку для фермерськихгосподарств: проста форма обліку; спрощена форма фермерського обліку; за спрощеним планом рахунків; за планом рахунків.
Економіка аграрного сектора України протягом останніх років характеризується підвищенням ділової активності, зміцненням фінансової і платіжної дисципліни, багатоукладністю, різними формами господарювання.
Ринкові перетворення в економіці України зумовили формування багатоукладної системи господарювання в аграрному секторі, де поряд з державними, приватними, орендними підприємствами, господарськими товариствами, отримали розвиток фермерські господарства.
Фермерське господарство (ФГ) – це форма підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою і реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення такого господарства [2].
Організація обліку у фермерських господарствах має особливості, які відрізняються від порядку ведення обліку в інших юридичних осіб.
Особливості обліку в фермерських господарствах досліджували такі вчені як: Костенко В. Г, Дерксен М. Ю, Коваленко А. М, Мальшакова С.В, Радченко О. Д та інші, але і досі існує багато не розкритих питань.
У зв’язку з цим метою дослідження є розкриття особливостей організації обліку у фермерських господарствах.
Основними документами, які використовуються для організації обліку у ФГ є Закон України «Про фермерське господарство», Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Методичні рекомендації
щодо організації та ведення бухгалтерського обліку в фермерських господарствах.
Згідно з Методичними рекомендаціями №89 : існує чотири форми ведення
бухгалтерського обліку у ФГ [4]:
- проста (без використання подвійного запису) - для ФГ у яких працюють власник (голова господарства) і члени його сім’ї;
- спрощена (з подвійним записом) - для ФГ із середньообліковою
чисельністю працівників за звітний період до 10 осіб включно, крім членів сім’ї та обсягом виручки за рік не більше 500 тис. грн.;
-
спрощена для господарств, що
відповідають статусу малих
-
загальна – для решти
ФГ самостійно вибирають форми ведення бухгалтерського обліку.
Важливою умовою обліку в ФГ є галузеві особливості. У сільському господарстві головним і незмінним засобом виробництва є земля, яка має істотну особливість збереження і використання у сільськогосподарському процесі. Земля є природним засобом, вона належить до основних засобів на неї не нараховують знос та амортизацію, але фінансують заходи щодо підвищення її родючості. Сезонність робіт і тривалість виробничого процесу в землеробстві визначають уповільнення обороту коштів підприємства й нерівномірне використання їх протягом року [3].
До основних галузей ФГ відносять рослинництво і тваринництво. А. М. Коваленко до особливостей галузей рослинництва і тваринництва відносить:
1. Продукція рослинництва так само, як і тваринництва, оцінюється й оприбутковується на баланс за справедливою вартістю;
2.Облік витрат виробництва
в рослинництві побудовано так,
3.Система документообігу
передбачає облік продукції
4. Методика обліку тварин і відновлення їх за видами та зоотехнічними
групами.
Спеціально обліковують затрати на вирощування і відгодівлю тварин, калькулюють приріст їх живої ваги й собівартість поголів’я у живій вазі, що дає можливість контролювати ці процеси та виявляти фактичну і справедливу вартість тварин, яких переводять до складу біологічних активів, реалізують або залишають на кінець року для відгодівлі та вирощування [3].
В рослинництві затрати здійснюються нерівномірно протягом значного часу року продукцію отримують у міру визрівання культур, як правило, один раз на рік. У зв’язку із цим виникає необхідність розмежування витрат поточного року під урожай майбутніх років, створення резервів на покриття можливих витрат від несприятливих природних явищ.
Дослідження показали, що сільськогосподарська продукція оприбутковується за справедливою вартістю, згідно із П(С)БО 30 «Біологічні активи».
Згідно із національними П(С)БО справедливою вартістю є сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операцій між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Визначення справедливої вартості в обліку біологічних активів ґрунтується на застосуванні ринкових цін (цін активного ринку) на активи та сільськогосподарську продукцію.
Однак деякі фермерські господарства постають перед проблемою неможливості визначення справедливої вартості і оцінює сільськогосподарську продукцію за фактичною вартістю, оскільки на даний час в Україні відсутній активний ринок.
Відомо, що облік у фермерських господарствах здійснюється за спрощеною системою. Спрощення звітності затверджено в представленні лише двох форм фінансової звітності: «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва»(форма №1-М) та «Звіт про фінансові результати» (форма №2-М) згідно з наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. №39, П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва».
Висновки
Отже, фермерське господарство, як одна з основних ланок сучасного агропромислового комплексу України повинне правильно працювати, що неможливо без правильного ведення бухгалтерського обліку. І саме розуміння особливостей бухгалтерського обліку на фермерських господарствах є, на мою думку, основним елементом цього процесу.
Підприємства малого бізнесу відіграють велику роль в економіці країни, впливаючи на створення додаткових робочих місць та насичення ринку сільськогосподарської продукції, тому необхідною умовою їх розвитку є значна підтримка з боку держави та забезпечення чіткої методології обліку фермерської діяльності.
Облік витрат електропостачання.
За даними виробничого звіту по електропостачанню бухгалтером, який відповідає за облік витрат на підприємстві, здійснюються записи за відповідними статтями калькуляції у книзі обліку витрат виробництва при журнально-ордерній формі обліку, або до Відомості 5- М (розділ ІІ) при спрощеній формі обліку (див. додаток А 5). За умови використання автоматизованої форми бухгалтерського обліку дані переносяться на магнітні носії ЕОМ.
Треба зауважити, що не на всі статті витрат по електропостачанню можна отримати інформацію із виробничого звіту. Так, документальною підставою для віднесення витрат за конкретний місяць до книги обліку виробництва, або до Відомості 5-М по електропостачанню виступають: по статті "Відрахування на соціальні заходи" — розрахунок бухгалтерії; по статті "Амортизація" — форма 03-14 "Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)"; по статті "Енергія" - "Рахунок фактура" від постачальника за спожиту електроенергію; по статті "Роботи і послуги" — виробничий звіт по реммайстерні або "Рахунок фактура" від виконавця ремонтних робіт на адресу підприємства; по статті "Страхові платежі" — розрахунок бухгалтерії, згідно якого проводиться розподіл витрат по страхуванню, сплачених на початку року і включених до рахунку 39 "Витрати майбутніх періодів".
За кредитом субрахунку "Електропостачання" рахунку 23 "Виробництво" в кінці кожного місяця відбувається списання витрат, пов'язаних із енергозабезпеченням підприємства на витрати конкретних його структурних підрозділів або зовнішніх споживачів пропорційно обсягів спожитої ними електроенергії, зокрема у дебет: субрахунків інших допоміжних виробництв або субрахунку "Основне виробництво" рахунку 23 "Виробництво", рахунків 91 "Загальновироб- ничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 949 "Інші витрати операційної діяльності" (витрати обслуговуючих виробництв), 90 "Собівартість реалізації".
Собівартість 1 кіловат-години визначають по усьому електропостачанню, тобто, включають вартість і кількість кіловат-годин, отриманих як від власної електростанції, так і тих, які надійшли із централізованої електромережі. Собівартість визначається шляхом ділення всіх витрат по дебету субрахунку "Електропостачання" на загальну кількість спожитої електроенергії у кіловат-годинах.
Список використаних джерел
1. Закон України «Про
бухгалтерський облік і
2. Коваленко А. М.
3. Костенко В. Г. Особливості
бухгалтерського обліку і
4. Методичні рекомендації
щодо організації та ведення
бухгалтерського обліку в
5. Положення (стандарт) бухгалтерського
обліку 30 „ Біологічні активи"
затверджене наказом