Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками

Цитотехнологія (від грец. κύτος, латинізоване «цитос» — порожнина, вмістилище, тут: «клітина», грец. τεχνη — мистецтво, майстерність і грец. λόγος — слово, знання) — мікроскопічна інтерпретація клітини для виявлення раку та інших патологій

Методи і технологія досліджень

Цитотехнологія — відносно нова галузь біологічних досліджень. Вона використовує різні методи, насамперед, методи виділення клітин з організму і перенесення їх на поживні середовища. Там клітини продовжують жити і розмножуватися. Культури таких клітин можна застосовувати не тільки для наукових експерементів, але й у виробництві. Зокрема, це значно знижує собівартість лікарських препаратів та зберігає природні ресурси.

Технологія включає в себе вивчення зразків, узятих з шийки матки (див. Тест Папаніколау), легень, шлунково-кишкового тракту або порожнини тіла. Зразки оцінюють фахівці-медики відповідних спеціалізацій. У деяких лабораторіях комп'ютер виконує початкову оцінку, виділивши слайди, області, які можуть становити особливий інтерес для подальшого розгляду. Аномальні зразки для остаточної інтерпретації розглядають фахівці-медики, патологоанатоми

У різних країнах існують різні вимоги до сертифікації і стандартів для цитотехнологій. Так, у США існують два шляхи для сертифікації, після одержання ступеня бакалавра, слухачі відвідують акредитовані програми в цитотехнологіях, які тривають 1 рік. Основи цитотехнологій можуть бути розглянуті і в рамках бакалаврату. Після успішного завершення будь-якого з цих шляхів, ви маєте право брати сертифікаційні іспити, пропоновані Американським товариством з клінічної патології

Клiтина — складна цiлiсна фiзiологiчна система, у якій вiдбуваються всi процеси життєдiяльностi: обмiн речовин i енергiї, подразливiсть, рiст, самовiдтворення.

 Основнi її елементи — клітинна мембрана, цитоплазма, органели та ядро. Клiтина може жити й нормально функцiонувати тiльки за наявностi цих компонентiв, які тiсно взаємодiють один з одним та з навколишнiм середовищем. Засновником учення про клiтину як цiлiсну систему був вiдомий нiмецький учений Рудольф Вiрхов.

Клітина — структурна й функціональна одиниця організму людини. У ній сконцентровані всi найважливiшi ознаки живого. Тiло людини, як i будь-якої високоорганiзованої багатоклiтинної тварини, утворене величезною кількістю клiтин (майже 10 трильйонiв). Їхня загальна будова подібна, однак залежно від тих функцій, що їх виконують клітини в організмі, вони набули специфічних морфологічних особливостей. Форма й будова клітин, тривалість життя взаємопов’язані з їхньою функцією та розміщенням в органiзмi.

Схематична  будова клітини: 1 — клітинна мембрана; 2 — цитоплазма; 3 — ендоплазматична  сітка; 4 — війки; 5 — ядро; 6 — ядерце; 7 — лізосома; 8 — мітохондрія; 9 —  центросома; 10 — апарат Гольджі