Облік нарахувань на заробітну плату

Автор: Пользователь скрыл имя, 23 Ноября 2012 в 00:37, статья

Описание работы

Метою роботи є дослідження обліку нарахувань до фонду єдиного соціального внеску (далі ЄСВ), враховуючи відрахування в пенсійний фонд, фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Работа содержит 1 файл

ТЕЗИСЫ. Облік нарахувань на заробітну плату.doc

— 42.50 Кб (Скачать)

Руденко Є.О.,

студентка ІІІ курсу

Група ОА-08-А

 

Штик Ю.В.,

наук. керівник,

кафедра фінансів,

обліку і аудиту

Облік нарахувань на заробітну  плату

І. Вступ.  В умовах сучасної ринкової економіки значна роль відводиться бухгалтерському обліку, без знання якого неможливо керувати жодним підприємством. Підприємство самостійно обирає свою облікову політику, форму бухгалтерського обліку, але обов’язково з додержанням єдиних засад, встановлених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» (далі Закон) [1], та з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології обробки облікових даних. В сучасних умовах багато науковців критикують сучасну облікову методологію тому, що вона не дає повної інформації як зовнішнім, так і внутрішнім користувачам, а деякі загальноприйняті регістри та рахунки бухгалтерського обліку потребують вдосконалення для того, щоб відповідати вимогам сучасності. Зокрема, такого вдосконалення потребують рахунки, пов’язані з обліком нарахувань на заробітну плату, а саме збору єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ІІ. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженню проблем обліку нарахувань на заробітну плату приділили увагу в своїх працях відомі вітчизняні та іноземні вчені: О.Ф Андросова, Ю.Є. Аскерова, Л.П. Шевчук, А.А. Шевчук, А.А. Мазаракі.

ІІІ. Постановка задачі.  Метою роботи є дослідження обліку нарахувань до фонду єдиного соціального внеску (далі ЄСВ), враховуючи відрахування в пенсійний фонд, фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

ІV. Результати. Згідно із Законом, заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Синтетичний облік основної і додаткової оплати праці та її використання ведеться на рахунку 66 «Розрахунки з оплати праці», що має три субрахунки: 661 «Розрахунки за заробітною платою», 662 «Розрахунки з депонентами» та 663 «Розрахунки за іншими виплатами». Рахунок – пасивний, сальдо кредитове означає заборгованість підприємства працівникам з нарахованої, але не виданої їм заробітної плати; оборот по дебету – сума, виплачена наявними або перерахування; суми, утримані у вигляді податків у бюджет, за виконавчими листами тощо; оборот по кредиту – суми, нараховані у звітному місяці у вигляді заробітної плати, премії та інші нарахування.

По кредиту рахунка 66 «Розрахунки  за виплатами працівникам» враховуються нарахування заробітної плати, нарахування  заробітної плати за час чергових відпусток, допомоги з тимчасової непрацездатності, премії з фонду  матеріального заохочення та інші виплати.

По дебету рахунка 66 «Розрахунки  за виплатами працівникам» відображають виплачені суми заробітної плати, премії, допомога з тимчасової непрацездатності, депоновані суми, а також суми утримань податків, платежів за товари, придбані в кредит, за виконавчим документам та інші утримання, встановлені законодавством України. [2, с 251]

При нарахуванні працівнику зарплати підприємство повинно нараховувати на неї ЄСВ. ЄСВ не входить до системи оподаткування, тому, як і раніше, страховиками в загальному випадку є роботодавці, а застрахованими особами – фізичні особи, що підлягають оподаткуванню та за яких сплачується ЄСВ. ЄСВ не означає ліквідацію чотирьох фондів соціального страхування: Пенсійний фонд уповноважений розподіляти отримані  суми ЄСВ по видам соціального страхування на централізовані рахунки фондів соціального страхування.

Базою нарахування ЄСВ  є заробітна плата по видам виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, склад яких визначається Інструкцією зі статистики заробітної плати. [3]

У зв’язку з тим, що відбулася трансформація оподаткування заробітної плати, тобто замість чотирьох фондів соціального страхування з’явився один фонд – фонд Єдиного Соціально Внеску, необхідно внести зміни до Плану рахунків бухгалтерського обліку, а саме до рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням». Зараз рахунок 65 має наступну структуру - це 5 субрахунків: 651 «За пенсійним забезпеченням», 652 «За соціальним страхуванням», 653 «За страхуванням на випадок безробіття», 654 «За індивідуальним страхуванням» та 655 «За страхуванням майна». Відповідно до вищеназваних змін було б доцільно замість цих п’яти субрахунків ввести наступні: 651 «За єдиним соціальним внеском» та 652 «Інші розрахунки за страхуванням». Такі зміни є об’єктивно необхідними для підвищення якості обліку нарахувань на заробітну плату. Крім того, це значно полегшило б роботу бухгалтера та мотивувало б його до якісної, ініціативної праці, яка буде розкривати його потенціал.

Але, не дивлячись на запропоновані  зміни, облік нарахувань на заробітну  плату є досить трудомісткою роботою, так як ведеться за кожним працівником  окремо та пов'язаний з обробкою великих обсягів інформації, тому ще одним напрямком вдосконалення обліку є автоматизація праці обліковця, яка значно зменшує обсяг ручної праці, скорочує час на виконання облікових функцій та дає змогу обліковцю аналізувати інформацію та застосовувати свій творчий потенціал, загалом зросла б продуктивність праці бухгалтера. [4, с.254]

V. Висновки. На основі викладеного вище матеріалу можна зробити наступні висновки: вдосконалення рахунків бухгалтерського обліку є об’єктивною необхідністю, яка випливає із змін в податковому законодавстві, тому необхідно запровадити зміни в бухгалтерському обліку для запобігання непорозумінь та помилок в веденні обліку та задля полегшення праці обліковця та збільшення продуктивності його праці.

 

Література:

  1. Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.1999 №996-ХІІ// zakon1.rada.gov.ua
  2. О.Ф. Андросова, Ю.Є. Аскерова Шляхи удосконалення обліку нарахувань на заробітну плату// Актуальні проблеми економіки. – 2010. - №9. – С. 250-254.
  3. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування: Закон України від 08.07.2010 №2464-VІ// zakon1.rada.gov.ua
  4. Л.П. Шевчук, А.А. Шевчук Ринкові підходи до формування і використання коштів на оплату праці та нова парадигма їх аналізу і контролю// Актуальні проблеми економіки. – 2009. - №5. – С. 249-255.

Информация о работе Облік нарахувань на заробітну плату