Облік надходження виробничих запасів

Синтетичний облік  наявності і руху виробничих запасів  ведеться на рахунку 20 «Виробничі запаси»  за субрахунками: 
 
201 «Сировина й матеріали», 
202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби», 
203 «Паливо», 
204 «Тара й тарні матеріали», 
205 «Будівельні матеріали». 
206 «Матеріали, передані в переробку», 
207 «Запасні частини», 
208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», 
209 «Інші матеріали». 
По дебету рахунка 20 «Виробничі запаси» та його субрахунків відображають надходження відповідних запасів на підприємство та збільшення їх вартості в результаті дооцінки, по кредиту — витрати на виробництво, відпуск в переробку, на сторону, а також зменшення вартості запасів внаслідок уцінки. 
Переважну більшість виробничих запасів підприємства придбають у постачальників на підставі укладених договорів (контрактів, угод). На відвантажені (відпущені) матеріальні цінності постачальник виписує рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи (у яких вказуються назва, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість, сорт, ціна кожного виду матеріальних цінностей, що відпускаються, ставка і сума ПДВ, загальна сума, що підлягає до оплати), а також податкову накладну. Податкова накладна надає право покупцеві, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплачену постачальнику при придбанні матеріальних цінностей (робіт, послуг). 
На субрахунку 201 «Сировина й матеріали» ведеться облік наявності і руху сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні, а також допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб (забудовники облік будівельних матеріалів ведуть на субрахунку 205 “Будівельні матеріали”). 
На субрахунку 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби» ведуть облік наявності і руху купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів, придбаних підприємствами для виробництва продукції; конструкцій і деталей (металевих, дерев'яних, залізобетонних тощо), що використовуються підрядними будівельними організаціями під час виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт; спеціальне обладнання, інструменти, пристрої тощо, які використовують науково-дослідні та конструкторські організації та ін. 
Вироби, придбані для додаткового комплектування готової продукції, не включаються до її собівартості і обліковуються на рахунку 28 «Товари». Обладнання і пристрої загального призначення обліковуються на рахунках 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи» або 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети». 
Субрахунок 203 «Паливо» призначений для обліку твердого і. рідкого палива (нафтопродукти), що використовується для технологічних потреб виробництва, роботи автотранспорту, опалення приміщень тощо, а також оплачених талонів на нафтопродукти і газ. 
На субрахунку 204 «Тара й тарні матеріали» ведуть облік усіх видів тари, а також тарних матеріалів, які використовуються для виготовлення тари та її ремонту (за винятком матеріалів, які використовуються для додаткового обладнання вагонів, суден, барж з метою забезпечення збереження вантажу при перевезенні, облік яких ведеться на субрахунку 201 «Сировина й матеріали»). 
На субрахунку 205 «Будівельні матеріали» підприємства-забудовники ведуть облік будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, а також обладнання, що потребує монтажу. 
Витрати на придбання обладнання, що не потребує монтажу, транспортних засобів, вільно розміщених верстатів, будівельних машин і механізмів, сільськогосподарських машин та інвентарю, виробничого інвентарю та інструментів тощо відображаються на рахунку 15 
«Капітальні інвестиції». 
Устаткування і будівельні матеріали, передані підрядній організації для виконання робіт, після підтвердження їх використання списуються з кредиту цього субрахунка на дебет рахунка 15 «Капітальні інвестиції». 
На субрахунку 206 «Матеріали, передані в переробку» підприємства ведуть облік матеріалів, які передані підприємствам-переробникам для виготовлення продукції і включаються до її собівартості. 
На субрахунку 207 «Запасні частини» ведуть облік придбаних і виготовлених запасних частин, вузлів і деталей, призначених для проведення ремонту, заміни зношених частин обладнання і транспортних засобів, а також автомобільних шин, обмінного фонду двигунів, вузлів і агрегатів, що створюються в ремонтних підприємствах та підрозділах, 
Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, які враховані в ціні автомобіля і включені в його інвентарну вартість, обліковуються в складі основних засобів. Аналітичний облік обмінного фонду машин, вузлів та агрегатів ведеться за групами: придатні для експлуатації (нові та відновлені); що підлягають відновленню (на складі); що знаходяться в ремонті. 
На субрахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» ведуть облік мінеральних добрив; отрутохімікатів для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських рослин, біопрепаратів та медикаментів для тварин; кормів тварин (власного виробництва і купованих); насіння і саджанців для посіву і висаджування. 
На субрахунку 209 «Інші матеріали» ведуть облік відходів виробництва, непоправного браку, зношених шин, металобрухту та інших матеріальних цінностей, оприбуткованих за ціною можливого використання або реалізації. 
Приймання матеріалів, що надійшли на склад підприємства, здійснюється на підставі накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей (ф. № М-20) або оформляється прибутковим ордером (ф. № М-4), якщо під час приймання виявлені розходження між фактичною кількістю матеріальних цінностей, що надійшли, і кількістю, вказаною у накладній. При цьому недостача (псування) матеріальних цінностей, виявлена при прийманні їх від залізниці (порту), оформляється комерційним актом, а при прийманні їх на складі - приймальним актом. Ці акти є підставою для пред'явлення претензії винуватцю недостачі (або псування) матеріальних цінностей (транспортній організації) постачальнику - у разі недовантаження або неправильної упаковки (затарення), що послужило причиною псування цінностей при перевезенні). 
Матеріали, доставлені автотранспортом, прибуткуються на підставі товарно-транспортних накладних (ф. № І-ТН, № І-ТН спирт). Приймання матеріалів від своїх цехів та інших підрозділів (невикористані матеріали, відходи виробництва (обрубки, обрізки, стружка тощо), непоправний брак, матеріальні цінності від списання основних засобів або малоцінних і швидкозношуваних предметів, зношені шини та утильна гума тощо) здійснюється за накладною, яка виписується цехом-здавальником або іншим підрозділом. 
Синтетичний облік придбаних запасів на рахунку 20 «Виробничі запаси» та його субрахунках підприємства обліковують за фактичною собівартістю їх придбання (заготівлі), яка, як зазначалося раніше, включає: покупну вартість і транспортно-заготівельні витрати (витрати по транспортуванню, навантаженню, розвантаженню, доставці до складів підприємства, включаючи націнки постачальницьких і посередницьких організацій, вартість послуг товарних бірж і брокерських контор, мито і митні збори тощо). Ця собівартість виявляється, як правило, тільки наприкінці місяця - після відображення всіх заготівельних операцій і розподілу їх між окремими видами запасів. Документи ж на оприбуткування і списання витрачених матеріалів, що надходять до бухгалтерії, вимагають Їх систематичного опрацювання і відображення в облікових регістрах, що неможливо робити без попередньої оцінки матеріалів. Тому аналітичний облік запасів протягом місяця ведуть за прийнятими обліковими цінами: покупними (з відокремленим обліком транспортно-заготівельних витрат) або за розрахунково-плановою собівартістю (з відокремленим обліком відхилення від фактичної собівартості). 
Наприкінці місяця вартість використаних у виробництві запасів і списаних за обліковими цінами, а також вартість залишку запасів на складах коригують до фактичної собівартості (шляхом списання транспортно-заготівельних витрат або відхилення планової собівартості запасів від фактичної). 
Виходячи з вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість від 01.07.97 № 141 при оприбуткуванні товарно-матеріальних цінностей, одержаних від постачальників, до оплати їх вартості, а також у разі їх одержання за бартерним контрактом, у бухгалтерському обліку роблять записи: 
1) на покупну вартість запасів (без ПДВ): 
Д-т рах. 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок), 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» та ін. 
К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»; 
2) на суму податкового кредиту по ПДВ, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання: 
Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками» 
К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»; 
3) на суму, перераховану постачальникам в оплату вартості за придбані запаси (включаючи ПДВ): 
Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» 
К-т рах. 31 «Рахунки в банках». 

Якщо договором  передбачена попередня оплата постачальникам виробничих запасів, що підлягають поставці, то в бухгалтерському обліку підприємства роблять записи: 
1) на суму, перераховану постачальнику в оплату відпускної вартості виробничих запасів, що підлягають поставці(з ПДВ): 
Д-т рах. 371 «Розрахунки за авансами виданими»: 
К-т рах. 31 «Рахунки в банках»; 
2) на суму податкового кредиту: 
Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками» 
К-т рах. 644 «Податковий кредит»; 
3) оприбутковані матеріали від постачальника: 
Д-т рах. 20 “Виробничі запаси”(сума матеріалів без ПДВ) 
Д-т рах. 644 «Податковий кредит»

К-т рах. 63 «Розрахунки  з постачальниками і підрядчиками»; 
4) проведено взаємозалік заборгованностей:

Д-т рах. 63 «Розрахунки  з постачальниками і підрядчиками»;

К-т рах. 371 «Розрахунки  за авансами виданими».

 
Запаси, які надійшли на підприємство без товаросупровідних документів постачальника (невідфактуровані поставки), приймаються на облік за приймальними актами (ф. № М-7) і оформляються записом по дебету рахунка 20 «Виробничі запаси» (відповідні субрахунки) в кореспонденції і кредитом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». Після одержання від постачальника рахунків-фактур та інших товаросупровідних документів раніше зроблений запис (у цій же кореспонденції рахунків) сторнується і робиться звичайний запис на суму, яка значиться в одержаних документах. 
Якщо при прийманні вантажу виявлена недостача матеріальних цінностей, то на дебет рахунка 20 «Виробничі запаси» прибуткують тільки фактично одержані цінності; на вартість недостачі матеріалів, що виникла при 
перевезенні, на підставі належно оформлених актів пред'являть претензію (передають до судового органу) винуватцю (транспортній організації тощо) і в бухгалтерському обліку відображають по дебету рахунка 374 «Розрахунки за претензіями» в кореспонденції з кредитом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». 
У разі обгрунтованої відмови від оплати розрахункове платіжних документів за матеріали, що надійшли на адресу підприємства (невідповідність якості, номенклатури, ціни умовам договору тощо), такі цінності приймаються за актами на відповідальне зберігання і обліковуються на забалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні» (субрахунок 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні») до вказівок постачальника про повернення, переадресування або реалізації на місці. 
Транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з придбанням (заготівлею) виробничих запасів (оплата залізничного тарифу, водного фрахту, навантажувально-розвантажувальних робіт тощо), обліковуються на аналітичному рахунку «Транспортно-заготівельні витрати», який відкривається в складі рахунка 20 «Виробничі запаси». На суму транспортних та інших витрат, які підлягають оплаті постачальникам та іншим стороннім організаціям, у бухгалтерському обліку підприємства роблять запис по дебету рахунка 20 «Виробничі запаси», аналітичний рахунок «Транспортно-заготівельні витрати», і кредиту відповідних рахунків (63, 685 тощо). 
Таким чином на дебеті синтетичного рахунка 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок) відображається покупна вартість запасів і транспортно-заготівельні витрати, що в сукупності становлять їх фактичну собівартість. 
Облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками (транспортними та іншими сторонніми організаціями) за надані послуги по перевезенню вантажу здійснюється в журналі-ордері № 6, а при спрощеній формі обліку - у відомості ф. № В-7 «Відомість обліку розрахунків з постачальниками» 
(яка за своїм змістом аналогічна журналу-ордеру № 6). 
Оприбуткування виробничих запасів, одержаних з інших джерел, відображається записом по дебету рахунка 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок) у кореспонденції з кредитом рахунків: 
40 «Статутний капітал» (на вартість запасів, внесених засновниками (учасниками) до статутного капіталу підприємства); 
719 «Інші доходи від операційної діяльності» на вартість безоплатно одержаних запасів від інших юридичних осіб, а також оприбуткованих раніше, не взятих на облік цінностей); 
742 «Доход від реалізації необоротних активів» (на вартість придбаних запасів у результаті обміну на необоротні активи).

Головним документом, який регламентує надходження, рух  і вібуття запасів на підприємстві є П(с)БУ 9 «Запаси».

Згідно цього  стандарту Запаси - активи, які:

- утримуються  для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають  у процесі виробництва з метою  подальшого продажу продукту  виробництва; 

- утримуються  для споживання під час виробництва  продукції, виконання робіт та  надання послуг, а також управління підприємством.  

Для відображення запасів як об’єктів бухгалтерського  обліку Планом рахунків бухгалтерського  обліку активів, капіталу, зобов’язань  та господарських операцій підприємств  і організацій, затвердженим Наказом  Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 21 грудня 1999 р. за № 892/4185, передбачено клас 2 «Запаси». Рахунки цього класу є активними балансовими.  

Синтетичний облік  наявності і руху виробничих запасів  ведеться на рахунку 20 «Виробничі запаси» за субрахунками: 
201 «Сировина й матеріали», 
202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби», 
203 «Паливо», 
204 «Тара й тарні матеріали», 
205 «Будівельні матеріали». 
206 «Матеріали, передані в переробку», 
207 «Запасні частини», 
208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», 
209 «Інші матеріали». 

По дебету рахунка 20 «Виробничі запаси» та його субрахунків  відображають надходження відповідних  запасів на підприємство та збільшення їх вартості в результаті дооцінки, оприбуткування виявленого надлишку на складі внаслідок інвентаризації; по кредиту — витрати на виробництво, відпуск в переробку, на сторону, а також зменшення вартості запасів внаслідок уцінки. 

Усі операції надходження  матеріалів на підприємство повинні бути оформлені первинними документами.

Можливі такі напрями  надходження запасів на підприємство :

· придбання  у постачальника;

· придбання  підзвітними особами за готівку;

· виготовлення на даному підприємстві;

· безкоштовне  отримання;

· від ліквідації основних засобів та малоцінних необоротних активів;

· виявлення  надлишків при проведенні інвентаризації;

· обмін на подібні  та неподібні активи;

· інші напрями.  

Придбання виробничих матеріалів планується підприємством. Для цього укладаються договори постачання, у яких визначається кількість, ціна та якість товарно-матеріальних цінностей, що надійдуть на підприємство, а також терміни завезення кожної партії матеріальних цінностей. При виборі постачальників підприємство повинне врахувати: ціну матеріалів, достатній обсяг їх постачання (що залежить від потужностей постачальників), якість матеріалів, надійність постачальників, сума транспортних витрат на перевезення та складування запасів, можливості отримання знижок при придбанні великих партій запасів та можливість відстрочення оплати на них.  

Матеріали, що надходять  на склад, ретельно перевіряють, встановлюють відповідність їх якості, кількості, асортименту, умовам поставок і супровідним  документам. Якщо не виявлено розходжень, матеріали приймають. В такому разі операцію оформлюють Прибутковим ордером (ф. М-4), що виписується в 1 екземплярі. Якщо на підприємстві оборот товарів не великий – можна використовувати бездокументну форму оприбуткування. В такому разі на супроводжувальному документі ставиться штамп з реквізитами прибуткового ордеру. 

На склади також  можуть надходити запаси із своїх  цехів - це продукція власного виготовлення і зайві одержані й невикористані  матеріали, а також матеріали, одержані від ліквідації основних засобів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, браку у виробництві та відходи. Ці матеріали оприбутковують на склади за допомогою накладної-вимоги на відпуск(внутрішнє переміщення) матеріалів (ф. М-11).  

Обмін подібними  запасами відбувається тоді, коли активи, які обмінюються, мають однакове призначення та застосовуються в одній галузі діяльності. Справедлива вартість обмінюваних подібних запасів має відповідати одна одній. Договірну ціну приймають за справедливу. Від справедливої ціни нараховують податковій кредит і податкове зобов'язання (ст. 4.2. Закону України „Податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР).  

Незалежно від  того, яка ціна обмінюваних товарів  вказується в первинних документах постачальника, вони оприбутковуються так: якшо балансова вартість відпущених товарів є меншою за справедливу їх вартість — оприбуткування здійснюється за тією ціною, за якою були відпущені власні запаси; якщо балансова вартість відпущених товарів є більшою за справедливу їх вартість — оприбуткування здійснюється за справедливою вартістю.

Обмін неподібними  запасами досить часто зустрічається  при здійєненні розрахунків між вітчизняними підприємствами. Його суть полягає втому, що підприємство обмінює запаси, якими володіє в надлишку, на запаси, щодо яких існує потреба на підпрємстві.  

Первісна вартість запасів залежно від джерел надходження

Журнал реєстрації господарських операцій