Облік довгострокової дебіторської заборгованості

РОЗДІЛ 2 ОБЛІК ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

 

2.1 Облік довгострокової  дебіторської заборгованості

Згідно П(В)БО 10 «Дебіторська заборгованість» визнається активом, якщо існує імовірність отримання  підприємством майбутніх економічних  вигод і її сума може бути достовірно визначена (майбутня економічна вигода — це потенціал, який може сприяти  надходженню, прямо або непрямо, грошових коштів або їх еквівалентів на підприємство).

 Частина довгострокової  дебіторської заборгованості, яка  підлягає погашенню протягом  дванадцяти місяців з дати  балансу, повинна визнаватись  поточною і відображатись на  ту саму дату в складі поточної  дебіторської заборгованості.

 Достовірна оцінка  довгострокової дебіторської заборгованості  має суттєвий вплив на правильне  відображення інформації в облікових  регістрах і звітності. Важливу  роль при цьому відіграє принцип  обачності, який передбачає застосування  в бухгалтерському обліку таких  методів оцінки дебіторської  заборгованості, які будуть запобігати  завищенню оцінки активів. П(С)БО 10 визначає методи оцінки дебіторської  заборгованості при зарахуванні  її на баланс, на дату складання  звітності та при списанні  з балансу як безнадійної.

 Довгострокова дебіторська  заборгованість, на яку нараховуються  відсотки, відображається в балансі  за її теперішньою вартістю. Визначення  теперішньої вартості залежить  від виду заборгованості та  умов її погашення.

 Теперішня вартість  — це грошова вартість майбутніх  доходів на теперішній час.  Розрахунок теперішньої вартості  здійснюється за допомогою дисконтування,  тобто довгострокова дебіторська  заборгованість оцінюється за  дисконтованою вартістю майбутніх  платежів, які очікуються для  погашення цієї заборгованості.

 Заборгованість за  фінансовою орендою відображається  в балансі орендодавця в сумі  чистих інвестицій в оренду.

 Для обліку довгострокової  дебіторської заборгованості Планом  рахунків передбачений рахунок  18 «Довгострокова дебіторська заборгованість  та інші необоротні активи».

 Даний рахунок має  наступні субрахунки:

181 «Заборгованість за  майно, що передано у фінансову  оренду» відображаються чисті  інвестиції орендодавця у фінансову  оренду, визначені згідно Положення  (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда»;

 «Довгострокові векселі  одержані» — призначений для  обліку векселів, одержаних у  забезпечення довгострокової дебіторської  заборгованості;

 «Інша дебіторська  заборгованість» — призначений  для обліку довгострокової дебіторської  заборгованості, яка не відображається  на інших субрахунках рахунку  18 «Довгострокова дебіторська заборгованість  та інші необоротні активи»,  зокрема розрахунки з працівниками  за виданими довгостроковими  позиками, інші види розрахунків.

 Аналітичний облік  довгострокової дебіторської заборгованості  ведеться за кожним дебітором,  за видами заборгованості, термінами  її виникнення й погашення.  Регістром аналітичного обліку  розрахунків з дебіторами є  реєстр дебіторів.

10. Облік розрахунків  з покупцями і замовниками  та облік операцій з короткостроковими  векселями одержаними (характеристика  рахунків, документальне оформлення, аналітичний і синтетичний облік)

 Основними джерелами  інформації для контролю розрахункових  відносин з покупцями і замовниками  слугують первинні документи  з обліку розрахунків:

 

 Таблиця 2.1 - Документування розрахунків з покупцями та замовниками

Розрахунки з вітчизняними покупцями	Розрахунки з іноземними покупцями
Виникнення заборгованості
накладні		комерційні документи (рахунки - фактури)
рахунки-фактури		транспортні накладні
рахунки		платіжні документи на перерахування сум митних платежів та інших податків на рахунки митних установ
акт прийняття робіт, послуг		розрахунки бухгалтерії  про наявність курсових різниць
податкові накладні
товарно-транспортні накладні (ТМ-1)
товарні накладні
Погашення заборгованості
Виписки банку, ПКО, векселі		Виписки банку, векселі

 

При здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій сторони укладають  договори, в яких визначають строки взаємних поставок товарів, обов'язки сторін з виконання умов договору та відповідальність сторін у випадку  порушення прийнятих зобов'язань.

 При відвантаженні  товару (виконанні робіт, наданні  послуг) за бартерним обміном  в обов'язковому порядку складають  рахунки- фактури, накладні, акти тощо, в яких зазначається окремим рядком сума податку на додану вартість, дата складання, найменування і адреса постачальника та покупця.

 Для обліку дебіторської  заборгованості покупців і замовників  використовується рахунок 36 «Розрахунки  з покупцями та замовниками»

 Рахунок 36 «Розрахунки  з покупцями та замовниками»  призначений для обліку розрахунків  з покупцями та замовниками  за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи та надані  послуги, окрім заборгованості, забезпеченої  векселем, а також узагальнюється  інформація про розрахунки з  учасниками промислово- фінансових  груп.

 За дебетом рахунку  36 «Розрахунки з покупцями та  замовниками» відображається продажна  вартість реалізованої продукції,  товарів, виконаних робіт, наданих  послуг (у тому числі на виконання  бартерних контрактів), яка включає  податок на додану вартість, акцизи  та інші податки, збори (обов'язкові  платежі), що підлягають перерахуванню  до бюджетів та позабюджетних  фондів і включені до вартості  реалізації; за кредитом — сума  платежів, які надійшли на рахунки  підприємства в банківських установах,  в касу та інші види розрахунків.

 До рахунку 36 «Розрахунки  з покупцями і замовниками»  відкриваються наступні субрахунки:

361»Розрахунки з вітчизняними  покупцями» — для обліку розрахунків  з покупцями і замовниками,  що знаходяться на митній території  України;

362»Розрахунки з іноземними  покупцями» — для обліку розрахунків  з іноземними покупцями і замовниками  з експортних операцій. На ньому  ведеться облік сум, аналогічних  тим, що обліковуються на субрахунку 361;

363 «Розрахунки з учасниками  ПФГ» — для обліку операцій  з учасниками промислово —  фінансових груп.

 Аналітичний облік  розрахунків з покупцями та  замовниками ведеться за кожним  покупцем і замовником, за кожним  пред'явленим до сплати рахунком, за кожною операцією. З цією  метою підприємство може вести  картки аналітичного обліку на  кожного дебітора або накопичувальну  відомість довільної форми. Синтетичний  облік ведуть у 3 журналі.

 Вексель — це цінний  папір, який засвідчує безумовне  грошове зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити після настання  строку платежу певну суму  грошей власнику векселя (векселетримачу).

 Особливостями векселя  є: відсутність у ньому причин  виникнення боргу; безперечність  оплати у визначений строк.

 Векселі бувають прості  й переказні. Звичайний (простий)  вексель виписує й підписує  боржник, а переказний (тратту) кредитор (трасант). Вексель є наказом боржникові (трасату) оплатити у визначений  строк певну суму третій особі.  Для того, щоби наказ кре- дитора-трасанта  мав силу, боржник-трасат повинен  підтвердити свою згоду здійснити  платіж у певний строк. Така  згода у письмовій формі на  титульній стороні векселя називається  акцептом. Акцептант переказного  векселя, як і векселедавець  звичайного, є головним вексельним  боржником, або «боржником першого  порядку».

 Вексельний бланк має  розмір 105x297 мм і виготовляється  методом Офсетного або високого  друку; скріпляється у блоки  по 25 або 50 примірників. Після  виписки векселя він засвідчується  керівником і головним бухгалтером  юридичної особи і завіряється  печаткою. На відміну від звичайного  векселя, переказний обов'язково  акцептується.

 Будь-який вексель  можна передати шляхом передавального  на- пису-індосаменту на зворотному  боці векселя. Наприклад: «замість  мене заплатіть комерційному  банку..., що розміщений за адресою...»,  «замість мене заплатіть пред'явникові  цього векселя» та ін.

 Платіж за переказним  векселем можна гарантувати за  допомогою аваля. «Аваль» —  це вексельна запорука, на підставі  якої ава- ліст (як, правило ~ банк) гарантує оплату в строк методом  запису на векселі. Вексель  може видаватися на різні строки: до пред'явлення, на конкретний  день після пред'явлення, на  відповідний день після виписки,  на конкретну дату. При відмові  заплатити в обумовлений строк  векселетримач повинен заявити  протест, що означає офіційне  засвідчення факту відмови від  оплати.

 Перевага вексельної  форми розрахунків перед іншими  полягає в тому, що посилюється  мобільність і гнучкість грошового  обороту, розширюється можливість  кредитування шляхом комерційного  кредиту.

 Облік короткострокових  векселів одержаних ведуть на  рахунку 34 «Короткострокові векселі  одержані», на якому узагальнюється  інформація щодо заборгованості  покупців, замовників та інших  дебіторів за відвантажену продукцію,  виконані роботи, надані послуги  та за іншими операціями, забезпеченими  векселями. Рахунок 34 має такі  субрахунки:

341 «Короткострокові векселі,  одержані в національній валюті»;

342 «Короткострокові векселі,  одержані в іноземній валюті».

 За дебетом рахунка  34 відображується отримання векселя  за продані товари, (роботи, послуги)  та за іншими операціями; за  кредитом — отримання коштів  у погашення векселів, погашення  отриманим векселем кредиторської  заборгованості, продаж векселя  третій стороні, тощо.

 Синтетичний облік  за рахунком 34 ведуть у Журналі  3 і відомості 3.1.

 При отриманні векселів  на відвантажену продукцію (товари), виконані роботи і послуги  в обліку робляться такі записи:

 Д 34 «Короткострокові  векселі одержані»;

 К 36 «Розрахунки з  покупцями та замовниками».

 Одночасно списується  фактична собівартість реалізації  готової продукції, товарів, робіт  чи послуг:

 Д 90 «Собівартість  реалізації»;

 К 28 «Товари»;

 К 26 «Готова продукція»;

 К 23 «Виробництво»  (на вартість робіт чи послуг  та ін.).

 Сума процентів за  відстрочку продавцем платежу  відображається записом:

 Д 34 «Короткострокові  векселі одержані»;

 К 69 «Доходи майбутніх  періодів».