Облік доходів і витрат від надзвичайних подій

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет аграрної економіки і менеджменту

Кафедра аграрного  бізнесу  і обліку

 

 

 

 

 

КУРСОВА  РОБОТА

з фінансового  та управлінського обліку

на тему: «Облік доходів і втрат від надзвичайних подій»

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                 Студентки 4курсу ОАПВ-42групи

                                                                                   Ващик Оксани Юріївни

Напряму підготовки Облік і аудит

Спеціальності Облік і аудит в

агропромисловому виробництві

Розумної Ольги Петрівни

Керівник доцент,  канд. екон. наук

Белова Ірина Михайлівна

Національна шкала _______________

Кількість балів: ___ Оцінка ECTS ___

Члени комісії        ____________    __________________

                         (підпис)                       (прізвище та ініціали)

                       __________    ______________

                         (підпис)                       (прізвище та ініціали)

                        __________    ______________

                         (підпис)                       (прізвище та ініціали)

 

                                                            

 

 

 

 

 

 

                                            м. Тернопіль – 2013

План

Вступ

Розділ І Економічна сутність та класифікація надзвичайних подій

1. Сутність надзвичайних подій
2. Класифікація надзвичайних  подій

Розділ ІІ Облік витрат і доходів від надзвичайної діяльності

2.1.    Основні вимоги національних стандартів щодо розмежування         звичайних і надзвичайних подій

2.2.    Облік витрат від надзвичайних подій

2.3.    Облік доходів від надзвичайних подій

Розділ ІІІ Фінансові результати від надзвичайної діяльності

3.1.     Класифікація та сутність фінансових результатів

3.2.    Облік фінансових результатів від надзвичайних подій

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

 

 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………….….…….4

Розділ І Економічна сутність та класифікація надзвичайних подій…..6

3. Сутність надзвичайних подій………………………………………….…6
4. Класифікація надзвичайних  подій………………………………….…..10

Розділ ІІ Облік витрат і доходів від надзвичайної діяльності……………12

2.1.    Основні вимоги національних стандартів щодо розмежування звичайних і надзвичайних подій…………………………….………………….12

2.2.    Облік витрат від надзвичайних подій……………………………………13

2.3.    Облік доходів від надзвичайних подій…………………………………..18

Розділ ІІІ Фінансові результати від надзвичайної діяльності…………….20

3.1.     Класифікація та сутність фінансових результатів…………………..…20

3.2.    Облік фінансових результатів від надзвичайних подій……………….22

Висновки…………………………………………………………………………25

Список використаних джерел…………………………………………………..27

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Ефективний розвиток та економічне зростання підприємств України значною мірою пов’язані з вдосконаленням форм і методів бухгалтерського обліку. У системі управлінського і фінансового обліку діяльності господарюючих суб’єктів важливе місце посідає облік надзвичайних доходів і витрат. Дані категорії є новими для господарської практики України, а тому не до кінця розробленими в теоретичному аспекті.

У результаті надзвичайних подій щоденно в Україні виникають  надзвичайні ситуації, внаслідок  яких ускладнюються умови виробництва. Відшкодування надзвичайних витрат підприємств відбувається в основному за рахунок державних коштів. Необхідно зауважити, що постраждалі підприємства не в змозі за рахунок цих коштів відновити звичайну діяльність, оскільки їх надзвичайні витрати в останні роки перевищують надзвичайні доходи.

Зміст надзвичайних доходів  і витрат не розкривається достатньо  у чинних документах, які регламентують  порядок ведення бухгалтерського  обліку і звітності в Україні, у зв’язку з чим виникають  проблеми, пов’язані з їх обліком, відображенням у звітності і аудитом. Сьогодні принципи і методика обліку надзвичайних подій набувають все більшої значимості в економічній науці і практиці у зв’язку з явними тенденціями до їх зростання як у всьому світі, так і в Україні зокрема. В економічній літературі теоретичним і практичним проблемам обліку надзвичайних доходів і витрат приділяється увага в роботах Л.Алексеюка, Ф.Бутинця, М.Білухи, С.Голова, Р.Грачової, В.Задорожного, Л.Кіндрацької, М.Кужельного, І.Лазаришиної, Є.Мниха, Г.Нашкерської, М.Пушкаря, В.Рудницького, В.Сопка, І.Солодченко та ін.

Разом із тим, глибокі  і всебічні теоретичні дослідження  в даній області обліку відсутні. Вивчення наукових праць і практика господарської діяльності свідчать про те, що і досі залишаються  дискусійними безліч теоретичних положень, а цілий ряд принципово важливих питань, пов’язаних з обліком надзвичайних доходів і витрат підприємств потребують суттєвого вдосконалення. На даний час у бухгалтерському обліку надзвичайних доходів і витрат існують такі ключові проблеми:

– відсутність чіткого розподілу сфер звичайної і надзвичайної діяльності зумовлює складність застосування положень бухгалтерського обліку стосовно надзвичайних подій;

– відсутність класифікації надзвичайних подій, надзвичайних доходів  і надзвичайних витрат для потреб бухгалтерського обліку;

– неузгодженість критеріїв  визначення надзвичайних доходів і  надзвичайних витрат, а також інших  категорій, пов’язаних із надзвичайною діяльністю підприємства, у чинних нормативних документах з бухгалтерського  обліку, що призводить до різного трактування їх складу і сутності;

– недосконалість Плану  рахунків у частині відображення надзвичайних доходів і надзвичайних витрат, яка проявляється у недостатній  аналітичності відповідних субрахунків.

Вищенаведені проблеми та їх актуальність зумовили вибір теми курсової роботи, її мету та завдання.

Об′єктом дослідження  є відкрите акціонерне товариство «Київгума», що займається виробництвом гумових  виробів широкого вжитку.

Предметом дослідження  є теоретичні засади та чинна практика бухгалтерського обліку надзвичайних доходів і витрат.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І  Економічна сутність та класифікація надзвичайних подій

 

1. Сутність надзвичайних подій

         Основною метою діяльності будь-якого підприємства є отримання прибутку. Існує ряд об’єктивних і суб’єктивних факторів, які впливають на величину отриманого прибутку. Одним з них є надзвичайні події. Надзвичайні ситуації для України явище, нажаль, звичне. В результаті таких подій підприємства зазнають значних втрат через ускладнення виробничо-господарської діяльності. Подолання наслідків таких подій потребує немалих коштів та зусиль. Постраждалі підприємства навіть за державної підтримки, як правило, не в змозі відразу відновити свою звичайну діяльність. Проблема виникає і в обліковому відображення цих подій, оскільки більшість підприємств не бажають відображати в фінансовій звітності надзвичайні витрати через відсутність впевненості у отриманні відповідних доходів, а також через неохоче декларування керівниками зміни напрямків фінансових потоків, що є об’єктивною передумовою відновлення звичайної діяльності підприємства.

Для правильного відображення в обліку операцій, пов’язаних з  надзвичайною подією, перш за все, необхідно  з’ясувати сутність таких основних економічних категорій як «надзвичайна подія», «надзвичайна ситуація» та «надзвичайна діяльність». Адже помилки і неточності в їх трактуванні негативно позначаються на обліковому процесі. Надзвичайна ситуація є наслідком надзвичайних подій, а заходи на подолання такої ситуації – не що інше, як надзвичайна діяльність підприємства. Тому ці поняття потрібно розрізняти.

Тлумачний словник визначає «ситуацію» як «сукупність умов і  обставин, що створюють певне становище». Подія ж трактується як «те, що відбувається або відбулося», або  як «сукупність взаємопов’язаних явищ, фактів суспільного життя, які становлять єдине ціле». Отже, ситуація виникає внаслідок певних подій і по відношенню до події є вторинною, залежною. Надзвичайна подія є менш тривалою у часі, а надзвичайна ситуація може продовжуватись значний час, поки з причин, залежних або незалежних від людської діяльності, положення зміниться.

На рис. 1 зображено  модель взаємозв’язку надзвичайної ситуації і надзвичайної події.

 

Очікується надзвичайна подія

Надзвичайна подія

Надзвичайна ситуація

Ліквідація надзвичайної події

Ліквідація наслідків  надзвичайної події

Рис. 1. Модель взаємозв’язку надзвичайної ситуації і надзвичайної події

 

Окремі положення щодо визначення категорії «надзвичайна подія», які наводяться в економічній  літературі українських та зарубіжних авторів, мають ряд недоліків, категорія «надзвичайна діяльність» взагалі не має визначення в економічній літературі, хоч і використовується.

Ще однією проблемою  сучасного обліку є те, що визначення даних понять наводяться у незначній  частині законодавчих актів, причому зміст визначення одного і того ж поняття може відрізнятися у різних документах. Проте найважливішим питанням є класифікація надзвичайних подій для потреб обліку, що на даний час відсутня.

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» надзвичайна подія це – подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді [7].

Отже, даний документ зазначає критеріями для віднесення події до надзвичайної її неочікуваність і незвичайний характер. Інших критеріїв у Положеннях (стандартах ) бухгалтерського обліку не наводиться.

В Україні надзвичайні  події більше прирівнюються до форс-мажору. Повного і однозначного визначення терміну форс-мажор, яке можна було б широко використовувати, в українському законодавстві немає. Традиційно до форс-мажору відносять явища природного (повені, пожежі, землетруси) та соціального (страйк, війна) характеру. Тобто форс-мажорні обставини ототожнюються з обставинами непереробної сили та іншими незалежними від громадян обставин.

Той факт, що стихії, катаклізми, повені, пожежі, страйки є для підприємства непередбачуваними і надзвичайними ніхто не заперечує. Однак, деякі автори в своїх дослідженнях наводять і інші приклади надзвичайних подій, а саме: продаж основних засобів, безоплатне отримання активів, списання кредиторської заборгованості [3]. Адже екстраординарні події – це не обов’язково стихійне лихо. Зокрема, підприємство не планує факти списання наявної кредиторської заборгованості, крадіжки, штрафних санкцій. В результаті виникають непередбачувані доходи і витрати. Постає питання: куди їх віднести і на яких рахунках обліковувати, як правильно відобразити ці операції у звітності. Якщо взяти факт списаної кредиторської заборгованості, то в вітчизняній практиці ця подія відноситься до звичайної діяльності підприємства і прямо впливає на фінансовий результат від звичайної діяльності. Виходить підприємство очікувало такого списання. Більш того, для нього такі господарські факти є періодичними, звичайними і плановими.

На думку більшості  науковців такі випадки як крадіжка, судові витрати, продаж основних засобів, списання безнадійних боргів, переоцінка активів, штрафи, можуть бути визначені як очікувані у ході звичайної діяльності, але разом з тим – рідкісними, випадковими.

Однак, якщо взяти фінансову  звітність і проаналізувати рентабельність операційної діяльності підприємства, що в звітному році отримало значний  дохід від списання кредиторської заборгованості, то отримаємо показник, який свідчитиме про ефективність діяльності даного підприємства, про підвищення його рентабельності. Такий висновок невірний, оскільки даний дохід – це ніщо інше як дохід від надзвичайної діяльності.

Так як будь-яке підприємство функціонує з метою одержання прибутку, а прибуток – це не що інше, як плата за ризик, тому аналітична оцінка фінансових результатів передбачає оцінку рівня ризику. Ризик за своєю суттю характеризується як небезпека, ймовірність виникнення збитків або недоотримання доходів порівняно з прогнозованим варіантом.

В сучасному бізнесі  під ризиком розуміється дія, що виконується за умов вибору з  надією на позитивний результат, і в  результаті невдачі існує можливість опинитись в гіршому стані, ніж до вибору. Для будь-якого підприємства є нормальним проводити аналітичну роботу, враховувати імовірні ситуації і попереджати небажане. В результаті аналізу та прогнозування прораховується ефективність альтернативних варіантів, з чим і пов’язана ризиковість операцій. Однак, існують об’єктивні ситуації, реальні ризики, уникнути яких неможливо. Вони відносяться до розряду надзвичайної діяльності разом зі всіма заходами щодо відновлення звичайної діяльності підприємства.