Місце комп’ютерної техніки та програмне забезпечення Житлово-експлуатаційної контори №2

   Оброботка расширений                           Время Ctrl-F5

   Редактор  по расширению                         Размер Ctrl-F6

   Конфигурация                                         Без сортировки Ctrl-F7

                                                                 --------------------------------

                                                                     Обновить панель

                                                                      Фильтр

  Сменить диск Alt-F2

    Одним з пунктів меню є виділеним. Для вибору потрібного пункту меню слід використовувати клавіші горизонтального переміщення курсору. Вибравши пункт меню слід натиснути клавішу [Enter]. Після вибору пункту меню під ним відкривається відповідне йому підменю. Для вибору потрібного пункту підменю можна скористатися клавішами вертикального переміщення курсору. Для вибору деяких пунктів підменю можна також використовувати комбінацію клавіш, що приведена праворуч від назви цих пунктів підменю ( наприклад, для вибору пункту сменить диск у меню Левая слід натиснути комбінацію клавіш [Alt-F1] ). Крім цього команди меню і підменю можна вибрати натисканням клавіші, що відповідає виділеній букві у назві пункту меню чи підменю. При використанні мишки для вибору команди меню чи підменю слід клацнути лівою кнопкою мишки по цій команді. Для виходу з меню і підменю NC слід натиснути клавішу [Esc]. Для одержання довідки про команду меню чи підменю потрібно виділити цю команду і натиснути клавішу [F1]. Команди Левая і Правая головного меню керують відображенням інформації в лівій і правій панелях екрану. Команда Файл надає користувачу доступ до сервісних операцій по рботі з диском. Пункт команди головного меню дозволяє керувати конфігурацією NC, одержувати інформацію про систему, редагувати меню користувача.

   Меню  користувача

   При виконанні команди Файл/вызов  меню пользователя чи натискуванні клавіші [F2] NC виводить на екран список команд користувача, що зазначений у файлі NC.MNV. Користувач може клавішами переміщувати курсор чи мишкою виділити потрібну команду з цього списку і, натиснувши відповідну клавішу, виконати команду.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   6. Робота з файловою системою.

   Основним інформаційним об’єктом OC Windows є файл.

   Файл  – найменована ділянка зовнішньої пам’яті для зберігання програм  і даних. Файли можуть мати текстові документи, числові дані, закодовану табличну та графічну інформацію. Для ідентифікації кожному файлу надається ім’я. Воно утворюється з двох частин – власне імені та розширення, розділених символом „крапка”. В іменах файлів вживаються і великі, і малі літери. Їх регістр система запам’ятовує, але при порівняннях імен ці символи не розрізняє. Це означає, що в одній папці не можна зберігати два різних файли, імена яких різняться тільки регістром літер, тобто для системи ім’я Письмо Іванову.doc збігається з іменем Письмо Іванову.doc.

   Незважаючи  на допустиму довільність у визначенні імені файла, на практиці використовують уніфіковані розширення.

                               Деякі уніфіковані розширення файлів (табл.1)

   

                

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   У деяких командах в іменах файлів можуть використовуватися символи „?” і „*”. Імена, що містять такі символи, називають шаблонами, або родовими іменами. Вони застосовуються для позначення відразу кількох файлів. Тоді під символом „?” мається на увазі будь-який символ, а символ „*” позначає будь-яку кількість символів в імені або розширенні шаблона.

   Приклади:

   * для документів План 2000.xls, План 2001 xls, План 2002. xls шаблоном є План 200?.xls;

   * для документів План 2001.xls, План 2002.xls, План 2002.doc шаблоном є План *.*.

   Перш  ніж зявилася ОСWindows, на ПК основного ОС була система MS DOS; у середовищі якої було створено сотні тисяч програм. Ці програми актуальні й нині.

   Складовими  елементами ПК як сховища інформації є диски. Кожний із них зберігає файли, які можна упорядкувати за певною тематикою в папки. Будь-яка папка може містити файли й інші під папки. Отже для користувача папка – це місце, де зберігаються документи, додатки та інші під папки, а з точки зору ОС – місце на диску, в якому зберігаються імена файлів, відомості про розмір, час останнього поновлення кожного файла.

   Файлова система – сукупність папок і  файлів, що зберігаються на зовнішніх  носіях ПК.

   Папки доцільно створювати тільки на жорстких і компакт-дисках, що мають значні ємкості пам’яті, а також велику кількість файлів. Розміщення файлів у різних папках дає змогу виділити:

   * в окремі групи логічно однорідні  файли

   * всі файли, що належать певній  підсистемі

   * всі файли кожного користувача,  якщо комп’ютер експлуатують кілька користувачів.

   Папці присвоюється ім’я. Вимоги до нього  ті самі, що й до імені файла. На кожному диску може бути кілька папок, що, у свою чергу, мають інші під папки. Кожна папка, крім під папок, може містити ще й файли. Так утворюється ієрархічна деревоподібна структура папок на диску.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   7. Побудова графіків

   Діаграми  є засобом наочного подання даних  і полегшують виконання  порівнянь, виявлення закономірностей і  тенденцій поведінки даних. Наприклад, замість аналізу декількох стовпчиків чисел на аркуші можна, ознайомившись  із діаграмою, довідатися, падають чи зростають обсяги продажів продукції, або як дійсні обсяги продажів співвідносяться із запланованими.

   Діаграму  можна створити на окремому аркуші або помістити як встановлений об’єкт на аркуш з даними.

   Побудова  діаграм і графіків виконується  за допомогою мастера диаграмм у відповідному діалоговому вікні за 4 кроки у такій послідовності.

   1. Вибір типу діаграми. На цьому  етапі побудови слід вибрати  тип діаграми, а також вигляд  зображення діаграми цього типу, наприклад, Круговая, потім клацнути  на кнопку Далее >.

   2. Джерело даних.

   В опції діапазон данних слід вказати блок даних для побудови діаграми в полі Діапазон.

   3. Параметри діаграми. На цьому  етапі зазначаються додаткові  параметри побудови діаграми  у відповідних опціях, кількість  і склад яких змінюється залежно  від типу діаграми.

   4. Розміщення діаграми.

   Діаграму  можна розмістити у вільних від  даних комірках або накласти її на таблицю.

   Вибір типу діаграм і графіків залежить від поставленої користувачем мети та значень показників.

   Так, з допомогою вертикальної стовпчикової діаграми можна очно зобразити, Якими величинами одного або декількох показників характеризуються певні об’єкти та часові інтервали. За допомогою лінійного графіка можна відобразити зміни одного або декількох показників через рівні проміжки часу, й тому він використовується для графічного зображення часових рядів.

   Іншою можливістю відображення даних у вигляді лінійного графіка є побудова залежності одного або декількох показників від значень незалежної змінної та точковому графіку Х і Y.

   Зовнішній вигляд діаграм і графіків можна доповнювати різними малюнками, стрілками та поясненнями.

   Послідовність побудови діаграми:

   * виконати команди Вставка\Діаграма

   * у діалоговому вікні майстер  діаграм: тип діаграми слід вибрати її тип і вигляд – Кругова

   * натиснути кнопку Далее > і перейти до другого кроку

   * у діалоговому вікні майстер діаграм: джерела даних диаграммы вказати джерело даних діаграм.

   * у діалоговому вікні майстер діаграм слід у відповідних опціях

   - ввести заголовок діаграми;

   - вказати місце розташування легенди  діаграми;

   - включити у підписи даних доли  даних;

   - натиснути кнопку Далее> для переходу до наступного кроку.

   * у діалоговому вікні майстер діаграм: розміщення діаграми.

                                

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

                                 8. Обробка масивів даних.

   Дані – це будь-яка інформація, яку необхідно зберегти в комп’ютері, і до якої регулярно звертаються для одержання різних відповідей, для оновлення існуючої інформації, видалення застарілої і додавання нової.

   Дуже  часто доводиться обробляти великі групи даних.

   Масив – група змінних одного типу, об’єднаних одним іменем. Перед створенням масив оголошують, при цьому залежно від місця оголошення масив може бути як локальним, так і глобальним. Якщо кількість елементів масиву відомо, то це масив із фіксованими межами. У випадку змінної кількості елементів створюють динамічний масив.

   Для оголошення масиву використовують оператор

   Dim< ім’я масиву>(< число1>[,<число1>] ) [AS< тип даних>].

   Кожен елемент масиву має свій індекс, що складається з номера рядка та номера стовпця, причому нумерація починається з 0.

   Для спрощення роботи з індексами  масивів на початку процедури  використовують оператор Option Base 1, іноді індекс першого елемента змінюється з 0 на 1.

   Під час роботи з масивами використовують оператори циклу For... Next, при цьому лічильник повторень циклів пов’язується з індексами елементів.

   Приклад:

   Нехай треба створити двовимірний масив  А(2,3), розрахувати максимальне і  середнє його значення та суму елементів  масиву.

   для виконання такого завдання у формі створюють три командні кнопки з відповідними параметрами:

   Command 1 – Елементи масиву ( Caption), cmdMas/Name);

   Command 2 – Розрахунок ( Caption), cmd Rezul/Name);