Методика аудиту балансу

 
 
 

Державний вищий навчальний заклад

Київський національний економічний  університет  
імені Вадима Гетьмана 

Кафедра аудиту 

Дисципліна «ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА АУДИТУ» 
 
 
 
 

Реферат на тему : «Методика  аудиту балансу» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

План

Вступ

1. Баланс – основа фінансової звітності підприємства.

2. Завдання та джерела проведення аудиту балансу.

3. Методика аудиту оцінки статей балансу.

Висновок

Список  використаної літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

     Перехід до ринкової економіки жадає від  підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції й послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання й керування виробництвом, активізації підприємництва й мобілізації невикористаних резервів. Важлива роль у реалізації цього завдання приділяється аналізу господарської діяльності підприємств. У зв'язку з переходом до ринкових відносин зростає кількість користувачів бухгалтерської інформації (фінансової звітності). Якщо вона раніше призначалася досить вузькому колу осіб (вищестоящої організації, фінансовому органу, установі, банку й територіальному органу статистики), то в ринковій економіці її користувачами стають практично всі учасники ринкових відносин: особи, безпосередньо пов'язані з підприємництвом (бізнесом), тобто менеджери й всілякі працівники керування, включаючи, природно, бухгалтерів, яких у західній практиці називають бухгалтерами-аудиторами й бухгалтерами-аналітиками; особи, безпосередньо не працюючі на підприємствах (фірмах), але які мають прямий фінансовий інтерес - акціонери, інвестори, різні кредитори, покупці й продавці продукції (послуг) і так далі; третю групу представляють обличчя, що мають непрямий фінансовий інтерес - різні фінансові інститути (біржі, асоціації тощо), податкові служби, органи статистики, профспілки й інших.

     Неодмінною  умовою повного якісного аналізу  фінансово-господарської діяльності підприємства є вміння читати фінансову  звітність, і, зокрема, основну її форму - бухгалтерський баланс. Важливо розуміти економічне втримування кожної балансової статті, способів її оцінки, ролі в діяльності підприємства, характеру змін сум по тій або іншій статті й значення цих змін для оцінки економіки підприємства. Уміння читати бухгалтерський баланс дає можливість тільки на підставі вивчення балансових статей одержати значний обсяг інформації про підприємство.

     Актуальним  є оволодіння методикою аналізу  балансу. Воно дозволить об'єктивно  оцінити ефективність господарської  діяльності й виробити обґрунтовані управлінські рішення з метою виявлення й використання резервів поліпшення функціонування всіх виробничих ресурсів підприємства. Уміти читати баланс повинні керівник підприємства, працівники економічних і інших служб для рішення найрізноманітніших питань. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Баланс – основа фінансової звітності підприємства.

     Підприємство  є основним господарюючим суб'єктом  в економіці. У процесі господарської  діяльності в підприємства виникає  фінансове взаємовідношення з постачальниками  й покупцями, із кредитними організаціями, бюджетом, власниками (акціонерами) і ін. Все різноманіття зв'язків, у які підприємство вступає із суб'єктами зовнішнього середовища, базується на фінансовій інформації. Бухгалтерський облік являє собою впорядковану систему збору, реєстрації й узагальнення інформації в грошовому вираженні про майно, зобов'язання організацій і їхньому русі шляхом суцільного, безперервного й документального обліку всіх господарських операцій.

     Бухгалтерський  баланс є одним із головних елементів  методу бухгалтерського обліку і найважливішим документом фінансової звітності. Для господарських суб’єктів баланс – це основне джерело інформації про стан ресурсів, якими вони володіють, їх структуру, розміщення і призначення, а також про власників цих ресурсів, тобто джерела їх надходження.

     Як  обліковий термін баланс означає  рівність, рівновага двох підсумків  протилежного значення, що має місце  в рахунках, відомостях і таблицях: рівність сум активу і пасиву, дебету і кредиту. Бухгалтерський баланс як елемент методу бухгалтерського обліку є способом економічного групування та узагальненого відображення в грошовій оцінці стану господарських засобів і джерел їх утворення на певну дату. Бухгалтерський баланс як форма звітності визначена в П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»: баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання та власний капітал.

     За  формою баланс – це двостороння  таблиця, у лівій частині якої відображають склад і розміщення господарських засобів і її називають активом, а у правій частині, що називається пасивом, відображають джерела формування господарських засобів. Слова «актив» і «пасив» означають відповідні сторони бухгалтерського балансу.Підсумок по активу балансу на початок і кінець звітного періоду дорівнює відповідно підсумку його пасиву.

     Бухгалтерський  баланс є:

• основою для складання бухгалтерської звітності про результати господарської та фінансової діяльності підприємства за певний період;
• основним джерелом інформації про майновий і фінансовий стан суб’єктів господарювання;
• інформаційною базою для податкових органів, кредитних установ і органів державного управління майном;
• інформаційним забезпеченням для фінансового планування підприємства, контролю грошових потоків відповідно до отриманого прибутку.

 

2. Завдання та джерела проведення аудиту балансу.

      Річний  звіт у першу чергу перевіряють  за формою: наявність дати складання  звіту, назви підприємства, кодів, підписів, дати здачі звіту тощо. У бухгалтерських звітах не повинно бути ніяких виправлень. У випадку виправлення помилок роблять відповідні застереження із зазначенням дати виправлення. Якщо цих вимог не дотримано, аудитор рекомендує виправити помилки.

      Далі  з'ясовують, чи проведена інвентаризація у повному обсязі, чи правильно  відображені інвентаризаційні різниці в обліку: установлюють реальність даних інвентаризації, виявляють факти формального відображення залишків, проводять вибіркові інвентаризації, установлюють реальність залишків на бухгалтерських рахунках на основі відповідних підтверджувальних документів.

      Перевіряють, чи правильно зроблені калькуляційні  розрахунки, чи закриті операційні рахунки в установленому порядку. Крім того, установлюють повноту записів  операцій в облікові регістри за станом на 31 грудня. Особливо це стосується документів по реалізації продукції. Із цією метою перевіряють договори, акти на приймання робіт, приймальні квитанції та ін.

      Так само установлюють, чи віднесені у  відповідному розмірі на витрати  поточного року незавершене виробництво, орендна плата, інші витрати майбутніх періодів, корективи відрахувань у резервні фонди. Після цього перевіряють складання форм звітності відповідно до інструкції про порядок заповнення форм річного звіту, ув'язку всіх форм і показників звітності.

      Аудит фінансової звітності виконують відповідно до Положення «Про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні», Вказівок щодо організації бухгалтерського обліку в Україні від 7.05.93 р. № 25 з урахуванням наступних змін і доповнень, внесених постановами Кабінету міністрів України, наказами Мінфіну України та інструкцією «Про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства».

      Виправлення допущених помилок проводиться  у звітах за той період, в якому  вони були виявлені. Виправлення помилок допущених і виявлених у поточному році здійснюється сторнуванням неправильних записів та заміною їх правильними, але не пізніше грудня поточного року. Виправлення минулорічних помилок внаслідок перекручення витрат виробництва та обігу відображаються у поточному році як фінансовий результат минулого року у кореспонденції з бухгалтерськими рахунками, по яких допущені виправлення (дебет рахунків 05—10, 12, кредит рахунка 80 або навпаки). У випадку віднесення на виробництво витрат, які належало віднести за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства або інших джерел, виправлення виконуються зменшенням відповідних джерел у кореспонденції з кредитом рахунка 80 (дебет рахунків 81, 86, 87, 88, 89, 96, 02, 13 і кредит рахунка 80). 
 

     3. Методика аудиту оцінки статей балансу.

       Одним з етапів аудиту фінансово-господарської  діяльності є перевірка фінансової звітності, зокрема балансів. Баланс суб’єктів підприємницької діяльності перевіряється у два етапи: 
1) попередня документальна перевірка або камеральна;

2) документальна перевірка.

       Камеральній перевірці балансу підлягають такі питання: 
- повнота і своєчасність подання;

- наявність у поданих документах усіх необхідних реквізитів;

- узгодженість звітних даних.

       З прийняттям Закону Про оподаткування підприємств № 283/97-ВР від 22.05.97р. баланс підприємства не вважається податковою звітністю і не подається до податкових органів. Він надсилається на адресу органів державної статистики відповідно до Закону України «Про державну статистику». Порядок заповнення звітів визначений в Інструкції Про порядок заповнення форм квартального бухгалтерського звіту підприємства, та в Інструкції Про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства, затверджених наказом Міністерства фінансів України відповідно від 09.08.93 р. №55 та 08.08.95р. №39 (із змінами та доповненнями) .

       Узгодженість  звітних даних перевіряється  шляхом порівняння однойменних даних  у різних формах звітності. Крім того, перевіряють правильність підрахунку підсумків по балансу:

рядок 070 = сумі рядків 010, 020, 030, 035, 040, 050, 055, 060

рядок 150 = сумі рядків 080, 090, 100, 110, 120, 130, 140

рядок 320 = сумі рядків 160, 165, 170, 180, 190, 200, 210, 220, 240, 250, 260, 70, 280, 290, 300, 310

рядок 330 = сумі рядків 070, 150, 320

рядок 495 = сумі рядків 400-480, 485 зменшена на суму рядка 490

рядок 530 = сумі рядків 500-520

рядок 750 = сумі рядків 600-740

рядок 760 = 495, 530, 750

рядок 330 = рядок 760

       Документальна перевірка балансу проводиться  безпосередньо за місцем знаходження платника податків – суб’єкта підприємницької діяльності на підставі даних бухгалтерського обліку та первинних документів. Перевірці підлягає питання відповідності показників балансу даним Головної книги, журналів-ордерів і аналітичного обліку.

       Показники балансу повинні відповідати  даним Головної книги: 
1) показники активу балансу повинні дорівнювати дебетовим сальдо Головної книги;

2) показники  пасиву балансу повинні дорівнювати  кредитовим сальдо Головної книги.

       Головна книга повинна бути пронумерована, прошнурована і скріплена печаткою і підписами директора і головного бухгалтера підприємства. Після цього перевіряють чи правильно до Головної книги, а відповідно і до балансу, вписані обороти і сальдо з журналів-ордерів і відомостей, які складаються на підставі даних аналітичного обліку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновок

      Головною  нормативною і законодавчою базою  з фінансової звітності підприємства є Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні” та “Міжнародні стандарти  бухгалтерського обліку”. Складання звітів – завершальний етап облікового процесу.

      Бухгалтерський  баланс – це спосіб узагальненого  відображення в грошовій оцінці стану  господарських засобів та джерел їх утворення на певну дату у формі  звітної таблиці, складеної бухгалтером для внутрішніх та зовнішніх користувачів з метою прийняття ними управлінських та інвестиційних рішень. Пов’язані подвійним записом рахунки бухгалтерського обліку складають єдину інформаційну систему, в якій кожний рахунок формує свої інформаційні показники. Баланс відображає фінансовий стан і результати господарської діяльності в ньому. Він є відкритою для користувачів формою звітності, яка забезпечує можливість ознайомлення з фінансовим станом підприємства. За даними балансу виявляються недоліки в роботі та фінансовому стані підприємства їх причини, а також розроблюються заходи щодо усунення цих недоліків.  Завдяки стислій та компактній формі, баланс є досить зручним документом. Він містить в собі важливі методологічні передумови, що визначають всю методологію бухгалтерського обліку та принцип подвійного запису, який лежить в її основі.