Мета і завдання аудиту виробничих запасів

12.1. Мета і завдання  аудиту виробничих запасів

 

Запаси — це предмети праці, які:

 

♦ утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

 

♦ перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

 

♦ утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

 

До виробничих запасів  відносять: сировину і матеріали, купівельні напівфабрикати та комплектуючі, вироби, паливо, тару і тарні матеріали, будівельні матеріали, матеріали, передані на переробку, запасні частини, матеріали сільськогосподарського призначення, інші матеріали.

 

Матеріальні затрати становлять 57-68% собівартості продукції. Від достовірності  та об'єктивності відображення в бухгалтерському  обліку й звітності операцій із виробничими запасами залежить правильність визначення основних показників, які характеризують результати господарської діяльності та реальний фінансовий стан підприємства (залишки оборотних коштів, темпи їх обігу, собівартість, прибуток, рентабельність, показники прибутковості акцій тощо). Тобто від достовірності, об'єктивності, правдивості та повноти відображення господарських фактів, пов'язаних із рухом виробничих запасів, залежить правдивість і неупередженість усіх суттєвих для користувачів показників.

 

Законами України "Про  бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та "Про аудиторську діяльність" визначено, що і бухгалтерський облік, і аудит забезпечують надання користувачам фінансової звітності для прийняття відповідних рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, власний капітал, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

 

Мета аудиту

 

Виходячи з вимог чинного законодавства, метою аудиту виробничих запасів є висловлення аудитором думки про те, чи відповідає фінансова інформація щодо руху і залишків виробничих запасів на підприємстві в усіх суттєвих аспектах нормативним документам, які регламентують порядок її підготовки і надання користувачам.

 

Завдання аудиту

 

Бухгалтерський облік забезпечує відображення господарських фактів, а аудит підтверджує їх достовірність, законність та повноту відображення. Розглядаючи завдання аудиту виробничих запасів, необхідно пам'ятати, що аудиторське дослідження виходить за межі бухгалтерського обліку.

 

Згідно із Законом України "Про аудиторську діяльність" поняття аудиту розглядається як перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

 

Для досягнення основної мети аудиту, а також задоволення потреб користувачів в отриманні повної, правдивої та неупередженої інформації щодо виробничих запасів аудитору необхідно виконати такі завдання:

 

♦ перевірити правильність визнання запасів активами суб'єкта господарювання;

 

♦ перевірити, чи відповідають чинному законодавству методи оцінки та обліку виробничих запасів в обліковій політиці підприємства, та встановити, наскільки вибір суб'єкта господарювання є оптимальним;

 

♦ встановити, чи дотримується підприємство прийнятих методів оцінки та обліку виробничих запасів;

 

♦ перевірити й оцінити стан внутрішнього контролю та системи обліку виробничих запасів;

 

♦ перевірити, чи здійснюється контроль за збереженням виробничих запасів у місцях їх зберігання та на всіх етапах їх руху;

 

♦ встановити, чи здійснюється контроль за використанням виробничих запасів у виробництві;

 

♦ встановити, чи своєчасно виявляються залишки виробничих запасів, непотрібні для підприємства, з метою їх реалізації чи обміну;

 

♦ перевірити, чи правильно та своєчасно здійснюється документальне відображення операцій, і чи забезпечуються достовірною інформацією користувачі інформації із заготівлі, надходження, відпускання та використання виробничих запасів;

 

♦ перевірити, чи правильно та своєчасно здійснені господарські операції з виробничими запасами відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;

 

♦ встановити, чи немає на підприємстві протизаконних дій, пов'язаних із рухом виробничих запасів, суттєвих порушень і помилок у бухгалтерському обліку та звітності.

 

Загальне визначення завдання аудиту виробничих запасів полягає  у встановленні достовірності й  повноти відображення в бухгалтерському  обліку та звітності всіх господарських  фактів відносно залишків і руху виробничих запасів.

 

 

 

 

Аудит виробничих запасів

 

Залежно від мети аудиторського  дослідження, завдань, передбачених договором, та власних можливостей аудитор на свій розсуд обирає методику проведення аудиту виробничих запасів. Основна мета обраної методики зводиться до встановлення об'єктивної істини про досліджуваний об'єкт.

 

Проводити суцільну перевірку  недоцільно — це потребує великих  матеріальних і трудових затрат. Тому бажано перевірити й оцінити систему внутрішнього контролю та обліку на підприємстві, і, залежно віл отриманих результатів, розширювати коло досліджень чи навпаки, довіритися даним клієнта і провести лише деякі перевірочні процедури, щоб підтвердити довіру до інформації системи внутрішнього контролю.

Вивчення й оцінка внутрішнього контролю і системи бухгалтерського  обліку запасів

 

На цьому етапі доцільно провести тестування, в результаті якого з'ясувати:

 

♦ чи необхідно проводити суцільну фактичну перевірку;

 

♦ чи є необхідним проведення суцільної документальної перевірки окремих напрямів надходження і використання (руху) запасів;

 

♦ встановити необхідну кількість аудиторських процедур.

 

Тестування дає змогу  вивчити слабкі та сильні сторони  внутрішнього контролю і системи  бухгалтерського обліку.

 

Шляхом тестування та інших  методів внутрішнього контролю і  системи бухгалтерського обліку необхідно вивчити такі питання:

 

із внутрішнього контролю:

 

♦ Чи перевіряється правильність оцінки і обліку запасів службами внутрішнього контролю?

 

♦ Чи перевіряється законність і доцільність витрачання запасів?

 

♦ Чи порівнюються первинні дані про витрачання запасів із даними обліку про рух запасів із наданими звітами?

 

♦ Чи виявляються особи, винні в перевитрачанні сировини і матеріалів?

 

♦ Чи перевіряється використання запасів за різними напрямами діяльності?

 

♦ Чи проводиться перевірка повноти і своєчасності оприбуткування запасів?

 

♦ Чи виконує ревізійна комісія програму внутрішньогосподарського контролю?

 

♦ Чи проводиться інвентаризація запасів, коли і скільки разів?

 

♦ Чи є посадові інструкції або положення про роботу служб внутрішнього контролю?

 

♦ Чи є служба внутрішнього аудиту, ревізійна комісія, постійно діюча інвентаризаційна комісія?

 

♦ Чи є програма внутрішньогосподарського контролю?

 

♦ Чи відповідає зберігання запасів вимогам щодо належного зберігання: охорона, страхування (технологічні умови, необхідні пристрої, запобігання псуванню) тощо?

 

♦ Чи закріплені запаси, що знаходяться на складі і в експлуатації, за особами, відповідальними за їх зберігання і використання?

 

♦ Наявність договорів про повну матеріальну відповідальність із працівниками, які безпосередньо пов'язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпусканням), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому запасів, якщо вони обіймають посади, передбачені спеціальним переліком.

 

♦ Чи ведеться облік по кожній підзвітній особі?

 

♦ Працівників, безпосередньо пов'язаних зі збереженням та відпусканням запасів, зобов'язують брати відпустку, призначають на час відпустки інших осіб, здійснюють передачі, інвентаризації?

 

♦ Доступ до комп'ютеризованих записів про запаси є тільки у осіб, для яких це пов'язано з посадовими обов'язками?

 

♦ Чи використовуються попередньо пронумеровані документи, чи їх видача реєструється в журналі (книгах), пронумерованому, прошнурованому, скріпленому печаткою?

 

♦ Періодичність проведення інвентаризації: раз на рік; частіше?

 

♦ Чи відображається в обліку результат інвентаризації?

 

♦ Невикористані частини інвентаризаційних описів прокреслюються літерою

 

♦ Чи виявлені у звітному періоді факти крадіжки та псування запасів та на яку

 

суму?

 

♦ Чи списувалися за нормами природний убуток запасів та їх сума?

 

♦ Чи ліквідовувалися у звітному періоді запаси та їх сума?

 

♦ Чи оприбутковували зайві матеріальні цінності, виявлені в результаті інвентаризації, та на яку суму?

 

♦ Чи списувалися неліквідні й залежані ТМЦ та на яку суму?

 

♦ Чи проводяться на підприємстві незаплановані (раптові) інвентаризації окремих видів запасів, груп, в окремих місцях зберігання та в підзвіті?

 

♦ Чи проводиться звірка даних регістрів бухгалтерського обліку запасів із даними Головної книги?

 

♦ Чи здійснюється звірка за відпусканням запасів на підставі лімітно-забірних карт із документами на витрачання?

 

♦ Чи проводиться контроль за фактами списань від псування та знищення запасів?

 

♦ Чи здійснюється контроль за своєчасністю пред'явлення претензій щодо якості та кількості одержаних записів?

 

♦ Чи проводиться контроль за списанням запасів від браку у виробництві?

 

♦ Чи звіряються корінці книжки довіреностей із журналом реєстрації довіреностей ф. М-3?

 

♦ Чи проводиться контроль за точністю підрахунку первинних документів?

 

♦ Ціни, підрахунки в інвентаризаційних описах перевіряються третьою особою?

 

♦ Регістри бухгалтерського обліку ведуться особами, обов'язки яких не залежать від обов'язків за вибуття, рух та зберігання запасів?

 

♦ Посадові особи періодично виявляють зіпсовані, морально застарілі і т. ін. запаси?

 

♦ Наявні запаси, право власності на які належить іншим, вилучаються із підрахунків?

 

3 організації обліку:

 

♦ Чи систематично звіряються дані аналітичного і синтетичного обліку?

 

♦ Чи складаються акти про списання МШП, які стали непридатними?

 

♦ Чи виділяється ПДВ окремим рядком у розрахункових, товарних і платіжних документах?

 

♦ Чи здаються в бухгалтерію звіти про рух запасів згідно з документообігом?

 

♦ Чи організований аналітичний облік запасів на необхідному рівні, чи ведуться картки складського обліку?

 

♦ Чи використовується розрахунок середнього процента для списання відхилень від вартості матеріалів?

 

♦ Чи розроблений наказ про облікову політику в частині рахунків щодо виробничих запасів?

 

♦ Чи відображені в обліковій політиці методи оцінки і обліку на рахунках запасів?

 

♦ Чи проведена класифікація запасів на відповідні групи для їх обліку?

 

♦ Хто веде бухгалтерський облік руху запасів (освіта, бухгалтерський стаж, родинні зв'язки з МВО та розпорядниками)?

 

♦ Якими нормативними документами користується бухгалтер даної ділянки?

 

♦ Яким чином здійснюється внутрішній контроль виробничих запасів?

 

♦ Чи є на підприємстві план (графік) схем документообігу й альбом із переліком і зразками заповнених типових первинних документів?

 

♦ Чи обґрунтовано, оптимально і доцільно здійснено вибір організаційних, методичних і технічних аспектів в обліковій політиці?

 

♦ Чи є на підприємстві схема постановки обліку руху виробничих запасів на рахунках бухгалтерського обліку?

 

♦ Які методи внутрішнього контролю застосовуються для перевірки відхилень фактичного витрачання виробничих запасів від норм (інвентаризація; попартійний розкрій; нормативний облік; контрольний запуск; контрольний обмір тощо)?

 

♦ Чи дотримуються терміни проведення інвентаризації запасів і порядок оформлення результатів інвентаризації?

 

♦ Чи наявні правильно оформлені договори про матеріальну відповідальність матеріально відповідальних осіб?

 

♦ Чи наявні журнали реєстрації первинних документів, включаючи доручення?

 

♦ Чи наявні накази про постійно діючі інвентаризаційні комісії, склад комісій тощо?

 

Результати тестування перевірки  стану внутрішнього контролю та системи  бухгалтерського обліку виробничих запасів дають можливість вибрати спосіб організації аудиту: суцільний, вибірковий чи комбінований.

 

Аудитори, як правило, проводять  вибіркову перевірку виробничих запасів, яка є більш ефективною в порівнянні з суцільною.