Ліцензування будівельної діяльності

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Львівський національний університет імені Івана Франка

Економічний факультет

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

на тему:

 

Ліцензування  будівельної діяльності

 

 

 

 

 

 

Підготувала

студентка економічного факультету

групи ЕкоС_51с

Дмитришин Галина

 

 

 

 

 

Львів 2012

ЗМІСТ

 Вступ ………………………………………………………………… 2

1. Поняття та суб’єкти ліцензування, ліцензійні умови ………….. 3

2. Види будівельної діяльності, що підлягають ліцензуванню…....6

3. Процедура ліцензування будівельної діяльності……………….. 9

 Висновок ……………………………………………………………..17

 Список використаних джерел  ………………………………………18

ВСТУП

 

На підставі аналізу нормативно-правових актів і публікацій в аспекті новоприйнятих ЦК і ГК можна сказали, що будівельна діяльність є господарською діяльністю, пов’язаною із створенням нових, відновленням, розширенням і вдосконаленням наявних об’єктів виробничого та невиробничого призначення, що належить до основних фондів. Будівельна діяльність охоплює комплекс робіт – проектних, будівельних, монтажних, пусконалагоджувальних та інших, пов’язаних із будівництвом об’єкта, що виконується у технологічній послідовності з метою створення будівельної продукції.

Система ліцензування в Україні  знаходиться в процесі становлення. Закладено її нормативну базу, продовжується формування системи органів, які здійснюють ліцензування. Однак цей процес йде досить складно і суперечливо, з невиправданими витратами і збоями, що відображає проблеми і труднощі української економіки.

 

1. Поняття та суб’єкти ліцензування, ліцензійні умови

 

Основним законодавчим актом, який регулює ліцензування в  Україні є Закон України «Про ліцензування певних видів господарської  діяльності» від 1 червня 2000 року. Цей  Закон визначає види господарської  діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб’єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

 Відповідно до статті 1 даного Закону ліцензування  – це видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування [2].

 Основні поняття  ліцензування містить також Господарський  кодекс України. Відповідно до  ч. 3 ст. 14 ліцензія – це документ  державного зразка, який засвідчує  право суб’єкта господарювання  – ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов [1].

 Поняття ліцензування  не є однозначним, у зв'язку  з цим можна виділити такі  його особливості: ліцензійна  діяльність відноситься до система державно – виконавчих відносин, змістом яких є організація діяльності громадян і юридичних осіб у тих сферах діяльності, де потрібне неухильне виконання параметрів і визначеної правової поведінки. Ліцензійна діяльність має свої принципи організації управлінського впливу, до яких належать: обмеження державного втручання в діяльність соціальних інститутів, демонополізація професійної діяльності, зацікавленість громадян у виконанні адміністративних умов ліцензійної діяльності, координація держави і громадян при реалізації програм управління, спеціалізація управлінського впливу, професійна компетентність, не порушення законних прав та свобод громадян;ліцензування виступає формою контролю за набуттям спеціального правового статусу, фактичним виконанням обов'язкових ліцензійних умов, припиненням діяльності як суб'єкта ліцензійних правовідносин, а також формою контролю за правомірністю використання обмежених ресурсів; ліцензування – це особливий адміністративно – правовий режим «порядок регулювання, який виражений у комплексі правових засобів, що характеризують особливий зв'язок взаємодіючих між собою дозволів, заборон, позитивних зобов'язань, що створюють особливу спрямованість правового регулювання», що у даному випадку пов'язано з одержанням суб'єктом спеціального правового статусу, у структурі кого переважають обов'язки, визначені органами виконавчої влади, які добровільно виконуються суб'єктом ліцензування; норми, що регулюють систему ліцензування, охоплюють однорідні, тісно пов'язані відносини в межах однієї галузі, тобто складають самостійний адміністративно - правовий інститут; імперативні розпорядження і заборони для ліцензійних видів діяльності, встановлені не в приватному порядку і не «заради здійснення інтересів особи, якій адресована правова норма, а заради чужого інтересу», тобто в публічних цілях; за порушення ліцензійних умов ліцензіат несе особливу адміністративну відповідальність, аж до анулювання ліцензії; названі змістовні ознаки знаходяться в діалектичній єдності з їх юридичною формою, і ліцензія з юридичного боку являє собою юридичний документ органу державного управління, що підтверджує право на здійснення визначених видів діяльності з дотриманням законодавства України і ліцензійних умов, що не суперечать чинному законодавству [4].

 Інститут ліцензування є комплексним, оскільки містить у собі норми адміністративного і цивільного права, де наявність ліцензії є підставою для виникнення правоздатності і майнових відносин при здійсненні окремих видів діяльності [5].

Суб'єктами відносин, що виникають у зв'язку з ліцензуванням, є, з одного боку, суб'єкт господарювання, а з іншого боку – орган ліцензування.

 Суб’єкт господарювання  – зареєстрована в установленому  законодавством порядку юридична  особа незалежно від її організаційно-правової  форми та форми власності, яка провадить господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа – суб’єкт підприємницької діяльності.

 Орган ліцензування  – орган виконавчої влади,  визначений Кабінетом Міністрів України, або спеціально уповноважений виконавчий орган рад для ліцензування певних видів господарської діяльності.

 Суб'єкт господарювання, що має намір провадити певний  вид господарської діяльності, що  ліцензується, особисто або через  уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

 Орган ліцензування  приймає рішення про видачу  ліцензії або про відмову у  її видачі у строк не пізніше  ніж десять робочих днів з  дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності [6; 61].

 Орган ліцензування:

- забезпечує виконання законодавства у сфері ліцензування;

- затверджує спільно із спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності та порядок контролю за їх додержанням, крім випадків, передбачених цим Законом;

- видає та переоформлює ліцензії, видає дублікати ліцензій на певний вид господарської діяльності, приймає рішення про визнання ліцензій недійсними;

 - здійснює у межах своєї компетенції контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов;

- видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;

- анулює ліцензії на певний вид господарської діяльності;

 - формує і веде ліцензійний реєстр.

 Орган ліцензування, яким є центральний орган виконавчої  влади, що здійснює передбачені цією статтею повноваження, може делегувати їх своїм структурним територіальним підрозділам.

 Повноваження органу  ліцензування не можуть бути  делеговані іншим особам, у тому  числі створеним органом ліцензування.

 Орган ліцензування не може доручати іншим особам визначати спроможність суб’єктів господарювання виконувати ліцензійні умови згідно з поданими документами.

 Фінансування органу  ліцензування здійснюється за  рахунок коштів Державного бюджету  України або місцевого бюджету  [2].

 Відповідно до ст. 8 Закону ліцензійні умови є  нормативно-правовим актом, положення  якого встановлюють кваліфікаційні, організаційні, технологічні та  інші вимоги для провадження  певного виду господарської діяльності.

 Суб’єкт господарювання  зобов’язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

Ліцензійні умови та порядок контролю за їх додержанням  затверджуються спільним наказом спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та органу ліцензування.

 Ліцензійні умови  та зміни до ліцензійних умов  підлягають оприлюдненню у порядку,  встановленому законодавством, і  набирають чинності через десять  днів з дати державної реєстрації  нормативно-правового акта, якщо в ньому не передбачений пізніший строк набрання чинності [2].

2. Види будівельної діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Перелік (кодифікатор) робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури

1.00.00	ВИШУКУВАЛЬНІ РОБОТИ ДЛЯ БУДІВНИЦТВА
1.01.00	Інженерно-геодезичні
1.02.00	Інженерно-геологічні
1.03.00	Інженерно-гідрометеорологічні
1.04.00	Для раціонального використання та охорона навколишнього середовища
1.05.00	Спеціалізовані
1.06.00	Вишукування для будівель, споруд, та інженерних мереж відповідно до класів наслідків (відповідальності): клас СС3 – значні наслідки, клас СС2 – середні наслідки та клас СС1 – незначні наслідки
2.00.00	Розроблення містобудівної документації
2.01.00	Схеми планування територій
2.02.00	Генеральні плани населених  пунктів
2.03.00	Детальні плани територій
2.04.00	Проекти забудови територій
2.05.00	Інженерної інфраструктура населених  пунктів
2.06.00	Інженерний захист територій, цивільна оборона
2.07.00	Транспортної інфраструктури населених пунктів
2.08.00	Охорони навколишнього середовища
3.00.00	ПРОЕКТУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ АРХІТЕКТУРИ
3.01.01	Житлових будівель, готелі
3.01.02	Громадських будівель та споруд
3.02.01	Будівель та споруд промислових  підприємств
3.02.02	Інженерних споруд
3.02.03	Будівель та споруд сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного  господарства
3.02.04	Гірничих споруд
3.02.05	Енергетичних споруд та комплексів
3.02.06	Гідротехнічних споруд та комплексів
3.03.00	Спеціальних будівель i споруд військового, оборонного призначення, правоохоронних органів та цивільної оборони
3.04.00	Об’єктів експериментального будівництва
3.05.00	Транспортних мереж, споруд та комплексів
3.05.01	Залізничних колій
3.05.02	Доріг автомобільних
3.05.03	Мостів, шляхопроводів, переходів
3.05.04	Аеродромів та вертодромів
3.05.05	Тунелів та метрополітенів
3.05.06	Місцевого транспорту
3.05.07	Вертикального транспорту (ліфти, ескалатори, підйомники тощо)
3.06.00	Магістральних нафто-газопроводів, споруд та обладнання
3.07.00	Реставрація, консервація, ремонтні роботи, реабілітація пам’яток культурної спадщини
3.08.00	конструювання несучих та огороджувальних  конструкції
3.09.00	Клас наслідків (відповідальності) об’єкта проектування: клас СС3 – значні наслідки, клас СС2 – середні наслідки, клас СС1 – незначні наслідки
3.10.00	Умови проектування: звичайні, території  з підвищеною сейсмічністю, території  зі складними інженерно-геологічними умовами
3.11.00	Проектування внутрішніх інженерних мереж і систем
3.11.01	Водопроводу та каналізації
3.11.02	Опалення
3.11.03	Вентиляції та кондиціонування  повiтря
3.11.04	Газопостачання та газоустаткування
3.11.05	Холодопостачання промислового
3.11.06	Електропостачання, електрообладнання і електроосвітлення
3.11.07	Автоматизації i контрольно-вимірювальних  приладів
3.11.08	Зв`язку, сигналізації, радіо, телебачення, інформаційних
3.11.09	Технологічних
3.12.00	Проектування зовнішніх інженерних мереж, систем і споруд
3.12.01	Водопостачання
3.12.02	Каналiзацiї
3.12.03	Теплових
3.12.04	Газопостачання
3.12.05	Електропостачання та електрообладнання
3.12.06	Зв’язку, сигналізації, радіо, телебачення, інформаційних
3.12.07	Клас наслідків (відповідальності) зовнішніх інженерних мереж, систем і споруд об’єкта проектування: клас СС3 – значні наслідки, клас СС2 – середні наслідки, клас СС1 – незначні наслідки
3.13.00	Технологічне проектування
4.00.00	БУДІВЕЛЬНІ ТА МОНТАЖНІ РОБОТИ
4.01.00	Розробка грунтів, улаштування  грунтових споруд
4.02.00	Улаштування основ та фундаментів  збірних та монолітних
4.03.00	Улаштування фундаментів із застосуванням  паль
4.04.00	Улаштування фундаментів, що виконуються  спеціальними способами
4.05.00	Зведення металевих конструкцій
4.06.00	Зведення збірних бетонних та залізобетонних конструкцій
4.07.00	Зведення монолітних бетонних, залізобетонних та армоцементних конструкцій
4.08.00	Зведення кам’яних та армокам’яних конструкцій
4.09.00	Зведення дерев’яних конструкцій
4.10.00	Монтаж інженерних споруд
4.11.00	Монтаж магістральних нафто-газопроводів, споруд та обладнання
4.12.00	Будівництво гідротехнічних споруд та комплексів
4.13.00	Виконання підводно-технічних робіт
4.14.00	Розробка гірничих споруд та комплексів
4.15.00	Реставрація, консервація, ремонтні роботи, реабілітація пам’яток культурної спадщини
4.16.00	Монтаж технологічного устаткування
4.17.00	Виконання пусконалагоджувальних  робіт (визначається ліцензіатом за видами технологічного устаткування)
4.18 .00	Клас наслідків (відповідальності) об’єктів будівництва: будівництва: клас СС3 – значні наслідки,   клас СС2 – середні наслідки, клас СС1 –  незначні наслідки
4.19 .00	Умови будівництва: звичайні, території  підвищеної сейсмічності, територій зі складними інженерно-геологічними умовами
5.00.00	МОНТАЖ інженерних МЕРЕЖ
5.01.00	Монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання
5.01.01	Водопроводу та каналізації
5.01.02	Опалення
5.01.03	Вентиляції і кондиціонування  повiтря
5.01.04	Газопостачання та газообладнання
5.01.05	Технологічних трубопроводів
5.01.06	Холодопостачання промислового
5.01.07	Електропостачання, електрообладнання  і електроосвітлення
5.01.08	Автоматизацiї i контрольно-вимірювальних приладів
5.01.09	Зв'язку, сигналiзацiї, радіо, телебачення, інформаційних
5.02.00	Монтаж зовнішніх інженерних мереж, систем, споруд, приладів і засобів  вимірювання
5.02.01	Водопостачання
5.02.02	Каналізації
5.02.03	Теплових і гарячого водопостачання
5.02.04	Газопостачання
5.02.05	Магістральних продуктопроводів
5.02.06	Електропостачання, електроосвiтлення
5.02.07	Зв'язку, сигналізації, радіо, телебачення, інформаційних
5.02.08	Клас наслідків (відповідальності) інженерних мереж, систем, споруд: клас СС3 – значні наслідки, клас СС2 –  середні наслідки, клас СС1 – незначні наслідки
6.00.00	БУДІВНИЦТВО транспортних споруд
6.01.00	Залізничних колій
6.02.00	Доріг автомобільних
6.03.00	Мостів, шляхопроводів, переходів
6.04.00	Аеродромів та вертодромів
6.05.00	Тунелів та метрополітенів
6.06.00	Місцевого транспорту
6.07.00	Вертикального транспорту (ліфти, ескалатори, підйомники тощо)
6.08.00	Клас наслідків (відповідальності) транспортних споруд: клас СС3 – значні наслідки, клас СС2 – середні наслідки, клас СС1 – незначні наслідки
6.09.00	Умови будівництва: звичайні, територій  підвищеної сейсмічності, територій  зі складними інженерно-геологічними умовами
7.00.00	інжиніринговА ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ  БУДІВНИЦТВА
7.01.00	Генеральний розробник у проектуванні (відповідно до розділу 3.00.00)
7.02.00	Технічний огляд i оцінка стану будівельних  конструкцій будівель, споруд та інженерних мереж
7.03.00	Обстеження i оцінка технічного стану будівельних конструкцій будівель, споруд та інженерних мереж (визначення параметрів i характеристик матеріалiв i конструкцій iз застосуванням спеціального устаткування, приладiв та апаратури на об`єктах i в лабораторіях)
7.04.00	Генеральний підрядник у будівництві
7.05.00	Проект виконання будівельних  робіт

 

3. Процедура ліцензування будівельної діяльності

 У Законі України  «Про ліцензування певних видів  господарської діяльності» встановлено  не тільки єдиний перелік видів  діяльності, що підлягають ліцензуванню, а й єдина, уніфікована дозвільна процедура ліцензування.

Перший етап процедури  ліцензування — звернення суб'єкта господарювання до органу ліцензування із заявою про видачу ліцензії.

 Іншими словами,  це ініціювання процедури ліцензування, тобто добровільне волевиявлення суб'єкта господарювання. Регламентація цього етапу здійснюється Законом стосовно форми заяви, даних, Що містяться в ній, а також документів, що додаються до заяви.

 Таким чином, для  початку процедури ліцензування досить здійснення дій одним учасником ліцензійних відносин — суб'єктом господарювання. Закон не вимагає на цьому етапі видання яких-небудь актів з боку органу ліцензування.

 Подання суб'єктом  господарювання заяви про видачу  ліцензії має важливе процедурне значення в тому змісті, що з цією дією пов'язується початок перебігу процедурних строків, установлених Законом.

 Згідно зі ст.10 Закону  суб'єкт господарювання, який має  намір провадити певний вид  господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії.

 Ліцензія видається  органами ліцензування, перелік  яких встановлено постановою  Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 № 1698.

Суб'єкт будівельної  діяльності подає або надсилає поштою до органу ліцензування:

- заяву про видачу ліцензії, в якій повинні міститися відомості про суб'єкта будівельної діяльності - заявника (найменування, місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код, контактні телефони - для юридичної особи; прізвище, ім'я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце проживання), ідентифікаційний код, банківські реквізити, контактні дані - для фізичної особи (підприємця);

- перелік робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, які заявник має намір виконати.

 До заяви додаються:

- виписка або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчені нотаріально або органом, який видав документи.За наявності у заявника відокремленого структурного підрозділу, який має намір провадити будівельну діяльність, додаються копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;