Контрольная работа по "Бухгалтерскому учету и аудиту"

9.Облік надходження товарів і тари в роздрібній торгівлі

Товари в роздрібну  торговельну мережу надходять на підставі договорів (замовлень), що укладаються  з оптовими підприємствами або безпосередньо  з виробниками товарів. На відпущені  товари постачальники подають до сплати розрахункові документи, до яких додають рахунки-фактури, товарно-транспортні  накладні, сертифікати тощо. За цими документами роздрібні підприємства приймають товари й тару, а також перевіряють правильність цін, торгових знижок, націнок і тарифів на перевезення. За товарами, яких не вистачає, оформляють відповідні акти (комерційні, приймальні). На підставі останніх висувають претензії винному в нестачі (постачальникам, транспортним організаціям і т.ін.)

Одержують товари, як правило, матеріально відповідальні особи. Ваговий товар, що надійшов, приймають за чистою масою (маса нетто), тобто без обліку маси тари. Тому в товарних документах окремо фіксується маса тари. Облік товарів провадять за місцями їх зберігання та матеріально відповідальними особами лише у вартісному вираженні, без розбиття за окремими товарами. Натурально-вартісний облік товарів провадять, як правило, з товарами, щодо яких потрібний особливий контроль. На кожну матеріально відповідальну особу відкривають особистий рахунок, в якому роблять записи з оприбуткування та витрачання товарів і виводять залишки на звітну дату. Кожна матеріально відповідальна особа складає у встановлені строки товарний звіт, який з доданими до нього прибутково-видатковими документами (рахунки-фактури, накладні тощо) є підставою для запису за рахунками синтетичного і аналітичного обліку. Облік наявності і руху товарів провадять за продажними (роздрібними) цінами на рахунку «Товари», субрахунок «Товари у роздрібній торгівлі». Оприбуткування одержаних товарів відображається записом у залежності від того, за якими цінами – регульованими чи нерегульованими вони одержані. Якщо товари одержані за регульованими цінами, то запис у бухгалтерському обліку буде такий:

Дебет рахунка «Товари», субрахунок «Товари у роздрібній торгівлі» - на вартість товарів за продажними (роздрібними) цінами (разом з ПДВ). Кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» - на купівельну вартість товарів ( за відкидання торгової знижки). Кредит рахунка «Торговельна націнка» - на суму одержаної торговельної знижки.

При цьому роздрібне торговельне  підприємство одержує у своє розпорядження  торговельну знижку в повному  розмірі в тому разі, коли воно придбає товари безпосередньо в постачальників – виробників товару. А якщо товар у роздрібну мережу надходить через посередницьку ланку, тобто від торговельних баз і складів, то роздрібне підприємство одержує торговельну знижку не в повному розмірі , а деяку її частку, що відповідає плановим витратам і нагромадженням у даній ланці. Інша частина торговельної знижки утримується на користь торговельних баз і складів. Отже, рентабельність роздрібних підприємств певною мірою залежить від ланок товаровиробничої мережі. Торгові підприємства зацікавлені у встановлені прямих договірних зв’язків з підприємствами-виробниками щодо поставляння товарів. Якщо товари одержані за вільними цінами, то запис у бухгалтерському обліку буде такий:

Дебет рахунка «Товари», субрахунок  «Товари у роздрібній торгівлі» на вартість товарів за купівельними цінами. Кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» на купівельну вартість.

 Зроблену націнку на такі товари роздрібне торгове підприємство відображає записом:

Дебет рахунка «Товари», субрахунок «Товари у роздрібній торгівлі» на суму націнки. Кредит рахунка «Торговельна націнка». Одержані товари мають бути зареєстровані у журналі реєстрації надходження товарів у тарі багаторазового використання, то її вартість відображається записом:

Дебетом рахунка «Товари», субрахунок «Тара під товарами»,кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками  і підрядчиками».

Облік тари на роздрібних підприємствах  має деякі особливості. Тару, що вивільнилася з-під товару, роздрібні підприємства мають повертати постачальникам або здавати таро приймальним  чи тароремонтним підприємствам  для повторного використання. Дерев’яну тару оприбутковують і обліковують за цінами придбання. Деякі види тари (мішки) дозволяється оприбутковувати не за цінами придбання, а за цінами, установленими для повернення цієї тари. Різницю в цінах (знижку) у момент оприбуткування відносять на дебет рахунка «Інші доходи», субрахунок «Результати за операціями з тарою». У такому разі робиться запис:

Дебет рахунка «Товари», субрахунок «Тара під товарами» - на повернену вартість тари, кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» - на вартість придбаної тари.

Тара, вартість якої входить  до ціни товару, окремо в рахунок-фактуру  не вноситься, а оприбутковується за встановленими цінами на тару, яка  була у використанні, оформляється записом:

Дебет рахунка «Товари»,субрахунок «Тара під товарами», кредит рахунка  «Інші доходи», субрахунок «Результати  за операціями з тарою».

Субрахунок «Результати  за операціями з тарою» є порівняльними. Наприкінці місяця його дебетове сальдо списується на рахунок «Фінансові результати». Надходження товарів у порядку внутрішньо системного відпуску обліковується у звичайному порядку, з тією різницею, що сплачувані базам і складам своєї системи відрахування відображають за дебетом рахунка «Інші доходи», субрахунок «Відрахування, сплачувані на покриття витрат з відпуску товарів» - у кореспонденції з кредитом рахунка «Інші кредитори». У такому разі робиться запис:

Дебет рахунка «Товари», субрахунок «Товари в роздрібній торгівлі» - на вартість товарів за продажними цінами, кредит рахунка  «Розрахунки з постачальниками  і підрядчиками» - на всю належну  суму.

16. Облік фінансових  результатів діяльності торговельних  підприємств

Визначення фінансового результату від операційної діяльності в торгівлі забезпечується за допомогою рахунку 791 «Результат операційної діяльності». В кінці звітного періоду на кредит рахунку 791 «Результат операційної діяльності» списуються:

- дохід від реалізації  товарів ( у кореспонденції з  дебетом рахунку 702 «Дохід від  іншої реалізації товарів»).

- дохід від іншої операційної  діяльності ( в кореспонденції з  дебетом рахунку 71 «Інший операційний  дохід»).

На дебет рахунку 791 «Результат операційної діяльності» списуються:

• Собівартість реалізованих товарів ( з кредиту рахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів»).
• Адміністративні витрати ( з кредиту рахунку 92 «Адміністративні витрати»).
• Витрати на збут ( з кредиту рахунку 93 «Витрати на збут»).
• Інші операційні витрати ( з кредиту рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності».
• Нарахована за даними бухгалтерського обліку сума податку на прибуток від звичайної діяльності ( з кредиту 981 «Податок на прибуток від звичайної діяльності»).

Шляхом зіставлення на рахунку 791 «Результат операційної  діяльності» кредитового обороту ( загальна сума одержаного доходу від  реалізації та іншої операційної  діяльності) з дебетовим оборотом ( загальна сума операційних витрат з урахуванням податку на прибуток від звичайної діяльності) визначається фінансовий результат ( прибуток, збиток) від операційної діяльності підприємства за звітний період. Визначена сума чистого прибутку (збитку) списується на фінансово-результативний активно-пасивний рахунок 44 «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)» записами:

• На суму одержаного прибутку: дебет рахунку 791 «Результат операційної діяльності», кредит рахунку 441 «Прибуток нерозподілений»
• На суму збитку: дебет рахунку 442 «Непокриті збитки»,кредит рахунку 791 «Результат операційної діяльності».

Формування в обліку фінансових результатів від операційної  діяльності підприємства за звітний  період можна відобразити за такою  схемою. Приклад відображення в обліку формування фінансових результатів  від операційної діяльності наведено в табл.1.

Таблиця 1. Облік інших  витрат операційної діяльності

17. Матеріальна  відповідальність

Матеріальна відповідальність як один з видів юридичної відповідальності становить собою обов'язок однієї сторони трудового договору —  працівника або власника (уповноваженого ним органу) відшкодувати іншій стороні шкоду, заподіяну внаслідок винного, протиправного невиконання або неналежного виконання трудових обов'язків у встановленому законом розмірі й порядку.

Матеріальній відповідальності властиві усі ознаки юридичної відповідальності.

Типовим договором про матеріальну  відповідальність є укладення між  працівником і власником письмового договору про повну матеріальну  відповідальність (п. 1 cт. 134).

За таким договором працівник приймає на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або інших цілей. Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність у доповнення до трудового договору конкретизує обов'язки власника або уповноваженого ним органу і працівника щодо забезпечення збереження матеріальних цінностей.

Договори про повну матеріальну  відповідальність укладаються при умові, що працівник досяг 18 років, тобто є повнолітнім і займає посаду, а також Типовим договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність .

У переліку за основу притягнення працівників до матеріальної відповідальності покладений зміст їх трудових обов'язків, виконання функцій, пов'язаних з обслуговуванням матеріальних цінностей. Цей перелік не підлягає розширювальному тлумаченню. У зв'язку з цим треба відмітити, що на практиці керівники підприємств відчувають потребу укладати договори про повну матеріальну відповідальність з працівниками, чиї посади (виконувана робота) в зазначеному переліку не вказані. Так, наприклад, такі договори укладаються з лаборантами кафедр вищих навчальних закладів, з майстрами дільниць у будівельних організаціях тощо, хоча правових наслідків такий договір не має.

Працівник не може бути притягнений  до повної матеріальної відповідальності на підставі укладеного договору про повну матеріальну відповідальність, якщо його посада не міститься у переліку. Такий договір має не більш ніж моральне значення. Таким чином, назріла необхідність у розробці та прийнятті нового переліку посад (виконуваних робіт), зайняття (виконування) яких передбачає укладання договору про повну матеріальну відповідальність.

Недійсними є договори про повну  матеріальну відповідальність, укладені з особами, котрі не досягли 18-літнього віку.

Укладення договору про повну матеріальну відповідальність є обов'язковим, якщо працівник виконує обов'язки щодо обслуговування матеріальних цінностей і це складає його основну трудову функцію. Відмова від укладення такого договору є перешкодою до прийому громадянина на роботу, що передбачає обов'язкове укладення письмового договору про повну матеріальну відповідальність. Така відмова без поважної причини вже прийнятого на роботу працівника є порушенням трудової дисципліни з усіма витікаючими звідси наслідками. При відмові від укладення договору про повну матеріальну відповідальність внаслідок поважних причин, власник зобов'язаний надати працівнику іншу роботу, а при її відсутності або відмові працівника від переведення останній може бути звільнений за п. 1 ст. 40 КЗпП.